Ухвала суду № 52764309, 21.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2015 рокусправа № 804/6016/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровськ апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у справі №804/6016/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» до Обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 Дніпропетровської державної обласної адміністрації, за участю третіх осіб,які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 Дніпропетровської державної обласної адміністрації, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 (з урахуванням змін до позовних вимог) про визнання недійсним висновок Обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 Дніпропетровської державної обласної адміністрації про встановлення 65% стійкої втрати професійної працездатності пенсіонеру за віком ОСОБА_1, викладене в акті огляду МСЕК від 06.11.2007 року за № 895/1068; визнання недійсною довідку серії МСЕ-ДНА-01 № 586483, якою Обласна медико-соціальна експертна комісія № 2 Дніпропетровської державної обласної адміністрації встановила ОСОБА_1 ступінь втрати працездатності у розмірі 65% з 16.10.2007 року первинно.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015р. у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано відсутності доказів протиправності рішень відповідача, а прийняті не порушують права та інтереси позивача.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підприємстві ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» працював ОСОБА_1 та був звільнений 27.02.2007р. за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію, про що свідчить запис №34 у Трудовій книжці.

Згідно інформації, наданої Управлінням Пенсійного фонду України в м. Тернівка Дніпропетровської області, ОСОБА_1 з 30.01.2004 р. призначена пенсія за віком на пільгових умовах згідно із пунктом "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно Акту розслідувань хронічного професійного захворювання від 18.09.2007 р., затвердженого Головним державний санітарним лікарем м. Павлограда, за фактом розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) ОСОБА_1 встановлено діагноз: 1. радикулопатія шийна і п/крижова з вираженими порушеннями біомеханіки хребта, стійким больовим синдромом і м'язово-тонічним синдромом, виражений периферичний нейросудинний синдром, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді: дв.плечолопаткового періартрозу ПФС другого ст., деф.артрозу ліктьових ПФ першого ст., та колінних суглобів ПФС першого-другого ст. М54, М17-М19; 2. Хронічне обструктивне захворювання легень першої ст. (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст.) ЛН першого ст.(43.8,.1443). Нейросенсорна приглухуватість першого ст.,(з легким зниженням слуху).(Н-903). Захворювання професійні.

Інвалідність ОСОБА_1 встановлена з 16.10.2007 року первинно за наслідками експертного огляду, здійсненого комісією Обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 Дніпропетровської державної обласної адміністрації, на підставі Акту розслідувань хронічного професійного захворювання від 18.09.2007 р. та направлення на огляд на МСЕК №8697 від 20.09.2007 р., наданого Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці Дніпропетровської області, направлення КЗ «Тернівська ЦМЛ» за формою 088/0 від 26.09.2007р.

За наслідками експертного огляду, здійсненого комісією Обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 Дніпропетровської державної обласної адміністрації, складено Акт № 895/1068 від 06.11.2007 р., зафіксовано експертне рішення про встановлення ОСОБА_1 третьої групи інвалідності безстроково по причині загального захворювання. Ступінь втрати працездатності у відсотках становить 65 %, в тому числі: 45% - радикулопатія, 15% - пиловий бронхіт та 5% - нейросенсорна приглухуватість.

На підставі вказаного акту Обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 Дніпропетровської державної обласної адміністрації на ім'я ОСОБА_1 видано довідку серії МСЕ-ДНА-01 № 586483, якою визначено причини інвалідності - профзахворювання та вказано ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 65 %, в тому числі: 45% - радикулопатія, 15% - пиловий бронхіт та 5% - нейросенсорна приглухуватість.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги.

Огляд потерпілого проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту профпатології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.

Порядком встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затвердженого Наказом міністерства охорони здоров'я України №212 від 22.11.1995р., що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, вказано, що професійна працездатність - здатність даного працівника до роботи за своєю професією (фахом) і кваліфікацією чи за іншою адекватною їй професією (фахом).

В межах правовідносин з питань встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності, професійною працездатністю визнається здатність даного працівника до роботи за своєю професією (фахом) і кваліфікацією чи за іншою адекватною їй професією (фахом).

За вказаним Порядком МСЕК оглядає і робить висновок про ступінь втрати професійної працездатності у відсотках тим працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків на території організації та за її межами, а також під час проїзду на роботу або з роботи на транспорті підприємства, установи, організації.

При встановленні ступеня втрати професійної працездатності у відсотках МСЕК у кожному конкретному випадку визначає ступінь та тяжкість порушення функцій організму, а при відсутності органу - ступінь компенсації втрачених функцій, можливість потерпілим виконувати роботу за певною професією або роботу однакову за кваліфікацією та оплатою, зокрема, можливість виконувати роботу в звичайних або спеціально створених умовах за основною професією чи близькою до неї за кваліфікацією.

Рішення про ступінь втрати професійної працездатності та додаткові види відшкодування МСЕК приймає на підставі огляду потерпілого, вивчення медичних документів та результатів функціональних досліджень з урахуванням соціально-трудових факторів (професії, умов праці, характеру, обсягу виконуваної роботи тощо).

Отже вказаними нормами ступень втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, не визначено вікових обмежень особи або наявності/відсутності статусу пенсіонера.

Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 09.12.2009 р., визначено процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, інвалідам (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.

Медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.

Інвалідність, що настала внаслідок професійного захворювання, передбаченого переліком професійних захворювань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. № 1662, встановлюється у разі наявності акта розслідування хронічного професійного захворювання, складеного за формою згідно з додатком 15 до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № , та висновку спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я, який має право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань.

Відповідно п. 22 вказаного Порядку повторний огляд інвалідів, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такого інваліда, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров'я і працездатності або за рішенням суду чи прокуратури.

Враховуючи зазначене, вікові обмеження при проведенні медико-соціальної експертизи законодавством не визначені, а посилання позивача на те, що встановлений ОСОБА_1 статус пенсіонера за віком у 2004р., позбавляє його права визначення як працюючому станом на жовтень 2007р. ступеня втрати професійної працездатності у відсотках як працівнику, якому заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків на території організації, є необґрунтованим та помилковим.

Мотиви та доводи, наведені у апеляційній скарзі висновків суду не спростовують і є безпідставними, оскільки, а колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 41, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у справі №804/6016/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» до Обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 Дніпропетровської державної обласної адміністрації, за участю третіх осіб,які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення складено 26 жовтня 2015року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник