Ухвала суду № 52796000, 30.10.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Апеляційне провадження №11-сс/790/1406/14 Слідчий суддя: Шарко О.П.

Справа № 645/8817/14-к Доповідач: Цілюрик В.П

Категорія: ст. 194 КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.10.2014 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Цілюрика В.П.

суддів - Зубкова Л.Я., Олефір Н.О.,

за участю секретаря -.Стрельченко В.О.,

прокурора - Нащанського В.М.,

захисника - Радько О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката Радько Олександра Сергійовича, що діє в інтересах в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17.10.2014 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 57350 гривень у відношенні ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України за матеріалами кримінального провадження № 12014220460003267 від 15.10.2014 року,-

в с т а н о в и л а:

До Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, погоджене з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного за ч. 2 ст. 194 КК України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого.

Ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17.10.2014 року клопотання слідчого СВ Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області задоволено та застосовано відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі м. Харкова на шістдесят днів - до 15-00 14.12.2104 року та визначено суму застави у розмірі 57350 ( п'ятдесят сім тисяч триста п'ятдесят) гривень.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя врахував наявність та доведеність двох ризиків, передбачених п. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого підозрюється, відсутність постійного місця роботи, вважав, що застосування більш м'яких запобіжних заходів недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

З таким рішенням не погодився захисник підозрюваного адвокат Радько О.С., який подав апеляційну скаргу і обґрунтовує її тим, що слідчим суддею не було враховано, що підозрюваний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, проходив військову службу в рядах ВСУ, відзначений урядовою нагородою і подякою командування, має середньо-спеціальну освіту, постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_1, має повну родину, батьків пенсійного віку, працює без офіційного працевлаштування.

На думку апелянта, слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі не надано правової оцінки про малозначність заподіяної шкоди, молодий вік підозрюваного, те, що він визнає свою провину, позитивно характеризується, співпрацює з органами досудового розслідування.

У зв'язку з викладеним апелянт просить ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17.10.2014 змінити та застосувати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши доповідь судді, думку захисника який просив задовольнити апеляційну скаргу, прокурора який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ухвали яка оскаржується, ОСОБА_3 підозрюється у тому, що 15.10.2014 року спільно з невстановленою особою на ім'я ОСОБА_4 знаходився біля відділення ПАТ "Приватбанк", що розташоване за адресою: м. Харків, Московський проспект, 259, в цей час у них виник спільний намір на пошкодження майна, що належить ПАТ "ПриватБанк". Реалізуючи свій намір, діючи умисно, ОСОБА_3, спільно з невстановленою особою, направились за місцем мешкання ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_1, де ОСОБА_3. з підручних засобів, виготовив саморобний запальний пристрій, призначений для пошкодження вище вказаного майна шляхом підпалу. В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_3 спільно з невстановленою особою попрямували до вище вказаного відділення ПАТ "Приватбанк", де здійснили між собою розподіл ролі кожного при вчинення кримінального правопорушення, після розподілу функції кожного ОСОБА_3, виконуючи заздалегідь відведену йому роль, підпаливши виготовлений ним запальний пристрій, кинув у вікно відділення ПАТ "Приватбанк", чим завдав матеріальну шкоду останньому.

Після вчинення своїх протиправних дій ОСОБА_3 був затриманий співробітниками СБ ГЗ УДСО при ГУМВС України на місці скоєння злочину.

З вивчених апеляційним судом матеріалів вбачається, що 15.10.2014 року о Єдиного реєстру досудових розслідування внесені дані про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України за № 12014220460003267.

15.10.2014 року був затриманий у порядку ст. 208 КПК України.

15.10.2014 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Слідчий суддя обґрунтовано прийшов до висновку, що органом слідства доведена вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним ОСОБА_3 Викладені в клопотанні обставини підтверджуються протоколами огляду місця події від 15.10.2014 року, фактом вилучення у ОСОБА_3 пляшки з-під "Уай-спириту" з рідиною, а також пневматичний пістолет, військова форма, петарда, протоколами допиту ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Слідчий суддя обґрунтовано вважає доведеним існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, але їх застосування слідчий судді вважав неможливим.

При наявності таких відомостей, колегія суддів не знаходить підстав вважати необґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції про існування зазначених в судовій ухвалі ризиків, а з урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення ОСОБА_3 вказаного кримінального правопорушення та тяжкості покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні цього кримінального правопорушення, погоджується з висновками слідчого судді про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Тому апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

постановила

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 - адвоката Радько Олександра Сергійовича залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17.10.2014 року у відношення ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Оскарження вказаної ухвали в касаційному порядку не передбачено.

Головуючий

Судді