Постанова № 52800342, 21.10.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2015 р. Справа№ 911/2601/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко О.В.

Тарасенко К.В.

секретар Каніковський А.О.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"

на ухвалу господарського суду Київської області від 25.06.2015 року

у справі № 911/2601/15 (суддя Бацуца В.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМЕЙНИЙ ВІДПОЧИНОК"

про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.06.2015 року позовну заяву з Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМЕЙНИЙ ВІДПОЧИНОК" звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки та додані до неї матеріали передано за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвала мотивована тим, що предметом даного позову і спору є вимоги позивача до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: земельні ділянки згідно переліку, шляхом визнання права власності на такий предмет іпотеки, що виник при виконанні іпотечного договору від 21.05.2014 р., укладеного між відповідачем - ТОВ „Сімейний відпочинок" та позивачем - ПАТ „Банк Камбіо", в рахунок погашення заборгованості ТОВ „КДС Груп", що виникла на підставі кредитного договору № 029/1-2011/978 від 07.09.2011 р. і становить 1345991,53 євро, і такий спір за предметом та підставою виникнення не є спором про право власності на майно у розумінні ч. 3 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України; таким чином, визнання права власності на предмет іпотеки у даному випадку є лише способом реалізації права на звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому справа за поданою позовною заявою, згідно із ч.2 ст.15 ГПК України, повинна розглядатись судом за місцезнаходженням відповідача, який знаходиться за адресою: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 25.06.2015 р. у справі №911/2601/15 та ухвалити нову, якою справу №911/2601/15 передати на розгляд до господарського суду Київської області.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала винесена місцевим господарським судом з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права. Зокрема, скаржник в апеляційної скарзі вказує на порушення ч.3 ст.16 та ч.1 ст.17 ГПК України та зазначає про не врахування судом того, що позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на майно, а саме: на земельні ділянки, що розташовані за адресою: Київська область, Бородянський район, Дружнянська сільська рада, отже, спір між сторонами справи відбувається щодо майна, яке знаходиться в Київській області, тому підсудність визначається за місцем розташування майна, тобто, спір підлягає вирішенню у місцевому господарському суді Київської області відповідно до ч.3 ст.16 ГПК України.

В судове засідання апеляційної інстанції представники сторін не з'явилися.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМЕЙНИЙ ВІДПОЧИНОК" про звернення стягнення на предмет іпотеки:

- Земельна ділянка, кадастровий номер 3221081000:02:003:0058, площею 34, 1434 га, що розташована за адресою: Київська область, Бородянський район, Дружнянська сільська рада, цільове призначення - для садівництва;

- Земельна ділянка, кадастровий номер 3221081000:02:003:0399, площею 4, 7291 га, що розташована за адресою: Київська область, Бородянський район, Дружнянська сільська рада, цільове призначення - для садівництва;

- Земельна ділянка, кадастровий номер 3221081000:03:003:0415, площею 4, 1630 га, що розташована за адресою: Київська область, Бородянський район, Дружнянська сільська рада, цільове призначення - для садівництва;

- Земельна ділянка, кадастровий номер 3221081000:03:003:0410, площею 3, 4141 га, що розташована за адресою: Київська область, Бородянський район, Дружнянська сільська рада, цільове призначення - для садівництва; шляхом визнання за ПАТ „Банк Камбіо" права власності на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю „КДС Груп", що виникла на підставі кредитного договору № 029/1-2011/978 від 07.09.2011 р.) і становить 1345991,53 євро.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.

Статтями 15 та 16 ГПК України передбачено територіальну та виключну підсудність справ господарському суду.

Відповідно до ст.16 ГПК України справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Суд апеляційної інстанції не погоджується із висновком суду першої інстанції про віднесення справи до територіальної підсудності згідно із ст.15 ГПК України за місцезнаходженням відповідача, оскільки при встановленні підсудності господарської справи, у даному випадку, визначальним є предмет позову, а у справі № 911/2601/15 предметом позову є визнання права власності на майно, що згідно із ст.16 ГПК України передбачає виключну підсудність справи.

Оскільки майно - земельні ділянки, про звернення стягнення на яке, як предмет іпотеки, шляхом визнання права власності, пред'явлено позов, знаходиться у Київській області, Бородянського району, Дружнянській сільській раді, то відповідно до правил виключної підсудності справ, справа № 911/2601/15 відноситься до підсудності господарського суду Київської області, за місцезнаходженням майна, відповідно до ст.16 ГПК України.

В Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин із змінами і доповненнями, внесеними повідомленням Верховного Суду України від 01.12.2011, роз'яснено, якщо предметом позову є звернення стягнення на предмет іпотеки (статті 33, 39 Закону № 898-IV) тощо, то суд застосовує положення про виключну підсудність.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 21.11.2011 р. у справі №5023/4975/11, від 18.12.2013 р. у справі № 901/2236/13, постановах Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 р. №910/1473/15-г, від 03.08.2015 р. у справі № 911/2288/15, від 26.08.2015 р. у справі №911/2599/15, від 09.09.2015 р. у справі №911/2290/15.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала господарського суду Київської області від 25.06.2015 у справі №911/2601/15 прийнята з невірним застосуванням норм процесуального права та має бути скасована.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала господарського суду Київської області від 25.06.2015 у справі №911/2601/15 - скасуванню, з направленням справи №911/2601/15 на розгляд до господарського суду Київської області.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Київської області від 25.06.2015 у справі №911/2601/15 скасувати.

Матеріали справи №911/2601/15 передати на розгляд до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.В. Тищенко

К.В. Тарасенко