Вирок № 52779918, 28.07.2010, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 1-713/2010

В И Р О К

іменем України

"28" липня 2010 р. року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Курило А.В.,

при секретарі Косенко О.В.,

з участю прокурора Ємець Я.А.,

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого в ООО «Аеробуд» кровельщиком, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, пр.-т. ОСОБА_3, 12, кв. 13, раніше судимого:

- 23.06.2004 р. Дніпровським районним судом м.Києва за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

- 1.12.2004 р. Дніпровським районним судом м.Києва за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

- 25.05.2006 р. Дніпровським районним судом м.Києва за ч.2 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі; звільнений 30.12.2009р. на підставі постанови Ізяславського районного суду Хмельницької області умовно-достроково на 1 рік 5 місяців 3 днів,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.186 ч.2, 185 ч.3 КК України,

встановив:

ОСОБА_2 8 вересня 2004 року приблизно о 14 годині 45 хвилин, знаходячись біля будинку №6 по вул. Будівельників в м.Києві побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_4 в руках якого знаходився мобільний телефон «Нокія-5510». Маючи на меті заволодіти мобільним телефоном шляхом обману, ОСОБА_2 попросив у ОСОБА_4 передати йому зазначений мобільний телефон, коли останній відмовив, з корисливих спонукань, умисно, повторно, з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого вдарив кулаком правої руки по правій руці ОСОБА_4, в якій останній тримав мобільний телефон, внаслідок чого телефон впав на землю. Після цього ОСОБА_2 відкрито викрав мобільний телефон «Нокія-5510», вартістю 750 гривень, в якому була встановлена сім-картка оператора мобільного звязку «ЮМС», вартістю 79 гривень, на рахунку якої були кошти в розмірі 45 гривень, який належав ОСОБА_5, після чого з місця вчинення злочину зник та розпорядився ним за власним розсудом.

Крім того, 9 листопада 2004 року приблизно о 4 годині 45 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись біля будинку №12 по пр.-ту. Миру в м.Києві, умисно, повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, вступив в попередню змову з ОСОБА_6 та реалізуючи свої злочинні наміри, підійшли до дверей кв. №7 по пр.-ту. Миру в м.Києві, ОСОБА_2 залишився у підїзді між 3 та 4 поверхами, для того, щоб у разі небезпеки попередити ОСОБА_6 В цей час ОСОБА_6, скориставшись тим, що двері квартири №7 по пр.-ту. Миру, 12, не зачинені, проник до вказаної квартири, звідки таємно викрав майно, що належало ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме:

-телевізор «Джі Ві Сі» з пультом дистанційного керування, вартістю 780 гривень;

-жіночу шкіряну сумку, вартістю 10 гривень;

-жіночу різнокольорову парасольку, вартістю 10 гривень;

-жіночі шкіряні перчатки, вартістю 10 гривень;

-жіночу парасольку чорного кольору, вартістю 10 гривень;

-жіночу шкіряну куртку, вартістю 500 гривень;

-чоловічу шкіряну куртку, вартістю 500 гривень;

-жіноче пальто, вартістю 100 гривень;

-жіночий піджак зеленого кольору, вартістю 100 гривень;

-чоловічий піджак синього кольору, вартістю 25 гривень;

-чоловічу куртку синього кольору, вартістю 25 гривень,

завдавши ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 2070 грн. Заволодівши чужим майном, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 перенесли його до квартири №13 по пр.-ту. Миру, 12, де проживав ОСОБА_2, після чого з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядилися за власним розсудом.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину у предявленому обвинуваченні визнав повністю та показав, що 8 вересня 2004 року приблизно о 13 годині, він зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_7, в ході прогулянки вони пройшли до вулиці Будівельників в м.Києві, де приблизно о 14 годині 45 хвилин біля будинку №6 по зазначеній вулиці зустріли раніше незнайомого ОСОБА_4 у якого в руці був мобільний телефон «Нокія-5510». В цей момент ОСОБА_2 вирішив заволодіти вказаним мобільним телефоном, для цього він підійшов до ОСОБА_4 та попросив передати мобільний телефон для відправки СМС повідомлення, коли останній відмовив, ОСОБА_2 вдарив кулаком правої руки по руці ОСОБА_4, в якій він тримав мобільний телефон, в результаті чого мобільний телефон впав на землю. Після цього ОСОБА_2 підняв вказаний мобільний телефон та побіг в бік універмагу «Дарниця», своєму знайомому ОСОБА_7 він нічого не пояснював, викрадений телефон ОСОБА_2 наступного дня продав на «Караваєвих дачах» за 350 гривень незнайомому чоловіку, гроші витратив на власні потреби.

Крім того 9 листопада 2004 року, приблизно о 4 годині 45 хвилин, ОСОБА_2 та ОСОБА_6, після сумісного розпивання спиртних напоїв, зайшли до підїзду №1, будинку №12 по пр.-ту. Мира в м.Києві де вирішили викрасти речі з квартири №7, оскільки ОСОБА_2 знав, що його сусід залишає двері незачиненими. Потім ОСОБА_2 залишився у підїзді вказаного будинку між 3 та 4 поверхом, для того, щоб у разі повернення ОСОБА_3 додому попередити ОСОБА_6, який в цей час проник через відчинені двері до вказаної квартири, звідки викрав телевізор «Джі Ві Сі» з пультом дистанційного керування та особисті речі. Викрадений телевізор з пультом дистанційного керування вони продали на Дарницькому ринку за 250 гривень раніше незнайомому ОСОБА_8, гроші розділили на двох.

Показання ОСОБА_2 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Інші докази по справі в судовому засіданні не досліджувались в порядку, передбаченому ст. 299 КПК України.

Суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 186 ч.2, 185 ч.3 КК України, а саме:

у відкритому викраденні з чужого майна (грабіж), поєднаному із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого;

у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло.

Призначаючи міру покарання ОСОБА_2, суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який працює, одружений, характеризується позитивно.

Обставинами, які помякшують покарання підсудного, є щире каяття у вчиненні злочинів, вчинення злочинів неповнолітнім та за ч.2 ст.186 КК України добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставинами, які обтяжують покарання підсудного за ч.3 ст.185 КК України є вчинення злочину відносно особи похилого віку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

З урахуванням позитивних даних про особу підсудного, наявності помякшуючих вину обставин, суд вважає за доцільне призначити йому покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкціями статей 185, 186, КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч.2, 185 ч.3, КК України.

Призначити ОСОБА_2 покарання:

за ч.2 ст.186 КК України у виді 4 років позбавлення волі,

за ч.3 ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення волі,

Відповідно до ст.70 КК України остаточно призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 4 років позбавлення волі.

Відповідно до ст.70 ч.4 та ч.1 КК України призначити ОСОБА_2 за сукупністю злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч.2, 185 ч.3 КК України, за які він засуджується цим вироком, та злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за який його засуджено вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 25.05.2006 року до 5 років позбавлення волі, остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.4 КК України зарахувати ОСОБА_2 у строк відбування покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, покарання, відбуте ним за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 25.05.2006 року, звільнивши його від покарання у звязку з його відбуттям.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін у виді підписки про невиїзд.

Речові докази у справі Телевізор «Джі Ві Сі» з пультом дистанційного керування та особисті речі залишити у володінні ОСОБА_3 (а.с.69-70)

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 486 гривень 77 копійок за проведення дактилоскопічної експертизи на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві розрахунковий рахунок 35226002000466, код ЗКПО 25575285 в ГУДК у Київській області, МФО 821018, призначення платежу послуги експерта (а.с.98).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя