Ухвала суду № 52764292, 22.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2015 року

справа № 804/1667/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року у справі № 804/1667/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Карі Україна» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карі Україна» (далі – ТОВ «Карі Україна») 22 січня 2015 року звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, правонаступником якого є Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, згідно з яким просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В» від 26 грудня 2014 року №0015531501.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення повинно бути скасовано, оскільки висновки відповідача, викладені у акті №3270/1501/37989494 від 19 листопада 2014 року (далі - акт перевірки) на підставі якого його було прийнято є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючи осіб, які зроблено в акті перевірки, про недодержання позивачем вимог п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14, п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ч.4 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу, а саме: порушення порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2014 року.

Згідно з запереченням на апеляційну скаргу, позивач посилаючись на її необґрунтованість, просив у задоволенні скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представників позивача які заперечували щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 19 листопада 2014 року №3270/1501/37989494, в якому зроблено висновок про порушення позивачем:

- п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14, п.п.54.3.2 п. 54.3 ст. 54, ч. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, до зменшення підлягає залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за вересень 2014 року в сумі 47138142,00 грн.

- порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року № 678, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2013 року за № 2094/2460026 (а.с.34-38).

Згідно з актом перевірки у податковій декларації з ПДВ за вересень 2014 року позивачем не заповнено рядок 21.3 декларації з ПДВ за вересень 2014 року, у якому передбачено відображення збільшення або зменшення залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної податковим органом.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 26 грудня 2014 року №0015531501, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 47138142,00 грн. (а.с.48).

Заперечення позивача до акта перевірки відповідачем залишено без задоволення.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно із п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстрочення або відстрочення відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200).

Згідно з п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередньому та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

- залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 4.6.7. п.4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492 чинний на час виникнення спірних правовідносин, передбачено що Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм права позивач має право на відображення у власній податковій звітності залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування у поточному (звітному) періоді, при цьому чинне податкове законодавство не містить жодних застережень для такого відображення показників залишку від'ємного значення при судовому оскарженні визначених до сплати сум з податку на додану вартість за попередні звітні податкові періоди.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, підставою для зменшення залишку від'ємного значення з податку на додану вартість стали обставини, відображені в рішенні від 24 січня 2014 року №433/10/04-36-10-08-09 (т.1 а.с.81-87) прийнятого за наслідками розгляду первинної скарги на податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта перевірки від 15 січня 2014 року №59/2202/37989494. За результатами вказаного рішення прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 10 лютого 2014 року №0000372201, яким позивачу зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додаткову вартість у розмірі 31540381,00 грн. (т.1 а.с.90).

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (справа № 804/5544/14). Рішення суду у вказаній справі не набуло законної сили на час розгляду справи судом першої інстанції (а.с.14-23).

За приписами п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податку зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до абзацу 3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податку до суду з позовом про визнання недійним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання законної сили рішенням суду.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки зазначені у податковому повідомленні - рішенні від 26 грудня 2014 року №0015531501 суми грошового зобов'язання не є узгодженими до набрання законної сили рішення суду у відповідній адміністративній справі, то у позивача не виникло обов'язку щодо їх сплати, натомість він має можливість відображати у податковій звітності залишок від'ємного значення з податку на додану вартість, що існує на час здійснення такого декларування до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції Дніпропетровського окружним адміністративним судом були розглянуті адміністративні справи про скасування податкових повідомлень-рішень на суму 31540381,00 грн., винесених за результатами камеральних перевірок, що містять аналогічні висновки, що і в акті перевірки №3270/1501/37989494 від 19 листопада 2014року.

Так, постановами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року у справі №804/10100/14, 804/15242/14, 804/15233/14, 804/10494/14, 804/8994/14 задоволено позовні вимоги ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» в повному обсязі, визнано протиправними та скасовано податкові повідомленні-рішення, якими було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 31540381,00 грн. в податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2013 року, березень-червень 2014 року та нараховано штрафні (фінансові) санкції.

Також, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року у справі №804/2674/14 адміністративний позов ТОВ «КАРІ Україна» задоволено в повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20 вересня 2013 року №0003981501, прийнятого відповідачем на підставі акта №446/152/37989494 від 20 вересня 2013 року «Про результати камеральної перевірки ТОВ «КАРІ Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленої на розрахунковий рахунок платника податків за червень 2013 року», відповідно до якого ТОВ «КАРІ Україна» було відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 15597761,00 грн.

Сума бюджетного відшкодування виникла в результаті формування ТОВ «КАРІ Україна» податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої митним органам (до державного бюджету) у зв'язку з імпортом у 2012 році товарів (одяг, взуття, аксесуари), що відповідає вимогам чинного податкового законодавства. При розгляді справи №804/2674/14 встановлено, що податковий кредит був повністю сплачений ТОВ «КАРІ Україна» до державного бюджету.

Згідно з п.6 розділу VI Порядку № 966 у разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23. Такі уточнюючі розрахунки можуть бути подані лише у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу, оскільки форма декларації передбачає можливість подання уточнюючого розрахунку як додатка до неї лише за один звітний період, помилки якого виправляються.

ТОВ «Карі Україна» подано до відповідача уточнюючі розрахунки за період червень 2013 року - серпень 2014 року від 14 жовтня 2014 року №9058656919, №9058634453, №9058634429, №9058634486, №9058634483, №9058634462, №9058634534, №9058651303, №9058651323, №9058651399, №9058651319, №9058651399, №9058651412, №9058651352, №9058651342, відповідно до яких збільшено суму залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду), що відображено у податковій декларації з ПДВ за вересень 2014 року.

Враховуючи вищевикладене та те, що ТОВ «КАРІ Україна» подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ за період червень 2013 року - серпень 2014 року 14 жовтень 2014 року, після чого подано податкову декларацію з ПДВ за вересень 2014 року, суд вважає що позивачем правомірно застосовано норми податкового законодавства під час складання податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року, а тому встановлені в акті перевірки висновки про неправомірність віднесення ТОВ «КАРІ Україна» до рядку 24 такої декларації суми у розмірі 15597761,00 грн. є необґрунтованими.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що контролюючим органом без достатніх правових підстав зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість позивача у розмірі 47138142,00 грн.

При прийнятті податкового повідомлення-рішення від 26 грудня 2014 року №0015531501 відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідач зазначеного обов'язку не виконав.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року у справі №804/1667/15 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 23 жовтня 2015 року.

Головуючий В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко