Рішення № 52798770, 15.10.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2015 р. Справа № 911/3280/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біопром», м.Бориспіль

про стягнення 3788999,52 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

Від відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біопром» (далі відповідач) про стягнення 3788999,52 грн.

Провадження у справі №911/3280/15 порушено відповідно до ухвали суду від 31.07.2015 року та призначено справу до розгляду на 18.08.2015 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.08.2015 року подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Розгляд справи відкладався на 03.09.2015 року.

31.08.2015 року до господарського суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 2343469,21 грн. основного боргу, 1346575, 62 грн. інфляційних, 297267,46 грн. 10 % штрафу, 1169615,85 грн. пені.

02.09.2015 року до господарського суду від позивача надійшли пояснення на відзив відповідача. Розгляд справи відкладався на 22.09.2015 року.

У судовому засіданні 22.09.2015 року оголошувалась перерва до 01.10.2015 року.

Представником позивача у судовому засіданні 01.10.2015 року подано письмові пояснення.

Крім того, представниками сторін у судовому засіданні 01.10.2015 року подано спільне клопотання про продовження строків розгляду справи №911/3280/15 у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України. Строк розгляду справи №911/3280/15 закінчується 30.09.2015 року.

Відповідно до ч.3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотання сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на пятнадцять днів.

Враховуючи складність справи та необхідність більш детального вивчення матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання сторін та продовження строку розгляду спору до 15.10.2015 року.

В судовому засіданні 01.10.2015 року розгляд справи відкладався до 15.10.2015 року.

В судовому засіданні 15.10.2015 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач проти позову заперечував.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані сторонами докази та пояснення, судом встановлено наступне.

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 10.11.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Біопром» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Солстрой» укладений Договір генерального підряду №10/11-06 (далі - Договір).

Відповідно до розділу 1 пункту 1 Договору Замовник (ТОВ «Біопром») доручає, а Генпідрядник (ТОВ «Солстрой») зобов'язується на свій ризик, своїми та залученими силами і засобами збудувати Обєкт на умовах, викладених у тексті цього Договору та додатках до нього, у тому числі: передати Замовнику декларацію про готовність Обєкта до експлуатації або підписаний акт готовності Обєкта до експлуатації.

Замовник зобовязується відповідно до умов Договору прийняти виконані роботи та оплатити прийняті за цим Договором роботи. Обєкт будівництва - «Будівництво багатофункціонального громадського центру по вул. Київський шлях (територія міського парку культури та відпочинку) в місті Борисполі».

Відповідно до умов Договору генерального підряду від 10.11.2012 року №10/11-06 Товариством з обмеженою відповідальністю «Солстрой» (Генпідрядником) виконані та передані Товариству з обмеженою відповідальністю «Біопром» роботи з будівництва багатофункціонального громадського центру по вул. Київський шлях (територія міського парку культури та відпочинку) в місті Борисполі загальною вартістю 49771388,40 грн., що підтверджується Довідками про вартість виконання підрядних робіт та Актами приймання виконаних підрядних робіт за період з грудня 2012 року по квітень 2014 року, які підписані сторонами.

Відповідно до п. 98 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року №668, оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду.

У відповідності до пункту 3.8.4 Договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Генпідрядника.

Позивач зазначає та підтверджується матеріалами справи, що Замовник здійснив на поточний рахунок Генпідрядник платежі на загальну суму 47359028,96 грн.

Крім того, у відповідності до ст.601 Цивільного кодексу України сторони здійснили погашення взаємної заборгованості на суму 68595,47 грн.

Таким чином, несплаченими Товариством з обмеженою відповідальністю «Біопром» (Замовником) перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Солстрой» (Генпідрядником) залишились кошти в сумі 2343763,97 грн.

Згідно з п. 3.9. Договору Генерального підряду Замовник має право резервувати 10% від Договірної ціни протягом виконання робіт за цим Договором шляхом утримання 10 % від вартості прийнятих Замовником виконаних Генеральним підрядником робіт, які зазначені у відповідному Акті приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-3) для забезпечення гарантій якості виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.9.1.Договору 5% договірної ціни Замовник зобовязується перерахувати Генпідряднику не пізніше 15 календарних днів з дати завершення робіт, за умови усунення Генеральним підрядником всіх недоліків та дефектів, якщо такі були виявлені Замовником в результатах робіт Генпідрядника та зафіксовані у відповідному двосторонньому Акті, складеному Сторонами на дату реєстрації Декларації про готовність Обєкта до експлуатації і підписання акта готовності Обєкта до експлуатації або отримання Сертифіката в залежності від категорії складності Обєкта.

Пунктом 3.9.2. Договору передбачено, що остаточний розрахунок Замовник зобовязаний здійснити та перерахувати Генпідряднику утримані кошти (решту 5% Договірної ціни), про які йдеться у цьому п.3.9 Договору протягом 5-ти банківських днів із дати завершення 6 (шести) календарних місяців після дати реєстрації Декларації про готовність Обєкта до експлуатації і підписання акта готовності Обєкта до експлуатації або отримання Сертифіката в залежності від категорії складності Обєкту, відповідно до чинного законодавства України.

Позивач зазначає та надав докази того, що 21.11.2013 року у відповідності до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів виданий Сертифікат серії IV №165133250266, згідно з яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом обєкту будівництва багатофункціонального громадського центру по вул. Київський шлях (територія міського парку культури та відпочинку) в місті Борисполі.

Таким чином, з огляду на умови п. 3.9.2. Договору зобовязання по остаточній оплаті за виконанні роботи у Товариства з обмеженою відповідальністю «Біопром» виникли після сплину шестимісячного строку з дати видачі Сертифікату, тобто 26.05.2014 року.

Згідно з п. 5.6 Договору підписання Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-3) є підставою для здійснення розрахунків між Сторонами, а також це свідчить про те, що сторони не мають претензій одна до одної по підписаним обсягам, вартості та якості робіт.

Пункт 6.3.12 Договору передбачає здійснення платежів Генеральному підряднику відповідно до умов цього Договору та оплати за виконані та прийняті Роботи згідно умов даного Договору.

Наявними у справі доказами (Акти прийняття виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в, Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат форми КБ-3, (копії долучені до матеріалів справи, оригінали оглянуті судом) підтверджується, що Генпідрядник виконав, а Замовник прийняв будівельні роботи на загальну суму 49771388,40 грн.

Однак відповідачем не оплачено роботи на суму 2343763,97 грн., у звязку з невиконанням зобовязання з оплати підрядних робіт позивач просить стягнути з відповідача 1368758,18 грн. інфляційних та 3% річних в сумі 76477,34 грн. за період з 26.05.2014 року по 26.06.2015 року.

В ході розгляду спору позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач збільшив та уточнив позовні вимоги і просить стягнути основний борг у сумі 2343469,21 грн., 1346575,62 грн. інфляційних, 297267,46 грн. 10 % річних та 1169615,85 грн. пені.

Відповідач у відзиві проти позову заперечував, зазначив, що ним зарезервовано 10% вартості виконаних робіт, що відповідає умові п. 3.9. Договору.

Також стверджує, що 12.06.2014 року між ним та позивачем було укладено Додаткову угоду № 24 до Договору, якою погоджено інший порядок перерахування коштів, не сплачених на підставі п. 3.9. Договору.

Зокрема, як стверджує відповідач, відповідно до пунктів 1.2.-1.3. Додаткової угоди № 24 до Договору відповідач зобов'язується сплатити:

-1 000000,00 грн. після проведення повного комплексу пусконалагоджувальних робіт та передачі Замовнику всієї виконавчої, робочої та іншої документації, яка в тій чи іншій мірі стосується об'єкта, його інженерних систем та обладнання;

-1 343 141,54 грн. після усунення недоліків, що будуть зафіксовані в дефектному акті № 3 та остаточному усуненню недоліків по дефектних актах № 1 та № 2.

Відповідач зазначає, що 30.04.2014 року було складено Дефектний акт № 1, 16.05.2014 року було складено Дефектний акт № 2, також відповідачем було складено Дефектний акт № 3, в якому було зафіксовано нові недоліки, виявлені під час прийому-передачі виконаних робіт.

Однак, за твердженням відповідача, позивач не усунув в повному обсязі недоліки, що погоджені з ним та відображені у Дефектних актах №№ 1, 2, 3. Крім того, позивач не передав всієї виконавчої, робочої та іншої документації, яка в тій чи іншій мірі стосується Об'єкта, його інженерних систем та обладнання.

Таким чином, відповідач вважає, що строк виконання зобовязання із сплати позивачу грошових коштів у сумі 1 000 000,00 грн., яке передбачено пунктом 1.2. Додаткової угоди № 24 до Договору, та строк виконання відповідачем зобовязання із сплати позивачу грошових коштів у сумі 1 343 141,54 грн., яке передбачено пунктом 1.3. Додаткової угоди № 24 до Договору, не настали.

При цьому, відповідач у відзиві підтверджує недоплату в сумі 2343763,97 грн. утриманих коштів гарантійного фонду, однак вважає, що не настав строк сплати таких коштів з огляду на п. 3.9.2 Договору з огляду на умови Додаткової угоди № 24, якою змінено порядок та строки оплати.

Також, зважаючи на неправильне визначення позивачем суми грошового зобов'язання відповідача, строку його настання, відповідач заперечував розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції, процентів річних та пені. Щодо пені відповідач також зазначив про неправомірність нарахування пені протягом більше шести місяців від моменту прострочення зобовязання. Також, заявив про застосування строку давності до вимоги про стягнення пені.

Дослідивши викладені в позові обставини та враховуючи заперечення відповідача, суд зазначає, що з огляду на п. 3.9.1.Договору 5% (з зарезервованих 10%) договірної ціни Замовник зобовязується перерахувати Генпідряднику не пізніше 15 календарних днів з дати завершення робіт, за умови усунення Генеральним підрядником всіх недоліків та дефектів, якщо такі були виявлені Замовником в результатах робіт Генпідрядника та зафіксовані у відповідному двосторонньому Акті, складеному Сторонами на дату реєстрації Декларації про готовність Обєкта до експлуатації і підписання акта готовності Обєкта до експлуатації або отримання Сертифіката в залежності від категорії складності Обєкта.

Таким чином, оскільки п. 3.9.1.Договору передбачає сплату 5% (з зарезервованих 10%) договірної ціни не пізніше 15 календарних днів з дати завершення робіт (про що свідчить Сертифікат та зареєстрована декларація готовності обєкту), за умови усунення Генеральним підрядником всіх недоліків та дефектів, якщо такі були виявлені Замовником в результатах робіт Генпідрядника та зафіксовані у відповідному двосторонньому Акті, складеному Сторонами на дату реєстрації Декларації про готовність Обєкта до експлуатації і підписання акта готовності Обєкта до експлуатації або отримання Сертифіката в залежності від категорії складності Обєкта (на момент видачі Сертифікату недоліки не виявлені, Дефектні акти не складались), строк відповідного платежу був встановлений протягом 15 календарних днів від 21.11.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи Акти виконаних робіт на наведену в позові суму підписані сторонами, 21.11.2013 року отримано (видано) Сертифікат і на відповідну дату недоліків виконаних робіт не виявлено, Дефектні акти не складались. Також з матеріалів справи вбачається сплата відповідачем частини зарезервованих коштів, що підтверджують і позивач і відповідач.

Щодо остаточного розрахунку за Договором, п. 3.9.2. Договору передбачено, що остаточний розрахунок Замовник зобовязаний здійснити та перерахувати Генпідряднику утримані кошти (5% Договірної ціни), про які йдеться у цьому п.3.9 протягом 5-ти банківських днів із дати завершення 6 (шести) календарних місяців після дати реєстрації Декларації про готовність Обєкта до експлуатації і підписання акта готовності Обєкта до експлуатації або отримання Сертифіката в залежності від категорії складності Обєкту, відповідно до чинного законодавства України.

При цьому, відповідний п. 3.9.2. Договору не передбачає залежності сплати остаточної вартості робіт (на які підписана Акти виконаних робіт) від виявлення недоліків, складення Дефектних актів та усунення недоліків.

З огляду на п. п. 3.9.2. Договору та враховуючи видачу Сертифікату 21.11.2013 року, шестимісячний строк спливає 26.05.2014 року.

Таким чином, строк остаточного розрахунку за Договором, а саме сплати решти 5% зарезервованих коштів припадає на 26.05.2014 року, відповідно прострочення починається з наступного дня, тобто з 27.05.2014 року.

Щодо посилань відповідача на Додаткову угоду № 24, відповідна Додаткова угода № 24 була укладена 12.06.2014 року, тобто після настання строку сплати решти 5% зарезервованих коштів, в той час, як строк виконання зобовязання настав.

Судом досліджено зміст такої Додаткової угоди № 24 та встановлено, що строки оплати робіт відповідною угодою не змінювались. Відсутні ознаки домовленості сторін про зміну визначених п.п. 3.9, 3.9.1., 3.9.2. Договору порядку та строків оплати виконаних робіт.

Зокрема, згідно з п. 1 Додаткової угоди № 24 замовник погоджується на часткове перерахування коштів гарантійного фонду (зарезервованих) для остаточного завершення Генпідрядником робіт по будівництву БГЦ в м. Бориспіль, а саме 500000 грн. для організації робіт по влаштуванню діючої системи газозабезпечення обєкта, випробувань та налагодження ГРП; 1087000 грн. протягом 3-х банківських днів після виконання робіт по врізці газу і його подачі до ГРП та котельні; 1000000 грн. після проведення повного комплексу пусконалагоджувальних робіт та передачі Замовнику всієї виконавчої документації; 1343141,54 грн. після усунення недоліків, що будуть зафіксовані в Дефектному акті №3 (по системі опалення) та остаточному усуненню недоліків по Дефектних актах №№ 1, 2.

При цьому, в Додатковій угоді № 24 не згадується про п.п. 3.9, 3.9.1., 3.9.2. Договору, ознак погодження Генпідрядником відповідної згоди Замовника щодо перерахування коштів, які вже мали бути перераховані, відповідна угода не містить.

Крім того, з огляду на умови Договору та фактичні обставини виконання підрядних робіт, спірна сума утриманих коштів гарантійного фонду входила до суми, на яку роботи вже виконані та підписані Акти виконаних робіт, а умови Додаткової угоди № 24 передбачають сплату відповідних коштів на фінансування робіт, які ще мають бути здійснені, відповідно на які Акти ще не підписано.

Як визначено ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Статтею 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, між сторонами існували відносини будівельного підряду і з огляду на вищенаведені норми законодавства, позивач мав виконати роботи, передбачені Договором підряду, а відповідач зобовязаний був прийняти виконані роботи і оплатити їх. Крім того, з огляду на вищенаведені норми законодавства, підставою для прийняття робіт та їх оплати визначено факт виконання робіт.

Статтею 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Статтею 882 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

У звязку з чим, судом встановлено, що Замовник прийняв виконані позивачем роботи підписавши Акти виконаних робіт на зазначену в позові загальну суму, з якої резервувались 10% вартості робіт. При цьому, на момент прийняття робіт (підписання Актів в виконаних робіт) відповідач не визначав недоліків наведених в Актах робіт, в ході розгляду спору відповідач не обґрунтував неможливість виявлення та своєчасного застереження про наведені в Дефектних актах недоліки.

Пунктом 6.1.18. Договору передбачено обовязок Генпідрядника за свій рахунок усувати всі дефекти та недоліки, що можуть бути встановлені та зафіксовані у дефектному акті за підписом сторін у звязку з неякісно виконаними роботами та з відхиленнями від робочої документації.

Щодо залежності оплати робіт від усунення недоліків, визначених в Дефектних актах, суд зазначає, що недоліки, виявлені під час гарантійного строку усуваються за рахунок і силами Генпідрядника, тобто Генпідрядник зобовязаний усунути недоліки робіт, що не впливає на строки оплати виконаних робіт, на які підписані Акти виконаних робіт без застережень про недоліки.

В ході розгляду спору позивач надав пояснення та докази усунення недоліків, наведених в Дефектних актах №№ 1, 2, що не підлягає дослідженню в матеріалах даної справи про стягнення заборгованості за виконані роботи, на які підписані Акти виконаних робіт без застережень про недоліки.

Питання щодо усунення недоліків, визначених в Дефектних актах має ознаки самостійного спору, про який не заявлено до вирішення в матеріалах справи, що розглядається. Крім того, відповідачем, який посилається на недоліки виконаних робіт, не заявлено про проведення відповідної експертизи.

Таким чином, враховуючи норми ст.ст. 853, 882 Цивільного кодексу України, про виконання робіт свідчить факт підписання Актів виконаних робіт без своєчасного заявлення про виявлені недоліки в момент прийняття робіт, які є підставою для оплати виконаних робіт.

Враховуючи обставини справи та наявні у справі докази, відповідач мав сплатити позивачу решту 5% (зарезервованих коштів) від вартості робіт, на які підписані Акти виконаних робіт, у строки, визначені п. 3.9.2 Договору, тобто до 26.05.2014 року. Від так, матеріалами справи підтверджується прострочена заборгованість відповідача в сумі 2343469,21 грн., яка заявлена в уточнених позовних вимогах.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 12.5 Договору передбачено, що за прострочення строків здійснення будь-якого з платежів більш ніж на 10 календарних днів, Замовник сплачує Генпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого платежу за кожний день прострочення. Також, відповідним п. 12.5 Договору сторони погодили, що в разі прострочення грошового зобовязання за Договором Замовник зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 10% річних від простроченої суми.

Пунктом 12.6.1 Договору передбачено, що нарахування штрафних санкцій, передбачених п. 12.5 та 12.6 Договору починається на наступний день з дати настання строку платежу та припиняється через три роки від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Строк позовної давності стосовно виконання зобовязань, встановлених п. 12.5 та 12.6 Договору становить три роки від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Таким чином, стягнення пені передбачено п. 12.5 Договору в розмірі подвійної обліком ставки НБУ від вартості простроченого платежу, п. 12.6.1 Договору сторони передбачили нарахування пені з наступного дня від дати настання строку платежу та змінили визначений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України період нарахування пені (з шести місяців на три роки), також п. 12.6.1 Договору сторони збільшили строк спеціальної позовної давності для вимоги про стягнення пені до трьох років. Також, п. 12.5 Договору сторони встановили інший розмір процентів річних згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (замість 3% річних сторони погодили нарахування 10% річних).

Дослідивши розрахунок уточнених позовних вимог, судом встановлено, що нарахування пені, річних та інфляційних проведені з 26.05.2014 року, що суперечить п. 12.6.1 Договору та ст. 253 Цивільного кодексу України. Таким чином, правильний розрахунок має проводитись з 27.05.2014 року.

Пеня нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на фактичну суму прострочення за період в межах, визначених сторонами в п. 12.6.1 Договору і, оскільки строк позовної давності для вимоги про стягнення пені був збільшений п. 12.6.1 Договору, пеня заявлена в межах строку позовної давності.

Суд не приймає зауваження відповідача про нарахування на суму 2343469,21 грн. замість 2343764,97 грн., оскільки відповідна неточність не призводить до збільшення суми прострочення (нарахування на суму боргу, меншу, ніж фактична, не впливає на правомірність розрахунку).

Від так, задоволенню підлягає вимога про стягнення пені за період з 27.05.2014 року по заявлений в позові 31.08.2015 року в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму 2343469,21 грн., що за розрахунком суду складає 1166855,05 грн.

Вимога про стягнення річних підлягає задоволенню за період з 27.05.2014 року по заявлений в позові 31.08.2015 року в розмірі 10% річних на суму 2343469,21 грн., що за розрахунком суду складає 296625,42 грн.

Вимога про стягнення інфляційних підлягає задоволенню за період з 27.05.2014 року по заявлений в позові 31.08.2015 року на суму 2343469,21 грн., що за розрахунком суду складає 1317029,70 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 2343469,21 грн. основного боргу, 1166855,05 грн. пені, 296625,42 грн. річних та 1317029,70 грн. інфляційних. В решті позов задоволенню не підлягає.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 72610,50 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біопром» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 67, код 31689289) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» (02140, м. Київ, вул. Гмирі, 1а, код 30210582) 2343469,21 грн. основного боргу, 1166855,05 грн. пені, 296625,42 грн. річних, 1317029,70 грн. інфляційних та 72610,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3.В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик

дата підписання 27.10.2015 р.