Ухвала суду № 52767335, 06.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/32195/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В, Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі Ігнатенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року

у справі №817/3471/14

за позовом ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2.)

до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (надалі - ДПІ у м.Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області),

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (надалі - ТОВ «Кредитні ініціативи»),

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області №0001691742 від 30.07.2014р.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 04.03.2015р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2015р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем суми додаткового блага та його обізнаності у відповідності до законодавства про отримання такого блага та сплати податку від отриманої суми додаткового блага у вигляді анулювання (прощення боргу), проте позивачем не було виконано обов'язок з подання податкової декларації та сплати податку у зв'язку з отриманням доходу, отриманим як додаткове благо.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового, яким задовольнити позовні вимоги.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Крім цього, відповідач просить замінити Державну податкову інспекцію у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на її процесуального правонаступника - Державну податкову інспекцію у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, в червні 2014 року ДПІ у м.Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області отримано від ТОВ «Кредитні ініціативи» лист з наданням інформації про прощення боргу ОСОБА_2 (лист від 24.04.2014р. №2014/04/Б0-0-24 від 24.05.2014р. вх. від 06.05.2014р. №9204/10/03-01-25). В додаток до листа було надіслано лист-повідомлення від 18.10.2013р. про прощення боргу ОСОБА_2

В результаті отриманої інформації, податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо отримання доходу у вигляді додаткового блага ОСОБА_2 за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., за про що складено акт №96/3079112453/17-100 від 25.06.2014р.

За наслідками проведеної перевірки, податковий орган дійшов висновку, що ОСОБА_2 порушено вимоги п.п.14.1.47 п.4.1 ст.14, п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, абз. «д» п.п.164.2.17 п.162.2 ст.164, п.179.1 ст.179 Податкового Кодексу України, а саме: не подано податкову декларацію за перевіряємій період та не сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 87976,28 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначене податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 109970,35 грн., з яких: 87976,28 грн. - за основним платежем; 21944,07 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Надаючи оцінку обставинам у справі колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з неповного з'ясування судами попередніх інстанції усіх обставин справи з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу);

Згідно з абз.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Судами також встановлено, в червні 2013 року ТОВ «Кредитні ініціативи» дійшло згоди з ОСОБА_2 щодо врегулювання заборгованості за Кредитним договором №1701/0108/71-009 від 25.01.2008р. шляхом внесення ОСОБА_2 відступного у сумі 242060,00 грн.

В червні 2013 року між ОСОБА_2 (Боржником), від імені якого діяла ОСОБА_4 та ТОВ «Кредитні ініціативи» (Кредитором) було укладено додатковий договір до Кредитного договору №1701/0108/71-009 від 25.01.2008р. про припинення зобов'язання переданням відступного (далі Додатковий договір).

Як вбачається з акту перевірки, в основу донарахувань зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб було покладено лист ТОВ «Кредитні ініціативи» №2014/04/Б-0-24 від 24.04.2014р., відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» прийнято рішення про анулювання (прощення) кредитної лінії заборгованості гр.ОСОБА_2 в сумі 518856,96грн.

Згідно цього листа (а.с.83), 28.11.2012р. ТОВ «Кредитні ініціативи» уклало з ТОВ «Вектор Плюс» договір факторингу, за яким набуло право вимоги до гр.ОСОБА_2 за кредитним договором №1701/0108/71-009 від 25.01.2008р.

25.06.2013р. ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено Додатковий договір до кредитного договору № 1701/0108/71-009 від 25.01.2008р. про припинення зобов'язань переданням відступного з гр. ОСОБА_2

Станом на 18.10.2013р. відповідно до умов кредитного договору №1701/0108/71-009 від 25.01.2008р. заборгованість ОСОБА_2 склала 760916,96грн.

Згідно умов договору про припинення зобов'язань відступними за даним Договором є грошові кошти в Національній валюті України в сумі 242060,00грн.

Таким чином, після сплати відступного гр. ОСОБА_2 залишок боргу в сумі 518856,96грн. було анульовано.

Як встановлено судами, відступні в сумі 242060,00грн. позивачем було сплачено, про що свідчать банківські виписки по особовим рахункам (а.с.118-121).

Разом з тим, суди не з'ясували та не зобов'язали податковий орган надати письмові докази за яким курсом Національного банку України було обраховано суму прощеного боргу та на підставі якого саме договору (основного чи додаткового).

Крім того, як вбачається з акту перевірки, податковим органом, у зв'язку з тим, що позивачем не подано декларацію про доходи та не задекларовано дохід в сумі 518856,96грн. отриманий у вигляді додаткового блага у 2013р., донараховано суму податку на доходи фізичних осіб в розмірі 87976,28грн., яка складається з:

сума середньомісячного доходу в розмірі 11470,00грн., що оподатковується за ставкою 15%;

сума середньомісячного доходу в розмірі 507386,96грн., що оподатковується за ставкою 17%.

При цьому, судами попередніх інстанцій не досліджувалось правомірність нарахування позивачеві податку з доходів фізичних осіб в сумі 11470,00грн. відповідно до акту перевірки.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує суму нарахувань, визначених податковим органом згідно спірного податкового повідомлення-рішення, проте не погоджується з сумою анулювання (прощення) кредитної заборгованості в розмірі 518856,96грн.

Крім того, в матеріалах справи відсутній розрахунок штрафних санкцій за наслідками донарахувань податкових зобов'язань.

Отже, вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи судам попередніх інстанції необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу, який міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Виходячи з положень ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

Отже, під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

При цьому, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Разом з тим, ч.4 та ч.5 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для повного, достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Замінити Державну податкову інспекцію у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на її процесуального правонаступника - Державну податкову інспекцію у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на її процесуального правонаступника.

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року - скасувати та направити справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун