Ухвала суду № 52764182, 20.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2015 рокусправа № 804/8178/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Сафронової С.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостбуд» до Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Мостбуд» звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2015 року №0009311501, яким позивача зобов'язано сплатити штраф за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 302,78 гривень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ДПІ у Бабушкінському районі подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом проведена камеральна перевірка ТОВ «МОСТБУД» (31124479) з питання несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 08.06.2015 року №2768/151/31124479, яким встановлено порушення п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), якими визначено обов'язок платника податку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначеного у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом; встановлено, що підприємством несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строку, визначеного Податковим кодексом України. За несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість передбачена відповідальність відповідно до п.126.1. ст.126 Податкового кодексу України, а саме: за затримку сплати на 7 календарних днів підприємство має сплатити штраф у розмірі 10% від погашеної суми податкового боргу, тобто 302,78 гривень.

На підставі акту перевірки та відповідно до ст.126 Податкового кодексу України податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 17 червня 2015 року №0009311501, яким ТОВ «Мостбуд» зобов'язано сплатити штраф за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 302,78 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що 15.04.2013 року ТОВ «Мостбуд» подало податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 року. У складі декларації подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок (за січень 2013 року), про що проставлено відмітку в рядку 03 декларації, зроблено відповідну позначку у «Відмітках про одночасне подання до декларації» уточнюючого розрахунку, в «Уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок» також проставлено відмітку про те, що він є додатком до декларації.

22.04.2013 року підприємство позивача сплатило суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених декларацією з урахуванням 5 % штрафу.

Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

З урахуванням правового аналізу п. 50.2 ст. 50 ПК України судом першої інстанції вірно зазначено, про наявність у платника податків права виправлення самостійно виявлених помилок двома альтернативними механізмами. Відмінність механізму, передбаченого підпунктом «а», полягає, зокрема, в тому, що платник податків сплачує меншу суму штрафу (в розмірі трьох відсотків), але в спеціальні строки - до подання уточнюючого розрахунку. За механізмом, передбаченим підпунктом «б», платник податків сплачує більшу суму штрафу (у розмірі п'яти відсотків), але, оскільки спеціальних строків сплати грошового зобов'язання не передбачено, таке грошове зобов'язання сплачується за загальними правилами, передбаченими податковим законодавством.

Для виправлення самостійно виявлених помилок (за січень 2013 року) підприємство позивача обрало механізм, передбачений п.п. «б» п. 50.2 ст. 50 ПК України. В такому випадку платник податків повинен сплатити грошове зобов'язання з урахуванням положень абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, відповідно до якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин вірним є висновок суду першої інстанції, що позивачем у відповідності до норм ст. 50 Податкового кодексу України в рамках установленого 1095 денного терміну правомірно в складі декларації за березень 2013 року подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок (за січень 2013 року). Сума недоплати відображена у складі декларації з податку на додану вартість за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання.

Статтею 203 ПК України передбачено, що податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

ТОВ «Мостбуд» у березні 2013 року самостійно виявлено факт заниження податкового зобов'язання у січні 2013 року, останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 статті 203 ПК України для подання податкової декларації підприємством позивача, є 20.04.2013 року.

Останнім днем сплати самостійно виявленої суми недоплати та штрафу в розмірі п'яти відсотків від суми виявленого заниження податкового зобов'язання є 30.04.2015 року.

У визначені зазначеними вище нормами строки, а саме 22.04.2015 р. позивач самостійно сплатив суми податку на додану вартість (враховуючи 5 % розмір штрафу)

Викладене вище спростовує доводи податкового органу щодо несвоєчасної сплати узгоджених сум грошових зобов'язань протягом строків, визначених ПК України, а тому відповідно відсутні підстави для притягнення ТОВ «Мостбуд» до фінансової відповідальності, передбаченої статтями 111, 126 ПК України, про що вірно зазначено судом першої інстанції і доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують.

Податковим органом не доведено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський