Постанова № 52756258, 28.09.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2015 р. Справа № 804/9200/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.15 р. ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 16.06.2015 року № 1337 - 17 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на момент реєстрації транспортного засобу у 2011 році діяв Податковий кодекс у редакції від 01.01.2011 року, а тому ОСОБА_2 не повинен двічі платити податок, оскільки підставою для першої реєстрації транспортного засобу є сплата відповідного податку, який сплачується до реєстрації транспортного засобу, а не після нього. Позивач зазначає, що порушено основний принцип податкового законодавства , яким визначено рівність усіх платників перед законом та недопущення будь - яких проявів податкової дискримінації. Також позивач зазнає, що транспортний засіб купувався до внесення змін до Податкового кодексу, а Конституцією України гарантується, що закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків , коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову заперечував, з підстав наведених у письмових запереченнях, у яких зазначив, що ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська діяла в межах своєї компетенції та відповідно до норм чинного законодавства.

Представники сторін подали клопотання про розгляд справи без їх участі, за таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 є власником автомобіля Toyota Highlander 2011 року випуску з об'ємом двигуна 3456 к/с.

Судом встановлено, що транспортний засіб відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу зареєстровано на ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 .

ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська листом від 15.06.15 р. "Про надання інформації" № 18776/7/04-63-17-07-45 було доведено до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська перелік громадян, в якому був зазначений ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_2 зареєстрований за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_1.

16.06.2015 року Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.06.15 р. № 1337-17, яким було визначено податкове зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб в сумі 25000 грн.

Надаючи правову оцінку спірних відносин суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать: податок на майно; єдиний податок. Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Згідно з пунктом 265.1 статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: 265.1.1. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України встановлено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

За положеннями підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно з пунктом 267.4 статті 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Таким чином, позивач повинен сплачувати транспортний податок оскільки є власником автомобіля Toyota Highlander 2011 року випуску з об'ємом двигуна 3456 к/с, що підпадає під критерії визначені пунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпунктів 267.6.1, 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

На виконання зазначених статей відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.06.15 р. № 1337-17.

Суд не приймає доводи позивача щодо наявності у цьому випадку податкової дискримінації з оглягу на наступе. Принцип правової рівності знайшов своє відображення в статті 24 Конституції України, яка визначає рівність конституційних прав та свобод громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Однак суд зазначає, що принцип рівності перед законом це не тільки надання особі прав, а й однаковою мірою неухильне виконання покладених на неї обовязків, у тому числі й передбаченого статтею 67 Конституції України, якою встановлено прямий обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд не приймає до уваги доводи позивача, що він вже сплачував відповідний податок при першій реєстрації транспортного засобу, оскільки ним було сплачено збір за першу реєстрацію транспортного засобу. Суд також зазначає, що у статті 6 Податкового кодексу України визначено поняття податку та збору. У пункті 6.1 Податкового кодексу України встановлено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу, а у пункті 6.2. визначено, що збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій, а отже податок та збір не є тотожними поняттями та не пов'язані між собою.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо того, що закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи суд зазначає наступне. За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. У нашому випадку зміни до податкового кодексу зі встановленням нового виду податку набули чинності з 1 січня 2015 року та саме з цього моменту відбувається сплата податку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.06.15 р. № 1337-17.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1