Ухвала суду № 52767458, 21.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 жовтня 2015 року м. Київ К/800/44647/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Веденяпін О.А., перевіривши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Трест "Київелектромонтаж" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкової вимоги,

в с т а н о в и в:

Відповідно до частини п’ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (надалі – Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону № 3674-VI, в чинній на момент подання касаційної скарги редакції, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Також слід зазначити, що окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Враховуючи наведене, додане до касаційної скарги платіжне доручення №513 від 19 жовтня 2015 року свідчить про сплату скаржником судового збору в меншому розмірі, ніж визначено законодавством України.

Згідно з частиною 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Керуючись статтями 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без руху.

Встановити Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві 30-денний строк для усунення недоліків касаційної скарги (з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху). Моментом отримання даної ухвали вважається день вказаний у повідомленні про вручення поштового відправлення.

Попередити особу, яка подала касаційну скаргу, що в разі не усунення недоліків касаційна скарга буде повернута скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Веденяпін