Ухвала суду № 52764239, 22.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2015 рокусправа № 804/10422/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2015 року у справі №804/10422/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техномаш» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техномаш» (далі - ТОВ «Техномаш») 21 липня 2014 року звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, згідно з яким просить скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2014 року №0002571501.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі акта №2835/101/04-03-22-03 від 26 червня 2014 року (далі - акт перевірки), повинно бути скасовано, оскільки рішенням суду у справі №804/4640/14 встановлено відсутність порушень податкового законодавства та скасовано податкові-повідомлення рішення прийняті на підставі вказаного акта, тому відсутні підстави для застосування штрафної (фінансової) санкції.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що відповідно до п. 57.4 ст. 57 Податкового кодексу України, пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасованого за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, оскільки в процесі розгляду адміністративної справи № 804/4940/14 судове рішення у якій набрало законної сили, підтверджено правомірність поведінки платника податків ТОВ «Техномаш» та скасовані податкові повідомлення - рішення від 22 січня 2014 року № 00000412203 та № 0000402203. Отже податкове повідомлення - рішення від 23 червня 2014 року № 0002571501, за яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями з податку на додану вартість на суму 180433,25 грн. повинно бути скасовано, оскільки не може існувати окремо від визначеної податковим органом суми грошового зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тій обставині, що ТОВ «Техномаш» придбало товар у невстановлених осіб.

Згідно з запереченнями на апеляційну скаргу, позивач посилаючись на її необґрунтованість, просив у її задоволені відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності формування залишку від'ємного значення за жовтень 2013 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт №1240/04-01-22-3/32640621 від 25 грудня 2013 року (а.с. 51-72).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 22 січня 2014 року:

№00000412203, яким позивачу збільшено сума грошового зобов'язання за основним платежем податок на додану вартість у розмірі 721733,00 грн. та за штрафні (фінансові) санкції у розмірі 180433,25 грн.;

№ 0000402203, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2013 року у розмірі 1218228,00 грн.

Робочою групою Міндоходів України проведено перевірку стану виконання розпорядчих документів, відпрацювання суб'єктів господарювання різних ступенів ризиків, забезпечення виконання індикативних показників, адміністрування податків та зборів з юридичних та фізичних осіб та інших питань. Вибірковою перевіркою повноти застосування штрафних санкцій, передбачених вимогами ст. 123 Податкового кодексу України, встановлено незастосування у повному обсязі штрафних санкцій по ТОВ «Техномаш» у розмірі 180433,25 грн., тому, з метою усунення порушень та недоліків, виявлених в ході перевірки робочою групою Міндоходів України, відповідачем прийнято додаткове повідомлення - рішення від 23 червня 2014 року № 0002571501 (форми «Р»), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями у розмірі 180433,25 грн. (а.с.24-25).

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючі позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове повідомлення - рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності;

Як визначено у п.п.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З наведених норм права вбачається, що передумовою нарахування штрафної санкції є порушення, допущені платником податків у сфері податкового, валютного чи митного законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2014 року у справі № 804/4940/14, яку ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року залишено без змін, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення відповідача від 22 січня 2014 року № 00000412203 (форми «Р») та № 0000402203 (форми «В4») (а.с.32-39,100-104).

Вказана постанова суду мотивована тим, що встановлено реальність господарських операцій з ТОВ «ЮВ-СТАЛЬ», ТОВ «АГРО СТАР», ПП «УКРСТАЛЬСТРОЙ», ТОВ «ТЕХНО-ПАРАЛЕЛЬ», ТОВ «АТЛАНТІК-СІТІ» та дотримання позивачем спеціальних вимог законодавства щодо документального підтвердження сум податкового кредиту, реальність спірних господарських операцій підтверджується матеріалами справи, зокрема, податковими та видатковими накладними тощо, а тому суд дійшов висновку, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують як здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами, так і правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 1942896,00 грн., відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин, враховуючи наявність у позивача права на податковий кредит за спірними операціями. З огляду на законодавчі приписи, суд дійшов висновку, що спірна суми від'ємного значення, яка виникла внаслідок виникнення у позивача права на такий податковий кредит, також визначена позивачем правомірно.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, посилання відповідача в апеляційній скарзі на ненадання належної оцінки тому, що ТОВ «Техномаш» придбало товар у невстановлених осіб, є необґрунтованим, оскільки зазначені обставини вже були предметом дослідження у справі №804/4940/14, тому вказані обставини, враховуючи зазначені норми права, не потребують доказування при розгляді цієї адміністративної справи.

Відповідно до п. 57.4 ст. 57 ПК України, пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що враховуючі вказані норми права та те, що судовим рішенням у справі № 804/4940/14, яке набрало законної сили, встановлено наявність у позивача права на податковий кредит з вказаними у акті перевірки контрагентами та скасовано податкові повідомлення - рішення від 22 січня 2014 року № 00000412203 (форми «Р») та № 0000402203 (форми «В4»), то оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями з податку на додану вартість не може існувати окремо від визначеної податковим органом суми грошового зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2015 року у справі № 804/10422/14 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 23 жовтня 2015 року.

Головуючий В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко