Ухвала суду № 52767933, 21.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2015 року м. Київ К/9991/22981/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Приходько І.В.,

секретар судового засідання Кохан О.С.,

за участю:

представників позивача - Клименко О.В., Ткаченка В.О.,

представника відповідача - Домарацької В.В.,

представника Генеральної прокуратури України - Кузнецової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року

у справі № 0670/7891/11

за позовом Закритого акціонерного товариства «Трубосталь» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Трубний завод «Трубосталь»)

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області

за участю Прокуратури Житомирської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Закрите акціонерне товариство «Трубосталь» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області (далі - відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001482301 від 05 липня 2011 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року позов був задоволений. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Коростенської ОДПІ Житомирської області від 05 липня 2011 року № 0001482301, відповідно до якого ЗАТ «Трубосталь» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2011 року у розмірі 1598466,00 грн. та застосовано фінансову санкцію в розмірі 1,00 грн. Судові витрати ЗАТ «Трубосталь» у вигляді 3,40 грн. судового збору відшкодовано за рахунок державного бюджету.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі Коростенська ОДПІ Житомирської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У відповідності до положень частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну позивача - ЗАТ «Трубосталь» його правонаступником - ПАТ «Трубний завод «Трубосталь», що підтверджується витягом зі статуту та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін та Генеральної прокуратури України, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Коростенська ОДПІ Житомирської області провела документальну невиїзну перевірку ЗАТ «Трубосталь» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «ТралМет-Україна» за березень 2011 року, за результатами якої був складений акт № 953/23-01/13548581 від 16 червня 2011 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені: вимоги пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту в декларації за березень 2011 року, що призвело до завищення від'ємного значення з податку на додану вартість за березень 2011 року на 1598465,44 грн.; вимоги статей 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині здійснення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що позивач (покупець) неправомірно включив до складу податкового кредиту березня 2011 року податок на додану вартість у сумі 1598466,00 грн. за договором № 105-91 від 17 лютого 2011 року, укладеним з ТОВ «ТралМет-Україна» (продавцем), (щодо поставки металопродукції), оскільки до перевірки не було надано довіреностей на отримання товарів, товарно-транспортних накладних на перевезення товару; згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за березень 2011 року було встановлено, що у ТОВ «ТралМет-Україна» відсутні необхідні умови для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів. Вказані обставини слугували підставою для висновку податкового органу про те, що правочин, укладений позивачем з ТОВ «ТралМет-Україна», є нікчемним у розумінні положень частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України та, як наслідок, первинні бухгалтерські документи, виписані ТОВ «ТралМет-Україна», не дають позивачу права на формування податкового кредиту.

05 липня 2011 року Коростенська ОДПІ Житомирської області на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001482301, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України зменшила ЗАТ «Трубосталь» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2011 року на 1598466,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач правомірно включив до податкового кредиту березня 2011 року податок на додану вартість, сплачений у складі вартості придбаного у ТОВ «ТралМет-Україна» товару, оскільки реальність господарських операцій між позивачем та вказаним суб'єктом господарювання підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, виданими належним чином зареєстрованою юридичною особою та платником податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно положень абзацу 1 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, реальність господарських операцій з поставку позивачу ТОВ «ТралМет-Україна» металопродуктів на підставі договору № 105-91 від 17 лютого 2011 року підтверджується: накладними на отримання рулонів на склад, видатковими накладними, податковими накладними, актами на отримання металопрокату, сертифікатами якості (т.1 арк. справи 28-50, 85-107, 109-121, 123-135, 169-214).

Окрім того, як вбачається з пунктів 3.3, 3.5 договору № 105-91 від 17 лютого 2011 року та доданої до нього специфікації товаровідправником прокату тонколистового металу в рулонах є ВАТ «Запоріжсталь», постачання такої продукції здійснюється залізничним транспортом на умовах FCA (франко - перевізник) що, підтверджується накладними на його перевезення залізничним транспортом (т. 1 арк. справи 52-74).

Також, матеріали справи містять довідку ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя АР Крим від 17 червня 2011 року № 2572/23-211/36603358 «Про результати зустрічної звірки ТОВ «ТралМет-Україна» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ЗАТ «Трубосталь» за березень 2011 року», у висновках якою було вказано, що перевіркою ТОВ «ТралМет-Україна» не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ЗАТ «Трубосталь», та встановлено відображення у податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ЗАТ «Трубосталь» (т.1 арк. справи 225-226).

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Коростенської ОДПІ Житомирської області залишенню без задоволення, а постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ І.В. Приходько