Рішення № 52781763, 25.02.2010, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 2-1036/10

пр. № -

25 лютого 2010 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді : Т.О. Величко

при секретарі: І.М. Коробій

ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного страхового товариства «АИС-Поліс» про стягнення страхової виплати за договором страхування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Акціонерного страхового товариства «АИС-Поліс» про стягнення страхової виплати за договором страхування посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір страхування транспортного засобу від 17.09.2008 року серії КЕ №046482 автомобіля НОМЕР_1, 2008 року випуску. Внаслідок ДТП його автомобіль було ушкоджено, яким на момент ДТП керувала його дружина ОСОБА_3 Зазначав, що на виконання умов договору, ним у строк було повідомлено відповідача про страховий випадок та надав усі передбачені договором документи. Зазначав, що на замовлення відповідача було проведено авто-товарознавчу експертизу, згідно з якою зазначено, що сума збитків завданих автомобілю становить 324083 грн.04 коп. Зазначав, що відповідач ігнорує надання відповіді щодо розгляду заяви про виплату страхового відшкодування, по теперішній час не здійснив страхову виплату, на звернення не відповідає. Зазначав, що його ушкоджений автомобіль зберігається на стоянці під відкритим небом, внаслідок його ушкоджень на нього негативно впливають дощ та вологість, що він несе значні витрати на його зберігання та охорону. Відремонтувати ушкоджений автомобіль у нього не має фінансової можливості. Зазначав, що в результаті тяганини та порушення умов договору, які вчиняє відповідач йому нанесено значну моральну шкоду, а тому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму страхової виплати у розмірі 326775 грн.48 коп., моральну шкоду у розмірі 20000 грн. Стягнути судові витрати: а саме витрати на правову допомогу у розмірі 65000 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи у розмірі 252 грн.

У судовому засіданні позивач та представник позивача від позову не відмовилися, позовні вимоги підтримали, у повному обсязі, додатково пояснюючи, що до відповідача було подано всі необхідні документи, для проведення страхової виплати, але відповідач виплату страхову не проводить, і у проведенні виплати страхового відшкодування не відмовляє, посилаючись на те, що проводиться розслідування.

В судовому засіданні відповідач позов не визнав подав письмові заперечення проти позову ( а.с.182-186), із наданням письмових доказів, посилаючись на те, що позивач у справі не подав до відповідача усіх необхідних документів, а саме відсутнє доручення на керування транспортним засобом «Toyota Land Cruiser 200» д.н.з. НОМЕР_2, 2008 року випуску, та на їх думку доручення видано із порушенням, на дорученні відсутній підпис позивача у справі, а тому відповідачем оскаржено недійсність зазначеного доручення до суду, а також у зв»язку з тим, що на думку відповідача є підозри страхового шахрайства, оскільки з місця ДТП вилучено деталі автомобіля НОМЕР_3, 2008 року, а саме: права передня декоративна накладка. Представник відповідача також заперечує проти стягнення з відповідача моральної шкоди, оскільки вони є необґрунтованими і договором страхування відшкодування моральної шкоди не передбачені.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідка, дослідивши матеріали справи, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд судом встановлено наступне.

Судом встановлено, автомобіль НОМЕР_1, 2008 року на праві власності належить ОСОБА_2 (а.с.14), з правом керування ОСОБА_3, згідно доручення (а.с.15 т.1). Як встановлено у судовому засіданні, доручення позивачем у справі не скасоване, недійсним у встановленому законом порядку не визнавалося. Як повідомив суд у судовому засіданні позивач у справі, він дійсно видав доручення на керування, належним йому на праві приватної власності автомобілем НОМЕР_3, 2008 року випуску своїй дружині ОСОБА_3

Судом встановлено, що згідно Договору добровільного страхування транспортного засобу від 11.08.2008 року (а.с.5-12 т.1) позивач у справі застрахував автомобіль НОМЕР_1, 2008 року, шляхом укладення договору страхування, який підписали сторони у справі.

Як передбачено п.26 зазначеного Договору страхування Страховик приймає рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування і складає страховий акт протягом 10 робочих днів з дати отримання Страховиком всіх належним чином оформлених документів, необхідних для визнання страхового випадку ( згідно розділі 20 цього Договору) та визначення розміру збитку ( згідно розділу 24 цього договору), а також документів отриманих Страховиком в процесі розслідування. Виплата страхового відшкодування здійснюється не пізніше 10 робочих днів від дати складення страхового акту. У випадку неможливості визнання події страховим випадком або не страховим випадком, зокрема у разі, якщо однією із сторін цього Договору або відповідними державними органами проводиться незалежна експертиза,розслідування причин або наслідків страхового випадку, рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком протягом десяти робочих днів з дня завершення експертизи, розслідування, але в будь-якому разі не пізніше шести місяців від дати отримання всіх документів, зазначених у п.20 цього Договору. В цілях цього пункту Страховик має право відстрочити прийняття рішення, щодо виплати страхового відшкодування або відмови у його виплаті до шести місяців з підстав передбачених цим пунктом.

Судом встановлено, що позивачем у справі при поданні до відповідача у справі повідомлення про настання страхового випадку, який має ознаки страхового ( а.с.18-19) подано додатково копія паспорту, копія тех. паспорту, ідентифікаційний код, довіреність, посвідчення відповідача, а тому суд критично ставиться до тверджень представника відповідача, що позивачем у справі не було надано доручення на керування транспортним засобом.

Судом встановлено, що згідно калькуляції на ремонт автомобіля (а.с.20-23, що підготовлений ТОВ «Автосаміт ЛТД» сума вартості відновленого ремонту автомобіля НОМЕР_3, 2008 року, складає 326775 грн.48 коп.

Судом встановлено, що згідно звіту №1894 (а.с.202-204) на замовлення відповідача та додатків до нього розмір матеріального збитку завданого власнику ДТЗ приймається рівним вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу запчастин у розмірі 324083 грн.04 коп.

Судом встановлено, що згідно висновку спеціаліста Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ( а.с.188-198), на розгляд якого було поставлено питання: Чи складали раніше одне ціле фрагменти частин автомобіля, які вилученні з місця ДТП з частинами автомобіля НОМЕР_3, 2008 року? На що було надано висновок: що права передня декоративна накладка, вилучена з місця ДТП, раніше була встановлена в передній частині правого релінгу, який розташований на даху автомобіля НОМЕР_3. Слідів, які б вказували на те, що ліва передня декоративна накладка вилучена з місця ДТП, раніше була встановлена в передній частині лівого релінгу, який розташований на даху автомобіля НОМЕР_3, не виявлено. Раніше складали одне ціле два фрагменти декоративної вітрової накладки ( з позначками 1,6) вилучені з місця ДТП та частина декоративної вітрової накладки на правих задніх дверях автомобіля. Три фрагменти декоративної вітрової накладки ( з позначками 4,8) вилучені з місця ДТП та частина декоративної вітрової накладки на правих передніх дверях автомобіля НОМЕР_3. Визначити чи складали одне ціле чотири фрагменти декоративної вітрової накладки (з позначками 4,8) вилучені з місця ДТП та частина декоративної вітрової накладки (з позначками 2,3,7,5) вилучених з місця ДТП та частини декоративної вітрової накладки на правих передніх дверях на лівих передніх дверях автомобіля НОМЕР_3 не видається можливим з причин, які вказані в дослідницькій частині висновку.

Згідно постанови Дарницького районного суду м. Києва (а.с.16 т.1) встановлено, що 21.05.2009 року о 21 год.00 хв. По вул. Бориспільській керуючи автомобілем Тойота д.н.НОМЕР_2 при виникненні перешкоди ОСОБА_3 завчасно не вжила заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу, не справилася із керуванням та в результаті автомобіль перевернувся що призвело до пошкодження транспортного засобу, чим порушила п.п.12.1,12.3 ПДР, та здійснила правопорушення передбачене ст.124 КУпАП та ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що згідно Постанови про порушення кримінальної справи (а.с.28 т.2) за зверненням Голови Правління АСТ «АИС-Поліс» порушено кримінальну справу по факту шахрайства за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст. 190 КК України. Згідно постанови про скасування постанови про порушення кримінальної справи ( а.с.29 т.2) попередню постанову було скасовано. Згідно постанови про відмову у порушенні кримінальної справи (а.с.30,31т.2) за зверненням Голови Правління АСТ «АИС-Поліс» з приводу незаконних дій гр. ОСОБА_2 в порушенні кримінальної справи відмовлено.

Судом встановлено, що згідно скарги ОСОБА_2 (а.с.32) Голові Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (а.с.32,33), отримано відповідь (а.с.34) де зазначено, що відповідач у справі має право згідно п.п.24,26.3 пункту 24 Договору має право відстрочення прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування або відмови у виплаті страхового відшкодування до шести місяців, а тому термін щодо прийняття рішення стосовно виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування АСТ «АИС-Поліс» спливає 31.12.2009 року.

Правовідносини, що склалися між сторонами мають розглядатися за правилами цивільного судочинства з урахуванням Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ст.17 Закону України «Про захист прав споживачів» за всіма споживачами однаковою мірою визначається право на задоволення потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами. У разі порушення прав споживача на підприємствах сфери обслуговування продавець (виробник, виконавець) і працівники цих підприємств несуть відповідальність встановлену законом.

Згідно Закону України «Про захист прав споживачів», а саме, до ч. 2 ст. 10 цього Закону якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно умов договору, споживач має право вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч.6 ст. 10 цього ж Закону виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов»язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили, т.б. стихійні лиха, пожежі, повені, військові дії, страйки.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що між позивачем і відповідачем виникли договірні відносини і вони мали діяти відповідно до обов»язкових для сторін умов договору страхування.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про страхування» загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього закону, де ст.17 визначено, що правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації у відповідному органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.

Згідно п.26 зазначеного Договору страхування Страховик приймає рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування і складає страховий акт протягом 10 робочих днів з дати отримання Страховиком всіх належним чином оформлених документів, необхідних для визнання страхового випадку (згідно розділі 20 цього Договору) та визначення розміру збитку (згідно розділу 24 цього договору), а також документів отриманих Страховиком в процесі розслідування. Виплата страхового відшкодування здійснюється не пізніше 10 робочих днів від дати складення страхового акту. У випадку неможливості визнання події страховим випадком або не страховим випадком, зокрема у разі, якщо однією із сторін цього Договору або відповідними державними органами проводиться незалежна експертиза,розслідування причин або наслідків страхового випадку, рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком протягом десяти робочих днів з дня завершення експертизи, розслідування, але в будь-якому разі не пізніше шести місяців від дати отримання всіх документів, зазначених у п.20 цього Договору. В цілях цього пункту Страховик має право відстрочити прийняття рішення, щодо виплати страхового відшкодування або відмови у його виплаті до шести місяців з підстав передбачених цим пунктом.

Відповідно до ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати зокрема: у принижені честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв»язку з ушкодженням здоров»я, у порушення права власності у тому числі у порушення нормальних життєвих зв»язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунки з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків

Як вбачається із матеріалів справи відповідач у справі порушив умови Договору страхування, вдався до тяганини, на заяви позивача у справі про виплату страхового відшкодування не реагував, рішення про виплату або відмови у виплаті страхового відшкодування у шестимісячний термін до 31.12.2009 року позивачу не надіслав, що може кваліфікуватися судом як неправомірні дії, чим завдав позивачу моральну шкоду, а тому на думку суду з відповідача необхідно стягнути моральну шкоду у розмірі 20000 грн.

Судом встановлено, що страховик, відповідач виконуючи п.21.2 Договору, не надав суду належні докази, які б свідчили про порушення умов договору з боку позивача у справі, натомість позивачем у справі були надані докази виконання з його сторони умов договору страхування, які спростували твердження відповідача, щодо шахрайських дій позивача, щодо строку проведення розслідування відповідачем без встановленого терміну (а.с.28-31,34 т.2), а також, які підтверджені показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ( а.с.39,40), а тому суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню частково.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов»язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави» компенсація у цивільних справах, якщо компенсація сплачується іншою стороною не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Із позовної заяви, Договору про надання адвокатських послуг ( а.с.25-26) не вбачається, які витрати підлягають відшкодуванню, скільки часу на них затрачено адвокатом, а тому на думку суду стягненню не підлягають.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 638,1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 212-215, 294,295 ЦПК України, Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про страхування» суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного страхового товариства «АИС-Поліс» ( юридична адреса: 04073 м. Київ пров. Балтійський,20, фактична адреса: 03115 м. Київ вул. Кільцева дорога,15а), код ЄДРПОУ 22229921 на користь ОСОБА_2, дата народження не відома, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, проживаючого за адресою: 03164 АДРЕСА_1 страхове відшкодування у розмірі 326775 (триста двадцять шість тисяч сімсот сімдесят п»ять) грн.48 коп.

Стягнути з Акціонерного страхового товариства «АИС-Поліс» ( юридична адреса: 04073 м. Київ пров. Балтійський,20, фактична адреса: 03115 м. Київ вул. Кільцева дорога,15а), код ЄДРПОУ 22229921 на користь ОСОБА_2, дата народження не відома, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, проживаючого за адресою: 03164 АДРЕСА_1 моральну шкоду у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Акціонерного страхового товариства «АИС-Поліс» ( юридична адреса: 04073 м. Київ пров. Балтійський,20, фактична адреса: 03115 м. Київ вул. Кільцева дорога,15а), код ЄДРПОУ 22229921 на користь ОСОБА_2, дата народження не відома, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, проживаючого за адресою: 03164 АДРЕСА_1 судові витрати: у розмірі 252 ( двісті п»ятдесят дві) грн.. 00 коп. витрат на інформаційне технічне забезпечення розгляду судової справи та 412 ( чотириста дванадцять) грн.. 00 коп. державного мита. Всього на загальну суму 664 ( шістсот шістдесят чотири) грн..00 коп.

В решті вимог щодо розподілу судових витрат відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва, шляхом подачі заяви на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, або у порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: Т.О. Величко