Рішення № 52798946, 19.10.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2015 р.Справа № 916/3484/15

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Волкова Р.В.,

при секретарі судового засідання Стачук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Старавтотранс (м.Одеса);

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Іллічівськтрансервіс (м.Іллічівськ);

про стягнення 206793,00грн.

за участю:

представника позивача ОСОБА_2 (за довіреністю);

представника відповідача: не зявився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Старавтотранс, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Іллічівськтрансервіс, про стягнення 184349,59грн.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути 206793,00 грн. з посиланням на наданий розрахунок.

В обґрунтування своїх вимог посилається на укладання з відповідачем договору № 010714-ТО від 01.08.2014 р. на транспортно-експедиторське обслуговування, підписання сторонами договорів-заявок №№ 047, 053, 056, 061, 063, 074, 077, 083, 085, виконання позивачем своїх зобовязань належним чином та у повному обсязі, оформлення актів надання послуг, виставлення відповідачу рахунків, невиконання відповідачем своїх зобовязань щодо оплати та інші вказані у позовній заяві обставини.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судове засідання не зявився, заперечень проти позову не представив.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі був підписаний договір № 010714-ТО від 01.08.2014 р. на транспортно-експедиторське обслуговування, відповідно до якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобовязання по здійсненню перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів в 20-ти і 40-фунтових контейнерах автомобільним транспортом по території України (п.1.1 договору).

Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.175 Господарського Кодексу України.

Пунктом 2.5 договору сторони встановили, що перевезення вантажів здійснюється на підставі замовлень відповідача.

Позивачем до матеріалів справи надані наступні договори-заявки, підписані сторонами:

- № 047 від 25.07.2014 на суму 16500грн.;

- № 053 від 04.08.2014 на суму 10300грн.;

- № 056 від 06.08.2014 на суму 16000грн.;

- № 061 від 13.08.2014 на суму 7500грн.;

- № 063 від 14.08.2014 на суму 7500грн.;

- № 074 від 22.08.2014 на суму 24000грн.;

- № 077 від 26.08.2014 на суму 7500грн.;

- № 083 від 02.09.2014 на суму 8500грн.;

- № 085 від 02.09.2014 на суму 8500грн..

Факт надання позивачем послуг відповідно до договорів-заявок підтверджується актами надання послуг, підписаними сторонами.

Крім того, сторонами був підписаний акт надання послуг № 35 від 21.08.2014 р. на суму 8500,00 грн.

Пунктом 4.3 договору сторони встановили, що оплата наданих послуг здійснюється по факту надання послуг протягом 14 банківських днів. Таким чином, обовязок відповідача полягав у оплаті наданих послуг не пізніше 14ти днів з моменту підписання вказаних актів.

Разом з цим, дослідивши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов до висновку, що позивачем невірно визначений період з якого починається про строчка виконання грошового зобовязання відповідачем. З урахуванням вимог п.4.3 договору, перший день прострочки слід визначити наступним чином:

№ акту Дата актувартість послуг, грн..Просрочка з...3108.08.20141650029.08.20143313.08.20141030003.09.20143418.08.20141600008.09.20143521.08.2014850004.09.20143621.08.2014750004.09.20143721.08.2014750004.09.20143801.09.20142400022.09.20143904.09.2014750025.09.20144210.09.2014850001.10.20144310.09.2014850001.10.2014

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або зміну його умов не, якщо інше не встановлено договором або законом.

В порушення наведених вище норм закону, а також умов договору, відповідач свої зобовязання щодо оплати належним чином не виконав, внаслідок чого склалась заборгованість у розмірі 114800,00 грн. основного боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 ЦК України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

З урахуванням припущення позивачем вищевказаної помилки під час визначення початку періоду прострочки, вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково на суму 3597,44 грн. згідно наступного розрахунку:

№ п/пРахунок, №Акт, №Дата актуВартість послуг, грн.Просрочка з... поКільксть днів3% річних,грн.1323108.08.20141650029.08.201428.09.2015396,00537,04109592333313.08.20141030003.09.201428.09.2015391,00331,01095893343418.08.20141600008.09.201428.09.2015386,00507,61643844353521.08.2014850004.09.201428.09.2015390,00272,46575345363621.08.2014750004.09.201428.09.2015390,00240,41095896373721.08.2014750004.09.201428.09.2015390,00240,41095897383801.09.20142400022.09.201428.09.2015372,00733,80821928393904.09.2014750025.09.201428.09.2015369,00227,46575349424210.09.2014850001.10.201428.09.2015363,00253,602739710434310.09.2014850001.10.201428.09.2015363,00253,6027397

Стосовно нарахування інфляційних відповідно до ч.2 ст.165 Цивільного Кодексу України, суд погоджується з розрахунками позивача та вважає обгрунтованими та законними його вимоги про стягнення інфляційних у розмірі 58552,39грн.

Пунктом 5.10 договору сторони встановили відповідальність відповідача у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день у разі порушення строків оплати.

Відповідно до вказаного пункту позивачем нараховано 17256,14грн. пені згідно з доданого розрахунку.

Разом з цим, перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов до висновку, що позивачем зайве нараховано 415,21грн. пені. Це відбулося як внаслідок невірно визначеного початку строку прострочки, так і внаслідок перевищення 6-ти місячного строку для нарахування пені. За таких обставин, задоволенню підлягають вимоги про стягнення 16840,93грн. пені.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.512,514,516,525,526,610,611,612, 629 ЦК України, ст.175 ГК України, ст.ст.22,33,36,43,44,49,75,82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити частково позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Старавтотранс до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Іллічівськтрансервіс про стягнення 206793,00грн.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Іллічівськтрансервіс (68000, м. Іллічівськ, вул. Шевченко,7-А, офіс 43, код 37673117) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Старавтотранс (65012, АДРЕСА_1, код 39265928) 193790/сто девяносто три тисячі сімсот девяносто/грн. 76 коп. заборгованості та 3917/три тисячі девятсот сімнадцять/грн. 65 коп. витрат зі сплати судового збору.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 19.10.2015 року.

Повний текст рішення складений 26 жовтня 2015 р.

Суддя Р.В. Волков