Ухвала суду № 52767980, 21.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2015 року м. Київ К/9991/35992/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Приходько І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2012 року

у справі № 2270/899/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Завод «Нева»

до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Публічне акціонерне товариство «Завод «Нева» (далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 грудня 2010 року № 0007091503/3625, № 0007101503/3926, № 0007111503/3927.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року позов був задоволений. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 19 грудня 2010 року № 0007091503/3625, №0007101503/3926, № 0007111503/3927.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2012 року постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2012 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

У запереченні на касаційну скаргу ПАТ «Завод «Нева», посилаючись на те, що постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2012 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

У зв'язку із затвердженням мирової угоди згідно ухвали Господарського суду Хмельницької області від 17 серпня 2007 року у справі № 13/193-Б за заявою Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому до ВАТ «Завод «Нева» про визнання боржника банкрутом начальником ДПІ у м. Хмельницькому було прийняте рішення № 2 від 31 серпня 2007 року про розстрочення податкового боргу, відповідно до якого було вирішено розстрочити ВАТ «Завод «Нева» податковий борг у сумі 586775,16 грн. за такими платежами: податок на додану вартість - 380390,20 грн., земельний податок - 192892,13 грн., комунальний податок - 8727,80 грн., збір за забруднення навколишнього середовища - 2664,33 грн., надходження сум за актами перевірки податку з доходів найманих працівників - 2100,70 грн. (арк. справи 47-48).

25 травня 2011 року в.о. заступника голови ДПІ у м. Хмельницькому прийняте рішення № 14 від про розстрочення податкового боргу ВАТ «Завод «Нева» (арк. спраив 10), на підставі якого між ДПІ у м. Хмельницькому та ВАТ «Завод «Нева» був укладений договір №2 про розстрочення податкового боргу на загальну суму 487691,99 грн., з них 293374,07 грн. боргу з податку на додану вартість та 194317,92 грн. боргу із земельного податку (арк. справи 11-12).

ДПІ у м. Хмельницькому провела документальну невиїзну перевірку ПАТ «Завод «Нева» з питань своєчасності сплати суми самостійно визначеного грошового зобов'язання по земельному податку, за результатами якої був складений акт № 8544/15-3/14307972 від 02 грудня 2011 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги: підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пункту 57.1 статті 57, пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, які полягали у порушенні граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку.

19 грудня 2011 року ДПІ у м. Хмельницькому на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0007091503/3925, яким на підставі пункту 57.1 статті 57, пункту 286.2 статті 286, пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України за затримку понад 30 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку в розмірі 204158,30 грн. застосувала до позивача штрафні санкції в розмірі 20 % в сумі 40831,66 грн.

19 грудня 2011 року ДПІ у м. Хмельницькому на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0007101503/3926, яким на підставі підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пункту 57.1 статті 57, пункту 286.2 статті 286, пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 477 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку в розмірі 12679,94 грн. застосувала до позивача штрафні санкції в розмірі 50 % в сумі 6339,97 грн.

19 грудня 2011 року ДПІ у м. Хмельницькому на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0007111503/3927, яким на підставі пункту 57.1 статті 57, пункту 286.2 статті 286, пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України за затримку до 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку в розмірі 16479,50 грн. застосувала до позивача штрафні санкції в розмірі 10 % в сумі 1674,95 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт укладення позивачем договору про розстрочення податкового боргу та виконання позивачем умов такого договору позбавляє податковий орган можливості нарахування штрафу за прострочення погашення вказаного боргу.

Колегія суддів погоджується висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно із пунктом 3 частини 1, частиною 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції, чинній на час виникнення податкового боргу) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових) платежів у встановлені законами терміни. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Вказані положення закону кореспондуються з положення підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Виходячи зі змісту положень підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення податкового боргу), якому кореспондують положення статті 54, пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), платник податків самостійно обчислює суму податкового (грошового) зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення податкового боргу) узгоджена сума податкового (грошового) зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, на платника податків покладено обов'язок самостійно визначати податкове (грошове) зобов'язання та здійснювати у встановлені строки сплату такого зобов'язання. Не сплачене у встановлений законом строк податкове зобов'язання визначається сумою податкового боргу платника податків.

Зі змісту статті 100 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 24 грудня 2010 року № 1036 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), вбачається, що за заявою платника податків податковий орган може прийняти рішення про розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу та укласти договір щодо перенесення строків сплати платником його грошових зобов'язань або податкового боргу з визначенням рівних часток погашення, починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Згідно з пунктом 3.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 24 грудня 2010 року № 1036 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), на розстрочені грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення грошового зобов'язання (податкового боргу).

Враховуючи викладене, нарахування податковим органом штрафу на грошове зобов'язання (податковий борг) за період дії договору про розстрочення грошового зобов'язання (податкового боргу) є протиправним.

Зі змісту положень статті 126 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), на підставі якої до позивача застосовані штрафні санкції, випливає, що несплата узгодженої суми грошового зобов'язання у встановлені строки має наслідком застосування до платника штрафу в розмірі, що залежить від кількості днів затримки сплати. При цьому, законодавство пов'язує виникнення у податкового органу права на нарахування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне виконання обов'язку зі сплати узгодженої суми грошового зобов'язання платника з фактом погашення заборгованості з цього зобов'язання. Сума штрафних (фінансових) санкцій обраховується виходячи із суми погашеного податкового боргу.

Таким чином, лише за умови погашення платником податкового боргу податковий орган вправі застосувати до такого платника штраф.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується показниками таблиці стану розрахунків за податковим боргом № 1, наведеної в акті перевірки (арк. справи 14-19), штрафні (фінансові) санкції згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень були нараховані товариству податковим органом за період з 20 березня 2009 року по 30 листопада 2011 року (тобто після прийняття податковим органом рішення № 2 від 31 серпня 2007 року про розстрочення податкового боргу на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17 серпня 2007 року у справі № 13/193-Б, та після дати укладення договору № 2 від 25 травня 2011 року про розстрочення податкового боргу і в період його дії).

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що нарахування податковим органом штрафу на грошове зобов'язання (податковий борг) за період дії договору про розстрочення грошового зобов'язання (податкового боргу) є протиправним.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність визначення податковим органом позивачу штрафних санкцій згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для їх скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби підлягає залишенню без задоволення, а постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2012 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ І.В. Приходько