Вирок № 52794561, 27.10.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

27.10.2015

Справа № 639/8720/15-к

Провадження № 1-кп/639/482/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Кіся Д.П., за участю секретаря - Мельнікової А.В., сторін кримінального провадження: прокурора - Бартоша А.Г., обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №639/8720/15-к (в ЄРДР №12015220500001545 від 24.08.2015 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, українця, одруженого, з вищою освітою, офіційно непрацюючого, раніше судимого, востаннє - 04.03.2010 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ст. ст. 70, 71 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

23.08.2015 року, приблизно о 15 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 перебував разом зі своїм знайомим ОСОБА_2, поблизу кафе «Закусочна», яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої Революції, 99. Після цього вони увійшли в приміщення зазначеного кафе і ОСОБА_2 з дозволу бармена поставив на стіл, розташований за барною стійкою, належний йому планшет для підзарядки, а сам вийшов із кафе.

Саме в той час у ОСОБА_1, який залишився в приміщенні кафе, виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, він, діючи умисно, з метою незаконного збагачення, спочатку підійшов до бармена та попросив її віддати йому планшет моделі «Bravis», що належав ОСОБА_2 і знаходився на столі за барною стійкою.

Надалі ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки у вигляді завдання шкоди потерпілому ОСОБА_2, і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливим мотивом, з метою наживи, шляхом вільного доступу викрав планшет моделі «Bravis NP7253GIPS Вlаск».

Після цього ОСОБА_1, звернувши на свою користь викрадений планшет, з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1254 грн.

Відповідальність за вчинення зазначеного кримінального правопорушення, скоєного ОСОБА_1, передбачена ч. 2 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1свою провину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, та пояснив як скоїв його при вищезазначених обставинах. Висновок судово-товарознавчої експертизи №3906 від 14.09.2015 року ОСОБА_1 не оспорював.

Обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, а також, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують його особу.

Аналізуючи обставини, що визнаються обвинуваченим ОСОБА_1., суд дійшов висновку, що його вина в обсязі пред'явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України), є доведеною. Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані правильно за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При цьому, кваліфікуючи дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України за ознакою повторності, суд виходить з того, що він раніше був засуджений - вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.03.2010 року за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 186 КК України, вказана судимість не погашена, а відповідно до примітки 1 до ст. 185 КК України у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.

Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він одружений; офіційно не працює; має постійне місце проживання та реєстрації; за місцем проживання характеризується посередньо; раніше судимий; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, його наслідки, обставину, що пом'якшує покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину.

Також суд враховує, що ОСОБА_1 добровільно було частково відшкодовано ОСОБА_2 завдані збитки на суму 350,00 грн.

При цьому, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_1, попередження скоєння ним нових злочинів, та досягнення цілей покарання щодо обвинуваченого в цілому, на теперішній час можливе без його ізоляції від суспільства, та, призначаючи йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, вважає за можливе звільнити від відбування цього покарання на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1згідно ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 124, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Процесуальні витрати в сумі 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 14 коп. на залучення експертів стягнути з ОСОБА_1 на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області №31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення направити потерпілому.

Суддя Д.П. Кісь