Рішення № 52779326, 01.10.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15631/15-ц

провадження № 2/753/7321/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2015 р. Дарницький районний суд м.Києва в складі судді Вовка Є.І., при секретарі Біді В.В., в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (ЄДРПОУ 00034186) про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом, в якому просив: стягнути на користь ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (ЄДРПОУ 00034186) страхове відшкодування в розмірі 19856 грн. 32 коп., витрати пов"язані з визначенням вартості матеріального збитку в розмірі 500 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позові зазначив, що відповідачем було застраховано цивільно-правову відповідальність власників наземного транспорту згідно з полісом №АІ/1748704 від 15.06.2014 року, об"єктом страхування за яким, визначено автомобіль марки «Сузукі» з номерним знаком НОМЕР_1. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), яка відбулася 29.03.2015р. в м. Білій Церкві, яка сталася з вини ОСОБА_3 - водія автомобіля марки «Сузукі» з номерним знаком НОМЕР_1 - отримав механічні пошкодження автомобіль марки «Рено» з номерним знаком НОМЕР_2, який належить позивачу, при цьому, позивачу не було виплачене страхове відшкодування відповідачем, в порушення умов вищевказаного договору страхування та положенням діючого законодавства. При цьому, вартість матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок вказаного пошкодження автомобіля марки «Рено» з номерним знаком НОМЕР_2, яка за врахуванням фізичного зносу становить суму 26549 грн. 85 коп., з яких відповідачем було сплачену позивачу лише 6693 грн. 53 коп.

Крім того, відповідач повинен сплатити на користь позивача 500 грн. - суму сплачену за проведення оцінки вартості відновлювального ремонту автомобіля марки «Рено» з номерним знаком НОМЕР_2 внаслідок вказаної ДТП.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

З письмових заперечень представника відповідача вбачається, що він не заперечував, що сплатив на користь позивача внаслідок вказаної ДТП - страхового випадку суму страхового відшкодування у розмірі 6693 грн. 53 коп., посилаючись на власне дослідження від 01.04.2015 року розміру матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок вказаного пошкодження автомобіля марки «Рено» з номерним знаком НОМЕР_2 внаслідок вказаної ДТП, з врахуванням франшизи в сумі 510 грн., при цьому, доказів існування франшизи за вказаним полісом стороною позивача не надано. Просив розглядати справу у його відсутність.

Проте, відповідно до положень ст.60 ЦПК України: кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст.61 ЦПК України: обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Проаналізувавши наведені дані, всі наявні матеріали справи, в тому числі копії: постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.04.2015 року щодо притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП за вчинення вказаної ДТП (а.с.13); звіту від 27.05.2015 року та квитанції на 500 грн. (а.с.15-26); свідоцтва про реєстрацію автомобіля марки «Рено» з номерним знаком НОМЕР_2 (а.с.11), суд вважає встановленими такі факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідачем було застраховано цивільно-правову відповідальність власників наземного транспорту згідно з полісом №АІ/1748704 від 15.06.2014 року, об"єктом страхування за яким, визначено автомобіль марки «Сузукі» з номерним знаком НОМЕР_1. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), яка відбулася 29.03.2015р. в м. Білій Церкві, яка сталася з вини ОСОБА_3 - водія автомобіля марки «Сузукі» з номерним знаком НОМЕР_1 - отримав механічні пошкодження автомобіль марки «Рено» з номерним знаком НОМЕР_2, який належить позивачу (при цьому, позивач подав відповідачу належним чином оформлену заяву про виплату страхового відшкодування не пізніше 30.03.2015 року, що відповідачем визнається), при цьому, позивачу не було виплачене страхове відшкодування відповідачем, в порушення умов вищевказаного договору обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності. При цьому, вартість матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок вказаного пошкодження автомобіля марки «Рено» з номерним знаком НОМЕР_2, яка з врахуванням фізичного зносу становить суму 26549 грн. 85 коп., з яких відповідачем було сплачену позивачу лише 6693 грн. 53 коп.

Крім того, відповідач повинен сплатити на користь позивача 500 грн. - суму сплачену за проведення оцінки вартості відновлювального ремонту автомобіля марки «Рено» з номерним знаком НОМЕР_2 внаслідок вказаної ДТП згідно зі звітом від 27.05.2015 року.

Так, відповідно до ст.979 ЦК України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити другій стороні, або іншій особі страхову виплату.

Згідно з положеннями п.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до положень пунктів 1, 2, 5 ст.1187 ЦК України: джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб; шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку; особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до положень п.п. 1 пункту 1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

З положень п.3 Положення «Про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» від 28.09.1996р., вбачається, що об'єктом страхування цивільної відповідальності є цивільна відповідальність власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, майну фізичних та юридичних осіб. Відшкодуванню страховиком підлягає пряма шкода, заподіяна третій особі під час руху транспортного засобу, якщо має місце причинний зв'язок між рухом транспортного засобу і заподіяною ним шкодою.

Відповідно до положень пунктів 1.3, 1.4, 1.7 ст.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів": потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; особи, відповідальність яких застрахована - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.

Відповідно до положень ст.9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів": п.9.1. Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування; п.9.2. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Відповідно до положень п.36.2 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Відповідно до положень ст.6 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінювачем може бути особа, яка одержала кваліфікаційне свідоцтво оцінювача.

Відповідно до положень ч.1 ст.18 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», сертифікат суб»єкта оціночної діяльності - суб»єкта господарювання, є документом, що засвідчує право суб»єкта оціночної діяльності на внесення його до Державного реєстру суб»ктів оціночної діяльності, які здійснюють оціночну діяльність.

Враховуючи викладене, суд вважає, що посилання відповідача на те, що вартість відновлювального ремонту, була об»єктивно та правомірно встановлена у дослідженні від 01.04.2015 року (підписаному працівниками ТОВ «Гарант-Асістанс», є безпідставними, оскільки відповідачем не доведена наявність у вказаних осіб відповідного Свідоцтва (сертифікату) суб»єкта оціночної діяльності, в той час, як позивачем доведено наявність відповідного Свідоцтва Фонду державного майна України про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_3 від 02.06.2004 року, Сертифікату оціночної діяльності НОМЕР_4 виданого Фондом державного майна України 08 листопада 2013 року у ОСОБА_4 (а.с.17 що відповідачем не спростовується у письмових запереченнях) - особи яка виконала вказаний звіт від 27.05.2015 року, згідно з яким вартість матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок вказаного пошкодження автомобіля марки «Рено» з номерним знаком НОМЕР_2, з врахуванням фізичного зносу становить суму саме 26549 грн. 85 коп.

Відповідно до положень ст.526, п.1 ст.530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, в тому числі, у встановлений в ньому строк.

Відповідно до положень ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ч.1 та п.1) ч.2 ст.22 ЦК України: особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

На підставі викладеного, враховуючи також, що відповідачем не надано доказів щодо наявності та розміру франшизи за вказаним полісом страхування, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, і заперечення сторони відповідача не спростовують такого висновку суду.

Суд вважає, що відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, судові витрати по справі належить розподілити таким чином: судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 243 грн. 60 коп. стягнути на користь ОСОБА_2 з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (ЄДРПОУ 00034186).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 208, 209, 214, 215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (ЄДРПОУ 00034186) страхове відшкодування в розмірі 19856 грн. 32 коп., витрати пов"язані з визначенням вартості матеріального збитку в розмірі 500 грн.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 243 грн. 60 коп. стягнути на користь ОСОБА_2 з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (ЄДРПОУ 00034186).

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: