Ухвала суду № 52764254, 21.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2015 рокусправа № 804/8002/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Кругового О.О. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року у справі № 804/8002/15 за позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлсервіс" про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, -

встановив:

В липні 2015 року Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Позивач) звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлсервіс" (далі - Відповідач), в якому просила:

- стягнути з Відповідача в обслуговуючих банках кошти на загальну суму 1257, 89 грн. податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств;

- накласти арешт на кошти та цінності Відповідач, що знаходяться у банку.

Позов мотивовано тим, що за Відповідачем рахується податковий борг, який у добровільному порядку ним сплачено не було. При цьому встановлено недостатність майна для погашення такої суми податкового боргу, у зв'язку з чим вважають обґрунтованими вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку. (а.с.2-3)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлсервіс" про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку - задоволено частково.

Стягнуто кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлсервіс" у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь держави в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємства в сумі 1257,89 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції вказав на те, що підприємством самостійно задекларовано податкове зобов'язання згідно декларації за 2014 рік, заборгованість по сплаті податків є узгодженою, в добровільному порядку Відповідачем не сплачена, а тому, відповідно до приписів ст. 95 ПК України, підлягає стягненню з рахунків Відповідача у банку. В той же час, не було підтверджено належними правовими засобами відсутність у платника податків майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, у тому числі ,шляхом реалізації процедури податкової застави, тому в іншій частині вимог слід відмовити.(а.с.28-30)

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Дніпродзержинська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просили скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року та прийняти нову, якою відмовити задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не врахував того, що відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України, не може бути перешкодою для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у випадках, встановлених п.94.2 ст.94 ПК України. (а.с.35-36)

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга, не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейлсервіс" зареєстровано як юридична особа 10.09.2001 року.

Відповідачем 25.02.2015 року було подано декларацію за 2014 рік, де самостійно визначено розмір належного до сплати податку на прибуток підприємств на суму 1394 грн. (а.с.11)

З урахуванням переплати в сумі 136,11 грн. сума боргу зменшена та склала 1257,89 грн.

Позивачем на адресу підприємства направлялась податкова вимога форми «Ю» від 17.03.2015 р. № 954-23 на суму 1257,89 грн. (а.с.8)

Позивачем було прийняте рішення від 30.03.2015 р. № 29 про опис майна, що перебуває у власності ТОВ «Рейлсервіс», у податкову заставу. (а.с.8 зворот)

На адресу ТОВ «Рейлсервіс» податковим органом було направлено звернення від 01.04.2015 р. № 8622/10/04-03-23-15 про самостійне виділення майна для опису у податкову заставу, поштове повідомлення з яким було повернуто відправнику із відміткою «За закінченням терміну зберігання». (а.с.9)

З метою з'ясування майнового стану підприємства-боржника Дніпродзержинською ОДПІ були направлені запити до органів реєстрації рухомого та нерухомого майна та згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.05.2015 р. № 37708617 такі відомості відсутні. (а.с.10)

Стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності Відповідача, що перебувають у банку, і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи частково позовні вимоги Дніпродзержинської ОДПІ, суд першої інстанції виходив з того, що підприємством самостійно задекларовано податкове зобов'язання згідно декларації за 2014 року, заборгованість по сплаті податків є узгодженою, в добровільному порядку Відповідачем не сплачена, а тому, відповідно до приписів ст. 95 ПК України, підлягає стягненню з рахунків Відповідача у банку. В той же час, не було підтверджено належними правовими засобами відсутність у платника податків майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, у тому числі шляхом реалізації процедури податкової застави, а тому у задоволенні решти вимог слід відмовити.

Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з ТОВ «Рейлсервіс» податкового боргу у розмірі 1257,89 грн. сторонами оскаржена не була та колегією суддів не переглядається.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність законодавчо визначених підстав щодо накладення арешту та кошти та цінності Відповідача, що знаходяться у банку, виходячи із наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Дійсно, пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України визначено, що податкова служба має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З наведеної норми вбачається, що право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти, виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення.

Крім того, обов'язковим є встановлення факту того, що такі кошти та інші цінності знаходяться в банку, з наданням належного підтвердження таких обставин до суду.

Ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду доказів наявності на рахунках Відповідача у банках коштів та цінностей податковим органом надано не було, як не було надано і доказів того, що у у боржника відсутнє майно, за рахунок якого може бути погашено податковий борг.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Посилання заявника апеляційної скарги на приписи ст..94 ПК України та те, що відсутність підстав для застосування арешту майна платника податків, які визначено ч.2 ст.94 ПК України не свідчать про відсутність підстав для застосування арешту коштів та інших цінностей, що знаходяться в банку, платника податків, у відповідності до пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України, визнаються колегією суддів безпідставними, оскільки зазначені Позивачем обставини не були підставою для відмову у задоволенні позову в цій частині.

Крім цього, не заперечуючи повноваження контролюючого органу, які визначені пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України, колегія суддів вважає, що у спірному випадку податкова служба заявляючи, окрім інших вимог, вимогу про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку відповідача, не вірно обрала спосіб захисту інтересів, оскільки у цій же справі нею заявлені вимоги, які задоволено судом, про стягнення коштів відповідача у рахунок погашення податкового боргу. Фактичне виконання судового рішення щодо стягнення коштів і полягає у стягненні коштів, у тому числі, і з банківських рахунків платника податків.

У межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог підстави для зміни чи скасування судового рішення відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, ст.. 205 ,206 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року у справі № 804/8002/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку та у строки, визначені статтею 212 КАС України.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: О.В. Юхименко