Ухвала суду № 52764702, 07.08.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2012 р. Справа № 59462/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гулида Р.М.,

суддів Матковської З.М., Запотічного І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оланта» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення №000295232 від 15.11.2011 року, -

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2012 року ТзОВ «Оланта» звернулося з позовом до державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення №000295232 від 15.11.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог покликалося на те, що висновки податкового органу про завищення податкового кредиту та про нікчемність та фіктивність господарських операцій з ТзОВ «Камчатська губернія» не відповідають дійсності та є непідтвердженими припущеннями ДПІ. Реальність взаємовідносин між сторонами по договору спростовується належними первинними документами, а за неналежне виконання зобов»язаннь своїх контрагентів ТзОВ «Оланта» не може відповідати. За таких обставин позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення №000295232 від 15.11.2011 року складене ДПІ у Сихівському районі м. Львова є недійсним і підлягає скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м.Львова №000295232 від 15.11.2011 року. Зобов»язано головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області стягнути на користь ТзОВ «Оланта» судові витрати у розмірі 112, 20 грн. з державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції в Сихівському районі м. Львова.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, а також вищезгадана постанова не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, тому, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.11.2011 р. ДПІ у Сихівському районі м.Львова було проведено планову перевірку ТзОВ «Оланта» з питань достовірності нарахування ПДВ за лютий 2011 р. при здійсненні при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ "Камчатська губернія". За результатами якої складено Акт від 02.11.2011 року № 4086/23-209/30650355, яким констатовано порушення ТзОВ "Оланта" ст.14, п.198.2, 198.3 ст.198, п.201.4, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит в розмірі 2916 грн. В акті перевірки наведено висновки про нікчемність угод з посиланням на п. 1,2 ст. 215, ст.203, 216, 228 Цивільного кодексу України, на підставі господарських операцій з ТзОВ «Камчатська губернія» по яких відсутні підтвердження про фактичне придбання товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності підприємства.

На підставі Акту перевірки від 02.11.2011 р. ДПІ у Сихівському районі м. Львова винесено податкове повідомлення -рішення № 000295232 від 15.11.2011 р. за яким податок на додану вартість збільшено на 2916 грн. та на 1458 грн., за штрафними санкціями.

Однак судом першої інстанції фактично встановлено, що 08.02.2010 р. між ТзОВ "Оланта" та ТзОВ "Камчатська губернія" було укладено договір купівлі-продажу № 010-05, згідно з яким продавець зобов'язується передати у власність покупцеві товар за заявкою покупця в якій вказуються асортимент, кількість товару, адрес та місце поставки. Таким чином, згідно укладеного договору ТзОВ "Оланта" в лютому 2011 р. отримало від ТзОВ "Камчатська губернія" ікру лососеву зернисту в кількості 324 шт. на суму 17496, 00 грн. (2916, 00 грн.), що підтверджується видатковою накладною від 21.02.2011 р. № КГ-003005 та податковою накладною від 21.02.2011 р. № 3005. ТзОВ "Оланта" оплатило вартість отриманої ікри, що підтверджується банківською випискою з банку. Суму сплаченого ПДВ в ціні товару ТзОВ "Оланта" віднесло до податкового кредиту відповідного періоду.

Дані обставини відповідають матеріалам справи, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції мотивуючи це наступним:

Як вбачається з матеріалів справи в основу акту перевірки та завищення ПДВ ТзОВ «Оланта» покладено твердження про неможливість ТзОВ "Камчатська губернія" здійснювати господарську діяльність з причин відсутності необхідних об'єктів, фондів, ресурсів та відсутність платника за місцезнаходженням. Однак дане припущення не підтверджується жодними письмовими доказами, які знаходяться в матеріалах справи.

Припущення відповідача про нікчемність правочинів між ТзОВ «Оланта» і ТзОВ «Камчатська губернія» базуються на тому, що під час їх вчинення не було дотримано ч.5 ст.203 ЦК України і ці правочини не були спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, в той час, як в судовому порядку нікчемність укладеного правочину не визнано.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. У п. 24 Постанови Пленуму від 06.11.2009 р. № 9 Верховний Суд України відзначив, шо для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Такий висновок відповідача є помилковим, оскільки під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел ТзОВ «Оланта» на укладення договору без наміру створити наслідки, які ними передбачені, а навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо придбання товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, чого з поданих документальних доказів і оцінюваних обставин по справі переконливо доведено не було.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, 197 п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року у справі № 2а-195/12 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий : Гулид Р.М.

Судді : Матковська З.М

ОСОБА_1