Рішення № 52785410, 12.10.2015, Василівський районний суд Запорізької області

311/981/15-ц

2/311/444/2015

12.10.2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 року Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Носика М.А.,

при секретареві: Кудіновій В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2, до Приватного підприємства «Грандфінресурс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранфінресурс», у порядку захисту прав споживача, про визнання недійсним договору та стягнення грошових коштів, суд,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2015 року до Василівського районного суду Запорізької області звернулася ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2, із позовом до ПП «Грандфінресурс», ТОВ «Гранфінресурс», який неодноразово уточнювала.

В позовній заяві зазначено, що в жовтні 2013 року позивачці терміново знадобилися грошові кошти. У засобах масової інформації вона знайшла рекламне оголошення Приватного підприємства «Грандфінресурс», після телефонної розмови з регіональним відділенням вищезазначеної компанії у м. Запоріжжя, її запросили до офісу та попередили про необхідність мати при собі паспорт, ідентифікаційний номер та квитанції про сплату одноразового комісійного внеску 3,5 % у розмірі 3150 грн. для подальшого оформлення документів та отримання необхідної суми позики у розмірі 90000 грн. Під час розмови з консультантом компанії, було пояснено, що ОСОБА_1 може отримати вищезазначену грошову позику приблизно від 0 до 10% річних. Комісійний внесок є гарантією платоспроможності перед фірмою, яка кредитує. І чим більший буде комісійний внесок, тим меншою буде річна ставка по кредиту.

Консультант до оплати з договором ознайомлюватись не давав, пояснюючи це тим, що робота з договором буде проводитись під час його підписання в тому випадку, якщо керівництво компанії надасть право на отримання кредиту та після оплати одноразового комісійного внеску, а також сказав, що всі договори номерні і в нього мало часу у зв'язку з великою кількістю клієнтів.

12 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та ПП «Грандфінресурс» було укладено угоду №220163. Після 12 місяців оплати внесків на рахунок компанії (щомісячна сума платежів - 500 грн., адміністративні послуги 378 грн., банківські послуги за переказ коштів на їх рахунок), обіцяного кредиту позивачка так і не отримала.

Часу для попереднього вивчення умов договору, не було надано, ознайомлення в представництві ПП «Грандфінресурс» було обмежено у часі. В зв'язку з цим позивачка була позбавлена можливості ретельно вивчити його умови. ОСОБА_1 було запропоновано підписати бланк Договору, текст якого було надруковано дуже дрібними літерами. При цьому, працівники ПП «Грандфінресурс» запевняли, що цей Договір позики не має замаскованих застережень, багато людей вже скористалися цією схемою і отримали позику. Представники ПП «Грандфінресурс» підганяли швидше підписати Договір та оплатити квитанцію - перший внесок, обіцяючи, отримання позики при найближчему «розподілі» коштів. ОСОБА_1 декілька раз зверталася до ПП «Грандфінресурс» з метою дізнатися строки отримання позики, але жодної чіткої інформації так і не отримала.

У черговий раз при звернені у відділення ПП «Грандфінресурс» ОСОБА_1 було сповіщено про те, що ПП «Грандфінресурс» змінює назву на ТОВ «Грандфінресурс», у зв'язку з чим була підписана додаткова угода, відповідно до якої ПП «Грандфінресурс» передає, а ТОВ «Гранфінресурс» приймає на себе в повному обсязі права та обов'язки Адміністратора Програми «Альянс Україна» за Договором. Звернувшись за допомогою до юриста, який пояснив, що вказаний Договір за своєю юридичною природою не є договором позики, підписаний мною Договір передбачає сплату комісій та інших платежів до отримання суми позики, але в договорі не зазначено зобов'язань щодо надання позики у певні строки. Детально вивчивши цю угоду з юристом виявилося, що компанія грошей не видає та не кредитує. ОСОБА_1 вважає, що вищезазначений Договір є недійсним. Усього виплачено коштів по Договору №220163 від 12 жовтня 2013 року у розмірі 13 тис. 831 грн. 56 коп.

Позивач вважає, що Договір № 220163 від 12 жовтня 2013 року, був укладений під впливом обману та із застосуванням нечесної підприємницької практики, оскільки вона отримала не чітку, не правдиву інформацію стосовно оспорюваного договору, дії відповідача є забороненими та підпадають під дію ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки Законом забороняється нечесна підприємницька практика, яка виключає будь-яку діяльність, що вводить в оману споживача; забороняється експлуатація та розвиток пірамідальних схем. В зв'язку з цим позивач вважає, що укладений договір не відповідає чинному законодавству, оскільки грубо порушує права позивача, як споживача про надання послуг, та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним та не відповідає внутрішній волі позивача.

За умовами Договору, виконання забов'язань Відповідача про надання позики поставлено у залежність від третіх осіб, а саме інших членів (учасників) групи. Згідно п. 4.11 Додатку №2 до Договору дозволи (право на отримання грошової суми) надаються в першу чергу Учасникам, які мають найбільшу кількість сплачених Загальних платежів. У випадку, коли декілька учасників надіслали заяви з однаковою найбільшою кількістю сплачених Загальних платежів, перевагу має той учасник, який раніше уклав Договір. Згідно п. 4.1 Додатку №2 до Договору розподіл грошового фонду здійснюється коли «Фонд Реєстру є достатнім». Проте, Договором не врегулювані відповідні питання та не визначені критерії «достатньості» Фонду реєстру. Тому Відповідач на власний розсуд може визначати його «достатність» або «недостатність». Це дозволяє йому зловживати своїм правом проведення заходів розподілу грошових коштів, під назвою Програма «Альянс Україна», фактично відбувається за пірамідальною схемою яка передбачає формування певного грошового фонду з вкладів учасників групи за рахунок систематичної сплати даними учасниками певних грошових внесків. При цьому, самі Відповідачі не залучають до даного грошового фонду власних коштів. Процедура прийняття рішення щодо надання Дозволів є непрозорою, а інформація про кількість сплачених платежів іншими учасниками програми є конфіденційною (п. 4.14 Додатку №2 до Договору), тобто Договір не містить механізм контролю дій Відповідачів щодо розподілу грошового фонду. При цьому учасники програми «Альянс Україна» сплачують внески не за одержання грошових коштів, а за можливість одержання права на отримання грошової суми.

Позивачка ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2, просить суд визнати недійсним договір за №220163 від 12 жовтня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП «Грандфінресурс» та всіх додаткових угод до нього (зокрема, додаткову угоду від 16 грудня 2013 pоку, укладену між ОСОБА_1, ПП «Грандфінресурс» та ТОВ «Гранфінресурс»). Стягнути з ПП «Грандфінресурс» на користь позивачки виплачені нею кошти у розмірі 13 831 грн. 56 коп.; судові витрати по сплаті судового збору покласти на ПП «Грандфінресурс».

Позивачка ОСОБА_1, яка належним чином була повідомлена про час та місце слухання справи, у жодне із судових засідань не з`явилася.

Представник позивачки ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, проте надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «Гранфінресурс» Дудушко М.М. в судове засідання не з'явилася, надала суду заперечення на позовну заяву, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. ТОВ «Гранфінресурс» є Адміністратором соціальної програми для населення, тобто адмініструє грошові кошти учасників. Основним напрямком діяльності ТОВ «Гранфінресурс» є комерційна діяльність. ТОВ «Гранфінресурс» не залучає власні кошти для надання позик або кредитів, а є контролером коректного і справедливого розподілу грошових фондів для Учасників програми, в яких накопичені їх власні кошти. Учасники програми «Альянс Україна» беруть грошові суми у інших Учасників, а не у Адміністратора програми, причому на умовах безвідсоткового повернення, що не може визначатися як фінансовий кредит чи позика. Щодо недійсності договору між сторонами, то позивачка консультувалася щодо умов договору у представників ТОВ «Гранфінресурс». Їй було досконало надані роз'яснення щодо всіх умов договору з якими позивачка погодилася. Відповідно до укладеного договору позивачка повинна внести комісійний внесок, а також щомісячно сплачувати Загальний платіж, який складається з чистого внеску, за рахунок якого Адміністратор формує фонд реєстру, та здійснює оплату заявлених Учасниками грошових сум та адміністративних витрат, що є платою Адміністратору за послуги пов'язані з організацією програми «Альянс Україна». Позивачка підписала угоду та на виконання сплатила 3150 грн. одноразового комісійного внеску, 12 чистих внесків загальною сумою 6000 грн. та 12 адміністративних витрат загальною сумою 4536 грн., що загалом становить 13666 грн. Таким чином, з доданих до позовної заяви копій документів прямо вбачається, що позивач мав би отримати грошові кошти на придбання товару виконуючі умови договору та додатків до нього, відповідно до цього зазначені правовідносини не підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів». ОСОБА_1 мала достатньо часу для ознайомлення з умовами договору, а також із іншими умовами щодо організації роботи ТОВ «Гранфінресурс» за програмою «Альянс Україна», які її цікавили, не була обмежена у часі для ознайомлення з умовами договору. Позивачці був відомий перелік її прав і обов'язків, а також перелік прав та обов'язків ТОВ «Гранфінресурс», оскільки позивачка сплатила одноразовий комісійний внесок, що передбачено умовами договору. Отже позивачка використовувала механізми, передбачені угодою, з метою отримання грошової суми, до моменту складання позовної заяви.

Представник відповідача ПП «Грандфінресурс» в судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Вивчивши письмові докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 ст.626, ст.628 ЦК України договором є домовленість сторін, зміст договору складають умови, визначені сторонами і погоджені між ними, і умови, що є обов'язковими у відповідності до актів цивільного законодавства.

Ст.627 ЦК Украйні встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі агента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.638 УК України договір вважається укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди по всім суттєвим умовам договору.

Із договору №220163 від 12 жовтня 2013 року, п. 1.1 ст.1 встановлено, що за цим договором відповідач ПП «Грандфінресурс», як адміністратор, за згодою позивачки ОСОБА_1, зобов'язується вчинити від імені та за рахунок останньої певні юридичні дії, спрямовані на отримання грошової суми, зазначеної у додатку №1 до даного договору, на умовах діяльності програми «Альянс Україна», що містить в додатку №2, який є невід'ємною частиною цього договору, в тому числі:

а) сформувати реєстр учасників, забезпечити його адміністрування;

б) організовувати та проводити захід по розподілу грошового фонду, здійснити оплату товару на користь учасника або надати учаснику відповідну суму у позику;

в) надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені сторонами, у порядку та в строки, передбачені договором та додатками до нього».

Відповідно до п. п. 1.4 ст. 1 додатку № 2 договору №220163 договір активується на четвертий день з моменту підписання, а після цього учасник реєструється в програмі «Альянс Україна». Цією умовою договору позивачеві надавався час для вивчення та ретельного аналізу умов договору самостійно або за допомогою інших осіб (в тому числі і юристів), після підписання, до активації договору.

Відповідно до п. 1 ст. 8 додатку № 2 на протязі трьох діб після підписання договору позивачка ОСОБА_1 мала можливість розірвати договір в односторонньому порядку з відшкодуванням сплачених ним попередньо, грошових коштів.

Відповідно до укладеного договору позивачка ОСОБА_1 повинна внести комісійний внесок, а також щомісячно сплачувати загальний платіж, який складається з чистого внеску, за рахунок якого відповідач формує фонд реєстру, та здійснює оплату заявлених учасниками грошових сум, та адміністративних витрат, що є платою відповідачу за послуги пов'язані з організацією програми «Альянс Україна» (п.п. 1.3, 2.1, 3.1, 4.1. п. 5.1 додатку № 2).

Позивачка ОСОБА_1 підписала угоду та на виконання сплатила 3150 грн. одноразового комісійного внеску, 12 щомісячних платежів на суму 6000 грн., та 12 адміністративних витрат на суму 4536 грн., що загалом склало 13666 грн.

У додатку № 2 ст.12 встановлено, що відповідач гарантує позивачу (учаснику), що він одержить право на отримання позики, за умови що виконає всі зобов'язання, які випливають з цієї угоди.

Згідно п. 2.1.2 договору позивач зобов'язана щомісяця сплачувати чисті платежі та адміністративні виграти.

Згідно п. 3.3 додатку № 2 передбачено, що позивач (учасник) має право сплачувати внески в будь-який момент в довільній кількості. Авансові платежі будуть використані для покриття повних платежів, передбачених графіком платежів у зворотному порядку, починаючи з останнього повного платежу.

Відповідно до змісту термінів (додаток № 2) загальний платіж - це щомісячний платіж, що виплачується учасником, розмір якого складається з суми чистого внеску та адміністративних витрат.

Адміністратор організовує і проводить розподіл грошових коштів та надає інформацію щодо їх результатів виключно учаснику.

Ст. 4 додатку №2 передбачено, що процедура розподілу грошового фонду проводиться на підставі розгляду поданих заяв, в яких зазначена кількість чистих платежів, сплату яких учасник системи бере на себе.

Розподіл грошового фонду реєстрів, затвердження дозволу на отримання заявлених грошових суми, кожного учасника, видача відповідної суми завжди проводяться строго в установленому порядку, згідно умов договору (ст.4 додатку №2 до договору) та підтверджуються необхідною документацією, що доводить справедливість і чесність розподілу грошових фондів.

Згідно ст.5 додатку № 2 позивач (учасник) програми повинен отримати заявлену грошову суму, за умови виконання зобов'язань, встановлених договором.

Із п.8.3 додатку № 2 вбачається, що договір вважається розірваним на вимогу відповідача (адміністратора) в односторонньому порядку з першого числа місяця, в якому виникла заборгованість, за умови, якщо учасник, якому ще не надано дозвіл, не сплатить у строк, передбачений п.3.2 та п.3.4 ст. 3 цього додатку:

а) загальний або мінімальний платіж:

б) адміністративні витрати, за умови отримання згоди від адміністратора на відстрочення чистого внеску.

Повернення учаснику, сплачених ним на рахунок адміністратора, коштів має відбуватись у відповідності до п.8.2 додатку №2.

Із п.8.2 додатку № 2 вбачається, що якщо договір буде розірваний зі сторони адміністратора при не виконанні учасником п.3.2 ст. 3 додатку №2 до договору, та одноразовий комісійний внесок та адміністративні витрати учаснику не повертаються.

Із п.3.2 Додатку № 2 вбачається, що учасник повинен сплачувати загальний або мінімальний платіж не пізніше 15 числа кожного поточного місяця. Якщо п'ятнадцяте число будь-якого місяця виявиться неробочим днем, то останнім днем сплати платежу буде вважатися робочий день, який слідує за неробочим.

Згідно з п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» (з послідуючими змінами та доповненнями) споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є громадянин (фізична особа), котрий придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

У п.17 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга визначена як діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 18 ч.1 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача (ч. 2 ст. 18 зазначеного Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 18 зазначеного Закону несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця (п.3); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору (п.4).

В силу вимог ст. 19 ч. 1 п.1 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції (п.1).

Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними (ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Умови вищезазначеного договору є справедливими та не мають за собою наслідків дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Тому, вищезазначений договір із додатками, укладений між сторонами у цій справі, є дійсним та таким, що укладений на підставі вільного волевиявлення кожної сторони з дотриманням вимог законодавства.

Нормативне визначення поняття «пірамідальної схеми» не надано, однак визначені ознаки, які відносять діяльність суб'єкта підприємництва до «пірамідальної схеми».

Аналіз п.7 ч.3 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» дає підстави для висновку, що поняття «пірамідальна схема» у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.

Для кваліфікації «пірамідальної схеми» необхідна наявність усіх зазначених ознак.

Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як «пірамідальної», тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України.

Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року № 6-40 цс13, яка згідно зі ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Так, пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.

У той самий час предметом угоди сторін у даній справі, укладеної в рамках функціонування програми «Альянс Україна», є надання учаснику програми адміністративних послуг, у тому числі фінансового характеру, з метою придбання ним певної грошової суми.

Відповідно до ст.2 договору ПП «Грандфінресурс» гарантує надання кожному учаснику права на отримання заявленої ним грошової суми за умови виконання ним всіх зобов'язань, передбачених договором.

Передбачені договором умови дозволяють учаснику здійснювати оплату грошової суми, заявленої для придбання невеликими щомісячними внесками, які названі в договорі «чисті внески», зокрема відповідно до додатку №2 до договору «Визначення термінів» «чистий внесок» - це частина Загального платежу, за рахунок якої Адміністратор здійснює оплату грошової суми, заявленої для придбання на умовах діяльності програми «Альянс Україна», та розмір якої визначається шляхом ділення відповідної грошової суми на кількість платежів, зазначених у додатку № 1 до договору та відповідає графіку платежів.

Отже, договором передбачена щомісячна сплата споживачем грошової суми, заявленої для придбання, а не плата за можливість одержання прав на отримання цієї суми.

Таким чином, за умовами програми «Альянс Україна» кожний з учасників, який належним чином виконує зобов'язання за договором, отримує заявлену ним для придбання грошову суму з фонду реєстру, створеного за рахунок щомісячних внесків учасників програми.

За таких обставин твердження про те, що діяльність ПП «Грандфінресурс» за укладеним з позивачем договором є функціонуванням «пірамідальної схеми», суперечить змісту п.7 ч.3 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» у зв'язку з відсутністю головних ознак «пірамідальної схеми» - безтоварності та сплати компенсації одному учаснику за рахунок інших, оскільки за схемою придбання товарів у групах, що має місце в даному випадку, придбають товар усі учасники за рахунок об'єднання внесків кожного з них. Різниця між споживачами - учасниками схеми є тільки в часі одержання заявленої для придбання грошової суми, за умови виконання своїх зобов'язань.

Крім того, для віднесення схеми до «пірамідальної» необхідно врахувати й інші норми чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, оскільки діяльність ПП «Грандфінресурс» з адміністрування фінансових коштів підпадає під поняття «фінансова послуга».

Відповідно до ч.5 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» під поняттям «фінансова послуга» розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Також з умов зазначеного договору вбачається, що виконання послуг відповідачем полягає в тому, що учасник сплачує передбачені договором кошти, а відповідач формує групу осіб, за рахунок чистих внесків яких здійснюється захід по розподілу грошового фонду групи, за результатами якого надається дозвіл, тобто право на отримання грошових коштів. Фактично учасник одержує відповідну суму у позику, відповідно до методів визнання права на отримання ним коштів, передбачених договором і таке визнання права здійснює ПП «Грандфінресурс» на власний розсуд. Право на отримання коштів мають не всі учасники програми, а тільки ті, які, згідно умов договору зробили найбільшу кількість внесків п.4.11, п. 4.12 Додатку № 2.

Таким чином, за умовами договору діяльність «Грандфінресурс» полягає у створенні та адмініструванні (обслуговуванні) системи самофінансування учасників програми «Альянс Україна». ТОВ «Грандфінресурс» виступає посередником між учасниками допомагаючи організувати касу взаємодопомоги, тобто зі свого боку всього лише контролює процес взаємовідносин учасника.

Отже, позивачка зі змістом договору та додатків до нього була ознайомлена, погодилася з ним, що підтверджується сплатою щомісячних внесків, передбачених умовами договору, їй були відомі права і обов'язки учасника та адміністратора за договором. Своє право на можливість розірвати Договір в односторонньому порядку з відшкодуванням сплачених попередньо грошових коштів, передбачене п. 1 ст. 8 Додатку № 2, протягом трьох діб після підписання Договору позивачка, як учасник згідно договору, не використала, із відповідною заявою до відповідача - адміністратора за договором, не зверталась.

Таким чином, твердження про наявність обману та ознак «пірамідальної схеми» у діях ПП «Грандфінресурс» під час укладення договору з позивачкою є помилковим і не узгоджується з положеннями п.7 ч.3 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з нормами Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг», а тому суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10, 60, 84, 88, 209, 212, 215, 226-228 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2, до Приватного підприємства «Грандфінресурс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранфінресурс», у порядку захисту прав споживача, про визнання недійсним договору та стягнення грошових коштів - відмовити.

Копію заочного рішення направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте Василівським районним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.А. Носик