Вирок № 52785327, 27.10.2015, Василівський районний суд Запорізької області

311/2385/15-к

1-кп/311/220/2015

27.10.2015

Кримінальне провадження

№1-кп/311/220/2015

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі Білоус О.А.,

за участю прокурора Гірного В.І.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого - адвоката Шершньова О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника обвинуваченого - адвоката Калашник М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка кримінальне провадження у відношенні:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, громадянина України, який має середньо-технічну освіту, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, працюючого ПрАТ «ЗЗРК», підземним машиністом електровозу, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

01.05.2015 року, приблизно о 03-00 годині, ОСОБА_5, будучи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на сходовому майданчику четвертого поверху будинку № 15 по вулиці Комсомольській в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, діючи з прямим умислом, на ґрунті раптово виниклого після сумісного вживання спиртних напоїв конфлікту з ОСОБА_1 та неприязних відносин до нього, по мотивам помсти за нанесену образу, кулаком правої руки наніс не менш ніж два удари в область скроні справа ОСОБА_1, а також один удар кулаком правої руки в область лівого ока ОСОБА_1 Після чого ОСОБА_5, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1, взяв за місцем свого мешкання, а саме: в квартирі АДРЕСА_1 ніж, після чого повернувся та, знаходячись на сходовому майданчику біля квартири № 53 зазначеного вище будинку, наніс один удар ножем в область лівого боку ОСОБА_1, чим спричинив останньому проникаюче ножове поранення живота з пошкодженням шлунку, тонкого, товстого кишечнику та розвитком перитоніту, які в сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України визнав повністю та повідомив суду, що фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, відповідають дійсності та щодо обставин вчинення кримінального правопорушення пояснив суду, що з потерпілим ОСОБА_1 знайомий близько 10 років, раніше конфліктних ситуацій з ним не виникало, проживають разом в одному будинку. Ввечері 30.04.2015 року він разом зі своєю дівчиною ОСОБА_6 гуляли по вулиці у місті

Дніпрорудне, зустріли ОСОБА_1, який запропонував випити пиво, на що вони погодилися та всі разом пішли до магазину «АТБ», де купили спиртні напої: пиво та пляшку амаретто. Потім сіли на лавочку, розташовану на полі за цим магазином та втрьох вживали спиртні напої, розмовляли, відпочивали. Через деякий час за пропозицією ОСОБА_7 знову пішли до магазину, де повторно придбали пиво та амаретто, які в подальшому разом вживали. Потім у нього з його дівчиною ОСОБА_8 виник конфлікт, під час якого на її образу він вдарив ОСОБА_8 по губам та ОСОБА_1 почав заступатися за неї, проте він сказав йому не втручатися. Потім ОСОБА_1 запросив їх до себе додому в гості та вони погодилися. Коли піднімалися по сходинках гуртожитку, ОСОБА_1 запропонував вступити в інтимні стосунки з його дівчиною ОСОБА_8., яка йшла позаду них. Пропозиція ОСОБА_1 його образила та між ними зав'язалася бійка, під час якої вони з ОСОБА_1 наносили один одному удари, потім ОСОБА_1 почав його душити. ОСОБА_6 заступалася за нього, кричала та просила ОСОБА_1 припинити. На ці зауваження ОСОБА_1 зупинився та пішов додому. Через деякий час, перебуваючи вдома за місцем свого проживання, він вирішив піти до ОСОБА_1 та поговорити з ним. Взяв з дому із собою кухонний ніж лише для того, щоб ОСОБА_1 на нього знову не напав. Підійшовши до квартири ОСОБА_1, подзвонив у двері та коли двері відчинилися, відразу ж відчув удар в обличчя, а саме в губу, який наніс ОСОБА_1, нічого при цьому не пояснюючи. Лише почув, як ОСОБА_1 сказав, що йому це не простить. Не зрозумівши що сталося, в лічені секунди він рефлекторно наніс ОСОБА_1 один удар ножем, який тримав у правій руці, потім розвернувся та пішов додому. На наступний день його затримали працівники міліції та вилучили кухонний ніж, який знаходився у нього вдома, у вбиральній кімнаті. У вчиненому щиро розкаюється, протиправність свого діяння визнає повністю, просить суд суворо не карати, не позбавляти волі та запевнив, що подібного більше не повториться, належні висновки для себе зробив. Проти заявлених потерпілим ОСОБА_1 позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди не заперечує. Зазначає, що матеріальна шкода потерпілому відшкодована у повному обсязі. Уточнені потерпілим позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі 188 000 грн. просить вирішити на розсуд суду, зазначаючи при цьому, що сума заявлених вимог в цій частині позову занадто завищена, пояснюючи, що таких коштів для відшкодування потерпілому моральної шкоди у нього немає.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 30.04.2015 року після 22-00 години у м.Дніпрорудне він зустрів ОСОБА_3, з яким разом пішли додому. ОСОБА_3 запропонував погуляти, був разом зі своєю дівчиною, на що він сказав, що не заперечує проти прогулянки, однак без його дівчини. ОСОБА_3 на таку пропозицію не погодився, тоді він (ОСОБА_1.) запропонував купити алкогольні напої та пішов додому за грошима. На дворі, коли вони разом підходили до магазину «АТБ», побачив, як ОСОБА_3 під час конфлікту, вдарив свою дівчину по губам. У магазині вони придбали амаретто та батончик. За магазином ОСОБА_3 продовжував сваритися зі своєю дівчиною, а він намагався їх заспокоїти, якимось чином відвернути їх увагу на інші теми під час розмови. Йому це не вдавалося, тоді він запропонував купити ще спиртних напоїв, на що ОСОБА_3 погодився та в магазині вони придбали ще амаретто та пиво. Після вжиття спиртних напоїв, він запропонував піти до нього у гості, на що ОСОБА_3 погодився. Під час слідування додому, між ОСОБА_3 та його дівчиною постійно виникали конфлікти, та з цього приводу він робив ОСОБА_3 зауваження, проте той не реагував, лише казав, щоб він не втручався, оскільки може дістатися і йому. Ніяких образливих слів ні ОСОБА_3, ні його дівчині, він не висказував. Коли вони вже піднімалися по сходинках у будинку гуртожитку, між ним та ОСОБА_3 зав'язалася обопільна драка, в ході якої вони боролися, він застосовував до ОСОБА_3 прийоми вільної боротьби, якою раніше займався. Оскільки ОСОБА_3 під час бійки був надто агресивний та буйний, він схопив його за шию, щоб той заспокоївся. Проте, ОСОБА_8 просила ОСОБА_3 відпустити та як тільки він побачив, що

ОСОБА_3 заспокоївся, відпустив його шию та пішов до себе додому. Через 15 хвилин, коли він ще не встиг переодягтися, почув дзвінок у двері. Відчинивши двері та переступив поріг, побачив ОСОБА_3, який відразу ж наніс йому удар під ребро, чим саме не побачив, та розвернувшись, ОСОБА_3 пішов додому. Він відразу відчув холод у лівому боці, потім запаморочення та відчуття, що втрачає свідомість, почав дзвонити сусідам, які надали йому медичну допомогу та викликали «швидку». Тривалий час він знаходився на стаціонарному лікуванні у Дніпрорудненській міській лікарні, де йому проводилося оперативне втручання, проходив довготривале лікування. На теперішній час стан його здоров»я задовільний, проте самопочуття пригнічене, він продовжує відчувати фізичний біль, моральні страждання та переживання у зв'язку зі зміною нормального ритму життя, лікарі рекомендують не піднімати важкого, не нервувати. Після переведення з реанімаційного відділення, до нього в лікарню приходив ОСОБА_3, просив вибачення, передавав кошти на лікування. Заявлений цивільний позов до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 6590,16 грн. просив залишити без розгляду у зв"язку з його добровільним відшкодуванням обвинуваченим. Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди уточнив та з урахуванням часткового відшкодування обвинуваченим в ході судового розгляду справи моральної шкоди в сумі 2000 грн., просить стягнути з ОСОБА_3 на свою користь компенсацію моральної шкоди в розмірі 188 000 грн. за підставами, викладеними у позовній заяві. На задоволенні уточнених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в сумі 188 000 грн. наполягає. Покарання обвинуваченому просить призначити на розсуд суду. На суворій мірі покарання ОСОБА_3, пов'язаній з позбавленням волі, не наполягає.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає можливим визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_1 та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому, судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиції є добровільними, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному суді.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Сукупність всіх обставин вчинення злочину таких як: послідовність дій обвинуваченого і обставини вчинення ним тяжкого злочину, характер, кількість та локалізація нанесених тілесних ушкоджень, знаряддя злочину, локалізація поранення, причини припинення злочинних дій, наступна поведінка винного та безучасність обвинуваченого ОСОБА_3, який не вчинив жодних дій з надання медичної допомоги потерпілому, свідчать про наявність у ОСОБА_3 умислу на спричинення потерпілому ОСОБА_1 тяжкого тілесного ушкодження.

Також, в судовому засіданні встановлено, що між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_1 відбувся обоюдний конфлікт, який переріс у бійку, внаслідок якої потерпілий ОСОБА_1отримав проникаюче ножове поранення живота з пошкодженням шлунку, тонкого, товстого кишечнику та розвитком перитоніту, які в сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення. При цьому обвинувачений ОСОБА_3 також отримав ряд тілесних ушкоджень: подряпини обличчя, рвана рана верхньої губи, рвана рана тилу правої кисті, рвана рана основної фаланги III пальця правої кисті, що вбачається з наданої стороною обвинувачення під час розгляду справи довідки Дніпрорудненської міської лікарні № 582 від 20.05.2015 року.

При цьому суд також враховує поведінку потерпілого ОСОБА_1 до та під час вчинення відносно нього кримінального правопорушення, а саме те, що потерпілий, як підтвердив у судовому засіданні він особисто, перебував у стані алкогольного сп'яніння, та

приймав активну участь у конфлікті, що також свідчить про неправомірну поведінку потерпілого під час вищевикладених подій.

Суд враховує ставлення обвинуваченого ОСОБА_3 до вчиненого, також те, що він шкодує про наслідки, які настали від його протиправних дій, останній критично ставиться до вчиненого, а тому таку поведінку можливо врахувати, як обставину, яка пом'якшує його покарання, у відповідності до ст.66 КК України, та вважати, як щире каяття.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_3, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я особи, яке відноситься до категорії тяжких. Разом з тим, ОСОБА_3 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, запевнив суд, що подібного більше не повториться, належні висновки для себе зробив, в судових засіданнях неодноразово просив вибачення у потерпілого ОСОБА_1, у повному обсязі відшкодував заподіяну потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 6590,16 грн., заподіяна потерпілому моральна шкода відшкодована частково, в сумі 2000 грн., що суд відносить до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого. Разом з тим, заподіяна потерпілому ОСОБА_10 моральна шкода обвинуваченим ОСОБА_3 до теперішнього часу у повному обсязі не відшкодована. До обставин, які обтяжують покарання, суд відносить вчинення ОСОБА_3 злочину у стані алкогольного сп»яніння. На теперішній час ОСОБА_3 офіційно працює підземним машиністом електровозу на ПрАТ «ЗЗРК», займається суспільно-корисною працею, має регулярний дохід та постійне джерело прибутку, за місцем роботи характеризується з позитивної сторони, дисциплінарних стягнень не мав, крім того ОСОБА_3 має постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується посередньо, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, згідно наданих суду документів, проживає разом з матір'ю ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка являється інвалідом III групи загального захворювання, безстроково, що підтверджується довідкою МСЕК серії АД №057127 від 04.10.2006 року.

З урахуванням тяжкості та обставин вчинення злочину, який відноситься до категорії тяжких, характеру та локалізації поранення, способу нанесення тілесного ушкодження, знаряддя злочину (ніж), а також поведінки обвинуваченого та потерпілого, що передувала події та під час події, їх різниці у віці, а також враховуючи думку потерпілого ОСОБА_1, який на суворій мірі покарання, пов'язаній з позбавленням волі обвинуваченого ОСОБА_3 не наполягає, та з урахуванням особи обвинуваченого, його молодого віку, каяття у вчиненому, суд вважає необхідним та достатнім призначити ОСОБА_3 покарання, не пов'язане з ізоляцією його від суспільства та знаходить підстави для застосування положень ст.ст.75,76 КК України та звільнення ОСОБА_3 від покарання протягом випробувального строку, який суд вважає необхідним визначити максимальною тривалістю у три роки, з метою виправлення та попередження вчинення ОСОБА_3 нових злочинних діянь.

Заявлений в ході досудового розслідування потерпілим ОСОБА_1 цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 6590,16 грн., суд вважає необхідним залишити без розгляду за заявою потерпілого - цивільного позивача ОСОБА_1, на підставі п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України.

Вирішуючи заявлені в ході досудового розслідування та уточнені в ході судового розгляду справи позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 188000,00 гривень з урахуванням часткового відшкодування обвинуваченим ОСОБА_3 під час судового розгляду моральної шкоди в сумі 2000 грн, суд вважає необхідним позовні вимоги в цій частині задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим

рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно п.2 ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до положень ч.2 ст.1193 ЦК України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 31.03.1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Вирішуючи питання про відшкодування потерпілому ОСОБА_1 моральної шкоди, суд виходить з характеру та обсягу страждань, які поніс потерпілий внаслідок скоєння ОСОБА_3 тяжкого злочину, які виразилися у моральних та душевних стражданнях потерпілого, його морально-психологічних переживанням, пов'язаних із заподіянням йому тяжких тілесних ушкоджень обвинуваченим, а також хвилюванням за стан свого здоров»я, відчуванням фізичного болю, необхідністю тривалого перебування у медичному закладі, що потягло за собою відповідні зміни способу та ритму його життя та вимушеності відриву від особистих повсякденних занять та звичних уподобань, необхідністю докладати додаткових зусиль для організації свого життя у зв'язку із заподіянням тілесних ушкоджень та зверненням до правоохоронних органів та суду, а також за наданням правової допомоги, і відповідно, потребою витрачання свого особистого часу для вирішення питань захисту його законних прав та охороняємих інтересів, тому з урахуванням глибини, тривалості та обсягу фізичних та душевних страждань, та з урахуванням принципів розумності та справедливості, у відповідності до вимог ст.ст.23,1167,1193 ЦК України, та враховуючи, що злочин, передбачений ч.1 ст.121 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, кваліфікація за яким потерпілим та стороною захисту не оспорюється, а також з урахуванням віктимної поведінки потерпілого, суд вважає необхідним заявлені потерпілим ОСОБА_1 позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, в сумі 35000 грн., які підлягають стягненню з цивільного відповідача ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 в судовому порядку у вказаній сумі. В іншій частині позовних вимог суд вважає необхідним відмовити.

Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст.118, ч.2 ст.124 КПК України, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів при проведенні судово-дактилоскопічних експертиз у даному кримінальному провадженні № 133 від 07.05.2015 року в сумі 306,09 грн., № 134 від 07.05.2015 року в сумі 306,09 грн., №135 від 12.05.2015 року в сумі 384,00 грн., в загальному розмірі 997 грн. 80 коп.

Разом з тим, суд вважає, що підстави для зменшення розміру процесуальних витрат або звільнення від їх сплати, передбачені ст.119 КПК України, відсутні.

Речові докази у даному кримінальному провадженні, які знаходяться на відповідальному зберіганні в камері схову Василівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області, суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України, а саме: зрізи вільних кінцівок нігтьових пластин ОСОБА_3, змиви з кистей обох рук ОСОБА_3; змиви речовини бурого кольору та контроль до нього з ліфу, змиви речовини бурого кольору та контроль до нього з підлоги кахлю біля ліфту, змиви речовини бурого кольору та контроль до нього з поверхні підлоги коридору, змиви речовини бурого кольору та контроль до нього на першому поверсі правого крила з кахлю, змиви речовини бурого кольору та контроль до нього на першому поверсі правого крила з поверхні кахлю, змиви речовини бурого кольору та контроль до нього зі стіни в коридорі на четвертому поверсі (всього шість змивів з місця події); зішкріб зі стіни біля ліфту та ніж - суд вважає необхідним знищити; одяг обвинуваченого ОСОБА_3 - светр, - суд вважає необхідним повернути обвинуваченому за належністю; одяг потерпілого ОСОБА_1 - чоловічі штани чорного кольору, футболку блакитного кольору - суд вважає необхідним повернути потерпілому ОСОБА_1

Обраний ОСОБА_3 в ході досудового розслідування запобіжний захід у вигляді особистого зобов»язання, суд вважає необхідним залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 366-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд, -

П Р И С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,76 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбуття призначеного покарання протягом випробувального строку - три роки, зобов'язав засудженого періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну свого місця проживання, роботи та навчання.

Заявлені потерпілим ОСОБА_1 позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 6590 грн. 16 коп. - залишити без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України, за заявою потерпілого ОСОБА_1.

Заявлені потерпілим ОСОБА_1 позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином - 35 000 (тридцять п"ять тисяч) гривень. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (одержувач УК у Шевченківському районі м.Запоріжжя/Шевч./24060300, р/рахунок № 31116115700009, МФО - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області) - процесуальні витрати, пов'язані із залучення експертів при проведенні судово-дактилоскопічних експертиз у даному кримінальному провадженні № 133 від 07.05.2015 року, № 134 від 07.05.2015 року, № 135 від 12.05.2015 року в загальній сумі - 997 (дев'ятсот дев'яносто сім) гривень 80 копійок.

Речові докази у даному кримінальному провадженні - ніж (квитанція № 821); зрізи вільних кінцівок нігтьових пластин ОСОБА_3, змиви з кистей обох рук ОСОБА_3 (квитанція № 822); змиви речовини бурого кольору та контроль до нього з ліфу, змиви речовини бурого кольору та контроль до нього з підлоги кахлю біля ліфту, змиви речовини бурого кольору та контроль до нього з поверхні підлоги коридору, змиви речовини бурого кольору та контроль до нього на першому поверсі правого крила з кахлю, змиви речовини

бурого кольору та контроль до нього на першому поверсі правого крила з поверхні кахлю, змиви речовини бурого кольору та контроль до нього зі стіни в коридорі на четвертому поверсі (всього шість змивів з місця події) (квитанція № 823); зішкріб зі стіни біля ліфту (квитанція № 824), які знаходяться на відповідальному зберіганні у камері схову речових доказів Василівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області - знищити.

Речові докази у кримінальному провадженні - светр ОСОБА_3, який зберігається у камері схову речових доказів Василівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області, згідно квитанції № 853 - повернути ОСОБА_3 за належністю.

Речові докази у кримінальному провадженні - чоловічі штани чорного кольору, футболку блакитного кольору ОСОБА_1, які зберігаються в камері схову речових доказів Василівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області, згідно квитанції №854 - повернути за належністю потерпілому ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов'язання продовжити до набрання вироком законної сили.

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО