Ухвала суду № 52767631, 22.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2015 р. м. Київ К/9991/81477/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Пасічник С.С.

Кочана В.М.,

Швеця В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м.Славута Хмельницької області, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Славутський комбінат"Будфарфор" про перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м.Славута Хмельницької області за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат"Будфарфор" про визнання рішення Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута Хмельницької області №7093 від 20.07.2012р. про відмову у призначенні позивачці пенсії за віком на пільгових умовах протиправним; визнання права позивачки на пільгову пенсію за віком відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута Хмельницької області зарахувати її роботу в ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» на посаді ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді за період з 30.01.1981р. по 21.08.1992р. до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, а також призначити позивачці пенсію відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 26.06.2012р.

Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 10.09.2012р. позов задоволено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивачка звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач та третя особа в письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечили, вважаючи їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду апеляційної інстанції, яке вони просили залишити без змін, - обґрунтованим та законним.

Відповідно до ч.2 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII (далі - Закон №1788) на пільгових умовах право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Отже, відповідно до норми права, яка закріплена в п.«б» ч.1 ст.13 Закону №1788, обов'язковими умовами для набуття громадянином (жінкою) права на трудову пенсію (пенсію за віком) на пільгових умовах є в сукупності:

а) досягнення 50 років (після 50 років) з урахуванням норми, закріпленої в останньому абзаці пункту «б» частини першої статті 13 зазначеного Закону, відповідно до якої працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи;

б) наявність загального стажу роботу не менше 20 років;

в) наявність стажу роботи на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, не менше 10 років:

г) зайнятість на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, що означений вище, повний робочий день;

ґ) шкідливі і важкі умови праці визначені за результатом атестації робочого місця.

Згідно з п.«а» ч.1 ст.100 Закону №1788 особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

При цьому, за змістом п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи; до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992р.

Водночас, статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637), згідно з п.1 якого за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Разом з тим, пунктом 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.

Відповідно ж до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 з 30.01.1981р. працює у ПАТ Славутський комбінат «Будфарфор» на посаді ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді 5 розряду, а з 24.02.2011р. - ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді 4 розряду та продовжує працювати й характер та умови праці за період її роботи не змінювались.

02.07.2012р. ОСОБА_4 звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м.Славута Хмельницької області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, проте, отримала відмову, мотивовану ненаданням нею уточнюючої довідки.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність врахування позивачці до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоду її роботи з 30.01.1981р. по 21.08.1992р. у ПАТ Славутський комбінат «Будфарфор» на посаді ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді, оскільки остання Постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991р. включена до Списку №2 виробництв, робіт, професій і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а в трудовій книжці позивачки є записи про роботу на вказаній посаді, що підтверджено й довідкою ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» №365к від 02.08.2012р., в якій також зазначено, що характер та умови її праці з 30.01.1981 року по теперішній час не змінювались.

Апеляційний же суд, відмовляючи в задоволенні позову, вказав, що ОСОБА_4 не набула права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки в період з 30.01.1981р. по 21.08.1992р. вона працювала на посаді ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді, яка не була передбачена в Списках виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах, які діяли на той час, а її пільговий стаж з 21.08.1992р. не підтверджений результатами атестації робочих місць за умовами праці, що відповідно до чинного законодавства є обов'язковою умовою для призначення пенсії на пільгових умовах.

При цьому, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою та фактично не спростував висновку суду першої інстанції про включення займаної позивачкою посади до Списку №2 виробництв, робіт, професій і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах на підставі Постанови Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991р. та не надав правової оцінки як цій обставині, з урахуванням положень п.3 Порядку №383, так і питанню, що стало основною підставою для відмови позивачці у призначенні пенсії на пільгових умовах, - ненадання нею уточнюючої довідки за формою, передбаченою п.20 Порядку №637 (додаток №5 до вказаного Порядку).

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За правилами ч.2 ст.227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на те, що допущені судом апеляційної інстанцій порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати обставини, судове рішення підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якому слід дослідити вищевказані обставини і прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст.210, 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012р. скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Пасічник С.С.

Кочан В.М.

Швець В.В.