Постанова № 52757294, 10.02.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

10:00 год.

10.02.2011 р.справа № 2а - 3575/09/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,

представника позивача: ОСОБА_1, довіреність № 07-78, від 10.01.11 р.,

відповідача: ОСОБА_2, паспорт серії ЕО 056012, виданий 19.01.10 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЦентрального районного центру зайнятості м. Миколаєва, вул. Нікольська, 68, м. Миколаїв, 54001

доОСОБА_2, АДРЕСА_1, 54025

простягнення заборгованості у сумі 549,04 грн. керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 54025, відомості про банківські рахунки відсутні, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва (вул. Нікольська, 68, м. Миколаїв, 54001, р/р 37175001000436 у ГУДК Миколаївської області, одержувач Центральний районний центр зайнятості м. Миколаєва, МФО 826013, ЄДРПОУ 20917678) нараховану та виплачену допомогу по безробіттю у сумі 549,04 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

СуддяА. О. Мороз

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

10:00 год.

10.02.2011 р.справа № 2а - 3575/09/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,

представника позивача: ОСОБА_1, довіреність № 07-78, від 10.01.11 р.,

відповідача: ОСОБА_2, паспорт серії ЕО 056012, виданий 19.01.10 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЦентрального районного центру зайнятості м. Миколаєва, вул. Нікольська, 68, м. Миколаїв, 54001

доОСОБА_2, АДРЕСА_1, 54025

простягнення заборгованості у сумі 549,04 грн. В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернувся Центральний районний центр зайнятості м. Миколаєва (далі - позивач) до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача безпідставно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 549,04 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що, відповідач, перебуваючи на обліку як безробітний та отримуючи допомогу по безробіттю, виконував роботу відповідно до умов договору і, відповідно, не мав права на отримання допомоги по безробіттю.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просить суд задовольнити його з наведених підстав.

Відповідач адміністративний позов не визнав, вважає його необґрунтованим, оскільки позивач не надав докази отримання відповідачем коштів у сумі 549,04 грн., а тому просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

У відповідності до ст. 160 ч. 3 КАС України, у судовому засіданні 10.02.11 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши докази, надані сторонами, суд приходить до наступного.

Відповідач 08.10.07 р. звернувся до Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва за сприянням у працевлаштуванні. Згідно п. 2 абз. 3 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 219 (далі - Порядок), під час проведення реєстрації кожна особа за допомогою працівника центру зайнятості заповнює із застосуванням автоматизованої системи картку особи, що звернулася до центру зайнятості (далі - картка), у якій зазначаються особисті дані особи (прізвище, ім'я та по батькові; зареєстроване місце проживання; число, місяць та рік народження, ідентифікаційний номер), останнє місце роботи або вид діяльності, що визначений частиною третьою статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", підстава припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або підстава припинення іншого виду діяльності, що підтверджено документально, і засвідчує особистим підписом достовірність внесених до картки даних та ознайомлюється з пам'яткою "Ваші права - Ваші обов'язки".

Згідно вказаної норми Порядку, відповідач заповнив картку № 140510407100800004 (а. с. 6).

Відповідно до п. 11 абз. 2, 3 Порядку, державна служба зайнятості здійснює підбір підходящої роботи для громадян відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про зайнятість населення". За відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості.

Таким чином, з вказаної норми вбачається, що наданню статусу безробітного обов'язково передує реєстрація особи у центрі зайнятості як такої, що шукає роботу. При цьому, центр зайнятості, приймаючи рішення про надання особі статусу безробітного, виходить з тих відомостей, які особа внесла у персональну картку, при реєстрації як такої, що шукає роботу.

15.10.07 р. відповідач подав заяву про надання йому статусу безробітного і отримання допомоги по безробіттю (а. с. 5).

Відповідно до ст. ст. 22, 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", того ж дня відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю, яка виплачувалась у період з 01.09.07 р. до 08.10.08 р., що підтверджується витягом з наказів від 31.10.08 р. (а. с. 10).

Сума виплаченої відповідачу допомоги по безробіттю за вказаний період, тобто з 01.09.07 р. до 08.10.08 р., склала 549,04 грн., що підтверджується довідками позивача (а. с. 9, 23).

На виконання вимог ст. 12 ч. 2 п. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", позивачем проведено звірку даних центру зайнятості із даними Державної податкової адміністрації України і виявлено, що перебуваючи на обліку як безробітний та отримуючи допомогу по безробіттю, відповідач працював охоронцем у ТОВ "Автоцентр на Строителей", що підтверджується наявними у справі матеріалами (а. с. 7, 8).

Відповідно до ст. 1 ч. 3 п. а Закону України "Про зайнятість населення", особи працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, відносяться до зайнятого населення.

З огляду на наведені норми, суд приходить до висновку про те, що відповідач на час перебування на обліку у Центральному районному центрі зайнятості м. Миколаєва, виконував роботу відповідно до умов договору.

Згідно п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 р. № 357, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Позивачем 30.04.09 р. складений Акт № 58 розслідування страхових випадків та обґрунтування виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (а. с. 7), у якому зафіксовано, що відповідач, перебуваючи на обліку як безробітний та отримуючи допомогу по безробіттю, виконував роботу відповідно до умов договору.

Таким чином, суд вважає, що відповідачу було безпідставно нараховано та виплачено допомогу по безробіттю у сумі 549,04 грн.

Спори, що виникають із правовідносин щодо виплати допомоги по безробіттю, відповідно до ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, доведені позивачем та підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку запереченням відповідача щодо того, що він не отримував допомоги по безробіттю, а тому вимоги позивача безпідставні, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У матеріалах справи мається договір № 56 по виплаті державної соціальної допомоги від 21.07.06 р. (а. с. 117-118), укладений між ТОВ "Український промисловий банк" та позивачем. Відповідно до п. 1.1. цього договору банк, приймає на себе зобов'язання здійснювати зарахування на відкриті в установах банку поточні або карткові рахунки громадян, які перебувають на обліку в центрі зайнятості, виплату допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги безробітному.

Відповідно до реєстрів платіжних доручень на виплату допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги (а. с. 112-116), позивач здійснив перерахування до банку коштів, які призначались для виплати відповідачу допомоги по безробіттю, зокрема:

- у першій декаді вересня 2008 р. 112,0 грн.

- у третій декаді вересня 2008 р. 224,0 грн.,

- у першій декаді жовтня 2008 р. 84,0 грн. та 48,39 грн.,

- у третій декаді жовтня 2008 р. 80,65 грн.,

що загалом складає 549,04 грн.

Відповідно до довідки ТОВ "Український промисловий банк" № 1118/05 від 04.03.10 р. (а. с. 57), відповідачу була нарахована сума 544,38 грн., а 24.09.08 р. у відділенні № 6 Миколаївської філії ТОВ "Укрпромбанк" позивач через банкомат отримав кошти у сумі 470,0 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що заперечення відповідача щодо неотримання ним допомоги по безробіттю спростовуються доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Заперечення відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду безпідставні з огляду на таке.

Відповідно до ст. 99 ч. 2 КАС України, у редакції чинній на момент звернення позивача з позовом до суду, для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Факт безпідставного отримання відповідачем допомоги по безробіттю встановлено позивачем під час звірки даних центру зайнятості із даними Державної податкової адміністрації України 30.04.09 р.

Адміністративний позов подано до суду 22.07.09 р., що вбачається з вхідного штампу (а. с. 2), тобто у межах річного строку звернення до адміністративного суду.

Судові витрати в адміністративній справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 54025, відомості про банківські рахунки відсутні, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва (вул. Нікольська, 68, м. Миколаїв, 54001, р/р 37175001000436 у ГУДК Миколаївської області, одержувач Центральний районний центр зайнятості м. Миколаєва, МФО 826013, ЄДРПОУ 20917678) нараховану та виплачену допомогу по безробіттю у сумі 549,04 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова у повному обсязі складена

14 лютого 2011 р.

СуддяА. О. Мороз