Постанова № 52757190, 22.10.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2015 року 12 год. 32 хв. Справа № 813/3784/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Козак О.О.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до приватного підприємства «ОККО Нафтопродукт» про застосування заходів реагування, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до приватного підприємства «ОККО Нафтопродукт», в якій позивач просить суд: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення подальшої роботи АЗК ПП ««ОККО Нафтопродукт» за адресом Києво-Святошинській район, смт. Чабани, автодорога Київ ОСОБА_1, і визначити спосіб виконання судового рішення в порядку передбаченого наказом МНС України від 21.10.2004 року №130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 року за №1416/10015 шляхом відключення підприємству джерела електроживлення, накладання печаток на розподільчі щитки, та вхідні двері АЗК ПП ««ОККО Нафтопродукт» за адресом Києво-Святошинській район, смт. Чабани, автодорога Київ ОСОБА_1.

Ухвалою суду від 21 липня 2015 року провадження у справі відкрито, хід її розгляду відображено в ухвалах суду, а в судовому засіданні 22 жовтня 2015 року, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України проголошено вступну і резолютивну частини постанови.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення подальшої роботи АЗК ПП «ОККО Нафтопродукт», має на меті попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на АЗК ПП «ОККО Нафтопродукт», численних порушень вимог чинного законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоровю людей.

Всі порушення, які створюють загрозу життю і здоровю людей, які працюють і перебувають на підприємстві, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, перелічені позивачем в Акті перевірки відповідача від 30.06.2015 року № 142.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях від 31 липня 2015 року, а в додаткових поясненнях наданих представником відповідача зазначається, що виявлені під час перевірки порушення є усунутими. Крім цього, повне зупинення подальшої роботи АЗК ПП «ОККО Нафтопродукт» за адресом Києво-Святошинській район, смт. Чабани, автодорога Київ ОСОБА_1, за результатами перевірки, не є адекватною мірою реагування.

Позивач в судове засідання не прибув, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Представник відповідача в судовому засіданні 22 жовтня 2015 року з метою додаткового обґрунтування безпідставності висновків акту перевірки та підтвердження усунення порушень, надав суду додаткові документи, та просив у позові відмовити у повному обсязі.

Дослідивши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.01.2015 року № 317-р «Про надання дозволу на проведення планових перевірок стану пожежної та техногенної безпеки» надано Державній службі з надзвичайних ситуацій та її територіальним органам дозвіл на проведення протягом квітня-червня 2015 року планових перевірок стану дотримання пожежної та техногенної безпеки, зокрема, на підприємствах, в установах та організаціях, у власності і користуванні яких перебувають обєкти підвищеної небезпеки.

На підставі наказу від 14.05.2015 №111, посвідчення на перевірку 3178 від 15.06.2015 року в період з 15 червня по 30 червня 2015 року провідним інспектором Києво-Святошинського РВ ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту ОСОБА_2 та провідним інспектором Києво-Святошинського РВ ГУ ДСНС України у Київській області лейтенантом служби цивільного захисту ОСОБА_3 проведено планову перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб АЗК ПП «ОККО-Нафтопродукт» (ідентифікаційний код юридичної особи 36670361) за адресом: Києво-Святошинський район, смт. Чабани, автодорога Київ-Одеса.

За результатами перевірки складено Акт №142 від 30.06.2015 року за висновками якого, згідно переліку порушень вимог законодавства, виявлених органом ДСНС України під час здійснення перевірки (надалі Перелік) (стор.12 Акту) перевіряючи встановили наступні порушення:

1.п.п.3.11 п.3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 №252/26697 (надалі Правила пожежної безпеки в Україні) - пожежні щити, розташовані на території АЗК не укомплектовані згідно норм;

2.п.п.10.1, п.10 розділу VІ Правил пожежної безпеки в Україні та п.4.3, п.4.4 Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 6.12.2005 р. N 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.03.2006 за N 291/12165 (надалі НАПБ Б.05.019-2005) АЗК не забезпечено розрахунковим запасом води для цілей зовнішнього пожежогасіння;

3.п.п.10.1, п.10 розділу VІ Правил пожежної безпеки в Україні, п.4.5 НАПБ Б.05.019-005) водозабір з пожежних резервуарів виконано на відстані менше 35 м від вибухонебезпечних пристроїв АЗК;

4.роз. VІІ глава 1 п.31 Правил пожежної безпеки для обєктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 24.12.2008 N 658, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.2009 за N 235/16251 (надалі НАПБ В.01.058-2008/112) та п.17.2.17 Відомчих будівельних норм «Проектування складів нафти i нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа, затвердженими наказом Держнафтогазпрому України від 24.12.1999 № 136-а (надалі ВБН В2-2-58.1-94) АЗС не забезпечено плівкоутворюючим піноутворювачем для ліквідації можливих пожеж пожежною технікою;

5.п.п.2.37 п.2, розділ ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні шляхи евакуації АЗК захаращені матеріальними цінностями;

6.п.п.10.1, п.10 розділу VІ Правил пожежної безпеки в Україні, п.2.7.1 НАПБ Б.05.019-2005 площа приміщення сервісного обслуговування водіїв та пасажирів АЗК перевищує 50 м2;

7.п.п.10.1, п.10 розділу VІ Правил пожежної безпеки в Україні, п.2.7.1 НАПБ Б.05.019-2005 в приміщеннях АЗК розташовано зал кафе;

8.п.п.10.1, п.10 розділу VІ Правил пожежної безпеки в Україні, п.3.1.8 НАПБ Б.05.019-2005 приміщення для персоналу та операторська АЗК не відокремлені від приміщень сервісного обслуговування водіїв та пасажирів протипожежними перегородками 1-го типу і перекриттям 3-го типу;

9.ст.36 п.2 Кодексу цивільного захисту України в проектній документації відсутній розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони);

10.ст.133 Кодексу цивільного захисту України не укладено договір (угоду) про обовязкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами.

У відповідності до ч. 2 ст.65 Кодексу цивільного захисту України у субєктів господарювання приватної форми власності органи державного нагляду у сфері цивільного захисту контролюють виконання заходів щодо захисту населення та працівників на випадок надзвичайної ситуації, а також вирішення питань техногенної та пожежної безпеки, що стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб і громадян.

Згідно пунктів 1, 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України визначено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 статті 70 Кодексу визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

У свою чергу, державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, згідно з Указом Президента України «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій» від 16.01.2013 № 20/2013, здійснює Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України), яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України та входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Таким чином, єдиною підставою для повного або часткового зупинення діяльності підприємства є факт створення відповідачем реальної загрози життю та здоров'ю людей, у зв'язку з експлуатацією АЗК, і цей факт має бути доведений належними та допустимими доказами.

На думку суду, вказане позивачем не доведено, зважаючи на наступне.

Як встановлено судом, ПП «ОККО-Нафтопродукт» на підставі договору оренди №2013/10-13 від 31.10.2013 року здійснює експлуатацію майнового комплексу «Автозаправна станція з магазином», який розташований за адресою: Київська область, смт.Чабани, вул. Київський Шлях,12.

Експертним звітом щодо розгляду проектної документації (позитивний) по проекту «Будівництво АЗК на території Чабанівської с/р Києво-Святошинського району Київської області на а/д М-05 Київ-Одеса км 13+823-13+978 (ліворуч)» Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» ДП «Укрдержбудекспертиза» від 23.04.2012 №10-00761-11/П за результатами розгляду проекту та внесення змін до нього, згідно проведених експертних зауважень та пропозицій встановлено, що зазначена проектна документація розроблена з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі до доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, екології, пожежної та техногенної безпеки і може бути рекомендована до затвердження в установленому законом порядку з технічними показниками, зазначеними у даному Експертному звіті.

Сертифікатом серії ІV №16512244854, виданого 29.12.2012 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України засвідчила відповідність закінченого будівництвом обєкта (черги, окремого пускового комплексу): «будівництво АЗК на території Чабанівської с/ради, Києво-Святошинського району, Київської області на а/д М-05 Київ-Одеса, км 13+823-13+978 (ліворуч)» проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації. Вказаний сертифікат виданий на підставі акта готовності обєкта до експлуатації (копія додається).

Згідно акта готовності №44 від 28.12.2012 року на обєкті виконано згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами всі роботи, передбачені проектною документацією. Обладнання встановлено згідно з актами про його прийняття після випробування у визначеному порядку. Заходи з охорони праці, забезпечення вибухонебезпеки, пожежної безпеки, охорони навколишнього природного середовища і антисейсмічні заходи, передбачені проектом будівництва (п.7,8 акту готовності).

Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів визначено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461. Згідно п.25 вказаного Порядку, в редакції чинній на момент видачі Сертифіката серії ІV №16512244854, виданого 29.12.2012 року, Державна архітектурно-будівельна інспекція приймає подані замовником заяву і акт готовності об'єкта до експлуатації та з метою визначення відповідності об'єкта проектній документації, вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил проводить відповідну перевірку. Інспекція під час проведення перевірки має право відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати проектну і виконавчу документацію, визначені державними будівельними нормами, стандартами і правилами, інші документи, матеріали, відомості, довідки та пояснення з питань, що виникають, та залучати у разі потреби установи, організації, державні органи. Підставою для відмови у видачі сертифіката є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; невідповідність об'єкта проектній документації та вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил.

Таким чином, на момент введення в експлуатацію об'єкта - АЗК на території Чабанівської с/ради, Києво-Святошинського району, Київської області на а/д М-05 Київ-Одеса, км 13+823-13+978 (ліворуч) відповідав проектній документації, вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил в тому числі у сфері протипожежної і техногенної безпеки.

Відтак, видача відповідачу 29.12.2012 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України Сертифікату серії ІV №16512244854 та наведене вище спростовує викладені позивачем в Акті перевірки від 30.06.2015 року №142 порушення, згідно Переліку під номерами 2,3,6,7,8 та 9, що повязані з оцінкою позивачем дотримання норм, стандартів і правил, в тому числі у сфері пожежної і техногенної безпеки при здійсненні проектування та будівництва зазначеної вище АЗК. Доказів невідповідності збудованого обєкта, а саме вказаної вище АЗК, проектній документації позивачем не надано.

Крім того, судом приймаються до уваги заперечення відповідача в частині вказаних вище порушень, зокрема про таке.

Обгрунтовуючи наявність порушення під номером 6 та 7 Переліку, що полягають у перевищенні 50 м2 площею приміщення сервісного обслуговування водіїв та пасажирів АЗК та розташування в приміщеннях АЗК залу кафе, позивач покликається на вимоги підпункту 10.1. пункту 10 розділу VІ «Правил пожежної безпеки в Україні» та на п.2.7.1 НАПБ Б.05.019-2005 «Інструкція щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій», яким передбачено, зокрема, що на території БП АЗС не дозволяється розташовувати: будинки та споруди сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, за винятком: підприємства роздрібної торгівлі з продажу супутніх товарів без торговельного залу; підприємства роздрібної торгівлі з продажу супутніх товарів з торговельним залом площею не більше 50 м 2. Підпунктом 3.1.1 згаданого НАПБ Б.05.019-2005 передбачено, що на території АЗС дозволяється розміщувати будинки і приміщення: операторської, адміністрації, котельні, приймання їжі, служби охорони, санітарних вузлів, комор для спецодягу, інструменту, запасних деталей, приладів та обладнання. Крім зазначених вище будинків і приміщень, на території автозаправних комплексів дозволяється розміщувати будинки, приміщення сервісного обслуговування пасажирів, водіїв і їх транспортних засобів: підприємства роздрібної торгівлі з продажу супутніх товарів, кафе (без літніх майданчиків), санітарні вузли, пости технічного обслуговування і мийки автомобілів.

У відповідності до ч.7 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності» у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання.

Безпідставним і необґрунтованим є посилання позивача на порушення відповідачем п.п.10.1 п.10 VІ Правил пожежної безпеки в Україні та п.3.1.8 НАПБ в звязку з невідокремленням приміщення для персоналу та операторської від приміщень сервісного обслуговування водіїв та пасажирів протипожежними перегородками 1-го типу і перекриттям 3-го типу (номер 8 Переліку), оскільки згідно наданого відповідачем витягу з плану АЗС (експлікація приміщень), приміщення для персоналу та операторської від приміщень сервісного обслуговування водіїв та пасажирів відокремлені протипожежними перегородками із керамічної цегли, що відповідає проектній документації при будівництві АЗК. Наведені доводи відповідача позивачем не спростовано, вказані порушення в Акті перевірки не містять детального опису чи посилання на належні допустимі докази.

Щодо зазначеного в Переліку під номером 9 порушення відповідачем вимог ст.36 п.2 Кодексу цивільного захисту України в звязку з відсутністю в проектній документації розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони), суд вважає необхідним зазначити, що проектна документації будівництва АЗК затверджена 03.05.2012, дозвіл на виконання будівельних робіт виданий інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві 03.07.2012 № КС 11412109138, про що зазначено в акті готовності обєкта до експлуатації (п.3,4 акту готовності), в той час як Кодекс цивільного захисту, на який покликається позивач, набрав чинності лише 21.11.2012 року, а введено в дію з 01.07.2013 року. Разом з тим, на виконання вимог законодавства, чинного на момент здійснення проектування будівництва АЗС, відповідачем виготовлено проект Інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони), копія якого долучена до матеріалів справи.

Відображені в Акті перевірки порушення під номером 1 та 4 Переліку, усунені відповідачем, що підтверджено наданими до матеріалів справи належними доказами.

Так, зокрема копією рахунку-фактури від 20.07.2015 року, видатковою накладною від 29.07.2015 року № РН-0000124 підтверджено усунення порушення п.п.3.11 п.3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні (номер 1 Переліку), в частині неукомплектованості пожежних щитів, розташованих на території АЗК.

Як вбачається з Акту перевірки, позивач покликається на порушення відповідачем роз. VІІ глава 1 п.31 Правил пожежної безпеки для обєктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 24.12.2008 N 658, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.2009 за N 235/16251 та п.17.2.17 Відомчих будівельних норм «Проектування складів нафти i нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа, затвердженими наказом Держнафтогазпрому України від 24.12.1999 № 136-а (ВБН В2-2-58.1-94) (номер 4 Переліку) .

У відповідності до п.31 Правил пожежної безпеки для обєктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів АЗС (крім пересувних АЗС, АГЗС і АГЗП) забезпечуються розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою.

Згідно п.17.2.17 Відомчих будівельних норм «Проектування складів нафти i нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа, затвердженими наказом Держнафтогазпрому України від 24.12.1999 № 136-а (ВБН В2-2-58.1-94) запас піноутворювача і води на приготування розчину піноутворювача слід приймати з умови забезпечення трикратної витрати на одну пожежу з врахуванням заповнення розчинопроводів. Крім того, на складах нафти та нафтопродуктів повинен бути 100% резерв піноутворювача, який може використовуватись для пересувних установок. Зберігання резерву піноутворювача може передбачатись окремо від основного запасу.

Разом з тим, суд звертає увагу на таке.

У відповідності до Постанови КМ України, від 28.12.1992 № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» (в редакції 16.10.1998 чинній на момент видачі ВБН В2-2-58.1-94) на державну реєстрацію подаються акти, що містять правові норми (правила поведінки), розраховані на невизначене коло осіб, підприємств, установ, організацій і неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами «Для службового користування», «Не для друку», «Таємно» та іншими, а також прийняті в порядку експерименту. Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо).

Згідно п. 15 вказаної вище Постанови КМ України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані. При направленні на виконання та опублікуванні нормативно-правового акта посилання на дату і номер державної реєстрації акта є обов'язковим.

Як вбачається із Акту перевірки, позивачем не зазначено дату та номер державної реєстрації ВБН В2-2-58.1-94, не надано таких доказів суду.

За таких обставин, посилання на порушення відповідачем п.17.2.17 Відомчих будівельних норм «Проектування складів нафти i нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа, затвердженими наказом Держнафтогазпрому України від 24.12.1999 № 136-а є неправомірним.

На підтвердження виконання вимог п.31 Правил пожежної безпеки для обєктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів АЗС, відповідачем надано рахунок-фактуру №276-М від 21.07.2015 року на придбання піноутворювача у кількості 200л, що за твердженнями відповідача обумовлюється вмістом ємкості для піноутворювача у пожежному автомобілі, який прибуває на місце пожежі і використовується для її гасіння та видаткову накладну №241 від 06.08.2015 року.

На підтвердження усунення порушення ст.133 Кодексу цивільного захисту України відсутність укладеного договору (угоди) про обовязкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами (номер 10 згідно Переліку), відповідачем надано належним чином посвідчену копію Договору №35 від 15.10.2015 року на постійне та обовязкове обслуговування обєкта ПП «ОККО-Нафтопродукт», який знаходиться на території обслуговування 9 державним пожежно-рятувальним загоном ГУ ДСНС України у Київській області.

Статтею 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний, зокрема, виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.

У відповідності до ст.12 вказаного Закону у разі невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

У разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд зазначає, що при застосуванні санкцій до суб'єкта господарювання повинен враховуватися принцип пропорційності виявлених порушень і покарання.

Зупинення роботи певного об'єкту є крайнім заходом покарання і повинен застосовуватися у виключних випадках, коли виявленні порушення дійсно становлять реальну загрозу життю і здоров'ю людей.

Разом з тим, виходячи з наведених вище норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, зібраних у справі належних доказів не вбачається наявності правових підстав, передбачених частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи АЗК за адресою: Києво-Святошинський район, смт. Чабани, автодорога Київ-Одеса.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем під час розгляду справи не надано суду належних та допустимих доказів щодо підтвердження позовних вимог та обґрунтування вимог щодо застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності роботи АЗК ПП «ОККО-Нафтопродукт» (ідентифікаційний код юридичної особи 36670361) за адресою: Києво-Святошинський район, смт. Чабани, автодорога Київ-Одеса.

Відтак, враховуючи, що частина порушень, зафіксованих Актом перевірки відповідачем усунуті, а саме під номером 1, 4, 5,10, а інші порушення є суперечливими відповідно до норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини та спростовані наданими у справі доказами, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 25.10.2015 року.

Суддя Сакалош В.М.