Ухвала суду № 52756467, 14.10.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

14 жовтня 2015 р.справа № 804/8522/15

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали уточненого адміністративного позову Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена своєї організації ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності, та зобовязання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

10.07.2015 року Громадська організація «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена своєї організації ОСОБА_1, та ОСОБА_1 звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, в якому просили визнати порушення Міністерством внутрішніх справ України права ОСОБА_1 на отримання відповіді на його звернення, надіслане листом від 08.12.2014 року за №133/8-8-2, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду цього звернення, а також зобовязати Міністерство внутрішніх справ України надати позивачу відповідь відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Юхно І.В.) від 13.07.2015 р. адміністративний позов було залишено без руху, та встановлено строк на усунення недоліків до 31.07.2015 р., шляхом надання оригіналу платіжного документу про сплату судового збору позивачем ОСОБА_2 у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VІ за вимоги немайнового характеру у розмірі 109,62 грн., а також шляхом надання доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_3, що підписала позов, та документів на підтвердження осіб, що підписали позовну заяву та їх особистих підписів; надання копії листа від 08.12.2014 р. №133/8-8-2, а в разі неможливості надання даного листа - зазначення причин неможливості надання даного доказу.

Зазначена ухвала позивачем не оскаржена, та набрала законної сили.

Ухвалою суду від 05.08.2015 р. (суддя Юхно І.В.) строк виконання ухвали від 13.07.2015 р. продовжено до 09.09.2015 р.

08.09.2015 р. на виконання вимог ухвали суду від 05.08.2015 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов новий адміністративний позов, який предявлений Громадською організацією «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена цієї організації ОСОБА_1 та підписаний ОСОБА_3. До позовної заяви також надано копію листа від 08.12.2014 р. № 133/8-8-2, який було витребувано судом, та документи щодо утворення Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» шляхом її легалізації через подання письмового повідомлення про утворення. Щодо сплати судового збору, позивачем подано заяву, в якій зазначається, що Громадська організація «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» є неприбутковою організацією, яка створена без статусу юридичної особи, та звертається до суду з даним позовом в інтересах члена своєї організації ОСОБА_1 , а тому, згідно чинного законодавства, не повинна сплачувати судовий збір.

12.10.2015 р. зазначену справу, у звязку із перебуванням судді Юхно І.В. у відпустці, перерозподілено шляхом повторного автоматичного розподілу судді Чорній В.В.

Перевіривши нову (уточнену) позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню позивачеві з підстав, передбачених п. 3 ч. 3 ст. 108 КАС України.

Так, обираючи спосіб усунення недоліків первісної позовної заяви, яку ухвалою суду від 13.07.2015 р. було залишено без руху через несплату позивачем ОСОБА_1 судового збору, позивач звернувся до суду з новим (уточненим) позовом лише від імені Громадської організації в інтересах її члена ОСОБА_1

При цьому, позивач вважає, що не повинен сплачувати судовий збір, оскільки з позовом звертається громадська організація, яка не має статусу юридичної особи, а отже, не є платником судового збору в розумінні Закону України «Про судовий збір».

Так, у відповідності до ч. 2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про громадські обєднання», громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об'єднання (громадська організація або громадська спілка) може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу.

Згідно із статтями 12, 16 Закону України «Про громадські обєднання», громадське обєднання реєструється і набуває статусу юридичної особи, або повідомляє про своє утворення уповноважений орган з питань реєстрації та здійснює діяльність без статусу юридичної особи.

З протоколу установчих зборів засновників Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» № 1 від 15.09.2014 р. та наказу Дніпропетровського міського управління юстиції № 381 від 15.10.2014 р. вбачається, що ця громадська організація легалізована шляхом письмового повідомлення про утворення, та здійснює свою діяльність без статусу юридичної особи.

Отже, вказана організація не є платником судового збору у відповідності до ч. 2 Закону України «Про судовий збір».

Водночас, при вирішенні питання про прийняття позовної заяви необхідно встановлювати, чи може громадська організація без статусу юридичної особи бути позивачем в адміністративній справі або законним представником інших осіб.

Таку позицію висловив Вищий адміністративний суд в своїй ухвалі від 23.04.2015 р. по справі К/800/12853/15.

Зясовуючи вказане питання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує: чи подана позовна заява особою, яка має адміністративно-процесуальну дієздатність.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обовязки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до ст. 50 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач і відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), субєкти владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 КАС України, у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Захист у судах прав та інтересів інших осіб є однією з гарантій реалізації конституційного права кожного на судовий захист і полягає у зверненні до суду державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, яким законом надано право звертатися із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб.

Статтею 21 Закону України «Про громадські обєднання» визначені права громадських об'єднань.

Так, частиною 1 ст. 21 цього Закону передбачено, що для здійснення своєї мети (цілей) громадське об'єднання має право:

1) вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі);

2) звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами;

3) одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації;

4) брати участь у порядку, визначеному законодавством, у розробленні проектів нормативно-правових актів, що видаються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування і стосуються сфери діяльності громадського об'єднання та важливих питань державного і суспільного життя;

5) проводити мирні зібрання;

6) здійснювати інші права, не заборонені законом.

Частиною 2 ст. 21 цього Закону додатково визначені права громадських об'єднань зі статусом юридичної особи:

1) бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства;

2) здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об'єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об'єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об'єднанням включаються до Реєстру громадських об'єднань;

3) засновувати з метою досягнення своєї статутної мети (цілей) засоби масової інформації;

4) брати участь у здійсненні державної регуляторної політики відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";

5) брати участь у порядку, визначеному законодавством, у роботі консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, що утворюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування для проведення консультацій з громадськими об'єднаннями та підготовки рекомендацій з питань, що стосуються сфери їхньої діяльності.

Зазначений перелік прав громадських обєднань є виключним.

Отже, з системного аналізу наведених вище положень чинного законодавства вбачається, що громадські організації, які утворені без статусу юридичної особи, взагалі не можуть бути учасником цивільно-правових відносин та набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства, оскільки таке право закріплено виключно за громадськими організаціями, що мають статус юридичної особи.

Зазначене узгоджується з визначенням «позивач» у відповідності до ст. 50 КАС України, та не суперечить ч. 1 ст. 60 КАС України, якою визначено коло осіб, наділених правом захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Вказаний висновок суду повністю відповідає позиції Конституційного Суду України, висловленій у Рішенні від 28.11.2013 р. № 12-рп у справі за конституційним зверненням асоціації „Дім авторів музики в Україні щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України „Про судовий збір у взаємозвязку з положеннями пункту „г частини першої статті 49 Закону України „Про авторське право і суміжні права, у якому, зокрема, зазначено, що «громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб».

Відповідний закон (Закон України «Про громадські обєднання») не надає громадській організації без статусу юридичної особи, якою є позивач, такого права.

Таким чином, позовну заяву подано до суду особою, яка не має права на звернення до суду у звязку з відсутністю у неї адміністративно-процесуальної дієздатності.

У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву подано особою, яка не має адміністративно-процесуальної дієздатності.

На підставі викладеного, керуючись п. 3 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» повернути позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_4