Вирок № 52793685, 27.10.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/ 6504/15-к

н.п. 1-кп/415/506/15

ВИРОК

Іменем України

27.10.15року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Старікової М.М.

за участю:

секретаря Зайченка І.А.

прокурора Тищенко А.М.

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015130240002111 від 21 вересня 2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Гірське Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого (в силу ст.89 КК України), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 309,ч.1ст.311 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

10 серпня 2015 року, приблизно о 10 годині, ОСОБА_1, знаходячись в лісосмузі в районі Цегляного заводу, розташованого за адресою: м. Лисичанськ, вулиця Свердлова 130, маючи умисел на незаконне виготовлення, перевезення та зберігання прекурсору, з метою його використання для виготовлення наркотичного засобу, ацетильованого опію, незаконно виготовив прекурсор - оцтовий ангідрид масою 2,16 грама (згідно висновку експерта №1582/769 від 03 вересня 2015 року), який помістив у медичний шприц та став незаконно зберігати при собі в одязі і цього ж дня, приблизно о 13 години 40 хвилин, на легковому автомобілі НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, якому не було відомо про злочинні дії ОСОБА_1, направляючись до м. Гірське автошляхом Р-66, незаконно перевіз зазначений прекурсор в район виїзду з м. Лисичанська.

10 серпня 2015 року, в період з 13 години 40 хвилин до 14 години 30 хвилин, у ОСОБА_1 в ході огляду, проведеного на блокпосту «Лисичанськ-Гірське», співробітниками міліції в його одязі було виявлено та вилучено вказаний прекурсор.

10 серпня 2015 року, приблизно об 11 годині, ОСОБА_1, знаходячись в лісосмузі в районі Цегляного заводу,розташованого за адресою: м. Лисичанськ, вулиця Свердлова 130, маючи умисел на незаконне виготовлення, зберігання та перевезення наркотичного засобу без мети збуту, у великих розмірах, для особистого вживання,володіючи технологією кустарного виготовлення наркотичних засобів, з дикорослих рослин маку незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб у великих розмірах - ацетильований опій, масою в перерахунку на суху речовину 1,584 грама (згідно висновку експерта №1582/769 від 03 вересня 2015 року), який помістив у два медичних шприці градуйовані на 20 мл. та 12 мл., та став незаконно зберігати їх при собі в одязі, і цього ж дня, приблизно о 13 годині 40 хвилин, на легковому автомобілі НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, якому не було відомо про злочинні дії ОСОБА_1, направляючись до м. Гірське автошляхом Р-66, незаконно перевіз зазначений наркотичний засіб в район виїзду з м. Лисичанська.

10 серпня 2015 року , в період часу з 13 години 40 хвилин до 14 години 30 хвилин, у ОСОБА_1, в ході огляду, проведеного на блокпосту «Лисичанськ-Гірське», співробітниками міліції в його одязі було виявлено та вилучено вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб, який ОСОБА_1 незаконно виготовив та зберігав при зазначених обставинах.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч.1 ст.311 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю, та зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Суду пояснив, що 10 серпня 2015 року в денний час, він знаходився в лісосмузі в районі Цегляного заводу м. Лисичанська, де виготовив для особистого вживання наркотичний засіб -ацетильований опій, та прекурсор-оцтовий ангідрид для виготовлення ацетильованого опію, які у нього були вилучені працівниками міліції при перевезенні на автомобілі під керуванням ОСОБА_3 в м. Гірське, на блок-посту « Лисичанськ-Гірське». У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та суворо не наказувати.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 у незаконному виготовленні, зберіганні та перевезенні наркотичного засобу без мети збуту, вчиненому у великих розмірах, повністю доведена, а його дії органами досудового розслідування за ч. 2 ст. 309 КК України кваліфіковані вірно.

Також доведена винність ОСОБА_1 в незаконному виготовленні, перевезенні та зберіганні прекурсору з метою його використання для виготовлення наркотичного засобу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.311 ч.1 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів невеликої та середньої тяжкості;

- особу винного, який не працює, має постійне місце проживання, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с.23), у побуті за місцем мешкання характеризується задовільно (а.с.24), згідно ст. 89 КК України не судимий (а.с.19-20) та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч.2 ст. 309 КК України, а також у виді обмеження волі в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 311 КК України, оскільки останній вчинив умисні злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів та прекурсорів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії середньої та невеликої тяжкості, суспільна небезпечність яких визначається тим, що такі дії призводять до неконтрольованого обігу наркотичних засобів, що спричиняє шкоду здоров'ю населення.

При цьому з урахуванням особи обвинуваченого, який в силу ст.89 КК України не судимий, задовільно характеризується за місцем проживання, а також враховуючи стан здоров'я ОСОБА_1, який страждає рядом захворювань, що підтверджується довідкою медичного закладу (а.с.56), суд вважає можливим призначити обвинуваченому мінімальну міру покарання передбачену санкцією статті 309 ч.2 КК України.

Суд не приймає до уваги довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії на підставі якої ОСОБА_1 була встановлена ІІІ група інвалідності на строк до 01 травня 2015 року, дата чергового огляду 10 квітня 2015 року (а.с.55), оскільки обвинувачений у зазначений строк черговий огляд не пройшов і на даний час інвалідом не являється.

У зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв більш одного злочину, при призначенні останньому покарання, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, за сукупністю злочинів, - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, що його обтяжують, визнання вини та щире каяття винного, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, а також те, що за місцем проживання останній характеризується задовільно, враховуючи стан здоров'я обвинуваченого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без відбування покарання із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст. 75 КК України та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.п. 2,3,4 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Відповідно до ст.122, ч. 2 ст. 124 КПК України у зв'язку з проведенням під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин,їх аналогів та прекурсорів (а.с.28-30), витрати у сумі 306 гривень 90 копійки (а.с.31) на залучення експертів - підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази по справі:

наркотичний засіб- ацетильований опій, масою в перерахунку на суху речовину 1,584 грама, та прекурсор-ангідрид оцтової кислоти масою 2,16 грама, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганської області (а.с. 34) підлягають знищенню.

Керуючись ч. 3 ст. 349,ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309 КК України, ч.1 ст.311 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

за ч. 1 ст. 311 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

-періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів у сумі 306 гривень 90 копійок (триста шість) гривень 90 копійок (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази по справі:

- наркотичний засіб- ацетильований опій, масою в перерахунку на суху речовину 1,584 грама, та прекурсор-ангідрид оцтової кислоти масою 2,16 грама, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганської області в спец.пакетах - знищити.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: М.М. Старікова