Ухвала суду № 52775322, 27.10.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/3901/15-ц Головуючий у І інстанції Маценко Н. П.Провадження № 22-ц/780/5312/15 Доповідач у 2 інстанції Сліпченко О. І.Категорія 26 27.10.2015

УХВАЛА

Іменем України

27 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: Сліпченка О.І.,

суддів: Дмитрієвої Л. Д., Олійника В.І.,

при секретарі: Петленко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Славкіної Марини Анатоліївни на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,-

встановила:

У червні 2015 року ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації звернувся з вищенаведеним позовом, який обґрунтовував тим, що 16.01.2011 року між товариством та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за яким банк надав позичальнику кредит на поточні потреби у розмірі 5500 грн., терміном повернення 16.05.2014 року.

Банк виконав свої обов'язки згідно приписів кредитного договору. Разом з тим відповідач зобов'язання, передбачені кредитним договором належним чином не виконує. Станом на 27.05.2015 року має заборгованість у сумі 14183,64 грн., що складається із простроченої суми кредиту - 2735,07 грн.; прострочених процентів за користування кредитом - 968,85 грн., прострочена комісія за управління кредитом - 1453,12 грн.; пені за несвоєчасне погашення кредиту - 9026,60 грн.

Просив суд стягнути із ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за кредитним договором № BLaЖГА 00034413 від 16 травня 2011 року у сумі 14 183,64 грн.

Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_3, на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість за кредитним договором від 16.05.2011 року у розмірі простроченої суми кредиту - 2735 (дві тисячі сімсот тридцять п'ять) грн. 07 коп.; прострочених процентів за користування кредитом - 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 85 коп.; прострочена комісія за управління кредитом - 1453 (одна тисяча чотириста п'ятдесят три) грн. 12 коп.; пені за несвоєчасне погашення кредиту - 1805 (одна тисяча вісімсот п'ять) грн. 32 коп., всього 6962 (шість тисяч дев'ятсот шістдесят дві) грн. 36 коп. та судовий збір на користь держави в сумі 243,6 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням в частині стягнення пені апелянт звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення в зазначеній частині, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.05.2011 року між сторонами по даній справі укладено договір банківського обслуговування, за умовами якого банк надає позичальнику кредитні кошти у розмірі 5500 грн. з терміном повернення до 16.05.2014 року; процентна ставка за кредитом складає 15 % річних; комісія за управління кредитом 1,75 % річних.

Факт надання кредитних коштів у розмірі 5500 грн. підтверджується меморіальним ордером № 547723 від 16.05.2011 року.

За умовами кредитного договору позичальник ОСОБА_3 взяв на себе зобов'язання щомісячно виконувати свої боргові зобов'язання відповідно до Графіку в порядку, передбаченому п. 2.5 загальної частини договору, повернути банку всю суму наданих кредитних коштів, сплатити проценти за користування кредитними коштами, комісії, а також на вимогу банку сплатити можливу неустойку.

Пунктами 2.5.1 та 2.5.2 кредитного договору передбачено, що щомісячний платіж, передбачений Графіком, складається із строкової частини кредиту та строкових процентів. Позичальник зобов'язувався не пізніше дати, встановленої у графіку, поповнювати рахунок банку, у валюті кредиту шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням, у сумах не менших за суму платежів, встановлених у графіку, а також у сумах комісії за управління кредитом.

З матеріалів справи достовірно встановлено, що взяті на себе зобов'язання за кредитним договором відповідач порушив. Станом на 27.05.2015 року його заборгованість становить 14183,64 грн., що складається із простроченої суми кредиту - 2735,07 грн.; прострочених процентів за користування кредитом - 968,85 грн., прострочена комісія за управління кредитом - 1453,12 грн.; пені за несвоєчасне погашення кредиту - 9026,60 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, останньою датою погашення заборгованості є 16.05.2013 року. У той же час із позовом про стягнення заборгованості позивач звернувся лише у червні 2015 року. Таке затягування звернення до суду з позовом, надало позивачу право заявляти вимогу про стягнення пені у розмірі 9026,60 грн.

Конституційний Суд України, у пункті 3 Рішення № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013, аналізуючи правовідносини зі сплати пені, що виникають між фізичними особами - споживачами та банками і іншими фінансовими установами у правовідносинах споживчого кредитування, дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов'язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов'язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов'язань позичальниками - фізичними особами.

З урахуванням того, що у матеріалах справи не міститься доказів того, що кредитор вживав заходів щодо зменшення розміру неустойки, зволікав зі зверненням до суду з позовом, з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність і можливість зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача до 1805 грн. 32 коп.

Зазначений висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи, а також узгоджується з нормами матеріального і процесуального права, які судом правильно застосовані.

Посилання апелянта на безпідставне зменшення судом розміру неустойки не заслуговують на увагу, оскільки суд відповідно до вимог ст. 551 ЦК України має право зменшити розмір неустойки. З матеріалів справи вбачається, що відповідач має заборгованість по кредиту 2 735,07 грн., тоді як пеня за несвоєчасне погашення кредиту значно перевищує вказану суму і становить 9 026,60 грн.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права при його ухваленні, які передбачені ст. ст. 309, 310 ЦПК України як підстави для скасування судового рішення, тому колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Славкіної Марини Анатоліївни - відхилити.

Заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: