Ухвала суду № 52764315, 22.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2015 рокусправа № 804/16420/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Західно - Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства завод «Павлоградхіммаш» до Західно - Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство завод «Павлоградхіммаш» (далі - ПАТ завод «Павлоградхіммаш») звернулося до суду з позовом до відповідача Західно - Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Західно- Донбаська ОДПІ), в якому просить визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем податкове повідомлення - рішення №0000032206 від 16.09.2014 року,яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у ЗэЕД у сумі 76679,31 грн., та податкове повідомлення - рішення №0001082206 від 17.06.2014 року, яким позивачу нараховано штрафну санкцію за порушення порядку декларування валютних цінностей та іншого майна в сумі 170 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2014 року позов задоволено, визнані протиправними та скасовані прийняті Західно- Донбаською ОДПІ податкове повідомлення - рішення №0001082206 від 17.06.2014 року, податкове повідомлення - рішення №0000032206 від 16.09.2014 року та стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 182,70 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Західно - Донбаською ОДПІ подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 12.05.2014 року по 13.05.2014 року Західно - Донбаською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ завод «Павлоградхіммаш» з питань дотримання вимог валютного законодавства під час виконання імпортного контракту № 13ZGCH1202 від 02.12.2013 року з нерезидентом BAOSTEEL TRADE CO., LIMITED (Компанія Баостил Трейд Ко., Лимитед), Гонконг за період з 02.12.2013 року по 30.04.2014 року, за результатами якої складено акт №90/04-10-22-06-16/00217417 від 19.05.2014 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/ 94-ВР від 23.09.1994 року (далі - Закон №185/94-ВР) в частині порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків по контракту від 02.12.2013 року №13ZGCH1202, укладеного з фірмою BAOSTEEL TRADE CO., LIMITED (Гонконг); ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» (далі - Декрет №15-93) , ст. 1 Указу Президента України віл 18.06.94 №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межам», п.3 Наказу Мінфіну України від 25.12.1995 року №207 «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами».

На підставі акту перевірки відповідачем 17.06.2014 року винесені податкове повідомлення - рішення №0001092206, яким ПАТ завод «Павлоградхіммаш» нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у ЗэЕД у сумі 106454,11 грн., та податкове повідомлення - рішення №0001082206, яким позивачу нараховано штрафну санкцію за порушення порядку декларування валютних цінностей та іншого майна в сумі 170 грн., що оскаржені позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №5990/ 10/ 04-36-10-08-09 від 27.08.2014 року податкове повідомлення-рішення №0001082206 від 17.06.2014 року залишено без змін, податкове повідомлення - рішення №0001092206 від 17.06.2014 року скасовано в частині 29774,80 грн. нарахованої пені за порушення термінів розрахунків у ЗЕД, та залишено без змін в іншій частині.

На підставі цього рішення ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області відповідачем Західно- Донбаська ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення №0000032206 від 16.09.2014 року, яким ПАТ завод «Павлоградхіммаш» нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у ЗэЕД в розмірі 76 679, 31 грн.

Не погодившись з рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області позивачем повторно оскаржені зазначенні податкові повідомлення - рішення до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України №3679/6/99-99-10-01-15 від 18.09.2014 року податкові оскаржувані повідомлення - рішення залишені без змін, а скарга позивача без задоволення.

Зазначені податкові повідомлення - рішення позивачем оскаржено в судовому порядку.

Згідно приписів ч.1, 3 ст.2 Закону №185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України(далі - НБ України).

Разом з тим, Закон надає право НБ України запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені статтями 1, 2 Закону.

Станом на час укладення позивачем договорів з контрагентом діяли постанови Правління НБ України № 475 від 16.11.2012 року та № 163 від 14.05.2013 року «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», якими встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст. 1, 2 Закону №185/94-ВР повинні здійснюватись у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до приписів ст. 1,4 Закону №185/94-ВР визначено, що моментом здійснення імпорту є, зокрема, момент перетину товаром митного кордону України; порушення резидентами строків, передбачених ст.2 цього ж Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми неодержаного (несвоєчасно одержаного) імпортного товару, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБ України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що визначальним фактором для нарахування пені є порушення резидентами передбачених Законом та/або постановою правління Національного банку України строків при здійсненні імпортних операцій на умовах відстрочення поставки.

Відповідно до абз.14 ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" № 959 імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. За абзацом 38 ст.1 згаданого Закону № 959 момент здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Положеннями Інструкції "Про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями", затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.03. 1999 р. № 136 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 року за № 338/3631), визначено порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами, встановлених законодавством строків розрахунків за експортними, імпортними операціями і отримання резидентами індивідуальних ліцензій НБ України на перевищення цих строків. Тобто, банки зобов'язані контролювати дотримання резидентами строків розрахунків в іноземній валюті по зовнішньоекономічним угодам.

За п.3.3 розділу 3 Інструкції банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту товару з увезенням його на територію України після: 1) отримання інформації про цю операцію в реєстрі митних декларацій (типу IM-40 "Імпорт", IM-41 "Реімпорт", IM-72 "Магазин безмитної торгівлі", IM-75 "Відмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування") - якщо для митного оформлення продукції використовується МД; 2) пред'явлення резидентом документа (крім), який використовується для митного оформлення продукції, - якщо для митного оформлення продукції не використовується митна декларація; 3) пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - в інших випадках.

Відповідно до ст.321 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом; у разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Викладене свідчить, що ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю, вивезення її за межі і транзиту через територію України, неможливо без його фактичного переміщення через митний кордон України, тому поняття "перетину товаром митного кордону" збігається із "переміщенням товару через митний кордон України - ввезенням товару в Україну", підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товар товаросупровідного документу. При цьому "перетин товаром митного кордону України", який засвідчується відбитком штампу "під митним контролем" з відповідною датою, не можна ототожнювати з "пропуском товарів через митний кордон України", який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України і який підтверджується оформленою вантажною митною декларацією.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач уклав з фірмою BAOSTEEL TRADE CO., LIMITED (Гонкон) контракт від 02.12.2013 року №13ZGCH1202 на поставку стальних труб безшовних, титанових листів.

ПАТ завод «Павлоградхіммаш» здійснена попередня оплата шляхом перерахування грошових коштів на загальну суму 953738,39 грн. дол. США (7 623 230,95 грн.) за платіжними дорученнями №80,81 від 05.12.2013 року, №82 від 11.12.2013 року, №89 від 18.12.2013 року, №91 від 25.12.2013 року, №95 від 27.12.2013 року, №3 від 27.01.2014 року.

Згідно з вантажно - митними деклараціями №110100000/2014/200928 від 20.01. 2014 року, №110100000/2014/204053 від 21.02.2014 року, №110100000/2014/204653 від 27.02.2014 року, №110100000/2014/210526 від 29.04.2014 року нерезидентом фірмою BAOSTEEL TRADE CO., LIMITED (Гонконг) здійснена поставка товару за умовами контракту на загальну суму 864 010,93 дол. США (8916135,25 грн.), та повернення позивачу грошових коштів в іноземній валюті в сумі 106 226 дол. США (1260018,78 грн.).

При цьому акт перевірки податкового органу не містить посилання на обставини господарської діяльності позивача, за якими контролюючий орган дійшов висновків щодо певних дат імпорту оплачених позивачем товарів, посилання на факт дослідження відповідних товаросупровідних документів із відтиском штампу "Під митним контролем", з яких би вбачалось, з якої дати товар знаходиться під митним контролем, тобто імпортований, в акті відсутні.

Судом першої інстанції встановлено, що сума товару, поставленого на думку відповідача з порушенням законодавчих термінів, яка зазначена на сторінці 6 акту перевірки (168 684,62 дол. США), не відповідає сумі зазначеній в Додатку 1 та Додатку 2 до Акту (330863,94 дол. США) (а.с.12) та сумі, зазначеній в додатку до податкового повідомлення-рішення від 17.06.2014 року №0001092203 (314 365,42 дол. США) (а.с.18). Не визначено відповідачем і перший день виникнення порушення, описаного в акті перевірки, що не дозволяє перевірити правомірність застосування курсу валют при нарахуванні оскаржуваним рішенням пені.

Викладене свідчить про неправомірність нарахування податковим органом позивачу пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності згідно податкового повідомлення - рішення №0000032206 від 16.09.2014 року в розмірі 76 679, 31 грн.

Відповідно до ст.9 Декрету №15-93 валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України (далі НБ України); порядок і терміни декларування встановлюються НБ України.

Згідно зі ст.16 Декрету №15-93 за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених ст. 9 цього Декрету, до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції), як штраф у сумі, що встановлюється НБ України; санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються НБ України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами.

В силу викладеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності у органів державної податкової служби повноважень на застосовування санкцій, передбачених Декретом №15-93 за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, а тому податкове повідомлення - рішення №0001082206 від 17.06.2014 року, яким позивачу нараховано штрафну санкцію за порушення порядку декларування валютних цінностей та іншого майна в сумі 170 грн. е неправомірним.

Враховуючи, що відповідачем відповідно до приписів ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності визнання протиправними та скасування винесених Західно - Донбаською ОДПІ податкового повідомлення - рішення №0001082206 від 17.06.2014 року, та податкового повідомлення - рішення №0000032206 від 16.09.2014 року.

Судом першої інстанції правомірно у відповідності до приписів ст. 94 КАС України присуджені на користь позивача здійснені ним документально підтверджені судові витрати в сумі 182,70 грн.

Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовуються.

За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Західно - Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова