Рішення № 52799809, 22.10.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2015 р.Справа № 922/5484/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Харківської гімназії № 39 Харківської міської ради Харківської області, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління освіти адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради, м. Харків про стягнення 45870,88 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №38-1871 від 28.05.2010р.;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність №451 від 06.10.2015р.

3-ї особи - ОСОБА_2, довіреність №3075 від 12.10.2015р.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", м. Харків (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Харківської гімназії № 39 Харківської міської ради Харківської області про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії №159 від 01.01.2002р. в сумі 45870,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань за договором про постачання теплової енергії №159 від 01.01.2002 щодо оплати одержаної теплової енергії в гарячій воді за період з жовтня 2010 року по січень 2011 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 вересня 2015 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13 жовтня 2015 року о 11:00 годині. Цією ж ухвалою суду витребувано у сторін додаткові докази.

Представник відповідача 13 жовтня 2015 року надав відзив на позовну заяву (вх.41480), в якому заперечує проти позову, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності, а тому просить суд застосувати строк позовної давності.

В судовому засіданні 13 жовтня 2015 року було оголошено перерву до 14:20 год. 22 жовтня 2015 року відповідно до приписів ст. 77 ГПК України для надання можливості представнику позивача надати обґрунтовані письмові пояснення стосовно доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву.

21 жовтня 2015 року позивач через канцелярію суду надав клопотання (вх. №42663) про поновлення пропущеного строку позовної давності та про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління освіти адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради (61052, м. Харків, вул. Ярославська, 21, код ЄДРПОУ 02146311), яке є розпорядником бюджетних коштів і утримувачем навчальних закладів, оскільки рішення у даному спорі може вплинути на його права або обов'язки.

В обгрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності позивач посилається, зокрема на те, що через величезну кількість споживачів підприємство не має можливості відразу пред`явити позови до всіх неплатників, до того ж відповідач є неприбутковою бюджетною установою, що фінансується з бюджету м.Харкова, у зв`язку з чим позивач неодноразово звертався до Департаменту освіти Харківської міської ради, Департаменту бюджету і фінансів Харківської міської ради, Управління фінансів Жовтневого району, Управління освіти адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради з листами щодо сприяння у вирішенні питання погашення заборгованості бюджетних установ.

Представник відповідача не заперечував проти клопотання представника позивача про залучення до участі у справі 3-ї особи та повідомив, що він також є представником Управління освіти адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради та діє від імені Управління на підставі довіреності №3075 від 12.10.2015р., а тому може представляти інтереси Управління освіти адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради в даному судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 жовтня 2015 року залучено до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління освіти адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради.

В судовому засіданні 22 жовтня 2015 року було оголошено перерву до 14:45 год. 22 жовтня 2015 року відповідно до приписів ст. 77 ГПК України для надання можливості представнику 3-ої особи надати письмові пояснення стосовно заявленого позову та клопотання позивача про поновлення пропущеного строку позовної давності.

Після перерви представник 3-ої особи надав заяву (вх. №42911), в якій підтримує правову позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву. Крім того, представник 3-ї особи та відповідача в судовому засіданні заперечував проти поновлення строку позовної давності, оскільки вважає, що причини зазначені позивачем в клопотанні не є поважними, заборгованість відповідача виникла за період з жовтня 2010 року по січень 2011 року, а тому позивач в межах строку позовної давності мав можливість реалізувати своє право на захист порушеного права та своєчасно пред`явити позов до відповідача.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на поновленні строку позовної давності та просив суд позов задовольнити в повному обсязі. Також просив врахувати, при вирішенні клопотання про поновлення строку позовної давності вагоме значення підприємства, важке фінансове становище, наявність значної заборгованості за спожитий газ та недостатність чисельності працівників, що займаються стягненням сум заборгованості в судовому порядку.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши пояснення представників сторін та 3-ї особи, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

01 січня 2002 року між позивачем, як енергопостачальною організацією, та відповідачем, як споживачем, укладено договір №159 про постачання теплової енергії (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору позивач зобовязався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з пунктами 10.1, 10.4 Договору, він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2002 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Відповідно до пунктів 6.1-6.3 Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 3-х примірниках) на відпуск-получення теплової енергії. Споживач за 10 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації попередню оплату вартості, необхідного обсягу теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно пункту 6.4 Договору якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлену та сплачену до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця;

- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

У період дії Договору сторонами неодноразово укладалися додатки та додаткові угоди в частині визначення обсягу постачання теплової енергії, переліку особистих рахунків, порядку обліку теплової енергії при наявності вузла обліку, та реквізитів сторін, копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно акту підключення споживача до джерела теплової енергії №176/6113 від 01.10.2010 р., на підставі розпорядження виконкому Харківської міської ради №2753 від 28.09.2010 р. здійснено підключення відповідача до джерела теплової енергії.

В період опалювального сезону 2010-2011 років сторонами підписано акти виконаних робіт по відпуску теплової енергії на загальну суму 55017,40 грн., зокрема:

- від 31.10.2010 р. за жовтень 2010 року - на суму 12166,99 грн.;

- від 30.11.2010 р. за листопад 2010 року - на суму 13491,52 грн.;

- від 31.12.2010 р. за грудень 2010 року - на суму 23143,79 грн.;

- від 31.01.2011 р. за січень 2011 року - на суму 6215,10 грн.

При цьому, відповідач визначав обсяг отриманої теплової енергії на підставі приладів обліку, що підтверджується наявними у матеріалах справи Додатком 4 від 02.03.2007 р. до Договору, рахунками на оплату отриманої теплової енергії за жовтень 2010 року - січень 2011 року, а також розрахунком нарахувань за Договором.

Таким чином, з урахуванням положень пункту 6.4 Договору він мав сплатити заборгованість не пізніше 25 числа відповідного місяця, в якому здійснювалося споживання теплової енергії.

На оплату отриманої теплової енергії позивач виставив відповідачу рахунки №17600-1704 від 05.11.2010р., №17600-1704 від 06.12.2010р., №17600-1704 від 06.01.2011р., №17600-1704 від 07.02.2011р.

З розрахунку позовних вимог вбачається, що відповідач у жовтні 2010 року лише частково погасив вартість отриманої теплової енергії на суму 9146,52 грн.

05 лютого 2013 року позивач направив відповідачу досудове повідомлення від №133/юр про сплату заборгованості у сумі 45870,88 грн.

Відповідач на вказану претензію не відреагував, залишок заборгованості у сумі 45870,88 грн. за період з жовтня 2010 року по січень 2011 року до даного часу не погасив, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору не допускається.

Стаття 526 Цивільного кодексу передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 Господарського кодексу України.

В силу статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Докази, наявні в матеріалах справи свідчать про те, що відповідач не у повному обсязі сплатив вартість спожитої теплової енергії за Договором №159 від 01.01.2002 р., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 45870,88 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач заперечень щодо розміру заборгованості або доказів повного її погашення суду не надав.

Разом із тим, відповідачем було заявлено про застосування строків позовної давності.

Згідно статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Враховуючи, що відповідач мав сплатити заборгованість за теплову енергію не пізніше 25 числа відповідного місяця, в якому здійснювалося споживання теплової енергії, строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у жовтні 2010 року закінчився 26.10.2013 р., у листопаді 2010 року закінчився 26.11.2013 р., у грудні 2010 року закінчився 26.12.2013 р., у січні 2011 року закінчився 26.01.2014 р.

Позивач звернувся з даним позовом 25.09.2015р., що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції господарського суду Харківської області, тобто після спливу позовної давності.

Згідно частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як зазначено вище, відповідач у відзиві заявив про застосування позовної давності.

Разом із тим, позивачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності.

Відповідно до частини 5 статті 267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Розглянувши клопотання позивача, суд вважає, що ним не доведено поважності причини пропуску позовної давності, виходячи з наступного.

Позивач посилається на важкий фінансовий стан підприємства, значний розмір заборгованості споживачів за спожиту теплову енергію, відсутність достатньої кількості працівників позивача, які займаються стягненням заборгованості в судовому порядку, але при цьому не надає будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин.

Не вказує позивач і те, яким чином ці обставини вплинули на пропуск ним строку позовної давності при зверненні до суду саме з даним позовом.

Фактично, вказані доводи свідчать лише про наявність недоліків в організації роботи підприємства щодо стягнення дебіторської заборгованості, а отже несвоєчасне подання даного позову сталося з вини самого позивача, тобто з суб'єктивних причин.

Крім того, суд також зазначає, що фінансування відповідача з бюджету м.Харкова також не впливає на реалізацію позивачем свого права на звернення до суду з відповідним позовом в межах строку позовної давності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не доведено наявності поважних причин пропуску позовної давності, у зв'язку із чим, з огляду на заяву відповідача про застосування позовної давності, в позові слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 256, 257, 261, 267, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 19, 25 Закону України "Про теплопостачання", ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову повністю.

Повне рішення складено 27.10.2015 р.

Суддя ОСОБА_3