Постанова № 52801358, 21.10.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року м. ЛуцькСправа № 803/3559/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Смокович В.І.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І.П.,

за участю представника позивачаОСОБА_1,

представника відповідачаОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про скасування державної реєстрації права на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася в суд з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про скасування державної реєстрації права на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 вересня 2015 року позивачу стало відомо, що за ОСОБА_5 було здійснено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме квартири АДРЕСА_1, про що видано свідоцтво про право власності Реєстраційною службою Луцького міського управління юстиції серії САК №602390.

ОСОБА_4 вважає таку реєстрацію незаконною з тих підстав, що замовниками будівництва цього багатоквартирного будинку є власне особисто позивач та ОСОБА_6. Вони не укладали жодних договорів про участь у будівництві з ОСОБА_5, а тому остання не має жодних прав на реєстрацію права власності на це майно. Просить суд скасувати державну реєстрацію права на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача наголошував на тому, що державний реєстратор не мав права здійснювати державну реєстрацію спірної квартири, оскільки замовником будівництва не є Мале підприємство «Турія», а є ОСОБА_4 та ОСОБА_7. Саме ці особи вказані в дозволі на будівництво, декларації про готовність обєкта до експлуатації. Крім того, саме їм надано під забудову земельну ділянку рішенням Луцької міської ради. Тому державний реєстратор не мав права приймати до уваги документи видані МП «Турія», а саме договір про дольову участь (інвестування) у будівництві житла, акт прийому-передачі квартири, довідку про сплату всіх дольових внесків.

Звертав увагу суду на те, що подана для проведення реєстрації копія декларації про готовність обєкта до експлуатації всупереч положенням пункту 50 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, не посвідчена печаткою замовників будівництва (ОСОБА_4 та ОСОБА_7В.). Більше того, свідоцтво про право власності видано 21 вересня 2015 року, а копія декларації завірена Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області 01 жовтня 2015 року, що на думку представника позивача ставить під сумнів її наявність на момент реєстрації взагалі (а.с.65). Крім того, в матеріалах реєстраційної справи мається довідка МП «Турія» про те, що ОСОБА_5 є інвестором даного будинку, однак, як стверджував представник позивача в переліку інвесторів дана особа не значиться. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2015 року оскаржено позивачем в апеляційному порядку (а.с.57).

Відповідач, субєкт владних повноважень, у письмових запереченнях від 09 жовтня 2015 року №794/02-3.3 (а.с.42-44), а також його представник у судовому засіданні заперечили проти позову з тих підстав, що державна реєстрація була проведена на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2015 року у справі №161/9633/15-ц, яким визнано за ОСОБА_5 майнове право на двокімнатну квартиру №4 загальною площею 75 кв.м., яка розташована на другому поверсі будинку, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Потапова, 10-а. Також пояснив суду, що оригінал декларації про готовність обєкта до експлуатації ОСОБА_5 не надавався, а лише копія завірена органом, який видавав декларацію - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області та на думку реєстратора є належним документом. З наведених підстав вважає проведену реєстрацію законною та просить суд відмовити у задоволенні позову.

На питання суду стосовно відсутності у реєстраційній справі документу, що підтверджує перехід речових прав на земельну ділянку відповісти не зміг.

Крім того, вважає що посвідчувати копію декларації про готовність обєкта до експлуатації замовниками будівництва (ОСОБА_4, ОСОБА_7В.) не було необхідності, оскільки така копія посвідчена Інспекцією ДАБК у Волинській області. Стосовно того, що копія посвідчена інспекцією 01 жовтня 2015 року, а вона подана реєстратору 19 вересня 2015 року пояснив, що це, на його думку, є опискою і він не звернув на неї уваги.

Стосовно доводів представника позивача, що замовниками будівництва є громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_7 пояснив, що Мале підприємство «Турія» згідно пункту 4 декларації про готовність обєкта до експлуатації є генеральним підрядником, а тому також, на його думку, є замовником будівництва.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5, у судовому засіданні заперечив проти позову з тих підстав, що державна реєстрація була проведена на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2015 року у справі №161/9633/15-ц, яке набрало законної сили.

На питання суду щодо комплектності та повноти поданих для державної реєстрації документів представник третьої особи відмовився надавати пояснення з посиланням на вимоги свого довірителя.

Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю, з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Луцької міської ради від 26 липня 2002 року №2/47 внесено часткові зміни в пункт 2 рішення виконкому міської ради від 27 грудня 2011 року №729 та викладено його в наступній редакції: «Надати громадянам ОСОБА_7 та ОСОБА_4 (далі ОСОБА_7, ОСОБА_4С.) земельну ділянку на вул. Потапова, 10а плошею 0,0474 на умовах оренди терміном на 25 років для будівництва та обслуговування житлового будинку» (а.с.12).

Також, Луцькою міською інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю надано громадянам ОСОБА_7, ОСОБА_4 дозвіл на виконання будівельних робіт №63 від 11 червня 2002 року, а саме стосовно будівництва двоквартирного житлового будинку на вул. Потапова, 10а (а.с.3).

В подальшому, після закінчення будівництва, вищенаведені громадяни подали до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області декларацію про готовність обєкта до експлуатації, яка зареєстрована 17 квітня 2012 року за №ВЛ14312058545 (а.с.4-9).

Замовниками будівництва в цій декларації зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_4, а генеральним підрядником - Мале підприємство «Турія» (а.с.4-5).

Як зясовано судом та підтверджено оригіналом реєстраційної справи, який оглянутий у судовому засіданні, 19 вересня 2015 року громадянка ОСОБА_5 (далі ОСОБА_5Ф.) звернулася до Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області з заявою про державну реєстрацію виникнення права власності на квартиру АДРЕСА_2 (а.с.45).

До вказаної заяви ОСОБА_5 було надані наступні документи:

1) договір про дольову участь (інвестування) у будівництві житла по вул. Потапова, 10а від 14 лютого 2008 року, який укладений між ОСОБА_5 та Малим підприємством «Турія» (а.с.50-52);

2) додаток до вказаного договору в якому наведені відомості про розмір дольових внесків та їх оплату (а.с.53);

3) акт прийому-передачі квартири від 10 вересня 2015 року, який підписаний між Малим підприємством «Турія» та ОСОБА_5 (а.с.56);

4) витяг з переліку інвесторів в будинку №10а на вул. Потапова в м. Луцьку від 14 вересня 2015 року №7/09, який виданий МП «Турія» (а.с.57);

5) довідка МП «Турія» від 14 вересня 2015 року №6/09 про повний розрахунок ОСОБА_5 за договором (а.с.58);

6) довідка Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 15 вересня 2015 року №832-342 про присвоєння поштової адреси квартирі (а.с.59);

7) копію декларації про готовність обєкта до експлуатації, яка зареєстрована 17 квітня 2012 року за №ВЛ14312058545 (а.с.60-65);

8) технічний паспорт на квартиру (а.с.66-69);

9) рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2015 року у справі №161/9633/15-ц (а.с.70-72).

Вказаним судовим рішенням визнано за ОСОБА_5 майнове право на двокімнатну квартиру №4 загальною площею 75 кв.м., яка розташована на другому поверсі будинку, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Потапова, 10-а.

За результатом розгляду заяви позивача, рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області ОСОБА_2 від 21 вересня 2015 року №24602397 вирішено провести державну реєстрацію права приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_5 (а.с.84).

Також державним реєстратором видано свідоцтво про право власності від 21 вересня 2015 року №44210257 (а.с.85).

Право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідним витягом (а.с.86).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини виникли стосовно проведення державної реєстрації права власності на новостворений обєкт нерухомого майна, а тому врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон) та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (далі Порядок №868).

Відповідно до пункту 50 Порядку №868, у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, у результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу заінтересованою особою є інвестор (особа, що придбала майнові права), член відповідного кооперативу.

Для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, заявник подає:

документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за нею об'єкта будівництва, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо).

У разі участі у фонді фінансування будівництва документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об'єкта будівництва, є видана управителем такого фонду довідка про право довірителя на набуття у власність об'єкта інвестування.

У разі придбання безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром є одиниця нерухомості, документами, що підтверджують набуття у власність закріпленого за особою об'єкта будівництва, є договір купівлі-продажу облігацій та в разі наявності документ, згідно з яким відбулося закріплення відповідного об'єкта інвестування за власником облігацій (договір резервування, бронювання тощо).

У разі придбання майнових прав на об'єкт нерухомості документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об'єкта будівництва, є договір купівлі-продажу майнових прав;

довідку (виписку) із переліку осіб, які брали участь в інвестуванні (фінансуванні) об'єкта будівництва та за якими здійснюється державна реєстрація прав, видану особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва), про участь заінтересованої особи в інвестуванні (фінансуванні) об'єкта будівництва (у тому числі шляхом купівлі-продажу майнових прав);

технічний паспорт на об'єкт інвестування (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо);

завірені особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва), копії (крім випадків подання оригіналів таких документів особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва):

документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об'єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані);

документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на об'єкт нерухомого майна до проведення його реконструкції (у разі проведення реконструкції об'єкта нерухомого майна);

документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;

документа, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (крім випадку, коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна його адреса не змінилася).

Як слідує з матеріалів справи, а саме з декларації про готовність обєкта до експлуатації (а.с.4-9), рішення Луцької міської ради від 26 липня 2002 року №2/47 про надання земельної ділянки в оренду (а.с.12), а також дозволу на виконання будівельних робіт від 11 червня 2002 року (а.с.3), замовниками будівництва багатоквартирного житлового будинку №10а по вулиці Потапова в м. Луцьку є громадяни ОСОБА_7 та ОСОБА_4.

Мале підприємство «Турія», згідно пункту 4 декларації про готовність обєкта до експлуатації (а.с.5), є лише генеральним підрядним будівництва, а не його замовником.

Відповідно до статті 876 Цивільного кодексу України, власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Оскільки в матеріалах судової справи, а також в матеріалах реєстраційної справи відсутні будь-які відомості про наявність між громадянами ОСОБА_7, ОСОБА_4 та МП «Турія» договору на виконання будівельного підряду, в якому було б зазначено, що право власності на новостворений обєкт нерухомого майно переходить виконавцю будівельного підряду (генеральному підряднику), а не замовникам, тому у державного реєстратора були відсутні будь-які законні підстави вважати саме Мале підприємство «Турія» замовником будівництва спірного будинку.

Як наслідок, державний реєстратор протиправно взяв до уваги та прийняв під час державної реєстрації прав власності на спірний обєкт нерухомого майна документи видані МП «Турія», оскільки зі змісту інших правовстановлюючих документів слідує, що замовником будівництва є інші особи - громадяни ОСОБА_7 та ОСОБА_4, яким надано в оренду земельну ділянку, наданий дозвіл на будівництво і які, власне, прийняли спірний обєкт до експлуатації у квітні 2012 року.

Аналогічно, державний реєстратор протиправно взяв до уваги витяг з переліку інвесторів будинку №10а по вул. Потапова в м. Луцьку, який виконаний Малим підприємством «Турія» за №7/09 від 14 вересня 2015 року, оскільки вказане підприємство, виходячи з наявних в реєстраційній справі матеріалів, не є замовником будівництва, а отже не є особою, яка вправі залучати кошти (інвестиції) фізичних та юридичних осіб для здійснення будівництва (а.с.57).

Крім того, всупереч пункту 50 Порядку №868 в реєстраційній справі відсутній документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку.

Також, всупереч положенням цього ж пункту, копія декларація про готовність обєкта до експлуатаціє не посвідчена замовниками будівництва (ОСОБА_7 та ОСОБА_4С.). Доводи державного реєстратора, що достатньо копії декларації, яка посвідчена Інспекцією ДАБК у Волинській області суд не приймає, оскільки вони прямо суперечать вимогам пункту 50 Порядку №868.

Суд додатково зазначає, що копія декларації про готовність обєкт до експлуатації посвідчена 01 жовтня 2015 року, в той час як для реєстратора подана 19 вересня 2015 року, що вказує на її неналежне посвідчення, на що державний реєстратор не звернув увагу (а.с.65).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Зважаючи на те, що подані документи не давали змогу реєстратору встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме не давали змогу реєстратору встановити, що майнове право на частку в спірному обєкті нерухомого майна передано ОСОБА_5 уповноваженими на те особами замовниками будівництва ОСОБА_7 та ОСОБА_4, враховуючи відсутність документу, який підтверджує перехід речового права на земельну ділянку, а також неналежність оформлення копії декларації про готовність обєкта до експлуатації, відповідач повинен був відмовити третій особі у державній реєстрації права власності на спірний обєкт нерухомого майна з посиланням на пункт 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача та третьої особи на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2015 року у справі №161/9633/15-ц, яким визнано за ОСОБА_5 майнове право на двокімнатну квартиру №4 загальною площею 75 кв.м., яка розташована на другому поверсі будинку, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Потапова, 10-а, оскільки цим рішенням не визнавалося право власності на спірний обєкт нерухомого майна.

Крім того, в розумінні пункту 50 Порядку №868 таке судове рішення є документом, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за нею об'єкта будівництва, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо).

Це судове рішення не є правовстановлюючим документом, в розумінні підпункту 10 пункту 37 Порядку №868, оскільки ним не визнано речове право (право власності) на спірну квартиру як сформований обєкт нерухомого майна, а лише визнано право ОСОБА_5 на майнове право в спірному обєкті інвестування. Суд, без надання правової оцінки договору по суті та його законності, зауважує, що ці самі майнові права посвідчує власне і договір від 14 лютого 2008 року, який укладений між МП «Турія» і ОСОБА_5 (а.с.50-52).

Більше того, наявність такого судового рішення не звільняло державного реєстратора від перевірки комплектності всіх інших документів, які передбачені пунктом 50 Порядку №868, зокрема документу, що посвідчує перехід речових прав на земельну ділянку, а також перевірки та встановлення дійсних замовників будівництва, і чи мало право МП «Турія» на передачу будь-яких майнових прав у спірному обєкті нерухомого майна, а також виписувати документи від імені замовника будівництва.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки подані ОСОБА_5 документи не давали змогу державному реєстратору прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області ОСОБА_2 встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме не давали змогу встановити, що майнове право на частку в спірному обєкті нерухомого майна передано ОСОБА_5 уповноваженими на те особами замовниками будівництва ОСОБА_7 та ОСОБА_4, враховуючи відсутність в реєстраційній справі документу, який підтверджує перехід речового права на земельну ділянку, а також неналежність оформлення копії декларації про готовність обєкта до експлуатації, тому, на переконання суду, відповідач неправомірно зареєстрував право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_3 за ОСОБА_5. З наведених підстав суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про скасування державної реєстрації права на нерухоме майно задовольнити повністю.

Скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_3 (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 729987207101) за ОСОБА_5 (реєстраційний номер запису про право власності 11259528).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В. І. Смокович

Повний текст постанови виготовлений 26 жовтня 2015 року.