Постанова № 52799998, 19.10.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2015 року Справа № 904/3631/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Величко Н.Л., Подобєд І.М.,

при секретарі судового засідання: Погорєлова Ю.А.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №415 від 14.05.15;

від відповідача: Романовський Д.С. представник, довіреність №7/29-1119 від 30.12.14;

представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином,

розглянувши апеляційну скаргу Криворізької міської ради Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2015 року у справі № 904/3631/15

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Кривий Ріг

до Криворізької міської ради Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Управління земельних ресурсів виконкому Криворізької міської ради

про визнання договору укладеним.,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою звернулась Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 до Криворізької міської ради Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Управління земельних ресурсів виконкому Криворізької міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки, площею 0,2216 га, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1, для розміщення господарського двору, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 строком на 5 років, між Криворізькою міською радою та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 укладеним 23.01.2015 року, з викладенням пункту 7 розділу „Орендна плата" в наступній редакції:

„7. Річна орендна плата вноситься „Орендарем" виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у розмірі 3 відсотків нормативно грошової оцінки, а саме, у розмірі 25 299,69грн. (2 108,31грн. у місяць).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що:

- дія рішення міської ради від 14.05.2010р. № 3884 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", на підставі якого здійснено розрахунок орендної плати, припинена з 01.01.2014р.;

- договором оренди земельної ділянки від 23.01.2015 року передбачена річна орендна плата у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України;

- однак, відповідно до пп. 288.5.1 п. 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (у редакції Закону України від 27.03.2014 року "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні") річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки землі.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2015 року (суддя Мартинюк С.В.) позов задоволено.

Визнано договір оренди земельної ділянки, площею 0,2216 га, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1, для розміщення господарського двору, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 строком на 5 років, між Криворізькою міською радою та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 укладеним 23.01.15р., з викладенням пункту 7 розділу „Орендна плата" в наступній редакції:

„7. Річна орендна плата вноситься „Орендарем" виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у розмірі 3 відсотків нормативно грошової оцінки, а саме, у розмірі 25 299,69грн. (2 108,31грн. у місяць).

Стягнуто з Криворізької міської ради на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 судового збору у розмірі 1 218,00 грн.

Рішення мотивовано тим, що чинним законодавством не передбачено автоматичної втрати чинності нормативно грошової оцінки земель внаслідок спливу певного періоду часу.

Не погодившись з даним рішенням господарського суду Дніпропетровської області Криворізька міська рада Дніпропетровської області звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в повному обсязі та прийняти нове рішення , яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

При цьому скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що рішення є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню через неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

А саме, оскільки Криворізькою міською радою не було отримано в двадцятиденний строк, тобто до 26.01.2015 року, узгодженого договору оренди земельної ділянки або протоколу розбіжностей, тобто були відсутні зауваження другої сторони щодо урегулювання істотних умов договору, то відповідно до ст. 182 ГК України спірний договір є укладеним в редакції відповідача.

Зауважує, що протокол розбіжностей надсилався поштовою службою у строк, що перевищує нормативні строки пересилання.

Зазначає, що рішення № 3884 від 14.05.2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу», яке діяло до 2014 року, регулюючи земельні відносини в місті, потягнуло за собою втрату чинності рішення міської ради від 22.12.2004 року № 2494 «Про затвердження та застосування грошової оцінки земель міста Кривого Рогу», яким затверджено попередню грошову оцінку.

Оскільки законодавство України не передбачає можливість автоматичного поновлення дії акту, юридична сила якого вже втрачена, місто Кривий Ріг з 2014 року набуло статусу населеного пункту, нормативна грошова оцінка земель якого не проведена. У зв'язку з чим, господарський суд безпідставно встановив розмір орендної плати за землю в обсязі 3% саме від нормативної грошової оцінки.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник ФОП ОСОБА_3 у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення, як таке, що було винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права з огляду на те, що твердження відповідача, що рішення №3884, яке діяло до 2014 року, регулюючи земельні відносини в місті, потягнуло настання певних правових наслідків, в тому числі і щодо втрати чинності рішення, яким затверджено попередню грошову оцінку, діючу в м. Кривому Розі (№2494 від 22.12.2004р.) не має жодного правового підґрунтя, а є лише хибною думкою відповідача.

Управління земельних ресурсів виконкому Криворізької міської ради у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні 19.10.2015 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом була оголошена вступну та резолютивна частина постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 104 ГПК України серед підстав для скасування або зміни рішення місцевого суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

24.09.2014 року рішенням Криворізької міської ради №2972 „Про затвердження документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місці) меж земельних ділянок; реєстрацію права комунальної власності на них та надання їх у оренду" затверджено фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок згідно з додатками та надано в оренду без змін цільового призначення земельні ділянки та у тримісячний термін від дати ухвалення рішення укласти з міською радою договори оренди земельних ділянок (а.с.13).

Крім того, вищевказаним рішенням визначено розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками відповідно до Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з акту приймання-передачі земельної ділянки робочою комісією передано, а фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 прийнято в оренду земельну ділянку промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 0,2216 га (кадастровий номер НОМЕР_1) для розміщення господарського двору на АДРЕСА_1, на які знаходиться об'єкт нерухомого майна (а.с.14-18).

06.01.15р. позивачем отримано від Криворізької міської ради редакцію договору оренди земельної ділянки (а.с. 9-12).

Відповідно до п. 7 редакції договору оренди, річна орендна плата вноситься „Орендарем" виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України з урахуванням рішення міської ради від 26.06.13р. №2088 "Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу".

Орендна плата починаючи з 1 січня 2015р. вноситься „Орендарем" виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності „Орендаря" у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України з урахуванням рішення міської ради від 25.06.14р. №2778 „Про внесення змін до рішення міської ради від 26.06.13р. №2088 "Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу" та затвердження додатка до нього в новій редакції".

Надану Криворізькою міською радою редакцію договору оренди від 23.01.15р. підписано позивачем зі застереженням протоколу розбіжностей.

В матеріалах справи наявний протокол розбіжностей до договору оренди земельної ділянки від 23.01.2015 року (а.с. 19).

Згідно з яким викладено п.7 договору оренди в новій редакції орендаря, а саме:

„7. Річна орендна плата вноситься „Орендарем" виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у розмірі 3 відсотків нормативно грошової оцінки, а саме, у розмірі 25 299,69грн. (2 108,31грн. у місяць)."

23.01.2015 року супровідним листом направлено оригінал договору оренди земельної ділянки підписаний із застереженням щодо протоколу розбіжностей та протокол розбіжностей засобами поштового зв'язку на адресу Криворізької міської ради (а.с. 20, 21).

09.02.2015 року вищевказаний цінний лист отримано уповноваженою особою Криворізької міської ради, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Дніпропетровської дирекції ПОШТАМТ-ЦПЗ №2 (а.с. 22).

Криворізькою міською радою листом №434 від 18.02.15р. повідомлено, що у зв'язку з порушенням позивачем законодавчо встановленого строку щодо надіслання протоколів розбіжностей з підписаним договором, договір оренди землі вважається укладеним відповідно до вимог ст. 182 ГК України. Аналогічну позицію викладено в листі Криворізької міської ради №725 від 19.03.2015 року (а.с. 26, 27).

Відсутність врегулювання розбіжностей між сторонами щодо редакції п.7 договору оренди в частині визначення розміру річної орендної плати за користування земельною ділянкою, запропонованої позивачем під час розгляду справи, і є причиною виникнення спору.

Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Згідно з ч.4 ст. 181 Господарського кодексу України, за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Таким чином, законодавство пов'язує строк направлення заперечень щодо окремих умов договору не з датою отриманням протоколу розбіжностей іншою стороною, а з моментом надсилання протоколу.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем своєчасно, тобто до сплину двадцятиденного строку було надіслано протокол відповідачу, що підтверджується довідкою Дніпропетровської дирекції ПОШТАМТ-ЦПЗ№2, касовим чеком та описом вкладення.

У зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги про відсутність зауважень позивача щодо урегулювання істотних умов договору та укладення договору в редакції відповідача, не відповідають матеріалам справи.

Та обставина, що протокол розбіжностей пересилався поштовою службою у строк, що перевищує нормативні строки пересилання, не залежала від позивача, та не спростовує факту своєчасного надіслання позивачем протоколу розбіжностей, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦК України письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.(ч.7 ст. 181 Господарського кодексу України).

З огляду на зазначені обставини, відповідач у встановлений строк не звернувся до суду, щодо врегулювання розбіжностей, тому відповідно до імперативних вимог ч. 7 ст.181 ГК України такий договір вважається укладеним в редакції позивача по даній справі.

За приписами ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частин першої - третьої статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За змістом статті 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.

За приписами частини третьої статті 22 вказаного Закону орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що запропонований відповідачем порядок формування розміру орендної плати, беручи за основу земельний податок, що встановлюється Податковим кодексом України, з урахуванням рішення міської ради від 26.06.2013 року № 2088 "Про ставки податку на земельні ділянки на території м. Кривого Рогу", відповідає чинному законодавству, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 288.1. Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

За пунктами 288.2, 288.3 цього Кодексу платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

За змістом підпункту 288.5.1. Податкового кодексу України (в редакції Закону України № 1166 від 27.03.2014 року, чинній з 01.04.2014 року) та підпункту 288.5.2. цього ж Кодексу розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Частиною 1 пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частиною 1 статті 13 Закону України «Про оцінку земель » передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України «Про оцінку земель »).

Частиною п'ятою статті 5 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, законодавець чітко визначив, що саме нормативна грошова оцінка земель, а не земельний податок, є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності.

Скаржник у апеляційній скарзі ототожнив поняття «земельний податок» та «орендна плата за землю», внаслідок чого дійшов безпідставного висновку, що положення частини 1 статті 13 Закону України «Про оцінку земель» щодо обов'язковості проведення нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати суперечать положенням Податкового кодексу України, яким передбачено можливість і порядок обчислення орендної плати за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, оскільки відповідно до пункту 14.1.72 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час укладення спірного договору) земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Водночас згідно з пункту 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відтак, земельний податок і орендна плата за своєю правовою природою є різними видами платежів, які мають різний порядок обчислення та нарахування.

Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд України у своїй постанові від 08.04.2015 року, зазначивши, що Вищий господарський суд України дійшов передчасного висновку, що для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель не є обов'язковою, застосувавши до спірних правовідносин норми Податкового кодексу України, які регламентують встановлення земельного податку, до розрахунку орендної плати за землі державної власності.

За змістом частини першої статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини третьої статті 18 цього ж Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Згідно з частинами першою - другою статті 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

За нормативними приписами частин першої - третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Рішенням Криворізької міської ради від 22.12.2004 року № 2494 «Про затвердження та застосування грошової оцінки земель міста Кривого Рогу» затверджено грошову оцінку земель міста Кривий Ріг станом на 01.01.2004 року (а.с. 24).

Твердження апеляційної скарги що відповідно до п.5 рішення Криворізької міської ради №3884 від 14.05.2010р. „Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" втратило чинність рішення Криворізької міської ради №2494 від 22.12.2004р. „Про затвердження та застосування грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" то воно є безпідставним, оскільки рішення Криворізької міської ради №3884 від 14.05.10р. „Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" визнано нечинним постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011р. по справі №2а-423/10/0408.

Будь-яких інших підстав для скасування вищезазначеного рішення Криворізької міської ради від 22.12.2004 року № 2494 не існує.

Отже, після визнання нечинним рішення Криворізької міської ради №3884 від 14.05.2010 року, місто Кривий Ріг не набуло статусу населеного пункту, нормативна грошова оцінка земель якого не проведена, як стверджує апелянт, оскільки автоматично поновило свою дію рішення Криворізької міської ради від 22.12.2004 року № 2494.

Згідно з пунктом 4 Положення про державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 року № 445, витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок видає відповідно до покладених на нього завдань Держземагентство України.

Так, в матеріалах справи наявний витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1517 від 21.07.09р. на земельну ділянку: розміщення господарчого двору, яка знаходиться: АДРЕСА_1 (а.с. 23).

Згідно з вищевказаним витягом нормативно грошова оцінка земельної ділянки складає 637 432, 40грн.

Враховуючи вищевикладене, позивачем надано розрахунок річної орендної плати з урахуванням індексації складає 25 299,69грн. (2 108,31грн.)

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги відносно строків, передбачених ст. 18 ЗУ «Про оцінку земель», оскільки даною нормою визначено не строк дії оцінки, а порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок та вказано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цінового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

З даної статті вбачається лише періодичність проведення нормативно грошової оцінки земель, а не строк дії вже затвердженої оцінки.

Діючим законодавством не передбачено автоматичної втрати чинності нормативно грошової оцінки земель внаслідок спливу певного періоду часу.

З урахуванням викладеного, господарський суд підставно задовольнив позовні вимоги.

Матеріали справи свідчать про те, що господарським судом в порядку статті 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

З огляду на обґрунтованість рішення господарського суду, відповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування рішення є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької міської ради Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2015 року у справі №904/3631/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 26.10.2015 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Н.Л. Величко

Суддя І.М. Подобєд