Рішення № 52798735, 22.10.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2015 р. Справа № 911/3971/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Озеро Мрії»

про стягнення 303,38 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довір. № 7-56105 від 27.05.2015 р.

від відповідача: не зявився

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Озеро Мрії» (далі відповідач) про стягнення 303,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав умови договору банківського рахунку № 18122 від 29.10.2012 р., у звязку з чим за відповідачем утворилась заборгованість за комісійною винагородою та за послуги з розрахунково-касового обслуговування у розмірі 260,42 грн. та 42,96 грн. пені.

Розгляд справи відкладався.

Представник позивача у судових засіданнях 21.09.2015 р. та 22.10.2015 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання 21.09.2015 р. та 22.10.2015 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 22.10.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

29 жовтня 2012 року між Публічним акціонерним товариством Європейський газовий банк (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Озеро Мрії (клієнт) укладено договір банківського рахунку № 18122, відповідно до п. 1.1 якого банк відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та внутрішніх положень банку, зобовязується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видавання відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з п. 1.2 договору, банк відкриває клієнту поточний рахунок № 2600730118122 у національній валюті та в іноземній валюті відповідно до інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

Підпунктом 2.1.5 п. 2.1 договору передбачено, що банк має право отримувати від клієнта комісійну винагороду за надані послуги в розмірах та строки, що визначені тарифами банку.

Відповідно до пп. 2.4.7 п. 2.4 договору, клієнт зобовязаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за надані банком послуги відповідно до тарифів, а також компенсувати витрати банку у разі, якщо дії при виконанні доручення клієнта повязані з витратами, які не передбачені тарифами банку.

Згідно з п. 3.1 договору, за відкриття рахунку та виконання банком операцій за рахунком клієнта останній сплачує банку винагороду, розмір якої встановлений у тарифах банку, що чинні на день здійснення операцій за рахунком.

Відповідно до пункту 5.1 додаткової угоди № 1 до договору, за послуги розрахункового обслуговування по каналах звязку клієнт сплачує банку плату не пізніше останнього робочого дня поточного місяця у розмірах, встановлених тарифами банку на момент оплати.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобовязання за договором, однак, відповідач не сплатив банку комісійну винагороду та за послуги з розрахунково-касового обслуговування у розмірі 260,42 грн.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 4 ст. 1068 Цивільного кодексу України передбачено, що клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач у судові засідання не зявився, відзив на позов, контррозрахунок заборгованості або докази внесення коштів за договором банківського рахунку № 18122 від 29.10.2012 р. суду не надав.

З урахуванням викладеного та зясування судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за комісійною винагородою та за послуги з розрахунково-касового обслуговування у розмірі 260,42 грн. підлягає задоволенню.

Також позов ПАТ Європейський газовий банк містить вимоги про стягнення пені.

Згідно пункту 5.9 договору, за прострочення клієнтом розрахунків за послуги, що надаються банком, останній має право стягнути з клієнта пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такого прострочення.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені за період з 31.07.2014 р. до 31.01.2015 р. на суму 260,42 грн. в сумі 42,96 грн.

Проте, згідно з арифметичним розрахунком, здійсненим судом, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 34,71 грн., у тому числі -

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення260.4231.07.2014 - 12.11.201410512.5000 %0.068 %*18.73260.4213.11.2014 - 31.01.20158014.0000 %0.077 %*15.98у звязку з чим вимога позивача про стягнення пені підлягає частковому задоволенню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк».

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи, що приписами Закону України «Про судовий збір» відповідач у справі не звільнений від сплати судового збору, відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог шляхом стягнення до Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Озеро Мрії» (07800, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Шевченка, 3, код 34571073) на користь Публічного акціонерного товариства Європейський газовий банк (04073, м. Київ, пр. Московський, 16, код 34693790) 260 (двісті шістдесят) грн. 42 коп. основного боргу, 34 (тридцять чотири) грн. 71 коп. пені.

3.У решті позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Озеро Мрії» (07800, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Шевченка, 3, код 34571073) в доход Державного бюджету України 1777 (одну тисячу сімсот сімдесят сім) грн. 32 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 27.10.2015 р.

Суддя В.М. Бабкіна