Ухвала суду № 52764899, 20.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/2191/15

Категорія: 8.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

за участю: особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області до Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївське підприємство "Ера" про накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2015 року Державна податкова інспекція у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - ДПІ) звернулася з адміністративним позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївське підприємство "Ера" (далі - ТОВ) та з урахуванням змін до позову просили накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, для забезпечення податкового боргу відповідача в сумі 67421,91 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що Товариство має узгоджену заборгованість перед бюджетом, але балансова вартість майна, що може бути джерелом погашення боргу, менша суми податкового боргу.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, представником ДПІ подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що станом на 17 липня 2015 року податковий борг відповідача складав 67421,91 грн., що підтверджується податковими деклараціями, податковими повідомленнями-рішеннями та податковою вимогою на суму боргу.

Відмовляючи у задоволені позову про накладення арешту на кошти боржника суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів обґрунтованість своїх вимог, не надав доказів того, що зареєстроване за відповідачем майно не може бути джерелом погашення податкового боргу чи його балансова вартість менша суми боргу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до положень пп.41.1, 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.

У відповідності до п.87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Підпунктом 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти, виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна/або його балансова вартість менша суми податкового боргу.

Згідно листа відділення УДАІ від 09.07.2015 р. № 1892 за ТОВ зареєстровані два транспортні засоби. Крім того, в матеріалах справи є лист відповідача від 10.04.2015 р., в якому зазначено, що у власності підприємства знаходяться нежитлові приміщення по вул. Артилерійській, 18 м. Миколаєва.

Враховуючи вимоги частини 1 ст. 71 КАС України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, колегія суддів погоджується, що податковим органом не було надано доказів того, що зареєстроване за ТОВ майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволені позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права та не підтверджені доказами.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без

задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.М.Милосердний

Судді: А.І.Бітов

І.Г.Ступакова