Ухвала суду № 52787449, 15.10.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 444/894/14 Головуючий у 1 інстанції: Зеліско Р.Й.

Провадження № 22-ц/783/5557/15 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т.І.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Приколоти Т.І.

суддів: Тропак О.В., Федоришина А.В.

при секретарі: Івановій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Альфа Банк» на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 9 червня 2015 року, у справі за позовом ПАТ "Альфа Банк" до ОСОБА_2, з участю третьої особи: ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 9 червня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Куликів, Жовківського району, Львівської області, зареєстрованої в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в користь ПАТ "Альфа-Банк" (юр. адреса: 01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, п/рах. 37396000000004, МФО 300346) 125988,66грн. - заборгованості за кредитним договором № 700000533 від 23 липня 2007 року.

Вирішено питання судових витрат.

В решті позовних вимог щодо стягнення з відповідача в користь позивача заборгованості за кредитним договором № 700000533 від 23 липня 2007 року та 2378 грн. 93 коп. судового збору відмовлено.

Рішення суду оскаржило ПАТ "Альфа Банк". Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. У апеляційній скарзі просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову. Посилається на те, що 23 липня 2007 року сторони уклали кредитний договір № 700000533, відповідно до якого позивач зобов'язується надати позичальникові кредит у сумі 6570,66 доларів США, а позичальник - повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором та додатком № 1 до нього. Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши позичальнику кредит у сумі 6570,66 доларів США. Зазначає, що у порушення умов договору, позичальник свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 3 квітня 2014 року має прострочену заборгованість за кредитом - 4142,66 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 46570,13 грн., за відсотками - 2883,80 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 32418,53 грн., неустойка становить - 1 107 155,96 грн. Враховуючи норми ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК України розмір неустойки (пеня) становить - 284893,28 гривень. 23 липня 2007 року позивач та фізична особа ОСОБА_2 уклали договір поруки № 700000533-П. На виконання умов договору позичальнику та поручителю була направлена вимога про дострокове повернення кредиту, однак така ними проігнорована, у звязку з чим позивач змушений звернутися до суду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.

Відповідно до ст.ст. 11, 13, 14 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Цивільні права і обов'язки особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Договір є обов"язковим для виконання сторонами, як це передбачено ст.629 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 23 липня 2007 року між Закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 700000533.

Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» було приведено у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» назву організаційно-правової форми, шляхом перейменування Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк» в Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», що вбачається із копії статуту ПАТ "Альфа - Банку".

Відповідно до п. п. 2, 2.1 вищевказаного Договору, позивач зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі 6570,66 доларів США.

Відповідно до п. 3 кредитного договору, позичальник зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком № 1 до нього.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Встановлено, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши позичальнику - ОСОБА_3 кредит у сумі 6570,66 доларів США.

У порушення умов кредитного договору, позичальник свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 3 квітня 2014 року має прострочену заборгованість:

- за кредитом - 4142,66 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 46570,13 грн.,

- за відсотками - 2883,80 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 32418,53 грн.,

Відповідно до ст. 549 ЦК України та умов кредитного договору, у разі невиконання, чи несвоєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору, позичальник зобов'язаний сплатити позивачу неустойку (штраф, пеню). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

У зв'язку з систематичним порушенням боржником своїх обов'язків зі сплати кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та діючого кредитного договору йому було нараховано неустойку (пеню) за останні 12 місяців перед зверненням до суду, відповідно до норм ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК України у розмірі - 284893,28 гривень.

В забезпечення виконання зобов»язань позичальника (ОСОБА_3.), що випливають з основного договору, відповідно до ст. 553 ЦК України, 23.07.2007 року між позивачем та відповідачем, було укладено договір поруки № 700000533-П.

Відповідно до умов договору поруки відповідач як поручитель поручається за виконання позичальником обов'язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому (п. 2.1 договору поруки).

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до умов договору поруки, поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник (п. 3.1 договору поруки). У разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем будь-яких обов'язків, встановлених договором, в тому числі у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, позивач має право вимагати дострокового виконання зобов'язання з повернення кредиту за договором.

На виконання умов кредитного договору ОСОБА_3 і поручителю ОСОБА_2 була направлена вимога про дострокове повернення кредиту, однак вимога не виконана.

Таким чином, зважаючи на невиконання позичальником зобов'язання стосовно умов повернення кредиту, позивач вправі вимагати стягнення з відповідача заборгованість по кредиту, заборгованість за відсотками, пеню за невиконання умов договору.

Згідно п.1 ч.2 ст 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно розрахунку заборгованості представленого позивачем вбачається, що відповідач станом на 3 квітня 2014 року за кредитним договором № 700000533 від 23 липня 2007 року заборгував позивачу:

- за кредитом - 4142,66 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 46570,13 грн.,

- за відсотками - 2883,80 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 32418,53 грн.;

- 284893,28 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором.

Тобто, сума загальної заборгованості перед позивачем становить 363881,94 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що станом на 3 квітня 2014 року ОСОБА_3, згідно кредитного договору № 700000533 від 23 липня 2007 року, заборгував позивачу 46570,13 грн. тіла кредиту, а розмір пені нарахованої позивачем становить - 284893,28 грн., що є значно не співрозмірним з сумою кредитних коштів.

Відповідно до ст. 551 ч.3 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Висновок суду про стягнення з відповідача в користь позивача 125988,66 грн. заборгованості за кредитним договором із зменшенням розміру пені до 47000,00 грн. є обгрунтованим, оскільки розмір пені за простроченими кредитними коштами значно перевищує розмір тіла кредиту.

З висновками суду належить погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для скасування рішення суду відсутні, а тому апеляційну скаргу належить відхилити.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1, ст.307, ст.ст. 308, 313, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» відхилити.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 9 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: