Постанова № 52757394, 14.01.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

14.01.2011 р. Справа № 2а - 4754/09/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О. за участю секретаря судового засідання Рибіцької К.О., від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н, від 16.10.09; ОСОБА_2, довіреність б/н, від 25.11.10; від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 7/9/10-023, від 04.01.11;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТОВ "ДС", вул. В.Морська, 63,Миколаїв,54001

доДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24/2,Миколаїв,54030

Прокуратура Миколаївської області провизнати протиправними податкові повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Микол про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.06.2007 р. № 0011172360/0, № 0011142360/0, № 0011162360/0.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню, оскільки вони не ґрунтується на нормах Закону України Про податок на додану вартість , Закону України Про опдаткування прибутку підприємства.

Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити в позові, оскільки перевіркою встановлено, що позивачем порушено податкове законодавство, податкові повідомлення рішення прийнятті законно і обґрунтовано та скасуванню не підлягають.

У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку:

Актом № 502/23-600/30976520 від 21.05.2007 р. про результати планової виїзної перевірки ТОВ ДС з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2006 р. встановлені порушення:

- ст.3, п.п.4.1.6, п.4.1,п.5.1, п.п.5.3.9 ст.5,п.6.1 ст.6,п.7.3.3 п.п.7.3.5 п.п.7.10.9 п.7.10 ст.7 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств в результаті чого зменшено (збільшено) відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток за 2004 р. на суму 3501 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 61 281 тис. грн.,

- п.п.7.2.1 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 Закону України Про податок на додану вартість № 168/97 від 03.04.1997 р. в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2004 р. на суму 19 160 грн., з яких платних податку вважається вільним від податкового зобовязання за лютий 2004 р. на суму 1000 грн. на підставі Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами.

- п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1,7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.1997 р. в результаті чого зменшено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за травень 2006 р. на 7453 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем були прийнятті податкові повідомлення-рішення :

- № 0011142360/0 від 4.06.2007 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 7 453 грн. за травень 2006 р. та 3 727 грн. сума штрафної ( фінансової) санкції.

-№ 0011172360/0 від 04.06.2007р., яким визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 18 160 грн. основного платежу та 9080 грн. штрафні ( фінансові) санкції.

- № 0011162360/0 від 04.06.2007 р., яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 59 273 грн., 30 036 грн. штрафні ( фінансові) санкції.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони відповідно до вимог ст. 2 КАС України.

В ході перевірки встановлено, що:

1) Відповідно вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість № 168/97-ВР платник податку зобовязаний подати покупцю податкову накладну, що має зазначені окремими рядками : е) опис(номенклатуру) товарів ( робіт, послуг) та кількість ( обсяг,обєм), ж) ціну поставки без врахування податку;

Позивач включив до складу податкового кредиту з ПДВ за квітень 2006 р. суму ПДВ у розмірі 7 500 грн. по податковій накладній № 48 від 12.04.2006 р. постачальник ПП Миколаїв-Маркет послуги по методам магнітного контролю зварювальних конструкцій на суму 37 500 грн., в якій не зазначено кількість ( обсяг, обєм) та ціна зазначених в податковій накладній послуг. Податковий кредит за квітень 2006 р. зменшений на суму 7 500 грн., оскільки податкова накладна оформлена з порушенням встановленого порядку. Відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного ( податкового) періоду складає 9 444 грн.(зменшено на 7500 грн.) Згідно даних декларації з ПДВ платника за травень 2006 р. сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів у попередньому податковому періоді та сума бюджетного відшкодування складають 16 897 грн., а за даними перевірки ц сума складає 9 444 грн. Різниця складає між цими сумами 7 453 грн., на яку зменшено сума бюджетного відшкодування за травень 2006 р.

Згідно п.п 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого ( нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів ( послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до п.п.7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. за № 168/97 платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної, б) дату виписування податкової накладної, в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої особи, як платника податку на додану вартість, г) податковий номер платника податку ( продавця та покупця), д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої, як платник податку на додану вартість, е) опис ( номенклатуру) товарів ( робіт, послуг) та кількість ( обсяг,обєм), є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача, ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні, и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Посилання відповідача в акті перевірки на відсутність у накладній кількість ( обсяг, обєм) та ціна не приймається судом до уваги, оскільки зазначити кількість ( обсяг, обєм можливо саме при придбанні товару, а не послуг, які неможливо визначити в одиницях. Ціна товару визначена з ПДВ та окремо суму ПДВ ( т.1 арк.с.212).

Наявність недоліків в заповненні податкової накладної не свідчить про недійсність такої накладної та неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового кредиту, оскільки у позивача є докази виконання робіт, послуг, що підтверджується договором про надання інформаційних послуг № 57 від 06.03.2006 р., протоколом - угодою про договірну ціну про надання послуг, актом прийому-передачі № 57/1 від 12.04.2006 р. ( арк. с.228-231,т.1).

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. за № 168/97 суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-якою поставкою товарів (робіт , послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В свою чергу підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлює, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

- залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно з підпункту 7.2.1 пункту 7.2, 7.7.1, підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР позивач по справі виконав обовязкові умови для виникнення права платника податку на бюджетне відшкодування:

- податковий кредит був сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних за фактично придбаний товар з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

- позивач сплатив на користь постачальників товар ( послуги) з урахуванням суми податку на додану вартість, яка була заявлена ним в подальшому до відшкодування;

- позивач відповідно до закону мав належним чином оформлені декларації з податку на додану вартість та заяву про повернення сум бюджетного відшкодування.

Таким чином, відповідач неправомірно зменшив суму бюджетного відшкодування , а податкове повідомлення рішення № 0011142360/0 від 4.06.2007 р. підлягає скасуванню, як таке, що прийняте незаконно та необґрунтовано.

2) Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість № 168/97-ВР Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підприємством ДС в порушення цієї статті віднесено до складу податкового кредиту за травень 2004 р. суму податку на додану вартість у розмірі 9 160 грн. по податковим накладним № 05/31 від 31.05.2004 р. виписаним ПП ОСОБА_4І на суму 4160 грн. ПДВ за інформаційні послуги по оцінці магнітної обстановки в акваторії морської бухти та № 24/5 від 24.05.2004 р., яка виписана ПП Южкомплект на суму 5000 грн. ПДВ за придбання технічних послуг по монтажу електрокабелю тимчасової обмотки для ЕМО морського обєкту без документів, що підтверджують факт використання в господарській діяльності ТОВДС придбаних послуг.

У висновку експерта зазначено, що придбані позивачем послуги могли використовуватись для виконання товариством своїх зобовязань перед замовником Державною компанією Укрспецекспорт м. Київ по Договору на проведення дослідно-конструкторських робіт № 3/24-Д від 10.03.2004 р. ( арк. с. 336-344,т.1).

Відповідач в акті перевірки зазначив, що підприємством ДС на порушення п.п.7.2.1 п.7.2 п.п.7.4.5 п.7.4 Закону України Про податок на додану вартість № 168/97-ВР віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ за листопад 2004 р. суму ПДВ 9000 грн. по податковій накладній № 91 від 04.11.2004 р. постачальник ПП ОСОБА_5 послуги по монтажу кабелю . Податкова накладна оформлена з порушенням встановленого порядку, а саме в якій не зазначено кількість, одиниці виміру та ціна.

Посилання відповідача в акті перевірки на відсутність у накладній кількість, одиниці виміру не приймається судом до уваги, оскільки зазначити одиниці виміру можливо саме при придбанні товару, а не послуг, які неможливо визначити в одиницях. Ціна товару визначена з ПДВ та окремо суму ПДВ ( т.1 арк.с.212).

Наявність недоліків в заповненні податкової накладної не свідчить про недійсність такої накладної та неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового кредиту, оскільки у позивача є докази виконання робіт, послуг, що підтверджується договором про надання послуг № 39 від 01.10.2004 р., протоколом - угодою про договірну ціну про надання послуг, актом прийому-передачі № 39/1 від 04.11.2004 р. ( арк.с.208-211,т.1).

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0011172360/0 від 04.06.2007р. підлягає скасуванню,як неправомірне.

3) Податковим повідомленням-рішенням № 0011162360/0 від 04.06.2007 р. визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 59 273 грн., 30 036 грн. штрафні ( фінансові) санкції.

Виходячи з принципу офіційного з'ясування обставин справи, суд на підставі ст. 11 КАС України, витребував у відповідача розгорнутий розрахунок суми зобовязань з податку на прибуток та штрафних санкцій.

Відповідач пояснив, що внаслідок від»ємного значення податку на прибуток за даними позивача за 2005 р. в розмірі ( -3578 грн.) суми донарахувань за 2005 р. не були враховані під час визначення податкового зобовязання, а сума податкового зобовязання з податок на прибуток складає: за ІІ кв. 2004 р. 11 840 грн., ІІІ кв.2004 р.- 342 грн., І кв. 2006 р. 1 205 грн., ІІ кв.2006 р. 39416 грн., ІІІ кв.2006 р.- 540 грн., ІV кв.2006 р.- 5930 грн.

Відповідач нарахував позивачу суму неврахованих процентів, умовно нарахованих на залишок неповерненої в звітному періоді суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від ЗАТ НВО «Тор»відповідно до п.1.22.1, п.1.22 ст.1 п.4.1.6,п.4.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР в сумі 8 810,15 грн.

Відповідно до п.п. 4.1.6, п.4.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Позивач отримав суму поворотної фінансової допомоги в сумі 12 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 101 від 18.05.2006 р.( т.5 арк.с.108) та відображена в декларації про прибуток за І кв2003 р. у строчці 01.6 , яка не була погашена на кінець звітних періодів за період з 01.04.2004 р. по 31.03.2006 р.

Це нарахування було предметом експертного дослідження, в якому зазначено, що ДПІ в акті перевірки невірно застосована формула розрахунку умовних процентів, замість кількості днів використання фінансової допомоги за звітний період ( квартал) ДПІ використовувало кількість днів від кінця розрахункового періоду до фактичного дня погашення. Експертом нарахована сума умовних процентів 2 292,53 грн. ( арк.с.8, т.5).

Таким чином, суд вважає, що позивач повинен був нараховувати проценти по кварталах та сплачувати з цієї суми податок на прибуток, що із загальної суми визначеної експертом складає 2 292,53 : 100 х 25 = 573,13 грн.

Відповідачем встановлено порушення позивачем п.п.7.3.3,п.7.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР у частині перерахунку балансової вартості іноземною валюти, отриманої як аванс або виручка, яка обліковується на банківському рахунку платника податку на дату закінчення звітного періоду. Перевіркою встановлено не віднесення до складу валових доходів у І кв.2006 р. суми перерахунку , що складають 1 288,84 грн., ІІ кв.2006 р.- 165,47 грн., ІІІ кв. - 73 986,17 грн., валові витрати ІІІ кв. 2006 р. 71 827,26 грн. Розрахунковий прибуток 3 613,22 грн.

Відповідно до ст.7.3.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР у разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

У такому ж порядку підлягає перерахунку балансова вартість іноземної валюти, отриманої як аванс або виручка чи внаслідок проведення будь-яких інших операцій (включаючи прямі чи портфельні інвестиції), яка обліковується на банківських рахунках платника податку або у його касі на дату закінчення звітного періоду.

Позивач самостійно виправив помилку по не нарахуванню в строчці 01.6 суму інших доходів на суму доходів від продажу валюти в сумі 3 368 грн. в декларації з податку на прибуток за 2006 р.( арк. с.303, 308 ) та нарахував штрафну санкції в розмірі 5 % і надавав відповідачу лист з поясненнями стосовно відповідних виправлень помилок, але податкова інспекції не прийняла дані доводи позивача до уваги та донарахувала йому зобовязання.

Позивач в рядку 02.2 самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів зазначив суму 75 636 грн., з яких 72 268 грн. за І кв. 2006 р. виявлені помилки та 3 368 грн. виправлення помилки за І, ІІІ кв.2006 р. згідно бухгалтерської довідки по виправленню помилок при операціях з іноземною валютою в 2006 р., про що зазначено в листі позивача по декларації з податку на прибуток за 2006 р. ( арк.с.118 , т.5)

Відповідно до ст. 17.2 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку . При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Таким чином, суд вважає, що позивач скористався своїм правом та виправив самостійно свої помилки у податковій декларації наступного періоду, тому донараховуючи позивачу податок на прибуток в цій частині відповідач діяв неправомірно.

В ІV кв. 2006 р. відповідачем встановлено заниження позивачем валового доходу на суму 27 091 грн. в результаті перерахунку суми податкового зобовязання по завершенню довгострокового контракту від 18.02.2006 р. укладеного позивачем з China Shipbuilding, ОСОБА_2 по виготовленню установки DS 10 МD

Відповідно до вимог п.п.7.10.9 п.7.10 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР після завершення довгострокового контракту підприємство здійснює перерахунок сум податкових зобовязання поперед бо визначених ним, за наслідками кожного податкового періоду протягом строку виконання такого довгострокового договору ( контракту), визначаючи фактичний коефіцієнт виконання довгострокового контракту, як співвідношення витрат відповідних попередніх звітних періодів до фактичних загальних витрат, понесених виконавцем при виконання довгострокового контракту та доход таких періодів, як добуток кінцевої договірної ціни обєкта довгострокового контракту на фактичний коефіцієнт виконання довгострокового контракту.В ході перевірки встановлено, що підприємством оформлено ВМД ЕК 10 № 504000005/6/501257, на якій значаться дві печатки митниці від 28.12.2006 р. та 01.02.2007 р. Отримавши відповідь митниці про те, що ВМД оформлена 28.12.2006 р. відповідач зробив висновок про те, що установка DS 10 МD була виготовлена 28.12.2006 р. та готова для передачі замовнику, тому підприємство повинно було відобразити податкові зобовязання з податку на прибуток в ІV кв.2006 р.

Ухвалою від 27.09.2010 р. суд витребував з Миколаївської митниці докази, що підтверджують, коли було завершено митне оформлення установки за контрактом від 18.02.2006 р.

На виконання вимог ухвали Миколаївська митниця надала суду відповідь ( арк.с.101, т.5), що митне оформлення товару було здійснено 28.12.2006 р., але товар знаходився в зоні митного контролю та вивезений за межі митної території України 03.02.2007 р.

Обґрунтованість нарахування відповідачем позивачу валових доходів по довгостроковому контракту досліджувалась експертом в ході проведення експертизи, в якій зазначено, що згідно умов контракту від 18.02.2006 р. п.п.7.4 п.7 передбачено, що право власності на товар переходить від продавця покупцю після підписання ОСОБА_3 про завершення робіт та отримання продавцем усіх платежів передбачених контрактом датою завершення довгострокового контракту. Акт виконаних робіт сторонами був підписаний 11.04.2007р., тому датою завершення довгострокового контракту є 11.04.2007 р. Дата перерахунку сум податкових зобовязань позивач повинен був провести після 11.04.2007 р. І відобразити це в декларації про прибуток за І пів. 2007 р.

Суд погоджується з думкою експерта, тому що вона повністю ґрунтується на вимогах п.п.7.10.9 п.7.10 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР, оскільки відповідачем помилково зазначена дата закінчення довгострокового контракту 28.12.2006 р.

Відповідач зазначив, що позивачем в порушення п.п.12.1.5,п.12.1, ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР не збільшено валовий доход на суму 20 800 грн., як сумнівну заборгованість по договору з надання послуг по оцінці магнітної обстановки в акваторії морської бухти з ПП ОСОБА_6 на загальну суму 24 960 грн. в т.ч. ПДВ 4 160 грн. ТОВ ДС не сплачено ОСОБА_6 за інформаційні послугу по оцінці магнітної обстановки в акваторії морської бухти.

Пунктом 12.1.5,п.12.1, ст.12 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР передбачено, що платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

В цій статті зазначено, що необхідною умовою для збільшення валових доходів на суму непогашеної заборгованості є визнання у порядку досудового врегулювання спору позивачем або судом чи за виконавчим написом нотаріуса. Визнаної претензії позивачем, рішення суду про стягнення з позивача суми заборгованості відповідач суду не надав, тому у позивача не виникає обовязку для збільшення валових доходів.

В поясненнях відповідач зазначає, що встановлено, завищення валових витрат позивачем за ІІ кв. 2004 р. в сумі 45 800 внаслідок віднесення до їх складу витрат в сумі 30 000 грн. на виконання договору з надання послуг по монтажу електрокабеля тимчасової обмотки для ЕМО, де виконавець ПП Южкомплект. Договір підписаний позивачем та від ПП Южкомплект ОСОБА_7, яка згідно листа ГВПМ СДПІ ВПП у м. Миколаєві бухгалтерські документи, договори, податкові і видаткові накладні, як директор підприємства не підписувала. На вимогу суду відповідач не надав суду вироків суду , які набрали законної сили , не надав суду доказів кримінально-карних діянь відносно сторін вищезазначеного договору, в межах яких слідчих дій були відібрані пояснення від ОСОБА_7 відповідач суду не пояснив. Таким чином, в цій частині всі пояснення відповідача ґрунтуються на припущеннях без посилань на порушення позивачем конкретних норм права.Позивачем завищені валові витрати на суму нарахувань пенсійного фонду на заробітну плату на загальну суму 684 грн. ТОВДС нараховано суму нарахувань пенсійного фонду на заробітну плату у розмірі 76 грн., але в Декларації з податку на прибуток віднесена сума 760 грн. Таким чином підприємством завищено суму нарахувань пенсійного фонду на заробітну плату на 684 грн. та занижено податок на прибуток в сумі 171 грн.Таким чином відповідачем правомірно нараховано позивачу зобовязання з податку на прибуток в сумі 744,13 ( 171 + 573,13 грн.) та штрафні санкції в сумі 372,06 грн., що в сумі складає 1116,20 грн. в іншій частині сум донарахувань ,суд вважає, що відповідач не довів належними засобами доказування правомірність прийняття ним податкового повідомлення-рішення № 0011162360/0 від 04.06.2007 р., яке підлягає скасуванню частково в сумі 88 192,80 грн., з яких 58 528,87 грн. основного платежу, 29 663,94 грн. штрафних ( фінансових) санкцій.Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.Судові витрати у вигляді судового збору підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України на підставі п.1 ст. 94 КАС України частково в сумі 1 грн. 70 коп.

Керуючись ст. ст. 11,71,94 158-163, 167, 254 КАС України суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0011142360/0 від 4.06.2007 р., № 0011172360/0 від 04.06.2007р. повністю, № 0011162360/0 від 04.06.2007 р. частково в сумі 88 192,80 грн., з яких 58 528,87 грн. основного платежу, 29 663,94 грн. штрафних ( фінансових) санкцій.

3. В решті позову відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю ДС, м. Миколаїв, вул. Велика Морська,63 з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т. О. Гордієнко

Повний текст постанови складений

та підписаний суддею 19.01.2011 р.