Ухвала суду № 52767315, 06.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 року м. Київ К/800/42744/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі: Ігнатенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року

по справі №П/811/239/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Радій» (надалі - ПАТ «НВП «Радій»)

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (надалі - Кіровоградська ОДПІ)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Кіровоградської ОДПІ №0000372207 від 12.11.2013р. та №0000062207 від 12.02.2014р.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.02.2014р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07. 2014р., позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову в задоволенні позову.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ПАТ «НВП «Радій» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «НВП «Радій» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Енергообладнання» за липень, листопад 2011 року, ТОВ «Євроком Компонентс» за вересень-листопад 2011 р. та ТОВ «Експерт Зварювання» за жовтень 2010 року та березень 2011року, за результатами якої складено акт № 28/11-23-22-07/300112054 від 24.10.2013р.

Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

На підставі висновків цього акту та за результатами адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000372207 від 12.11.2013р., відповідно до якого позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за березень 2011 року та №0000062207 від 12.02.2014р., згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у відповідному розмірі.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими угоди, укладені ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Радій» з ТОВ «Експерт Зварювання», ТОВ «Євроком Компонентс» та ТОВ «Енергообладнання», не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість.

В основу таких висновків були покладені: акт Ірпінської ОДПІ №128/22-4/37075899 від 16.04.2013р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Енергообладнання» з підтвердження господарських відносин з ТОВ «Матадор» за період березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень 2012 року та з ТОВ «Ангстрем Континенталь» за період лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2012 року», акт №12/22-2/36713111 від 17.07.2013р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Євроком Компонентс» з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Іст Сейл Маркет» за період з 01.09.2011р. по 31.12.2011р.», акт №1113/22.2.09/36038678 від 29.07.2013р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Експерт Зварювання» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.09.2010р. по 31.03.2011р.».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону.

Дата виникнення права платника податку на податковий кредит, як це передбачено у п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону, слід вважати дату здійснення першої з наступних подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 наведеного вище Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Наведені вище положення Закону України «Про податок на додану вартість» кореспондуються з Податковим кодексом України та свідчать про те, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє роботи (послуги), на вимогу їх отримувача є підставою для нарахування податкового кредиту.

Для підтвердження правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Дані положення врегульовані ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Виходячи з наведених правових норм, можливо зробити висновок, що вони дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів/робіт/послуг та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судами також встановлено, що видом діяльності за КВЕД ПАТ «НВП «Радій» є, зокрема, виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури.

Між ЗАТ «Кіровоградграніт», ЗАТ «Радій» та ТОВ «Гранекс» було укладено договір від 30.06.1998р. про спільну діяльність, відповідно до якого сторони зобов'язуються спільно діяти для досягнення загальної господарської мети: виконання робіт із виготовлення і реалізації обладнання і комплектуючих для атомних електростанцій. Сторони вирішили досягти мети Договору шляхом об'єднання грошових коштів, сировинних, матеріальних і трудових ресурсів без створення юридичної особи.

На виконання умов вказаного договору ПАТ «НВП «Радій» у жовтні 2010 року та березні 2011 року придбало у ТОВ «Експерт Зварювання» дріт обміднений, що підтверджується видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи. Транспортування товару здійснювалося позивачем самостійно, що підтверджується подорожніми листами, які також містяться в матеріалах справи.

Також ПАТ «НВП «Радій» у липні та листопаді 2011 року було придбано у ТОВ «Енергообладнання» обладнання, що підтверджуються видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями, подорожним листом та товарно-транспортною накладною, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до договорів поставки № 42-11-089 від 01.08.2011р. та № 42-11-112 від 01.11.2011р. ПАТ «НВП «Радій» у жовтні 2010 року та березні 2011 року, у період з вересня по грудень 2011 року придбало у ТОВ «Євроком Компонентс» товар, отримання якого підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями, подорожніми листами.

Зазначені первинні документи не мають дефектів щодо форми, змісту або пошкодження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, тобто оформлені відповідно до чинного законодавства України.

Податковим органом, в свою чергу, не наведено переконливих доводів та не подано належних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

На момент здійснення господарських операцій, позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість, що не заперечувалось відповідачем.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що господарські операції позивача з його контрагентами здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності підприємств, а тому вони є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, які містять усі обов'язкові реквізити та розкривають зміст та обсяг господарських операцій.

Посилання Кіровоградської ОДПІ на ряд актів про неможливість проведення зустрічної звірки та перевірок державних податкових інспекцій, обґрунтовано не взято судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки звірка фактично не проводилась і обставини щодо вказаних господарських операцій податковим органом реально не встановлювались, а при перевірці та звірці господарські операції саме з позивачем податковим органом не досліджувались.

Поряд з цим, слід також зазначити, що чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів, а також не передбачено обов'язку здійснювати перевірку місцезнаходження контрагентів або сплати податків контрагентами тощо. При невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник.

Отже, оцінюючі зібрані по справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправним й скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ухвалив:

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун