Ухвала суду № 52764832, 20.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 р. Справа № 876/7270/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р. М., Улицького В. З.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року по справі № 809/2000/15 за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2015 року позивач звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_1, яким просить стягнути з відповідача податковий борг в сумі 4289,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за результатами документальної перевірки встановлено неподання відповідачем декларації про майновий стан та доходи за 2013 рік та несплату податку на доходи фізичних осіб із отриманих в 2013 році доходів. Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0068981702 від 10 грудня 2014 року відповідачу визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в сумі 3295,53 грн за основним платежем та 993,88 грн за штрафними санкціями, які позивач просить стягнути.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

З таким рішенням суду не погодився позивач. Подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задоволити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що податкове повідомлення-рішення позивачем не оскаржувалось, а відтак сума податкового боргу є узгодженою..

Сторони явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, хоч і були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, що не перешкоджає слухати справу в їх відсутності в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем проведено перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб з отриманих доходів за період з 1 січня 2013 до 31 грудня 2013 громадянки ОСОБА_1. В ході перевірки, перевіряючими встановлено порушення податкового законодавства, а саме: неподання відповідачем декларації про майновий стан та доходи за 2013 рік та несплату податку на доходи фізичних осіб із отриманих в 2013 році доходів.

За результатами складено акт №1020/09-15-17-02-01/НОМЕР_1 від 28 листопада 2014.

Відповідно до акта перевірки відповідачем у 2013 році одержано дохід у вигляді додаткового блага в сумі 20734,88 грн від ТОВ "Українська мікрофінансова мережа", а саме прощеного боргу згідно з адресованим та отриманим відповідачем повідомленням про анулювання боргу за договором фінансового кредиту №221 від 24 жовтня 2012 року.

Також в ході перевірки позивачем встановлено, що відповідачем не подано річну декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік, яку відповідач зобов'язаний був подати, у зв'язку з отриманим доходу у 2013 році у вигляді прощеного боргу.

На підставі вказаного акта перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 грудня 2014 року №0068981702, яким відповідачу визначено грошове зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в сумі 3295,53 грн за основним платежем та 993,88 грн за штрафними санкціями.

Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідачем 19 березня 2014 року отримано лист-повідомлення ТОВ "Українська мікрофінансова мережа", яким його повідомлено, що згідно договору фінансового кредиту №221 від 24 жовтня 2012 року відповідачу анульовано борг в сумі 20734,88 грн та повідомлено про необхідність самостійної сплати податку в розмірі 15% (17%) від суми анульованого боргу та відобразити його у річній податковій декларації за 2013 рік.

Відповідно до абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відповідно до статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім окремих випадків, передбачених цим кодексом, подаються за базовий звітний період, що дорівнює календарному року, протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Українська мікрофінансова мережа", прийнявши рішення, повідомило платника податків про анулювання (прощення) заборгованості згідно договору фінансового кредиту №221 від 24 жовтня 2012 року лише 18 березня 2014 року, то й відповідний обов'язок щодо подання декларації та сплати податків виникає у платника податків саме за наслідками 2014 року.

Проаналізувавши матеріали справи та наведені вище законодавчі положення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити, що останнім днем подання декларації за 2013 рік було 3 березня 2014 року.

Відтак на момент коли відповідача було повідомлено про анулювання боргу та у нього виник обов'язок відображення прощеного боргу у вигляді отриманого доходу, термін подання декларації ним уже було прострочено. Оскільки таке прострочення відбулось не з вини відповідача, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення спірної суми боргу з відповідача.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року по справі № 809/2000/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Гулид Р. М.

Улицький В. З