Постанова № 52760908, 23.10.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, тел. 7304272, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 34390710 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 жовтня 2015 р. № 820/8184/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Хмелівської Н.М.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій незаконними,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправними та таким, що не відповідає чинному законодавству проведення перевірки Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; визнати протиправною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) №0028971702 від 07.08.2015 року; визнати протиправною та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12.08.2015 року № НОМЕР_1.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність ОСОБА_2, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 21.06.12013 року по 31.12.2014 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 21.06.2013 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 07.08.2015 року №2176/20-31-17-02-08/НОМЕР_2 згідно з яким встановлені порушення абз1 п.2 ч.1 ст.7, п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Проте, позивач не погоджується із висновками акту перевірки, вважає їх такими, що не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами діяльності позивача. Таким чином, рішення прийняте за результатами такої перевірки та вимога про сплату боргу є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи не прибув, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, зазначивши, що порушення встановлені у ході перевірки зафіксовані належним чином у акті перевірки. Перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 облік оподаткування доходів і витрат від здійснення незалежної професійної діяльності здійснювала з порушенням вимог податкового законодавства, а саме: доходи, отримані приватним нотаріусом протягом 2013 та 2014 роки відображені у Книзі обліку доходів і витрат тільки загальним записом за рік. Враховуючи викладене, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю №8799 від 20.02.2012 року, зареєстровано приватну нотаріальну діяльність ОСОБА_2.

Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність ОСОБА_2, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 21.06.12013 року по 31.12.2014 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 21.06.2013 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 07.08.2015 року №2176/20-31-17-02-08/НОМЕР_2 (а.с. 11-36).

Перевіркою встановлено порушення позивачем абз1 п.2 ч.1 ст.7, п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообовязкове соціальне страхування у загальному розмірі 25340,77 грн (а.с. 35).

На підставі акту перевірки контролюючим органом винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.08.2015 року №Ф-0028971702, якою нараховано єдиний внесок у розмірі 25340,77 грн (а.с. 37).

Крім того, на підставі акту перевірки від 07.08.2015 року №2176/20-31-17-02-08/НОМЕР_2 Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області прийнято рішення від 12.08.2015 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0029111702 (а.с. 38).

Не погоджуючись і вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Суд зазначає, що нормативно-правовим документом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", статтею 2 якого закріплено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною другою статті 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Статтею 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено порядок обчислення і сплати єдиного внеску, згідно якого платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", для яких звітним періодом є календарний рік.

Також згідно п.5 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платником єдиного внеску є особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, зокрема юридичною практикою, в тому числі нотаріальною діяльністю.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" виданий наказ Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 №454 "Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в пункті 3.4 якого зазначено, що фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт один раз на рік до 1 травня року, наступного за звітним періодом.

Таким чином, звітним періодом для фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, в тому числі нотаріальною діяльністю - є календарний рік.

Згідно з п. 4 ст. 178 Податкового кодексу України, фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року, який відповідно до ст. 34 Податкового кодексу України є податковим періодом.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Форма податкової декларації була затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 793, в якій в розділі IV "Доходи отриманні фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність" вказуються суми доходу, витрат та податку за себе для зазначених осіб за календарний рік.

Таким чином, сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок в графі "усього" таблиці 3додатка 5 до Порядку № 454 має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, що забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року. Цей висновок підтверджується наказом Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 № 455 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в якому зазначено: "платники, визначені підпунктом 4 п. 2.1 розділу II Інструкції (фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно) сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації. Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток)" (підпункт 3 п. 4.5 розділу IV Інструкції).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 1.1. ст.1 Податкового кодексу України визначено, що цей кодекс регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Разом з тим, відповідно до п. 1.3 цієї ж статті, Податковий кодекс України не регулює погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.1 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" органи доходів і зборів мають право отримувати безоплатно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску, а також інші відомості, необхідні для виконання органами доходів і зборів функцій, передбачених цим Законом а також проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

А згідно ст. 3 Закону України "Про нотаріат", нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Як випливає із приписів п. 14.1.226 ст. 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш, як чотирьох фізичних осіб.

З урахуванням викладеного, приватний нотаріус є фізичною особою, а в трактуванні Податкового кодексу України та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - самозайнятою особою, яка займається незалежною професійною діяльністю, та не є суб`єктом, що зобов`язаний надавати відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску органам доходів і зборів та не підлягає перевірці ними з цього приводу.

Відповідно до абзаці другого п. 75.1 Податкового кодексу України, камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Таким чином, проведення посадовою особою Державної податкової інспекції у дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області планової документальної виїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності та повноти нарахування єдиного соціального внеску є перевищенням такою особою своїх службових повноважень.

Стосовно нарахування єдиного податку суд зазначає наступне.

На підставі та з урахуванням отриманого позивачем чистого оподаткованого доходу, розмір якого був відображений у поданих податкових декларацій, позивачем сформовано звіт про суми нарахованого доходу за 2013 рік від 13.04.2014 року та сплачено єдиного внеску за 2013 рік у розмірі 2811,00 грн; звіт про суми нарахованого доходу за 2014 рік від 26.04.2015 року та сплачено єдиного внеску за 2014 рік у розмірі 11834,13 грн.

При цьому, загальна сума річного доходу, визначена у податковій звітності співпадає із загальними річними показниками Книги обліку доходів та витрат. Позивач у встановленому законом порядку та за встановленою формою і у передбачені строки надавав відповідачу звіти про суми нарахованого доходу та суми нарахованого єдиного внеску, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що вимога про сплату боргу №0028971702 від 07.08.2015 року є безпідставною та такою, що підлягає скасуванню.

З приводу незаконності винесення відповідачем рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12.08.2015 року № НОМЕР_1 суд зазначає наступне.

Процедура нарахування і сплати фінансових санкцій з єдиного внеску регламентована Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 455, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 19.09.2013 № 1622/24154 (далі - Інструкція № 455).

Відповідно до п. 7.1. Інструкції №455 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Згідно п.7.12 Інструкції № 455, суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Оскільки податковим органом рішення про застосування штрафних санкцій винесено окремим рішенням, це є порушенням вимог Інструкції № 455.

Крім того, штрафні санкції розраховуються у відсотковому співвідношенні до розміру донарахованого єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування, а враховуючи, що судом під час розгляду справи встановлено, що вимога про сплату боргу №0028971702 від 07.08.2015 року є незаконною, то відповідно і донарахована в рішенні від 12.08.2015 року № НОМЕР_1 сума штрафних санкцій є необґрунтованою.

За таких підстав, вказане рішення суб'єкта владних повноважень підлягає скасуванню, отже позов в цій частині також є обґрунтованим.

Щодо позовних вимог позивача в частині визнання протиправною вимогу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) №0028971702 від 07.08.2015 року та визнання протиправним рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12.08.2015 року № НОМЕР_1, суд зазначає наступне.

Вимоги про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є однорідними позовними вимогами та передбачають один і той самий спосіб захисту прав позивача. Суд звертає увагу на те, що поняття скасування податкового повідомлення-рішення передбачає, тим самим, визнання його протиправним. Отже, щодо позовних вимог про визнання протиправними вимоги №0028971702 від 07.08.2015 року та рішення від 12.08.2015 року № НОМЕР_1, слід відмовити.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_2 є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з підстав викладених вище.

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій незаконними - задовольнити частково.

Визнати протиправним проведення перевірки Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) №0028971702 від 07.08.2015 року.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12.08.2015 року № НОМЕР_1.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 26.10.2015р.

Суддя С.О. Чудних