Ухвала суду № 52764311, 13.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2015 року

справа № П/811/1309/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Чередниченко В.Є. Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду

від 21.05.2015р. у справі №П/811/1309/15

за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Протеїн-Продакшн»

до:

про:

Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

22.04.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Протеїн-Продакшн» (далі – ТОВ «ТД Протеїн-Продакшн») звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі – Кіровоградська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення / а.с. 5-8 том 1/.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.04.2015р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №П/811/1309/15 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 2 том 1/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що в результаті проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки підприємства з питань правильності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість (далі – ПДВ) та доходів і витрат, що враховуються при визначені об’єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ТОВ «ТК Інтех» та ТОВ «Діпсхолдінг Агро» за вересень 2014р., відповідачем було зроблено висновок про те, що господарські операції між позивачем та контрагентами - ТОВ «ТК Інтех» та ТОВ «Діпсхолдінг Агро», за вересень 2014р. не спричиняють реальних наслідків, що свідчить про не підтвердження реальності здійснення цих операції та призвело до порушення вимог податкового законодавства, і як наслідок до завищення позивачем ПДВ за вересень 2014р. в сумі 1004324 грн., що і було відображено у акті перевірки №6/11-23-22-02/36390340 від 14.01.2015р. на підставі якого відповідачем у подальшому – 28.01.2015р., було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000142202, яким збільшено суму податкового зобов’язання з ПДВ у загальному розмірі на 1506486 грн., позивач вважає висновки податкового органу у акті перевірки та прийняте за результатами перевірки рішення безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що контрагенти позивача - ТОВ «ТК Інтех» та ТОВ «Діпсхолдінг Агро», на момент укладення господарських договорів з позивачем на постачання товарів, та на момент виконання сторонами за цим договорами своїх зобов’язань були зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ, контрагенти позивача свої зобов’язання за договорами виконали – поставили позивачу визначений умовами договорів товар (сою), а позивач сплатив вартість отриманого відповідно до умов договору товару та використав його, у подальшому, у власній господарській діяльності, у позивача наявні усі первинні документи, які підтверджують факт виконання позивачем та його контрагентами своїх зобов’язань за договорами, що свідчить про те, що угоди між позивачем та контрагентами - ТОВ «ТК Інтех» та ТОВ «Діпсхолдінг Агро», за вересень 2014р. були укладені свідомо з метою настання певних наслідків та виконані сторонами реально, і саме на підставі цих належних первинних документів у відповідних звітних періодах позивачем формувалась податкова звітність та було визначено розмір валових витрат підприємства та сформовано податковий кредит, тому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ №0000142202 від 28.01.2015р..

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.05.2015р. у справі №П/811/1309/15 адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ №0000142202 від 28.01.2015р.. (суддя Брегей Р.І.) / а.с. 240-244 том 1/.

Відповідач, не погодившись з постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.05.2015р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 2-3 том 2/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 21.05.2015р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, підтримав доводи викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу та просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 21.05.2015р. у даній справі залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Відповідач про день, годину та місце розгляду даної справи апеляційним судом повідомлений /а.с. 120,121,122 том 2/, про поважність причин не явки свого представника у судове засідання, або про можливість розгляду справи у відсутність свого представника, суд у встановленому законом порядку не повідомив. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність представника відповідача.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «ТД Протеїн Продакшн», ідентифікаційний код 36390340, зареєстровано як юридична особа 12.02.2009р., підприємство є платником податків, та як платник податків, у тому числі ПДВ, підприємство перебуває на податковому обліку в Кіровоградській ОДПІ, підприємство є виробником готової продукції – соєвого шроту та соєвого масла, яка отримується ним шляхом передачі сировини на давальницьку переробку підприємству ТОВ «Протеїн-Продакшн», яке має власний завод по переробці сої потужністю 740т. на добу / а.с. 37 том 1/.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, відповідачем у період з 31.12.2014р. по 13.01.2015р. було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «ТД Протеїн-Продакшн» питань правильності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ та доходів і витрат, що враховуються при визначені об’єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ТОВ «ТК Інтех» та ТОВ «Діпсхолдінг Агро» за вересень 2014р., за результатами якої складено акт №6/11-23-22-02/36390340 від 14.01.2015р. (далі – акт перевірки) .

Як вбачається з наданої суду ксерокопії акту перевірки / а.с. 9-35 том 1/ податковим органом (відповідачем у справі) було зроблено висновок про не підтвердження податкового кредиту позивача по взаємовідносинам з ТОВ «ТК Інтех» та ТОВ «Діпсхолдінг Агро» за вересень 2014р. по ланцюгу , внаслідок відсутності первинної поставки сої, що робить неможливим придбання такої сої у вересні 2014р., первинні бухгалтерські та податкові документи по цим господарським операціям за вересень 2014р. не мають юридичної та доказової сили, оскільки діяльність контрагентів – постачальників була спрямована на надання податкових вигод та проведення безтоварних операцій, що свідчить про нереальність здійснення позивачем господарських операцій з цими контрагентами у вересні 2014р. з придбання сої та відсутність об’єктів оподаткування ПДВ та податком на прибуток по цим операціям протягом перевіряємого періоду, що свідчить про заниження підприємством ПДВ за вересень 2014р. у загальному розмірі на 1004324 грн. по господарським операціям з ТОВ «ТК Інтех» та ТОВ «Діпсхолдінг Агро».

За результатами перевірки, на підставі акту №6/11-23-22-02/36390340 від 14.01.2015р., податковим органом 28.01.2015р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000142202, яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача з ПДВ у загальному розмірі на 1506486 грн., у тому числі: основний платіж (збільшення) – 1004324 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) – 502162 грн.. / а.с.36 том 1/.

Крім вищезазначеного слід звернути увагу на те, що вищезазначені висновки відповідача за результатами перевірки позивача у даній справі, які відображені в акті №6/11-23-22-02/36390340 від 14.01.2015р., зроблено з огляду на наявність у Кіровоградської ОДПІ податкової інформації ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №17798/7/15-54-22-01/21 від 19.11.2014р. по ТОВ «Діпсхолдінг АГРО» та довідку ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківський області №581/20-30-22-03/36987187 від 25.12.2014р. «Про результаті зустрічної звірки ТОВ «ТК Інтех» щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами за вересень 2014р.» /а.с. 9-35 том 1/.

У судовому засіданні. Під час розгляду даної справи, судом встановлено, що протягом вересня 2014р. між позивачем (покупець) у справі та:

- ТОВ «ТК Інтех» (продавець) 02.09.2014р. було укладено договір поставки №02/09Ш-2 / а.с. 76-77 том 1/, відповідно до умов якого продавець зобов’язується поставити, а покупець прийняти та сплатити сою (товар), на умовах викладених у договорі, додаткових угодах та специфікаціях до нього, які є його невід’ємною частиною, контрагент позивача за цим договором під час укладення договору та під час виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором був у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстрований у якості юридичної особи та зареєстрований платником ПДВ /а.с. 74-75 том 1/, сторонами за цим договором свої зобов’язання за договором виконано у повному обсязі, а саме постачальником у встановлений договором строк та відповідно до специфікацій, які є невід’ємною частиною договору, було постановлено позивачу визначений договором товар – соя, ДСТУ 4964:2008, що підтверджується належними первинними документами, які наявні у позивача у справі та були ним надані під час проведення перевірки було надано податковому органу, ці первинні документи за вищезазначеним договором підряду характерні для такого роду господарських взаємовідносин, обов’язковість їх ведення передбачена нормами чинного законодавства України, свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором /а.с. 78-163 том 1/, та подальше використання позивачем отриманого за цим договором у власній господарській діяльності, яка пов’язана із виробництвом соєвого шроту та соєвого масла, яка здійснюється позивачем шляхом передачі сировини на давальницьку переробку підприємству ТОВ «Протеїн-Продакшн», яке має власний завод по переробці сої, на підставі відповідного господарського договору, та подальшої реалізації отриманої продукції іншим суботам господарювання на підставі відповідних договорів / а.с.165-217 том 1, а.с. 48-112 том 2/ і які, у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», є підставою для здійснення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, і на підставі яких у відповідні звітні періоди (вересень 2014р.) позивачем формувались валові витрати підприємства та визначались податкові зобов’язання та податковий кредит;

- ТОВ «Діпсхолдінг Агро» (продавець) 12.09.2014р. було укладено договір поставки №23/9-Б / а.с. 47-48 том 1/, відповідно до умов якого продавець зобов’язується поставити, а покупець прийняти та сплатити сою (товар), на умовах викладених у договорі, додаткових угодах та специфікаціях до нього, які є його невід’ємною частиною, контрагент позивача за цим договором під час укладення договору та під час виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором був у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстрований у якості юридичної особи та зареєстрований платником ПДВ /а.с. 45-46 том 1/, сторонами за цим договором свої зобов’язання за договором виконано у повному обсязі, а саме постачальником у встановлений договором строк та відповідно до специфікацій, які є невід’ємною частиною договору, було постановлено позивачу визначений договором товар – соя, ДСТУ 4964:2008, що підтверджується належними первинними документами, які наявні у позивача у справі та були ним надані під час проведення перевірки було надано податковому органу, ці первинні документи за вищезазначеним договором підряду характерні для такого роду господарських взаємовідносин, обов’язковість їх ведення передбачена нормами чинного законодавства України, свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором /а.с. 49-73 том 1/, та подальше використання позивачем отриманого за цим договором у власній господарській діяльності, яка пов’язана із виробництвом соєвого шроту та соєвого масла, яка здійснюється позивачем шляхом передачі сировини на давальницьку переробку підприємству ТОВ «Протеїн-Продакшн», яке має власний завод по переробці сої, на підставі відповідного господарського договору, та подальшої реалізації отриманої продукції іншим суботам господарювання на підставі відповідних договорів / а.с.165-217 том 1, а.с. 48-112 том 2/ і які, у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», є підставою для здійснення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, і на підставі яких у відповідні звітні періоди (вересень 2014р.) позивачем формувались валові витрати підприємства та визначались податкові зобов’язання та податковий кредит.

Спірні правовідносини, які вникли між сторонами у даній справі, з приводу правильності визначення наявності підстав для віднесення сум ПДВ, які були сплачені у вартості товарів отриманих від контрагентів – постачальників - ТОВ «ТК Інтех» та ТОВ «Діпсхолдінг Агро», до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду (вересень 2014р.) та правильності визначення розміру об’єкту оподаткування ПДВ, врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Так, аналіз норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, дає можливість зазначити, що жодним нормативно-правових актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов’язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов’язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов’язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару покупець зобов’язаний сплатити вартість товару продавцю, до складу якої входить податок на додану вартість, а продавець зобов’язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету у відповідному звітному періоді, і у разі невиконання продавцем товару цього обов’язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на продавця товару, який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов’язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) у даному випадку , що свідчить про те, що несплата продавцем товару податку до додану вартість до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару і не може бути підставою для позбавлення платника податку (покупця товару) на відшкодування податку на додану вартість, у разі якщо такий платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має усі визначені чинним законодавством документи на підтвердження розміру податкового кредиту.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійним податкового повідомлення-рішення (реєстраційний номер в ЄДРСР – 14222198), яке відповідно до ст.. 244-2 КАС України є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України, які зобов’язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного суду України.

І у вищезазначеній постанові Верховний суд України зазначив, що у разі коли контрагент не виконав свого зобов’язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що така правова позиція, щодо розв’язання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який під час розгляду справи «БУЛВЕС» АД проти Болгарії ( заява №3991/03) у рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов’язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, та сплачувати пеню, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи та приймаючи до уваги положення п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, колегія суддів вважає, що позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави для визначення податкових зобов’язань та формування податкового кредиту з урахуванням сум податку на додану вартість, який ним було сплачено протягом перевіряємого періоду у вартості придбаних у контрагентів - ТОВ «ТК Інтех» та ТОВ «Діпсхолдінг Агро», товарів, оскільки у позивача у справі були наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів щодо фактичного здійснення господарських операцій, які у свою чергу надають право позивачу на формування податкового кредиту певного звітного періоду з урахуванням сум ПДВ сплаченого у вартості товарів, які позивачем було отримано протягом перевіряємого періоду від його контрагентів, що свідчить про те, що обрані відповідачем підстави для визначення позивачу грошових зобов’язань не відповідають вимогам Податкового кодексу України , які регулювали спірні правовідносини на момент їх виникнення, і висновок податкового органу про заниження позивачем ПДВ за вересень 2014р. 1004324 грн. по операціям з ТОВ «ТК Інтех» та ТОВ «Діпсхолдінг Агро» є безпідставним, а тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про неправомірність дій відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення №0000142202 від 28.01.2015р. та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем у справі позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 21.05.2015р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі відповідача, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.05.2015р. у справі №П/811/1309/15 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено – 23.10.2015р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: О.О. Круговий