Ухвала суду № 52796076, 22.10.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження 22ц/790/7484/14 Головуючий 1 інст. - Зінченко Ю.Є.

Справа 643/931/15-ц Доповідач - Кірсанова Л.І.

Категорія - житлові

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді: Кірсанової Л.І.

суддів: Крилової Т.Г., Котелевець А.В.,

за участю секретаря - Асєєвої В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 03 липня 2015 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виселення із житлового приміщення,-

В С Т А Н О В И Л А:

В січні 2015 року Позивач звернулася до суду з вказаним позовом. В обґрунтування позову зазначила, що 13.08.2013 року вона була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_1, де мешкав її покійний чоловік ОСОБА_3 Ордер на квартиру був виданий на батька чоловіка ОСОБА_4 В 1982 році після смерті ОСОБА_4 наймачем було визнано-матір чоловіка ОСОБА_5 Відповідач ОСОБА_1 почала відвідувати ОСОБА_5, через деякий час змінила замки вхідних дверей та перестала впускати до кватири позивача. Рішенням суду за позивачем було визнано право користування на спірну квартиру. Відповідач самоправно вселилася в квартиру, без законних на то підстав, внаслідок чого позивач не має доступу до квартири. Просить позов задовольнити, виселити ОСОБА_1,. з спірної квартири без надання іншого житлового приміщення.

Справа розглянута у відсутності сторін.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 03 липня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено. Виселено ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1звернулась з апеляційною скаргою, просить скасувати заочне рішення районного суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, незаконність та необґрунтованість рішення суду. Зазначає, що не була повідомлена про розгляд справи. Посилається на рішення Московського районного суду м. Харкова (цивільна справа № 643/5452/13-ц), яким визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст.ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виселення із житлового приміщення суд першої інстанції виходив з того, що позивач є власником спірної квартири, відповідач чинить перешкоди позивачу у здійсненні ним права власності на майно, оскільки без згоди власника оселилася та мешкає у квартирі, яка належить на праві власності позивачу.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як вказаний висновок є обґрунтованим, відповідає вимогам закону та доказам наявним в матеріалах справи.

Відповідно до ч. І ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною І ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до положень ст. 109 Житлового кодексу України, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, встановлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Згідно ч. З ст. 116 Житлового кодексу України, осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

З матеріалів справи вбачається, що Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 01.08.2014 року за позивачем визнано право користування на квартиру АДРЕСА_1, позивача визнано наймачем вказаної квартири (а.с. 4- 10).

Під час розгляду справи в суді позивачем отримано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 29.04.2015 року на квартиру АДРЕСА_1, вказане свідоцтво зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 55,56).

Таким чином, на день розгляду справи в суді позивач є власником спірної квартири, відповідач в квартирі не зареєстрована, вселилася в квартиру без згоди позивача. Вказане підтверджується довідками та не спростовано відповідачем та її представником.

В зв»язку з наведеним судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивач є власником спірної квартири, відповідач чинить перешкоди позивачу у здійсненні ним права власності на майно, оскільки без згоди власника оселилася та мешкає у квартирі, яка належить на праві власності позивачу.

В зв»язку з наведеним судова колегія знаходить, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Посилання апелянта, що вона має право користування вказаною квартирою і це право встановлено рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18.06.2012 року безпідставні, так як вказане рішення скасовано рішенням апеляційного суду Харківської області від 17 липня 2013 року, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права користування житловим приміщенням- спірною квартирою. Крім того, відповідно до рішення Московського районного суду м. Харкова від 21.11.2013 року ОСОБА_1 виселена з спірної квартири за позовом до неї Харківської міської ради.

Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, надані сторонами докази. За таких обставин підстав для зміни або скасування судового рішення судова колегія не вбачає.

Відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 03 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: