Ухвала суду № 52764823, 19.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2015 року Справа № 876/6962/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Кухтея Р.В., Сапіги В.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Даламіт Плюс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року по справі за позовом приватного підприємства «Даламіт Плюс» до державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС про визнання протиправним дій,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Даламіт Плюс» ( надалі - ПП «Даламіт Плюс» ) звернулося з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в Личаківському районі м.Львова Львівської області ДПС (надалі - ДПІ в Личаківському районі м.Львова) про визнання протиправним дій.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що висновки, які викладено в акті за наслідками перевірки ПП «Даламіт Плюс», на думку останнього, є необґрунтованими, оскільки суперечать вимогам законодавства. Позивач стверджує, що орган державної податкової служби не уповноважений робити висновки про недійсність господарських правочинів, зокрема встановлювати їх відповідність інтересам держави і суспільства чи спрямованість на реальне настання правових наслідків. Позивач зазначив, що на підставі акту перевірки від 25.04.2012 року №67/23-2/36670356 податкового повідомлення-рішення не виносилось, але оскільки викладені у цьому акті висновки порушують його права та інтереси, підприємство звернулось з даним позовом до суду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року відмовлено в задоволенні позовних вимог. Суд виходив з того, що акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому повинна використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. Діяльність зі складання актів є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків. Тому акт перевірки і дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь - яких прав платника податків.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, сторона позивача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи просить його скасувати та задоволити позовні вимоги.

Покликання маються на те, що податкові перевірки та акт, складений за результатами такої перевірки, є волевиявленням безпосередньо органу ДПС, тому можуть порушувати права або законні інтереси платника податків, відтак неправильно застосовано ст.ст. 75,86 ПК України. Не взято до уваги ч.2 ст.55 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року. Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, гарантується кожному право на подання до суду будь - яких позовів, а відповідно до ст.13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи були порушені, має право на ефективний засіб юридичного захисту. Судом також не було надано правової оцінки доводам позивача про незаконність дій відповідача, який незважаючи на наявний договір, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення, договір оренди складських приміщень, ставить під сумнів реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Оріал» і навпаки. Безпідставне покликання відповідача є на акт перевірки, складений Алчевською ОДПІ з огляду на наявні судові рішення. Не є обґрунтовані висновки про нікчемність договорів та відсутності розумних економічних причин систематичного придбання товарів у ТОВ «Оріал» та відсутності економічного ефекту.

У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 11 квітня 2012 року начальник ДПІ у Личаківському районі м.Львова на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України видав наказ № 96 «Про проведення позапланової виїзної перевірки «Даламіт Плюс» з питань взаєморозрахунків з ТОВ «Оріал» за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 рік.

Правомірність проведення відповідачем перевірки не оскаржується, а лише висновки викладені в акті перевірки, що стосуються нікчемності правочинів.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772), згідно з яким акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС України.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність заявлених позовних вимог.

Вищевикладена правова позиція суду апеляційної інстанції відповідає судовій практиці Верховного Суду України (постанова від 10.09.2013 року), яка з урахуванням вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковою для врахування судами при розгляді справ у подібних правовідносинах.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Даламіт Плюс» залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року у справі № 2а-8005/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді Р.В. Кухтей

В.П. Сапіга