Постанова № 52801419, 26.10.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2015 р. Справа № 5008/151/2012

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий-суддя Кузь В.Л.

судді Данко Л.С.

ОСОБА_1

При секретарі судового засідання Петрик К.О.

розглянувши апеляційну скаргу № 14/2-1883В від 28.09.15 Публічного акціонерного товариства Національна компанія Нафтогаз України, м. Київ

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 14.09.15 про відстрочку виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.05.12

за заявою Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, м. Ужгород

у справі № 5008/151/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача ПАТ по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз», м. Ужгород

про стягнення суми в розмірі 383 541 грн.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача ОСОБА_2 представник (довіреність № 14-89 від 18.04.14);

від відповідача ОСОБА_3 представник (довіреність від 05.01.15, № 07/18д);

орган виконання судових рішень ОСОБА_4 представник (довіреність від 08.07.15).

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 5008/151/2012 розподілено до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Кузь В.Л., судді Гриців В.М. та Костів Т.С.

У звязку з перебуванням судді Костів Т.С. у відпустці розпорядженням голови суду від 12.10.15 внесено зміни у склад судової колегії по справі № 5008/151/2012, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя Кузь В.Л., судді Гриців В.М. та Орищин Г.В.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.15 розгляд апеляційної скарги призначено на 21.10.15.

У звязку з перебуванням судді Орищин Г.В. у відпустці розпорядженням в.о. голови суду від 21.10.15 внесено зміни у склад судової колегії по справі № 5008/151/2012, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя Кузь В.Л., судді Данко Л.С. та Гриців В.М.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 14.09.15 у справі № 5008/151/2012 (суддя Ушак І.Г.) задоволено частково заяву Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про відстрочку виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.05.12 у справі № 5008/151/2012, відстрочивши виконання зазначеного рішення суду по 30.05.16.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою місцевого господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 14.09.15 у справі № 5008/151/2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про надання відстрочки.

Скаржник зазначає про те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не врахував наступне:

-скрутне фінансове становище боржника, на яке послався заявник, не є підставою надання судом відстрочки виконання рішення з огляду на позицію Верховного Суду України, викладену в постанові пленуму Верховного Суду України від 26.12.03 № 14;

-заявник не надав жодних належних доказів, які б підтверджували виникнення у відповідача скрутного фінансового становище у звязку із збитковістю тарифів на теплову енергію;

-позивач є обєктом, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, господарська діяльність позивача відповідно до Консолідованого звіту про фінансові результати за 9 місяців 2014 року є збитковою сума збитків складає 62 474 671 000 грн., розмір довгострокових кредитів банків позивача збільшився до 36 406 329 тис. грн.

До початку судового засідання від відповідача та органу виконання судових рішень надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких вони просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін з підстав її законності та обґрунтованості.

Орган виконання судових рішень у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що діяльність ПАТ «Закарпатгаз» є збитковою, ним здійснюється розподілення природного газу на території Закарпатської області у звязку з чим Товариство здійснює безперебійне та безаварійне надання послуг, забезпечує утримання газових мереж та споруд на них, систем газопостачання та газифікації в належному стані.

Перед початком судового засідання на адресу суду від відповідача у справі надійшли додаткові пояснення щодо законності оскаржуваної ухвали суду від 14.09.15, в яких відповідач зазначає, що згідно звіту про фінансові результати за перше півріччя 2015 року ПАТ «Закарпатгаз» за наслідками своєї діяльності отримало збитки в розмірі 32 млн. грн., а часткове задоволення судом заяви про відстрочку виконання рішення суду на 9 місяців винесено з врахуванням інтересів обох сторін, як стягувача, так і боржника.

У судовому засіданні 21.10.15 за згодою представників сторін було оголошено перерву до 26.10.15.

Представники учасників судового процесу в судовому засіданні 26.10.15 навели свої доводи та міркування з приводу поданої апеляційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 26.10.15 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників учасників судового процесу, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги , з огляду на наступне:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 08.05.12 у справі № 5008/151/2012 позовні вимоги ПАТ «НАК «Нафтогаз» задоволено частково та присуджено до стягнення з ПАТ «Закарпатгаз» суму 318333,67 грн., яка включає 243470,84 грн. - пені, 15258,03 грн. - інфляційних втрат, 59604,80 грн. - 3 % річних, та 6366,82 грн. у відшкодування судових витрат.

Рішення суду набрало законної сили 26.05.12 після чого 12.06.12 господарським судом видано наказ на його примусове виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, стягувач 10.06.14 звернувся до органу виконання судових рішень із заявою про повернення виконавчого документа стягувачу в звязку з укладенням 28.01.14 між сторонами додаткової угоди № 10 до договору №14/1178/10 від 15.11.10, якою було змінено строки розрахунків.

Надалі, виконавче провадження 11.06.14 було завершено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

У відповідності до ст.ст. 17, 19, 25 Закону України «Про виконавче провадження» 04.06.15 державним виконавцем за заявою стягувача від 02.06.15 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 47721374 по даному стягненню та надано боржнику строк до 11.06.15 для самостійного виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.06.15 зазначене виконавче провадження було зупинено органом ДВС на підставі ч. 3.7 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», у звязку із внесенням боржника як підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до наведеного Закону, на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості.

Приписами ч.ч. 3.4 ст. 3 зазначеного вище Закону встановлено, що процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 01 вересня 2015 року.

Надалі, 01.09.15 органом ДВС поновлено виконавче провадження № 47721374 щодо стягнення із ПАТ «Закарпатгаз» присуджених до стягнення сум за рішенням Господарського суду Закарпатської області від 08.05.12 у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник ПАТ «Закарпатгаз» 11.08.15 звернувся до Господарського суду Закарпатської області з заявою про відстрочку виконання рішення суду від 08.05.12 у даній справі. Відповідно до заяви боржника від 12.08.15 ця заява була відкликана.

Надалі, боржник заявою від 27.08.15 звернувся вже не до суду, а до органу ДВС з питанням відстрочення виконання рішення суду до 01.09.16 у звязку, зокрема, із скрутним фінансовим становищем, що унеможливлює негайне виконання рішення та може зумовити ініціювання процедури банкрутства щодо ПАТ «Закарпатгаз».

На підставі чого, орган ДВС звернувся до Господарського суду Закарпатської області в порядку, передбаченому ст. 121 ГПК України, із заявою про відстрочення до 01.09.16 виконання рішення суду в даній справі про стягнення з ПАТ «Закарпатгаз» присуджених на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз» сум.

Обґрунтовуючи заяву про відстрочку виконання рішення суду, державний виконавець зазначив, що:

1) відновлення виконавчого провадження по стягненню з ПАТ «Закарпатгаз» суми боргу потягне за собою накладення арештів на банківські рахунки та майно Товариства, що в свою чергу унеможливить належне виконання Товариством своїх ліцензійних та договірних зобовязань перед ПАТ «НАК «Нафтогаз» та іншими постачальниками природного газу, а також призведе до розбалансування всієї системи безаварійного та безперебійного постачання природного газу всім категоріям споживачів;

2) збитковість Товариства, яка має місце з 2003 року, і однією з причин якої є економічно необґрунтовані тарифи на послуги з транспортування (розподілу) та постачання природного газу, вкрай негативно позначається на фінансовому становищі Товариства;

3) є наявність дебіторської заборгованості споживачів Закарпатської області перед ПАТ «Закарпатгаз» в розмірі 205 252 990 грн., що підтверджується довідкою ПАТ «Закарпатгаз» від 26.08.15, а також заборгованості Управління праці та соціального захисту населення по пільгам та субсидіям;

4) є висновок Закарпатської торгово-промислової палати № 01 від 13.02.15, яким підтверджується факт вжиття Товариством всіх передбачених чинним законодавством належних заходів щодо перегляду тарифів та спрямованих на виконання своїх зобовязань за договором № 13-235-ВТВ від 04.01.13, інше.

На підтвердження доводів, викладених у поданій заяві, держаний виконавець подав суду копії матеріалів виконавчого провадження № 47721374, заяви ПАТ «Закарпатгаз» про відстрочку виконання рішення від 27.08.15, копії висновку Закарпатської торгово-промислової палати № 01 від 13.02.15 та довідки ПАТ «Закарпатгаз» про стан дебіторської заборгованості від 26.08.15.

Відповідач (боржник) підтримав доводи державного виконавця. Зокрема, як в письмових поясненнях по справі так і у відзиві на апеляційну скаргу боржник зазначив про те, що за станом на 14.09.15 дебіторська заборгованість споживачів перед ПАТ «Закарпатгаз» складає 176 118 489 грн., що підтверджується довідкою від 14.09.15. Таким чином, негайне виконання рішення суду в даній справі призведе до неможливості виконання Товариством покладених на нього обов'язків із постачання природного газу споживачам бюджетним установам та організаціям. До цих письмових пояснень боржник додав копії довідки ПАТ Закарпатгаз» від 04.09.15 про перерахування коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання гарантованого постачальника при постачанні природного газу категорії «бюджетні установи», розрахунку алгоритму розподілу коштів, що надходять до ПАТ «Закарпатгаз» від категорії «бюджетні установи» на вересень 2015 року.

Місцевий господарський суд, розглянувши заяву державного виконавця про відстрочку виконання рішення до 01.09.16 та додані до неї документи, дійшов висновку про часткове задоволення цієї заяви та відстрочив виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.05.12 у справі № 5008/151/2012 до 30.05.16.

Проте, Львівський апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність надання відповідачу відстрочки виконання рішення суду, з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Суд бере до уваги те, що норма, викладена в п. 1 ст. 6 §1 Конвенції, гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду».

Статтею 121 ГПК України встановлено, що при наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку предявлення наказу до виконання. Також, не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Пленум Вищого господарського суду України в п. 7.2 постанови «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.10 за № 9 зазначив, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, має право відстрочення виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Тобто, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватись господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін і господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку відстрочки.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на то мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

В зв'язку з тим, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, не своєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права,знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Як вбачається з матеріалів справи, доказами тяжкого фінансового становища, які подані державним виконавцем (та надалі боржником) господарському суду, є копія постанови від 04.06.15 про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу від 12.06.12, постанови про зупинення виконавчого провадження від 09.06.15, постанови про поновлення виконавчого провадження від 01.09.15, заява про наявність дебіторської заборгованості споживачів перед боржником на суму 176 118 489 за станом на 14.09.15, копія висновку № 01 від 13.02.15 Закарпатської торгово-промислової палати, а також копії довідки ПАТ Закарпатгаз» з 04.09.15 про перерахування коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання гарантованого постачальника при постачанні природного газу категорії «бюджетні установи», розрахунку алгоритму розподілу коштів, що надходять до ПАТ «Закарпатгаз» від категорії «бюджетні установи» на вересень 2015 року.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що зазначені обставини не є виключними і не доводять неможливість виконання рішення суду в даній справі, а отже достатніми для відстрочки виконання судового рішення від 08.05.12. Тобто, поданими документами заявник не довів, що виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.05.12 у справі № 5008/151/2012 на даний момент матиме негативний вплив та призведе до катастрофічних наслідків для підприємства, а відстрочка виконання судового рішення на девять місяців, а саме до 30.05.16, дозволить акумулювати необхідні фінансові кошти для повного його виконання.

Разом з тим, суд першої інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення заяви та відстрочення виконання судового рішення, не врахував, що стягувач - ПАТ «НАК «Нафтогаз України», забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом і має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, а його господарська діяльність у відповідності до Консолідованого звіту про фінансові результати за 9 місяців 2014 рокує збитковою на суму 62 474 671 000 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також з врахуванням:

- фінансового становища як боржника, так і стягувача, обставини щодо укладення між сторонами у справі додаткової угоди від 28.01.14, якою були змінені строки розрахунків, у звязку з чим наказ суду від 12.06.12 був повернутий стягувачу 11.06.14, тобто не виконувався у примусовому порядку, що не позбавляло відповідача визначеного законом обовязку його добровільного виконання;

- наявності значної нестягнутої дебіторської заборгованості, розмір якої значно перевищує суму наявних збитків боржника;

- обставин щодо зупинення виконавчого провадження, яке було відкрито за заявою стягувача 04.06.15, до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами ПЕК, визначеного Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», а саме - до 01.09.15;

- неодноразових звернень боржника до суду із заявою про визнання наказу Господарського суду Закарпатської області від 12.06.12 таким, що не підлягає виконанню, із заявами про відстрочення виконання рішення суду, яка одна з них боржником була відкликана, а в задоволенні іншої ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.01.13 було відмовлено;

- відсутності доказів часткової сплати боржником заборгованості в розмірі 318 333,67 грн. до 01.09.15 (боржник сплатив лише суму судового збору);

- зважаючи, що з моменту видачі наказу суду 12.06.12, а також і після укладення між сторонами у справі додаткової угоди від 28.01.14, якою були змінені строки розрахунків за договором від 15.11.10 № 14/1178/10, рішення суду в даній справі тривалий час не виконується, а відповідач не навів будь-яких доказів, які б підтверджували його намаганням виконати дане судове рішення за три з половиною роки з дати набрання ним законної сили;

- з прийняттям до уваги, що примусове виконання даного судового рішення не призведе до арешту усіх коштів чи майна боржника, а лише накладення арешту на суму боргу,

суд апеляційної інстанції зазначає, що висновок господарського суду про задоволення заяви стосовно надання відстрочки виконання рішення до 30.05.16 є необгрунтованим, оскільки надання відстрочки виконання рішення суду в даній справі не спрямоване на дотримання балансу інтересів обох сторін, як стягувача, так і боржника.

А відтак, оскаржувана ухвала Господарського суду Закарпатської області від 14.09.15 підлягає скасуванню як така, що ухвалена з недотриманням норм процесуального права, стосовно врахування усіх обставин справи, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні заяви Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про надання відстрочки виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.05.12.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу № 14/2-1883В від 28.09.15 Публічного акціонерного товариства Національна компанія Нафтогаз України, м. Київ задоволити.

2.Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 14.09.15 у справі № 5008/151/2012 скасувати.

3.У задоволенні заяви Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про надання відстрочки виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.05.12 у справі № 5008/151/2012 відмовити.

4.Стягнути з Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції (код ЄДРПОУ 35045459, 88000, м. Ужгород, вул. Заньковецької, 10) на користь ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 00032129, 01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6) 1218 грн. судового збору.

5.Доручити видати наказ Господарському суду Закарпатської області.

6.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 26.10.15.

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Гриців В.М.