Постанова № 52761657, 13.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 липня 2011 року 17:03 № 2а-5853/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Наумець О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Каффеін Комунікейшнз»

до

Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

про

скасування податкових повідомлень-рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТзОВ «Каффеін Комунікейшнз»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, про скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що висновок податкового органу, про завищення сум податкового кредиту сум ПДВ по контрагенту є безпідставним, оскільки останній є включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а також має свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ та міг видавати податкові накладні. Також зазначає, що неподання податкової звітності контрагентом не може бути підставою для відмови у включенні нарахованих у вартість послуг сум ПДВ, оскільки наслідки повинні наступати для контрагента.

В поданих письмових запереченнях відповідач зазначив, що в ході проведення документальної перевірки позивача встановлено розбіжності між задекларованою ним сумою податкового кредиту та податковими зобов’язаннями контрагентами. Покликається, що відсутність у контрагента податкової декларації свідчить про відсутність підстав для видачі податкових накладних.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

В період з 24.09.2010р. по 28.09.2010р. ДПІ у Святошинському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ «Каффеін Комунікейшнз» з питання правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.05.2010р. по 30.06.2010р., про що складено Акт №197/23-50/32775064 від 05.10.2010р.

Проведеним аналізом податкової звітності з податку на додану вартість, відповідно до автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, встановлено розбіжності по задекларованій сумі податкового кредиту та податкових зобов'язань контрагента ТзОВ «Каффеін Коммунікейшинз», тобто сума податкового зобов'язання постачальника не дорівнює сумі податкового кредиту покупця та розбіжність становить 227416грн.

Встановлено віднесення підприємством ТзОВ «Каффеін Коммунікейшинз»до складу податкового кредиту суми по операціях з ТзОВ «Виробнича фірма «Сервіс-Престиж», яке не подало в строк та на день проведення перевірки податкову декларацію з ПДВ або декларація з ПДВ визнана „недійсною" та відповідно не задекларувало свої податкові зобов'язання - за травень червень 2010р. у сумі 227416 грн., в результаті порушення вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п.7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 227 417 грн.

За результатами перевірки 22.10.2010р. ДПІ у Святошинському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002402310/0, яким визначено ТзОВ «Каффеін Коммунікейшинз»зобов’язання з ПДВ на загальну суму 341 125 грн..

ТзОВ «Каффеін Коммунікейшинз»оскаржило зазначене податкове повідомлення-рішення до ДПІ у Святошинському районі м. Києва, яка рішенням №20523/10/25-033 від 27.12.2010р. залишила скаргу без задоволення.

На підставі рішення про результати розгляду скарги, 20.01.2010р. ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийняла податкове повідомлення-рішення №0002402310/1, зобов’язання залишились попередніми.

Судом встановлено, що ТзОВ «Каффеін Коммунікейшинз»оскаржило зазначені рішення до ДПА у м. Києві, яка рішенням №3303/10/25-114 від 28.03.2011р. залишила скаргу без задоволення.

01.03.2010р. між ТзОВ «Виробнича фірма «Сервіс-Престиж»(виконавець) та ТзОВ «Каффеін Коммунікейшинз»(замовник) укладено договір №010310 про надання послуг/виконання робіт, згідно якого виконавець зобов’язався за завданням змовника надати послуги, виконати роботи та передати замовнику у повному складі всі майнові права інтелектуальної власності на умовах визначених договором, а замовник зобов’язався прийняти та оплатити виконавцеві належно надані послуги, виконані роботи, передати майнові права інтелектуальної власності на об’єкти.

Також, сторонами було укладено ряд додаткових угод до цього договору №2 від 28.04.2010р., №3 від 28.04.2010р., №4 від 28.04.2010 р., №5 від 12.05.2010р., №6 від 27.05.2010 р., №7 від 27.05.2010р., №8 від 01.06.2010р.

В судовому засіданні встановлено, що ТзОВ «Виробнича фірма «Сервіс-Престиж»надавало позивачу послуги з виробництва та поширення друкованої рекламної продукції, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунками-фактурами, адресною програмою розповсюдження реклами, актами здачі виконаних робіт замовникам реклами.

Також, надано зразки друкованої продукції в яких надавались послуги реклами.

Також, ТзОВ «Виробнича фірма «Сервіс-Престиж»видало ТзОВ «Каффеін Коммунікейшинз»наступні податкові накладні: №398 від 25.05.2010р. на суму ПДВ 66 233,08 грн., №400 від 25.05.2010р. на суму ПДВ 3913,33 грн., №403 від 26.05.2010р. на суму ПДВ 38 401 грн., №06111 від 11.06.2010р. на суму ПДВ 5547,72 грн.№06144 від 14.06.2010р. на суму ПДВ 42 290,79 грн., №16202 від 19.06.2010р. на суму ПДВ від 3974,01 грн., №06308 від 30.06.2010р. на суму ПДВ 70 370,70 грн.

Також, позивачем надано докази оплати за надані послуги.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що була чинною на момент виникнення правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. (пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно до п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп. 7.2.4. п. 7.2. ст.. 7 Закону «Про податок на додану вартість»зареєстровані платники податку мають право нараховувати податок на додану вартість, складати та видавати податкові накладні.

Аналіз норм Закону України “Про податок на додану вартість” дає підстави зробити висновок, що цим Законом передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку –покупця належно оформленої податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі оформлених податкових накладних, виданих постачальником ТзОВ «Виробнича фірма «Сервіс-Престиж».

Виходячи із системного аналізу положень цієї норми та підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” вимога щодо наявності надмірної сплати податки на додану вартість стосується того платника податку, яким сума цього податку заявлена до відшкодування. Закон України “Про податок на додану вартість” не пов’язує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету. До того ж сплачений покупцем в ціні придбання товару податок на додану вартість не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов’язаннях останнього. Остаточна ж сума податкових зобов’язань, в тому числі наявність таких на кінець звітного податкового періоду, визначається продавцем за правилами підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”. (згідно листа Вищого адміністративного суду України «Про деякі питання практики вирішення споріву справах за участю органів державної податкової служби»від 08.10.2008р.)

Як вбачається з матеріалів справи позивач сформував податковий кредит з ПДВ на підставі належним чином оформлених та виданих постачальником податкових накладних.

Судом встановлено, що на момент здійснення господарських операцій ТзОВ «Виробнича фірма «Сервіс-Престиж»було включено до Єдиного державного реєстру, а також перебувало на обліку платника податків, що підтверджується наявною у позивача копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Крім цього, слід зазначити, що податковим органом проводилась невиїзна, документальна перевірка, на підставі поданих позивачем декларацій, первинні документи не досліджувались, запити з метою дослідження бухгалтерських документів не направлялись. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав доказів обґрунтування підстав прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва № 0002402310/0 від 22.10.2010р. та № 0002402310/1 від 20.01.2011р.

3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь ТзОВ «Каффеін Коммунікейшинз»за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної в строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.О. Баранов