Ухвала суду № 52785565, 26.10.2015, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/3995/15-к

Провадження №: 1-кп/332/333/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2015 р.

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Сінєльніка Р.В.,

при секретарі - Васильченко Н.О.,

за участю прокурора Ахметової Я.І.,

за участю захисника ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 32014080020000087 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212, ч.1 ст.366, ч.3 ст.358 КК України,

ВСТАНОВИВ :

31.08.2015 року прокурор прокуратури Жовтневого району м. Запоріжжя направив до Заводського районного суду м. Запоріжжя обвинувальний акт, складений щодо ОСОБА_2, обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212, ч.1 ст.366, ч.3 ст.358 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав, що підстав для повернення справи прокурору немає, справа підсудна Заводському районному суду м. Запоріжжя, просив призначити справу до судового розгляду. Представник цивільного позивача в судовому засіданні 08.10.15р. підтримав думку прокурора.

Захисник ОСОБА_1 вважав за неможливе призначити справу до судового розгляду та просив повернути обвинувальний акт прокурору, оскільки він не відповідає вимогам ст.291 КПК України, а саме: обвинувачення є неконкретним та незрозумілим, обєктивна та субєктивна сторона інкримінованих злочинів фактично не вказані, вимоги постанови Заводського районного суду від 25.04.2014р., якою кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 була направлена на додаткове розслідування за КПК України 1960р., не виконані, окрім того, на сьогоднішній день Запорізьким окружним адміністративним судом визнано незаконними податкові рішення-повідомлення податкового органу, які покладені в основу обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав думку захисника ОСОБА_1 та просив повернути обвинувальний акт прокурору.

Заслухавши думку учасників провадження, перевіривши обґрунтованість доводів прокурора матеріалами справи, суд дійшов висновку про неможливість призначення справи до судового розгляду, адже наявні підстави для повернення обвинувального акту прокурору, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором та має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.

Всупереч вимогам п.5 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт є неконкретним, оскільки не містить повного та докладного викладу фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими, всіх інкримінованих ОСОБА_2 суспільно-небезпечних діянь, а саме:

-стосовно кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч.1 ст.366 КК України:

В направленому прокурором до суду обвинувальному акті відсутні відомості про конкретні обставини, що утворюють обєктивну сторону складу інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України:

- по-перше, не конкретизовано спосіб вчинення злочину тобто не наведено які саме неправдиві дані (щодо яких конкретних сум ПДВ, за якими конкретними господарськими операціями, з якими контрагентами), було внесено ОСОБА_2 до офіційних документів;

- по-друге, не визначено предмет злочину тобто не вказано в які саме офіційні документи фінансово-господарської діяльності (в яку конкретну декларацію або додаток до неї, та за який період), ОСОБА_2 було внесено недостовірні відомості;

- по-третє, не наведено інформацію про час та місце вчинення злочину тобто відсутні дані про те коли саме та за яких обставин ОСОБА_2 здійснювалася кожна із дій, які ставляться йому в провину (обставини вчинення підроблення).

З обвинувального акту не вбачається:

- що саме ОСОБА_2 надав головному бухгалтеру ТОВ «ЗІМЗ»: чи недостовірну інформацію щодо господарських операцій з контрагентами, чи вказівки внести певну інформацію до бухгалтерської документації та/або податкової звітності, чи якісь конкретні первинні документи, що містили певну недостовірну інформацію;

- про яку саме недостовірну інформацію (відомості) йдеться в акті: де, коли та за яких обставин відповідна інформація або вказівки надавалися головному бухгалтеру в кожному зі звітних податкових періодів, до яких саме документів податкової звітності вона вносилася чи повинна була вноситися (лише до декларацій з ПДВ чи й до інших декларацій, наприклад з податку на прибуток), яких конкретно господарських операцій (в якому періоді, з яким контрагентом) та/або сум вона стосувалася;

- які конкретні первинні документи, з тих що нібито надавалися головному бухгалтеру, містили недостовірні дані: які саме недостовірні дані з цих документів були використані головним бухгалтером у кожному зі звітних податкових періодів та в яких саме документах податкової звітності підприємства, де, коли та за яких обставин такі документи надавалися головному бухгалтеру протягом восьми місяців 2008 року, дванадцяти місяців 2009 року, восьми місяців 2010 року.

В направленому прокурором до суду обвинувальному акті також не наведено даних щодо конкретних обставин субєктивної сторони складу інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення:

- по-перше, не наведено даних, які вказують про наявність в діях ОСОБА_2 умислу тобто не зазначено, що саме в діях обвинуваченого свідчить про те, що йому було відомо про недостовірність інформації, яка містилася в первинних документах, а також документах податкової звітності, наданих контрагентами;

- по-друге, не наведено даних в обґрунтування мети та мотивів, якими керувався ОСОБА_2 під час вчинення службового підроблення тобто не зазначено, які обставини вказують на те, що інкриміноване ОСОБА_2 діяння було вчинено ним з метою заниження саме податкового кредиту ТОВ «ЗІМЗ» з ПДВ та, як наслідок з метою ухилення товариства від сплати саме податку на додану вартість, а ні податку на прибуток, а також про те, чи мав обвинувачений корисливі мотиви чи ні.

Таким чином, з обвинувального акту не вбачається:

- коли саме ОСОБА_2 протягом часу з 04.09.2008 року по 01.09.2010 року усвідомив (або декілька разів усвідомлював) факт виникнення в ТОВ «ЗІМЗ» значної суми податкових зобовязань: яка сума податкових зобовязань є значною для ТОВ «ЗІМЗ», яка сума податкових зобовязань з ПДВ є значною для ТОВ «ЗІМЗ», коли обвинувачений зрозумів, що сума зобовязань з ПДВ ТОВ «ЗІМЗ»: у травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2008 року, січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2009 року, січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні 2010 року, є значною та має бути штучно зменшеною; якщо ж всі дії ОСОБА_2 були обєднані єдиною метою та являють продовжуваний злочин;

- коли саме в ОСОБА_2 виник умисел (умисли) на вчинення дій, направлених на досягнення злочинної мети внесення завідомо недостовірних даних до офіційних документів для ухилення від сплати податку на додану вартість: в який момент протягом часу з 04.09.2008 року по 01.09.2010 року обвинувачений вирішив внести неправдиві дані до декларацій та додатків до декларацій з ПДВ за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2010 року; чому саме у цих звітних періодах у цих місяцях, в ОСОБА_2 виник відповідний умисел (умисли), чому умисел був спрямований виключно на документи податкової звітності з податку на додану вартість (декларації з ПДВ); якщо ж всі дії ОСОБА_2 були обєднані єдиним злочинним наміром;

- що саме мотивувало ОСОБА_2 на вчинення злочину: особиста зацікавленість, службова необхідність, пряма вказівка роботодавця (засновників товариства), корисливі мотиви, тощо.

-стосовно кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч.1 ст.212 КК України:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні протягом періоду з 04.09.2008 року по 01.09.2010 року дій, що полягають в умисному ухиленні службової особи підприємства від сплати податків, та які призвели до ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах. Наведені дії ОСОБА_2 кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 1 ст. 212 КК України, яка, зважаючи на диспозицію, є злочином з матеріальним складом, оскільки визначає наслідки у вигляді ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах, як обов'язковий елемент його об'єктивної сторони.

Способом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, на думку органу досудового розслідування, є внесення ОСОБА_2 до податкових декларацій з ПДВ (Додатків №№ 2, 5 до Декларацій) за наступні податкові періоди: травень 2008 року, червень 2008 року, липень 2008 року, серпень 2008 року, вересень 2008 року, жовтень 2008 року, листопад 2008 року, грудень 2008 року, січень 2009 року, лютий 2009 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року, вересень 2009 року, жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року (тобто протягом 29 календарних місяців), завідомо недостовірних даних про господарські операції ТОВ «ЗІМЗ» з контрагентами ПП «Буджол», ТОВ «Природоохоронні технології ЕКМО», ПП «Трансенергопром».

Однак враховуючи те, що направлений до суду обвинувальний акт не містить повного та докладного викладу фактичних обставин нібито вчиненого ОСОБА_2 службового підроблення, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 366 КК України, очевидним та безперечним є той факт, що в наведеному обвинувальному акті відсутні й конкретні дані про обєктивні ознаки складу інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК України.

-стосовно кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч.3 ст.358 КК України:

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_2 також підозрюється в тому, що перебуваючи на посаді генерального директора ТОВ «Запорізький індустріально-механічний завод» та маючи на меті ухилення від сплати податку на додану вартість, він діючи умисно в період з 04.09.2008 року по 01.09.2010 року використовував завідомо підроблені документи, надані йому контрагентами ТОВ «ЗІМЗ» ПП «Буджол» (ідентифікаційний № 36912184), ТОВ «Природоохоронні технології ЕКМО» (ідентифікаційний № 33610603), ПП «Трансенергопром» (ідентифікаційний № 35815785), в особі ОСОБА_3.

Отже, на думку сторони обвинувачення, ОСОБА_2 вчинив злочин передбачений ч. 3 ст. 358 КК України.

Проте, в направленому прокурором до суду обвинувальному акті відсутні відомості про конкретні обставини, що утворюють обєктивну та субєктивну сторону складу інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК України:

- по-перше, не конкретизовано за якою ознакою стороною обвинувачення встановлено підробленість офіційних документів, якщо за ознакою внесення неправдивих відомостей то не наведено які саме неправдиві відомості вони містили, а також хто, де, коли і з якою метою вніс такі відомості;

- по-друге, не визначено де, коли саме та за яких обставин ОСОБА_2 стало відомо про підробленість офіційних документів, отриманих від контрагентів, які він в подальшому використав як завідомо підроблені тобто не наведено обставин, що свідчать про субєктивне ставлення ОСОБА_2 до предмету злочину, як до завідомо підробленого;

- по-третє, не наведено інформацію про час та місце вчинення злочину тобто відсутні дані про те, коли саме протягом періоду з 2008 до 2010 року включно, та за яких обставин ОСОБА_2 здійснювалася кожна із дій, які ставляться йому в провину отримання та подальше використання завідомо підроблених документів.

Всупереч п. 8 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті відсутні дані відносно розміру витрат на залучення експерта, тоді як з Реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що під час проведення досудового розслідування було призначено чотири судових експертизи: одну почеркознавчу та три судово-економічних.

Таким чином, зважаючи на викладене вище, в порушення вимог ст. 291 КПК України направлений прокурором до суду Обвинувальний акт є неконкретним не містить докладний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та які ставляться в провину обвинуваченому (часу конкретної дати або періоду, предмету конкретного документу, способу, змісту тощо).

Наведена вище неконкретність предявленого обвинувачення, призводить до порушення права ОСОБА_2 на захист, закріплене ст. 20 КПК України, оскільки останній фактично не повідомлений стороною обвинувачення про конкретні обставини протиправних діянь, вчинення яких йому інкримінуються.

Пунктом «а» частини 3 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої верховною Радою України 17.07.1997 року, передбачено «що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього».

Згідно цього положення обвинувачений має право отримати більш точні та детальні відомості, аніж це вимагається у пункті 2 статті 5 Конвенції, зокрема, обвинувачений має право бути поінформований не тільки про матеріальні факти, тобто причини обвинувачення, але й про правову кваліфікацію цих фактів, тобто про характер обвинувачення, а також про наявні докази, які стали причиною винесення обвинувачення.

У будь-якому разі повідомлених обвинуваченому деталей повинно бути достатньо для того, щоб він міг підготувати свій захист.

Слід також зазначити, що постановою Заводського районного суду м.Запоріжжя від 25.04.2014р. кримінальна справа відносно ОСОБА_2 за ст.212 КК України була повернута на додаткове розслідування згідно ст. 281 КПК України (1960 року). Згідно вказаної постанови вже була встановлена неконкретність обвинувачення, предявленого ОСОБА_2, оскільки під час досудового розслідування органу досудового слідства необхідно було встановити первинну документацію бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «ЗІМЗ» за період з 01.01.2008р. по 01.10.2010р., та вилучити їх, і з урахуванням вилучених документів провести повторну експертизу (а.с.75-76).

Однак, як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування (Розділ І п.п.85-125) слідчим вказана постанова суду не виконана, оскільки після 25.04.2014р. слідчим не були проведені слідчі дії щодо фактичного вилучення вказаної первинної документації. Зазначені обставини також підтверджують неконкретність формулювання обвинувачення в обвинувальному акті відносно ОСОБА_2, оскільки первинна документація, дії з якими відображають спосіб вчинення злочину і утворюють його обєктивну сторону, не зазначена в обвинувальному акті. А відсутність вказаної інформації в обвинувальному акті не дозволяє конкретно сформулювати обвинувачення, оскільки на наявність прямого умислу на ухилення від сплати податків (згідно п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 08.10.2004р. «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обовязкових платежів») вказують такі дії та обставини: відсутність податкового обліку чи ведення його з порушеннями, перекручування в податковій чи звітної документації, неоприбуткування грошових коштів, ведення подвійного обліку, використання банківських рахунків про які невідомо податковим органам, завищення витрат, чого у обвинувальному акті відносно ОСОБА_2 не відображено, тобто обвинувачення є неконкретним, фактичні обставини кримінального правопорушення викладені не конкретно і не у повному обсязі, обєктивна та субєктивна сторона інкримінованих злочинів не розкриті, що є порушенням п.5 ч.2 ст.291 КПК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, що відповідно до вимог ст. 314 КПК України є підставою для його повернення прокурору.

Керуючись ст. 314, 392, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт щодо ОСОБА_2, обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212, ч.1 ст.366, ч.3 ст.358 КК України - повернути прокурору Жовтневого району м. Запоріжжя.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом семи днів після її оголошення.

СуддяР.В. Сінєльнік