Ухвала суду № 52764250, 20.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2015 рокусправа № 804/8678/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Сафронової С.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську про встановлення відсутності повноважень, зобов'язання утриматись від вчинення певних дій, скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому просило:

- встановити відсутність повноважень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську по зобов'язанню ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» на списання кредиторської заборгованості по підприємствах, які не ліквідовані;

- зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську утриматись від вчинення певних дій, а саме, щодо збільшення валового доходу ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» в розмірі 605075,25грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську № 0000208813 від 15.07.2011 року по зменшенню суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 919764,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську від 15.07.2011 року № 0000208813. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням Спеціалізована державна податкової інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що суд першої інстанції не дослідив порушень, описаних у акті перевірки, а також усі обставини справи.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники податкового органу підтримали вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник позивача просила відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» з питань дотримання ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» вимог податкового та іншого законодавства України при здійсненні фінансових операцій з ТОВ «Міларіс» за договором доручення від 31.03.2008 року.

За результатами перевірки 21.06.2011 року складений акт №172/08-02/3-05393056, у висновку якого зазначено, що встановлені порушення:

- п. 1.32 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, та пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону № 334, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2008 рік на загальну суму 257682,00 грн.;

- п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168), внаслідок завищення позивачем значення рядку 26 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) декларації з ПДВ за квітень 2008 року на загальну суму 20000,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що виявлені порушення призвели до завищення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток підприємств на загальну суму 919764,00 грн. в результаті безпідставного заниження валового доходу позивача шляхом не включення непогашеної заборгованості перед підприємствами-кредиторами, які ліквідовані та зняті з податкового обліку в сумі 819764,21 грн. та за рахунок безпідставного завищення валових витрат на суму плати за виконання договору доручення в розмірі 100000,00 грн.

На підставі акту перевірки 15.07.2011 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000208813, яким зменшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 919764,00 грн.

Листом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську №29806/10/08-02/3-12 від 28.07.2011 р. «Про надання інформації щодо внесення доповнень до податкового повідомлення-рішення» було повідомлено ПАТ «Євраз-ДМЗ ім.Петровського», що у зв'язку з помилкою програмного забезпечення у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні замість слів «… зменшено суму грошового зобов'язання …. на суму 919764,00 грн.» слід читати « … зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 919764,00 грн.».

Так ухвалою Арбітражного суду Дніпропетровської області від 19.03.2001 р. було порушено провадження у справі № Б26/15/118/01 про банкрутство ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського».

25.04.2005 року між комітетом кредиторів та боржником було укладено Мирову угоду по справі № Б26/15/118/01, якою встановлено, що боржник зобов'язаний почати здійснювати розрахунки з Кредиторами через 10 (десять) років після набрання чинності цією Угодою (п.п. 4.1 мирової угоди). Відповідно до п.п. 4.2 Мирової угоди від 25.04.2005 року боржник зобов'язаний повністю задовольнити вимоги Кредиторів протягом 20 (двадцяти) років з дати початку розрахунків, передбаченої у п.п. 4.1 цієї Угоди.

Зазначена мирова угода 24.04.2005 року була затверджена ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі про банкрутство від 19.12.2005 р.

Під мировою угодою відповідно до ст. 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки , а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

За таких обставин судом першої інстанції вірно зазначено, що ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» не мало права в 2008 році для віднесення заборгованості до категорії сумнівної (безнадійної) та для відображення цієї заборгованості у рядку 02.3 Додатку К4 Декларації з податку на прибуток підприємства за період з 2008 року або у 2010 році.

31.03.2008 року між ПАТ «Євраз-ДМЗ ім.Петровського» (Довіритель) та ТОВ «Міларіс» (Повірений) було укладено договір доручення за яким Повірений зобов'язався за винагороду здійснювати комплекс заходів, пов'язаних з організацією погашення заборгованості юридичним особам (надалі (Кредиторам), яка визнана господарським судом Дніпропетровської області у справі про банкрутство № Б26/15/118/01. Зазначений договір визнаний недійсним за рішенням Господарського суду м. Києва від 13.09.2010 року на підставі ст. 229 ЦК України, відповідно до якої особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний недійсним судом.

При цьому податковим органом при здійсненій перевірці податкове зобов'язання з податку на додану вартість не визначалося.

Так, в акті № 11172/08-02/3-05393056 від 21.06.2011 року Відповідачем зазначено про встановлення заниження податку на прибуток в період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року на суму - 930 727,63грн. по підприємствам ЧП «Гірничо - шахтна асоціація», TOB «Фобос», TOB «Витим», КП «Укренергочермет», ЗАТ «НВО «Еней», TOB «Інтермет», НВО «Електровозобудування».

При цьому, при розгляді заперечень на акт перевірки, Відповідач на сторінці 2 відповіді на заперечення № 27615/08-02/3-12 від 12.07.2011 року визнав правомірним погашення кредиторської заборгованості НВО «Електровозобудування» на суму - 110 963,13грн. та зазначив, що «відповідно до протоколу засідання постійно діючої комісії з розгляду спірних питань з оподаткування СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську від 07.07.2011р. № 6/08-02/3-05393056 внесено зміни до переліку кредиторів, за взаємовідносинами з якими встановлені порушення: НВО «Електровозобудування» ліквідовано шляхом реорганізації в ДП «Дніпропетровський науково- виробничий комплекс машинобудування», який є правонаступником всіх прав і обов'язків. Тому кредиторська заборгованість не підлягає включенню до складу валового доходу у вищевказаний термін».

Судом встановлено, що ТОВ «Міларіс» були перераховані наступним кредиторам заборгованість.

1. В розмірі - 104955,73грн., яку ТОВ «Міларіс» перерахував ТОВ «Дакат» відповідно до договору № 143 ДУ відступлення права вимоги від 14.11.2005 року, укладеного між ЧП «Гірничо - шахтна асоціація» та ТОВ «Дакат», що підтверджується звітом від 31.12.2008 року.

2. В розмірі - 509601,13грн., яку ТОВ «Міларіс» перерахував ТОВ "ПТП «Укрпромсервіс» за договором відступлення права вимоги від 01.07.2004 року, укладеного між ТОВ «Фобос» та ТОВ «ПТП «Укрпромсервіс», що підтверджується звітом від 31.12.2008 року.

3. В розмірі - 606321,46грн., яку ТОВ «Міларіс» перерахував ТОВ «Металургійні технологічні системи» за договором № 2 відступлення права вимоги від 19.01.2007 року, укладеного між ТОВ «Витим» та ТОВ «Металургійні технологічні системи», що підтверджується звітом від 31.12.2008 року.

4. В розмірі - 39821,69грн., яку ТОВ «Міларіс» перерахував ВАТ «ВТП «Укренергочермет» за договором № 07/91 від 14.12.2007 року відступлення права вимоги, укладеного між КП «Укренергочермет» та ВАТ «ВТП «Укренергочермет», що підтверджується звітом від 30.09.2008 року.

5. В розмірі - 39997,85грн., яку ТОВ «Міларіс» перерахував ВАТ «ВТП «Укренергочермет» за договором № 07/88 від 12.12.2007 року відступлення права вимоги, укладеного між КП «Укренергочермет» та ВАТ «ВТП «Укренергочермет», що підтверджується звітом від 30.09.2008 року.

6. В розмірі - 202284,85грн., яку ТОВ «Міларіс» перерахував ТОВ «Металургійні технологічні системи» за договором № 1 відступлення права вимоги від 16.01.2008 року, укладеного між ЗАТ «НВО «Еней» та ТОВ «Металургійні технологічні системи», що підтверджується звітом від 30.09.2008 року.

7. В розмірі - 2000000,00грн., яку ТОВ «Міларіс» перерахував ТОВ «Комекс» за договором б/н відступлення права вимоги від 03.06.2007 року, укладеного між ТОВ «Інтермет» та ТОВ «Комекс», що підтверджується звітом від 19.01.2009 року.

Враховуючи, що погашення кредиторської заборгованості ТОВ «Міларіс» кредиторам є окремими правочинами та їх недійсність судом не визнавалась, а тому як вірно зазначено судом першої інстанції податковий орган безпідставно зробив висновок про збільшення валового доходу на суму погашеної заборгованості.

Крім того правомірність перерахування зазначених сум було визнано рішенням господарського суду міста Києва від 13.09.2010 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 року у справі 45/380.

Договір доручення від 31.03.2008 року, укладений між TOB «Міларіс» та ВАТ «ДМЗ ім. Петровського», визнаний недійсним рішенням рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2010 року на підставі ст. 229 ЦК України, якою встановлено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний недійсним судом.

Статтею 229 Цивільного кодексу України правочини, здійснені внаслідок помилки, віднесено до оспорюваних правочинів, недійсність яких, як вже вказано вище, встановлюється виключно рішенням суду.

Виходячи з викладеного, факт недійсності цього договору був встановлений у рішенні суду.

Таким чином, коригування податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 20 000,00грн., ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» мало здійснити після отримання постанови Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 року, після винесення якої рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2010 року в цій частині набуло чинності.

Крім того, з матеріалів справи вбачається невідповідність суми з податку на прибуток зазначеної в розділі «Висновок» акту перевірки, а саме Відповідачем зазначено про заниження податку на прибуток за 2008 рік на загальну суму - 257 682,00грн., а податкове повідомлення - рішення винесено на суму - 919 764,00грн. При цьому, на сторінці 27 акту перевірки, Відповідачем зазначено суму в розмірі - 930 727,63грн., на яку необхідно здійснити списання кредиторської заборгованості та збільшити валовий дохід.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

До валових витрат виробництва та обігу, відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відносяться сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Таким чином згідно вказаної норми не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів оплату вартості таких робіт (послуг).

В той же час податковим органом ні в акті перевірки, ні в податковому повідомленні-рішенні не зазначено підстав для зменшення грошового зобов'язання позивача.

На підставі п.2.2 р.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків у випадках, що зазначені у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення: за формою згідно з додатком 1 для платників податків - фізичних осіб (форма «Ф»), якщо відповідно до законодавства орган державної податкової служби самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків, за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового або іншого законодавства; за формою згідно з додатком 2 за наслідками перевірок (форма «Р»); за формою згідно з додатком 3 за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (форма «Ш»);

за формою згідно з додатком 4 за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди органу державної податкової служби на таке відчуження (форма «З»); за формою згідно з додатком 5 про перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (форма «В1»), у тому числі у разі, якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку; за формою згідно з додатком 6 про заниження заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (форма «В2»); за формою згідно з додатком 7 про відмову у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість (форма «В3»); за формою згідно з додатком 8 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість платника (форма «В4»); за формою згідно з додатком 9 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (форма «П»); за формою згідно з додатком 10 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (форма «С»); за формою згідно з додатком 11 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (форма «У»).

Отже, виходячи із змісту акту перевірки та Листа Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську №29806/10/08-02/3-12 від 28.07.2011 р. «Про надання інформації щодо внесення доповнень до податкового повідомлення-рішення», відповідач повинен був винести податкове повідомлення рішення за формою «П» згідно з додатком 9 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, що податковим органом здійснено не було.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 23 жовтня 2014 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський