Ухвала суду № 52767467, 06.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/20928/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги:

1. Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області

2.Державного підприємства «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання»

3. ОСОБА_1

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року

та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року

по справі №813/3942/14

за позовом Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - ДПІ у Личаківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області)

до Державного підприємства «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання» (надалі - ДП «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання»),

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Транстехпром»

та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Приватного підприємства «Юрконс»,

про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Приватного підприємства «Юрконс» (надалі - ПП «Юрконс»)

до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Державної реєстраційної служби України,

про визнання протиправними дій та поновлення порушеного права,-

встановив:

У травні 2014 року ДПІ у Личаківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ДП «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання» про надання дозволу на погашення усієї суми заборгованості в 919517,76грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за ДП «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання» обліковується податковий борг у спірному розмірі, який у добровільному порядку не сплачено, тоді як податковим органом відповідно до вимог ст.95 Податкового кодексу України здійснені всі передбачені законом дії для стягнення заборгованості.

Третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ПП «Юрконс» подано позов до ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна реєстраційна служба України, в якому ПП «Юрконс» просив суд:

- визнати протиправними дії ДПІ в Личаківському районі м. Львова по включенню до акту опису майна №31 від 29.11.2013р. виробничого цеху літ. М-1 загальною площею 7019,7 кв. м. у АДРЕСА_1 в частині 4123,5 кв.м;

- поновити порушене право власності ПП «Юрконс» шляхом виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію обтяження номер запису 4300764 від 17.01.2014р. щодо виробничого цеху літ. М-1 загальною площею 7019,7 кв. м. у АДРЕСА_1 в частині 4123,5 кв.м та зобов'язати зареєструвати право власності ПП «Юркос» на вказане майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі ухвали господарського суду Львівської області від 25.06.2013р. у справі №15/238(2010).

Позовні вимоги ПП «Юрконс» мотивовані протиправністю дій податкового органу по включенню до акту опису майна ДП «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання», серед котрого також є належне ПП «Юрконс» на праві власності майно.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.08.2014р. позовні вимоги ДПІ у Личаківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області задоволено.

Надано дозвіл ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 38821938) на погашення суми податкового боргу ДП «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання» (79035, Львівська область, м. Львів, вул. Зелена, 115 Б, код ЄДРПОУ 00231320) у розмірі 919517,76грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі та зазначено в акті опису майна від 29.11.2013р. №31.

В задоволенні адміністративного позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ПП «Юрконс», відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. рішення суду першої інстанції змінено шляхом виключення з резолютивної частини вказівку про звернення стягнення на майно яке зазначено в акті опису майна від 29.11.2013р. №31. В решті залишено без змін.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, ДПІ у Личаківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування оскаржуваного судового рішення та прийняття нового, яким задовольнити позовні вимоги.

Також, не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДП «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання» звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, поставлено питання про скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового, яким відмовити в позові повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, поставлено питання про скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового, яким відмовити в позові повністю.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у ДП «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання» існує заборгованість зі сплати податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, земельному податку з юридичних осіб, по частині прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучаються до бюджету в сумі 919 517,76 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2014р. в адміністративній справі № 813/1538/14 позовні вимоги ДПІ у Личаківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області до ДП «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання» про стягнення заборгованості, задоволено в повному обсязі.

Доказів сплати даної податкової заборгованості відповідачем суду не надано.

На виконання даної постанови суду та з метою погашення податкового боргу, податковим органом до банків, обслуговуючих ДП «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання» були скеровані інкасові доручення від 23.04.2014р. №515 до ПАТ АКБ «Львів», від 25.04.2014р. №538 до ПАТ «Ві Ес Банк», від 25.04.2014р. №535 до ПАТ «Ві Ес Банк», від 24.04.2014р. № 515 до ПАТ АКБ «Львів», від 25.04.2014 року №533 до ПАТ АКБ «Львів», від 24.04.2014р. №516 до ПАТ КБ «Приватбанк», від 25.04.2014р. № 550 до ГУ ДКСУ у Львівській області, однак такі були повернені без виконання у зв'язку із відсутністю коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до акту опису майна №31 від 29.11.2013р. складеного на підставі рішення ДПІ в Личаківському районі м. Львова від 26.11.2013р. №5634 проведено опис майна ДП «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання», а саме виробничий цех літ. М-1 загальною площею 7019,7 кв. м.

Майно Державного підприємства «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання» перебуває в податковій заставі, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 16335771 від 17.01.2014р.

Надаючи оцінку обставинам у справі колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з неповного з'ясування судами попередніх інстанції усіх обставин справи з огляду на наступне.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до приписів п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.3 вказаної статті, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Зі змісту наведених норм випливає, що умовою для звернення до суду, за якої можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є наявність у платника податкового боргу та відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів, достатніх для погашення цього боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, розглядаючи спірні правовідносини, суди попередніх інстанцій, зокрема, посилалися на судове рішення від 17.03.2014р. по справі №813/1538/14, відповідно до якого стягнуто з рахунків ДП «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання» кошти для погашення податкового боргу в розмірі 573849,63грн.

Однак, вказане судове рішення не набрало законної сили. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Разом з тим, в обґрунтування позовних вимог про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, податковий орган посилається на наявність податкового боргу в розмірі 919517,76грн.

Крім, того, в обґрунтування апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, позивач за первісним позовом посилається на те, що ДП «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання» має структурний підрозділ без статуту окремої юридичної особи - Мале державне підприємство «Ромгал», за яким станом на момент звернення до суду закріплено банківські рахунки на яких розміщено кошти, що не було досліджено судом першої інстанції.

Таким чином, суди попередніх інстанцій не перевірили належним чином доводи податкового органу щодо наявності у ДП «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання» заборгованості, не встановили фактичну суму заборгованості на час вирішення даного спору, не витребували у сторін необхідних доказів для перевірки наявності у підприємства та його структурного підрозділу МДП «Ромгал» коштів, достатніх для погашення боргу у спірній сумі.

Згідно положень пп. 87.3.2 п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України не можуть бути використані як джерело для погашення податкового боргу платника податків майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління.

У той же час дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, надається не на конкретно визначене майно, а на суму податкового боргу; власне перелік майна, що підлягає реалізації з метою погашення податкового боргу платника, виявляється у процесі виконання органом державної податкової служби судового рішення про надання такого дозволу. При цьому майно платника, що підлягає продажу, не обмежується виключно майном, зазначеним в акті опису майна. В силу вимог пункту 89.5 статті 89 Податкового кодексу України джерелом погашення податкового боргу платника може бути і майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, однак вартістю у межах суми існуючого податкового боргу.

Платник не позбавлений права в подальшому оскаржити включення податковим органом до опису майна активів, що належать платникові на іншому правовому титулі (а не на праві власності).

Розглядаючи позовні вимоги ПП «Юрконс» щодо визнання протиправними дії ДПІ в Личаківському районі м. Львова по включенню до акту опису майна №31 від 29.11.2013р. виробничого цеху літ. М-1 загальною площею 7019,7 кв. м. у АДРЕСА_1 в частині 4123,5 кв.м та поновлення порушеного права власності ПП «Юрконс» шляхом виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що аналогічні позовні вимоги ПП «Юрконс» було предметом розгляду іншої адміністративної справи (а.с.194-196).

При цьому, суд апеляційної інстанції виключив з рішення суду першої інстанції посилання на акт опису майна №31 від 29.11.2013р.

Між тим, рішенням Вищого адміністративного суду України від 09.06.2015р. адміністративну справу №813/6511/14 (876/10990/14) за позовом ПП «Юрконс» до ДПІ у Личаківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ДП «Львівський дослідно-експерементальний завод технологічного обладнання», Державна реєстраційна служба України, ТОВ «Транстехпром» про визнання протиправними дії податкового органу щодо складення акта опису майна №31 від 29.11.2013р. в частині включення в нього виробничого цеху літ. М-1 загальною площею 7019,7 кв. м. по АДРЕСА_1 та зобов'язання ДПІ звільнити дане майно з податкової застави, а також вчинити дії щодо виключення цього майна з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано та направлено справу на новий судовий розгляд.

Слід також зазначити, що згідно витягу про державну реєстрацію прав Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 08.06.2012р. приміщення виробничого цеху літ. М-1 загальною площею 2896,2 кв. м. у АДРЕСА_1 належить праві приватної власності ТОВ «Транстехпром» 9а.с.66).

Також необхідно врахувати посилання податкового органу на те, що нерухоме майно, яке є предметом спору у даній справі перебувало у податковій заставі з 2008 року (акт опису майна від 04.11.2008р. №11).

Отже, вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи судам попередніх інстанції необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу, який міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Виходячи з положень ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

Отже, під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

При цьому, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Разом з тим, ч.4 та ч.5 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для повного, достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційні скарги: 1.Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, 2.Державного підприємства «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання», 3.ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року - скасувати та направити справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В.Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун