Постанова № 52757017, 18.06.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2015 року Справа № П/811/1686/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу в сумі: 3057,62 грн.,

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулася Кіровоградська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі позивач) з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому просить стягнути з відповідача кошти за податковим боргом по єдиному податку з фізичних осіб в загальному розмірі 3057,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення норм Податкового кодексу України відповідач не сплачує своєчасно та в повному обсязі узгоджене податкове зобов'язання по єдиному податку, у результаті чого має податковий борг в сумі 3057,62 грн.

В судове засідання представник позивача не прибув та подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи (а.с.43).

Відповідач в судове засідання не прибув, своїм правом на надання письмових заперечень проти позову не скористався, хоча про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.42); доказів, які б спростовували факт існування у нього заборгованості по єдиному податку до суду не надав.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Крім того, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина шоста статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, суд вважає за можливе розглянути дану справу у письмовому провадженні за наявними у справі доказами.

Розглянувши вказану адміністративну справу у порядку письмового провадження, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини першої статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковим кодексом України визначено вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В силу пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Зокрема, статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1).

21 липня 2011 року виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради зареєстровано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 та 22 липня 2011 року взято на облік в Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію як платника податків (а.с.4, 27).

Пунктом 291.3 статті 291 глави 1 розділу ХІV Податкового кодексу України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Статтею 293 Податкового кодексу України встановлені ставки єдиного податку:

- ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки);

- фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема: 2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

ФОП ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування з 1 квітня 2012 року; ставка єдиного податку для відповідача дорівнює ставці 2 групи 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (а.с.26, 27).

Відтак, з урахуванням приписів Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», якими визначено розмір мінімальної заробітної плати на відповідний рік, ФОП ОСОБА_1 у 2014 році була платником єдиного податку за ставкою 2-ї групи у фіксованому розмірі 243,60 грн.

Згідно з частиною 2 пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої - четвертої груп є календарний квартал. Пунктами 295.1, 295.2, 295.4 статті 295 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Відповідно до пункту 295.5 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Інших виключень для звільнення від сплати ставки єдиного податку дана норма не містить.

Статтею 300 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку.

Судом встановлено, що на підставі актів камеральної перевірки несвоєчасної сплати єдиного податку №2125/3234417645/11-23-17-06 від 08.10.2014 року (а.с.12-13), №3188/3234417645/11-23-17-06 від 02.12.2014 року (а.с.16-17), №153/3234417645/11-23-17-06 від 28.01.2014 року (а.с.20-21) та №854/3234417645/11-23-17-06 від 06.04.2015 року (а.с.24), винесено податкові повідомлення-рішення №0022041706 від 08.10.2014 року (а.с.11), №0034581706 від 02.12.2014 року (а.с.15), №0023661706 від 29.01.2015 року (а.с.19) та №005621706 від 06.04.2015 року (а.с.23) відповідно, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції по 243,60 грн. в загальному розмірі 974,40 грн. (243,60 грн. х 4).

Також суд встановив, що на підставі акту камеральної перевірки несвоєчасної сплати єдиного податку №1439/3234414645/11-23-17-06 від 11.07.2014 року (а.с.8-9), було винесено податкове повідомлення-рішення №0014321706 від 21.07.2014 року (а.с.6), яким відповідачеві нараховано штрафні санкції у розмірі 1397,70 грн., однак за рахунок часткового погашення в сумі 1019,68 грн., борг складає 378,02 грн. (а.с.4).

Окрім того, з облікової картки відповідача вбачається, що заборгованість перед місцевим бюджетом з поточної сплати єдиного податку фізичних осіб, яка нарахована податковим органом по строку сплати узгодженого зобовязання, становить 1705,20 грн., у тому числі:

- станом на 20.09.2014 року за вересень 2014 року в сумі 243,60 грн.;

- станом на 20.10.2014 року за жовтень 2014 року в сумі 243,60 грн.;

- станом на 20.11.2014 року за листопад 2014 року в сумі 243,60 грн.;

- станом на 20.12.2014 року за грудень 2014 року в сумі 243,60 грн.;

- станом на 20.01.2015 року за січень 2015 року в сумі 243,60 грн.;

- станом на 20.02.2015 року за лютий 2015 року в сумі 243,60 грн.;

- станом на 20.03.2015 року в за березень 2015 року сумі 243,60 грн. (а.с.32-34).

Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, Кіровоградською ОДПІ у відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України 24 листопада 2014 року було направлено відповідачеві податкову вимогу форми «Ф» №2963-25 (а.с.30).

Судом встановлено, що відповідач не виконав обов'язку по сплаті єдиного податку.

Таким чином, податковий борг відповідача тобто сума грошового зобов'язання, не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк становить наразі 3057,62 грн.

Відповідно підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами, є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотримання якого покладається на органи державної податкової служби.

Пунктом 41.5 статті 41 Кодексу визначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Згідно пункту 87.11. статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що відповідач у встановлені законодавством строки та на час судового розгляду справи суму податкової заборгованості у розмірі 3057,62 грн. не сплатив, суд дійшов висновку, що податковий борг відповідача підлягає стягненню до Державного бюджету України.

Керуючись статтями 86, 159 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1) податковий борг з єдиного податку фізичних осіб у розмірі 3057,62 грн. (три тисячі пятдесят сім грн. 62 коп.) на користь Державного бюджету України в особі Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (рахунок отримувач: Міськфінуправління, банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО: 823016, КЗПО банка: 38037409, рахунок: 31414699700002, код платежу: НОМЕР_2).

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строк, що передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_2