Постанова № 52802010, 21.10.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року м.Житомир справа № 806/4130/15

час прийняття: 14 год. 55 хв. категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Бондаренко Д.А.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренада 2010" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 23.07.2015 р. №0000702201, №0000692201,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гренада 2010" звернулось до суду з позовом в якому просить визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 23.07.2015 р. №0000702201, №0000692201. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначило, що підприємством до перевірки надано всі необхідні первинні документи та податкові накладні, які підтверджують факт фінансово - господарської діяльності з ТОВ «Капітал X» у спірному періоді, а тому позивачем правомірно сформовано податковий кредит по господарським операціям з ТОВ «Капітал X» у відповідних періодах.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог з підстав викладених в письмових запереченнях щодо позову.

Заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 19.06.2015 р. №881, виданого Житомирською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області, та відповідно до наказу в.о. начальника Житомирської ОДПІ від 19.06.2015 р. №1411 і постанови старшого слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління ГУ ДФС у Харківській області підполковника податкової міліції ОСОБА_4 від 21.05.2015 року, Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Гренада 2010» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Капітал X» за період з 01.03.2015 року по 30.04.2015 року, за результатами якої складено акт від 07.07.2015 року №13/06-25-22-01/37320735 (т.1 а.с.14-35).

В акті перевірки зазначено наступні порушення:

- п.44.1 ст.44, п.198.1, 198.2, 198.3, ст.198, п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. (зі змінами та доповненнями) ( з урахуванням матеріалів перевірки Житомирської ОДПІ акт перевірки від 04.06.2015 №10/06-25-22-0/37320735/0100) підприємством завищено податковий кредит за березень 2015 року по контрагенту ТОВ «Капітал X» код ЄДРПОУ 37365100) на загальну суму ПДВ - 7713380 грн. та, відповідно, рядок 19 - від"ємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту в сумі 148466 грн., рядок 24 - сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 2991008 грн. та занижено рядок 25 - сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в сумі 4722372 грн. по контрагенту ТОВ «Капітал X».

- п.44.1 ст.44, п.198.1, 198.2, 198.3,п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.7, п.201,10 ст. 201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. (зі змінами та доповненнями) підприємством завищено податковий кредит за квітень 2015 року по контрагенту ТОВ «Капітал X» на загальну суму ПДВ - 6831855 грн. та рядок 24 - сума відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 2617815 грн. та занижено рядок 25 - сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в сумі 7205048 грн. по контрагенту ТОВ «Капітал X».

На підставі вказаного акту контролюючим органом 23.07.2015 року винесено наступні податкові повідомлення - рішення:

- №0000692201, яким позивачу зменшено розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2617815 грн.(т.1 а.с.11);

- №000070220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 10807572,00 грн., в тому числі, 7205048 грн. - за основним платежем та 3602524 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1а.с.12).

Суд погоджується з висновками податкового органу з наступних підстав.

Підставою для нарахування позивачу, згідно акту перевірки, податкових зобов"язань з податку на додану вартість стало не визнання податковим органом у спірному періоді господарських операцій позивача з придбання нафтопродуктів у ТОВ «Капітал X». В акті перевірки зазначено, що ТОВ "Гренада 2010" безпідставно (штучно) сформовано податковий кредит у березні-квітні 2015 року за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від постачальника ТОВ "Капітал Х".

Встановлено, що між ТОВ «Капітал X» (Постачальник) та ТОВ "Гренада 2010" (Покупець) укладено договори поставки нафтопродуктів, а саме: №КХ-0018 від 01.03.2015 року (а.с.36,37), №КХ-0054 від 04.03.2015 року (а.с.42,43), №Кх-0064 від 06.03.2015 року (а.с.48,49), №КХ-0082 від 08.03.2015 року (а.с.55,56), №КХ-0101 від 11.03.2015 року (а.с.61,62), №КХ-0122 від 13.03.2015 року (а.с.67,68), №КХ-0152 від 20.03.2015 року (а.с.73), №КХ-0185 від 22.03.2015 року (а.с.79,80), №КХ-0190 від 24.03.2015 року (а.с.85,86), №КХ-0212 від 31.03.2015 року (а.с.91,92), №КХ04-0010 від 01.04.2015 року (а.с.97,98), №КХ04-0034 від 06.04.2015 року (а.с.103,104), №КХ04-0053 від 22.04.2015 року (а.с.109,110).

За умовами вказаних договорів Постачальник зобов"язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов"язується прийняти та оплатити нафтопродукти згідно умов Договору.

В п. 4.2 договорів поставки зазначено, що товар поставляється Покупцю партіями протягом поточного місяця в кількості та за ціною, визначеною в Додатковій угоді до договору поставки, на умовах EXW - з резервуарів нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.

В пп. 2.1.1п.2.1. договору поставки передбачено, що передача покупцю нафтопродуктів засвідчується актами прийому-передачі нафтопродуктів.

Згідно з п.5.1. договору покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника окремими сумами або неодноразовим платежем протягом 120 днів з дати підписання акту.

На виконання умов вказаних договорів поставки нафтопродуктів між сторонами складено та підписано акти прийому-передачі нафтопродуктів (а.с.40,46,53,59,65,71,77,83, 89,95,101,107,113) та видано податкові накладні (а.с.41,47,54,60,66,72,78,84, 90,96,102,108,114,).

Всі акти приймання-передачі сторонами підписані в м.Харкові, при тому, що згідно договорів на поставку ПММ місцем поставки є резервуари ПАТ "Дніпронафтопродукт".

Згідно вказаних податкових накладних встановлено, що ТОВ "Гренада 2010" у березні - квітні 2015 року придбало у ТОВ "Капітал X" нафтопродукти (паливо моторне альтернативне марки ЕСО 95Е50 SUPER код товару згідно УКТЗЕД НОМЕР_1, паливо дизельне підвищеної якості (євро) марки С виду II, код згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_2, бензин автомобільний підвищеної якості A-95-Євро клас D вид II. код згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_3. бензин автомобільний підвищеної якості A-92-Євро виду II класу С, код згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_4, бензин автомобільний підвищеної якості A-95-Євро клас СІ вид І. код згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_5).

На підставі податкових накладних позивачем був сформований податковий кредит.

Не маючи власного резервуарного парку ТОВ "Гренада 2010" (Поклажодавець) уклало з ПАТ "Дніпронафтопродукт" (Зберігач) договір зберігання №4421 від 29 грудня 2014 року (т.1 а.с. 115-116).

За умовами вказаного договору Зберігач зобов"язується приймати та зберігати нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності, які передаються Поклажодавцем і повернути їх Поклажодавцеві за першою вимогою.

З ціллю перевезення нафтопродуктів зі складів зберігання ПАТ "Дніпронафтопродукт" позивач уклав договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом з ТОВ "Торговий дім "Кременчукнафтопродуктсервіс" (Перевізник) (договір від 23.12.2014 року (т.1 а.с.175-177)) та з ТОВ "Еко-Вей" (Перевізник) (договір №Е13/14 від 25.12.2014 року (т.1 а.с.137,138)).

За умовами договорів Перевізники беруть на себе зобов"язання доставити автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення, яким є склади, в т.ч. власні та орендовані, до місця призначення, і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а Замовник бере на себе зобов"язання сплатити плату за перевезення вантажу.

Згідно актів приймання-передачі наданих послуг зі зберігання ТОВ "Гренада 2010" передало ПММ на зберігання ПАТ "Дніпронафтопродукт" на підставі договору зберігання від 29.12.2014 року №4421.

ТОВ «ГРЕНАДА 2010» до суду за березень 2015 року надано товарно-транспортні накладні в кількості 147 штук, із них 5 ТТН (№31148 від 28.02.2015р., від 27.02.2015р., №31149 від 28.02.2015р., №31121 від 28.02.2015р., №31122 від 28.02.2015р.) підтверджують перевезення нафтопродуктів в лютому місяці. При цьому, позивачем надано лише 10 податкових накладних та актів-прийому передачі нафтопродуктів, які датовані 31.03.2015р. чим порушило п. 201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-V1.

ТОВ «ГРЕНАДА 2010» до суду за квітень 2015 року надано товарно-транспортні накладні в кількості 81 штук, із них ТТН № 977 від 22.04.2015 в чотирьох примірниках. При цьому, податкових накладних та актів-прийому передачі нафтопродуктів надано в кількості 3 штуки, які датовані 30.04.2015, чим порушило п. 201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-V1.

В акті перевірки зазначено та не заперечується позивачем, що за березень - квітень 2015 року у ТОВ «ГРЕНАДА 2010» рахується кредиторська заборгованість по ТОВ «Капітал X» в сумі 87271412,07 грн., в т.ч. ПДВ - 14545235,35 грн.

Відповідно до наданих первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, які вивчались під час перевірки податковими інспекторами, встановлено, що ТОВ «ГРЕНАДА 2010» оприбутковувало та реалізовувало придбані у ТОВ «Капітал X» нафтопродукти на мережах АЗС щоденно протягом березня, квітня 2015 року, тому, відповідно, реалізовувало їх з 01.03.2015р. по 31.03.2015р. та з 01.04.2015р. по 30.04.2015р., адже зберігати нафтопродукти на мережах АЗС при умові їх постійного надходження є технічно неможливим.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (пункт 185.1 статті 185 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Під час розгляду справи судом встановлено, що в порушення вимог Податкового кодексу України позивачем був сформований податковий кредит на підставі податкових накладних, які не були складені за результатами господарської діяльності на кожне повне або часткове постачання товарів, не підтверджені належними первинними документами, господарські операції не спричинили змін у майновому стані ТОВ "Гренада 2010" та з врахуванням реального часу здійснення операцій, оскільки згідно актів прийому-передачі ПММ та податкових накладних товар, що передавався в повному обсязі лише 31березня та 30 квітня 2015 року, а реалізовуватися на АЗС вже з 01 березня та 01 квітня 2015 року - суд приходить до висновку про фіктивність здійснення господарських операцій між TOB "Гренада 2010" та ТОВ "Капітал Х".

Крім того, суд зазначає, що спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та звязку України, Державного комітету" України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 року за № 805/15496, затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої (далі - Інструкція).

Відповідно вимог п. 7.5 Інструкції нафта і нафтопродукти вантажоодержувачам постачаються централізовано або вивозяться самостійно вантажоодержувачем. Контролювання наливання нафти або нафтопродуктів здійснює оператор автоматизованої системи наливу, а кількість налитого до міри повної місткості продукту здійснюється водієм автоцистерни на підставі договору постачання.

Відпуск нафти або нафтопродуктів до мір повної місткості здійснюється лише за наявності свідоцтва про її повірку. Нафтопродукти відпускаються у технічно справну та чисту тару відповідно до вимог ДСТУ 4454 після предявлення представником вантажоодержувача доручення і свідоцтва про повірку автоцистерни.

Відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках. Бланки ТІМ на підприємстві є документами суворої звітності. ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.

Відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників. У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Розділом II додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 283 «Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку» документи на перевезення вантажів, крім перевізних документів на перевезення вантажу залізничним транспортом, віднесені до документів суворого обліку, що виготовляються за ліцензією Мінфіну.

При цьому, положеннями ст. 1 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» встановлено, що небезпечний вантаж - це речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших обєктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин: небезпечні речовини - речовини, віднесені до таких класів: клас 1 - вибухові речовини та вироби; клас 2 - гази; клас 3 - легкозаймисті рідини; клас 4.1 - легкозаймисті тверді речовини; клас 4.2 - речовини, схильні до самозаймання; клас 4.3 - речовини, що виділяють легкозаймисті гази при стиканні з водою; клас 5.1 - речовини, що окислюють: клас 5.2 - органічні пероксиди; клас 6.1 - токсичні речовини; клас 6.2 - інфекційні речовини: клас ~ - радіоактивні матеріали; клас 8 - корозійні речовини; клас 9 - інші небезпечні речовини та вироби.

Таким чином, бензин та дизпаливо віднесено до категорії «небезпечні речовини» і небезпечним вантажем.

Разом з тим, за правилами п. 25 ч. З ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» надання послуг з перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом підлягає ліцензуванню.

Під час перевірки та під час розгляду справи в суді не встановлено наявність у ТОВ ТД «Кременчукнафтопродуктсервіс» (код за ЄДРПОУ 36093194) та ТОВ «ЕКО-ВЕЙ» (код за ЄДРПОУ 37663271) ліцензії на право здійснення перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом.

Суд зазначає, що відповідно до наданих до перевірки ТОВ "Гренада 2010" товарно-транспортних накладних за квітень 2015 року встановлено, що пунктом навантаження нафтопродуктів є: ТОВ "Еквіта", ПАТ "Одеснафтопродукт", ССНП "Клевань", ТОВ "Гедвілс", Бориспільська Філія ПАТ " Дніпронафтопродукт", тобто, підприємства, які не визначені жодним із наданих до перевірки договорів на зберігання.

Договорів щодо будь - яких господарських взаємовідносин, укладених ТОВ "Гренада 2010" із ТОВ "Еквіта", ПАТ "Одесанафтопродукт", ССНП "Клевань", ТОВ "Гедвілс", Бориспільська Філія ПАТ "Дніпронафтопродукт" до перевірки товариством не надано.

Відповідно до вимог пп.7.5.6 Інструкції відпуск нафти і нафтопродуктів автомобільним транспортом до мір повної місткості оформлюється ТТН у чотирьох примірниках.

Бланки товарно-транспортних накладних на підприємстві є документами суворої звітності.

Відповідно до вимог пп.7.5.8 Інструкції відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників.

Таким чином, підтвердженням про поставку Позивачу нафтопродуктів в березні, квітні 2015 року можуть слугувати лише оригінали третіх примірників ТТН, в яких вантажовідправників зазначене саме ТОВ "Капітал X".

Всупереч зазначеним вимогам в ході судового засідання платником надані копії п'ятих примірників ТТН, вантажовідправником в яких зазначені інші юридичні особи (ТОВ "Еквіта" та ПАТ "Одесанафтопродукт"), а не ТОВ "Капітал X".

Також, представник позивача не пояснив причин оформлення відпуску нафтопродуктів від ПАТ "Одеснафтопродукт" не шляхом оформлення товарно-транспортних накладних по формі, затвердженій Інструкцією №281, а шляхом оформлення товарно-транспортних накладних за типовою формою № 1-ТН, затвердженої наказом Мінтрансу України від 29.12.95 р. N 488/346, що втратив чинність 10.12.2013 року згідно з наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 10 грудня 2013 року № 1005/1454.

За таких обставин, суд вважає безпідставними доводи Позивача про те, що отримання вказаних нафтопродуктів від ТОВ "Еквіта" та ПАТ "Одеснафтопродукт" є правомірним і було зумовлено домовленістю між позивачем та ТОВ "Капітал X".

Щодо існуючої заборгованості про оплату за отримані ПММ від ТОВ "Капітал Х", то в судовому засіданні представником позивача надані додаткові угоди до договорів поставки за березень 2015 року: - від 01.03.2015" ЖКХ-0018, від 04.03.2015 №КХ-0054 від 06.03.2015 №КХ-0064. від 08.03.2015№КХ-0082, від 11.03.2015 №КХ-()101, від 13.03.2015 ЖКХ-0122, від 20.03.2015 №КХ-0152; та за квітень 2015 року: - від 01.04.2015 №КХ 04-0010, від 06.04.2015 №КХ 04-0034, від 22.04.2015 №КХ 04-0053-13, які є ідентичними по змісту, про зміну строків оплати за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника ТОВ «Капітал X» до 31.06.2016, датовані 29.07.2015 (за березень місяць) та до 31.07.2016, датовані 27.08.2015 (за квітень місяць).

Проте під час перевірки, в ході адміністративного оскарження (розгляду первинної скарги ТУ ДФС у Житомирській області та ДФС України), до початку розгляду справи по суті заявлених вимог додаткові угоди не були подані позивачем, а були подані до суду лише після того, як постало питання розгляду кредиторської заборгованості у судовому засіданні, що свідчить про дефектність первинних документів, і як наслідок, відсутність реального вчинення господарської операції.

Згідно п.44.7 ст.44 ПК України у разі коли посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення з описом вкладеного, або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі коли під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення, або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується не менше як на п'ять робочих днів з дати продовження.

Коли до закінчення перевірки або у терміни, визначені у абзаці другому пункту 44.7 платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у платника податків на час складення такої звітності.

В звязку з цим при відсутності (ненаданні) документів до перевірки та дотриманні вимог ст. 44 Податкового кодексу України не можуть вважатись належними та допустимими доказами документи, які надаються платником податків безпосередньо в судовому засіданні.

Така позиція викладена в листі ВАСУ від 02.06.2011 року №742/11/13-11.

Крім того, встановлено єдиний порядок організації та здійснення робіт, пов"язаних з контролюванням якості нафтопродуктів під час приймання, зберігання, транспортування та відпуску, затверджений наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04 червня 2007 року №271/121 «Про затвердження Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 липня 2007 року, за №3762/14029.

Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх підприємств, установ та органів незалежно від форм власності, які займаються хоча б одним із таких видів діяльності, як зберігання, транспортування та відпуск нафти і нафтопродуктів.

Так, згідно з п.п. 6.1.4 вищезазначеної Інструкції, перед прийманням нафти та/або нафтопродукту необхідно:

- відібрати точкові проби з транспортного засобу і скласти сукупну пробу у відповідності до вимог ДСТУ 4488 та розділі 4.2. цієї Інструкції для проведення приймально-здавальних і контрольних випробувань;

- перевірити у пробах нафтопродуктів (візуально) наявність води і механічних домішок;

- зареєструвати відібрану сукупну пробу нафти та/або нафтопродукту в журналі реєстрації проб за формою №3-НК і провести приймально-здавальні випробування;

- порівняти дані приймально-здавальних випробувань з даними паспорта якості вантажовідправника і, у разі відсутності розбіжностей, надати дозвіл на зливання нафти та/або нафтопродукту;

- записати до паспортів якості вантажовідправника і журналу реєстрації проб номери транспортних засобів, якими доставлено нафту або нафтопродукти, а також номери резервуарів, до яких їх злито.

Відповідно до п.п. 6.1.19 - 6.1.20 Інструкції, за даними результатів випробувань складається акт приймання продукції за якістю (у день завершення приймання) за формою №14-НК, який підписується всіма особами, які брали участь у прийманні нафти та/або нафтопродуктів за якістю.

Згідно до п.п. 6.1.22 Інструкції до акта приймання нафти та/або нафтопродукти за якістю за формою N 14-НК, складеного у відповідності до вимог цієї Інструкції, мають бути додані:

- паспорт якості нафти та/або нафтопродукту вантажовідправника і копія сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання іноземного сертифіката (якщо продукт підлягає обов'язковій сертифікації в Україні);

- транспортний документ (накладна, коносамент);

- пакувальні ярлики з тарних місць, у яких розміщено розфасовані нафтопродукти неналежної якості;

- документи, що підтверджують повноваження учасників у прийманні нафти та/або нафтопродуктів за якістю;

- паспорт якості, виданий випробувальною лабораторією згідно з результатами випробувань нестандартних нафти та/або нафтопродуктів, та акт відбирання проби;

- інші документи (за наявності), що свідчать про причини псування і невідповідності якості нафти та/або нафтопродуктів.

Відповідно до п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Але ТОВ «Гренада 2010» акти приймання продукції за якістю за формою №14- НК не надано, у звязку з чим неможливо підтвердити факт приймання нафтопродуктів.

Також, під час проведення перевірки було встановлено, що ТОВ "Капітал X" не є виробником нафтопродуктів, придбаних ТОВ "Гренада 2010" у березні-квітні 2015 року.

Відповідно до наданих ТОВ "Гренада 2010" сертифікатів відповідності виробником нафтопродуктів є ПАТ "Укртатнафта", S.C. Petrotel Lukoil S.A.Str. Mihai Bravu no.235, 100410. Ploiesti, Romania, Румунія, LUKOIL Neftohim Burgas (Болгарія) та BAT «Саратовський НПЗ» (Російська Федерація) (т.2 а.с.151-158).

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Капітал X" не здійснювало імпорт та придбання нафтопродуктів від зазначених вище виробників. При цьому, ТОВ "Капітал X" у квітні 2015 року сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по податкових накладних ТОВ "Фортуна X", яким в своє чергу придбане пальне у ТОВ "Сачиго".

Тобто, ланцюг постачання нафтопродуктів від виробників ПАТ «Укртатнафта», S.C. Petrotel Lukoil S.A.Str. Mihai Bravu no.235, 100410, Ploiesti, Romania, Румунія. LUKOIL Neftohim Burgas (Болгарія) та BAT «Саратовський НПЗ» (Російська Федерація) до ТОВ «ГРЕНАДА 2010» не встановлено.

При цьому суд зазначае, що наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 16 січня 1997 року №19 «Про затвердження Правил обов'язкової сертифікації нафти та нафтопродуктів» із змінами і доповненнями (далі - Правила), відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.1993 року 46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.02.1997 року за № 52/1856, встановлені «Правила обов'язкової сертифікації нафти та нафтопродуктів», відповідно до яких встановлюється порядок та вимоги до проведення обов'язкової сертифікації нафти та нафтопродуктів в державній системі сертифікації УкрСЕПРО.

Сертифікат відповідності видається органом з сертифікації на одиничну партію продукції з зазначенням її кількості або на продукцію, що випускається підприємством серійно протягом терміну, встановленого угодою, яка укладається згідно з п.п. 2.13.2 п.2.13 розділу 2 Правил (п.п. 2.13.3 п.2.13 розділу 2 Правил).

Згідно зі ст. 674 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, істотною умовою виконання договору поставки є підтвердження відповідності поставленого товару діючим стандартам.

Правові та організаційні засади підтвердження відповідності продукції, визначаються Законом України "Про підтвердження відповідності".

Так, згідно ст. 1 Закону України "Про підтвердження відповідності" сертифікат відповідності - це документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Статтею 13 Закону України «Про підтвердження відповідності» передбачено:

- виробник зобов'язаний, зокрема, надавати постачальнику інформацію про сертифікацію продукції шляхом зазначення реєстраційних номерів сертифікатів відповідності в документах, згідно з якими передається відповідна продукція;

- постачальник зобов'язаний, реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, що це встановлено технічним регламентом на відповідний вид продукції.

Отже, всупереч зазначених норм права позивачем не надано сертифікатів відповідності на паливно-мастильні матеріали.

Крім того, в провадженні СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 чт.27, ч.3 ст.212 КК України, яким встановлено, що ряд осіб, використовуючи реквізити підприємств з ознаками фіктивності, в т.ч. ТОВ "Сачиго", у березні 2015 року сформували штучний податковий кредит по ланцюгу ТОВ "Капітал X", ТОВ "Фортуна X", підприємствам реального сектору економіки.

Також, в провадженні СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України, внесеного дот Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32015100100000015 від 17.04.2015 за фактами незаконної діяльності від імені ТОВ "Сачиго" громадянина ОСОБА_5, який надав свідчення, що за вимогою та за грошову винагороджу став директором ТОВ "Сачиго", не маючи наміру здійснювати фінансово - господарську діяльність, документів від імені підприємства не підписував, відношення до здійснення фінансово - господарської діяльності товариства не має.

Основ"янською ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області проведено документальну виїзну перевірку ТОВ «Фортуна X» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Сачиго» за період 01.03.2015 по 31.03.2015 за результатами якої складено акт від 28.05,2015 № 1898/20-38-22-01-04/37365100, яким не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з постачання паливно-мастильних матеріалів з контрагентом-постачальником ТОВ «Сачиго».

Основ"янською ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 17.06.2015 №2047/20-38-22-01-04/37365100 про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Капітал X» (податковий номер 37365100) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Фортуна X» (податковий номер 37365142) за період з 01.03.2015 по 31.03.2015 та відображено в податковій звітності.

Проведеними перевірками вставлено, що «сумнівний» податковий кредит, сформовано ТОВ «Капітал X» по операціям з придбання по наступному ланцюгу:

ТОВ «Сачиго» ТОВ «Фортуна X» ТОВ „Капітал X - наступні покупці.

ТОВ «Сачиго» (код ЄДРПОУ 39609703) є єдиним постачальником ПММ до ТОВ «Фортуна X» в березні 2015 року - 100%.

Актом перевірки встановлено, що покупцем у ТОВ «Капітал X» паливно-мастильних матеріалів у квітні 2015 року є ТОВ "Гренада 2010" (податковий номер 37320735), 625., Житомирська об'єднана ДПІ ГУ Міндоходів, вид діяльності - роздрібна торгівля пальним.

Враховуючи постанову Верховного Суду України від 09.12.2014 року та виходячи із системного тлумачення ст. 71, 72, 74 ПК України, контролюючим органом використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю.

За таких обставин, суд приходить до висновку про не можливість встановлення ланцюгу постачання нафтопродуктів від виробників ПАТ "Укртатнафта", S.C. Petrotel Lukoil S.A.Str. Mihai Bravu no.235, 100410. Ploiesti, Romania. Румунія, LUKOIL Neftohim Burgas (Болгарія) та ВАТ «Саратовський НПЗ» (Російська Федерація) до ТОВ "Капітал Х", і реальності вчинення господарських операцій між виробниками нафтопродуктів та покупцем ТОВ "Капітал Х".

Суд зазначає, що юридичним фактом, який породжує право платника на формування податкового кредиту, є реальність господарської операції, а тому, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням часу проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, при цьому, суд має виходити з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо буде встановлено факт того, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Для правильного вирішення даного спору дослідженню підлягало, перш за все, з"ясування реальності господарської операції, добросовісність дій платника податків, яка полягала у відповідності вчинених ним дій господарській меті та досягненню економічних цілей, а також реальність усіх даних, наведених у відповідних первинних документах.

Наведені вище обставини в їх сукупності вказують на відсутність реального здійснення господарських операцій у березні-квітні 2015 року між TOB "Гренада 2010" та постачальником ТОВ "Капітал Х".

Отже, підприємством відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з вищевказаним субєктом господарювання без мети реального настання правових наслідків з метою заниження обєкта оподаткування, несплати податків.

Таким чином, ТОВ "Гренада 2010", порушуючи вимоги податкового законодавства, не мало права на формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Капітал Х" у перевіряемому періоді.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

постановив:

В задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Гренада 2010" відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 26 жовтня 2015 р.