Ухвала суду № 52755280, 12.12.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/29655/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Саблук С.А.. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продаж) дійсним, -

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться вищевказана цивільна справа.

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, а також заборонити Староміському відділу державної виконавчої служби Вінницького МУЮ вчиняти дії по виселенню ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1.

Суд дослідивши матеріали позову та заяви прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 151 ЦПК України, в заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов: 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки з поданої до суду позовної заяви вбачається, що позивачка з 1992 року мешкає, а з 2002 року зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1. Восени 1992 року між нею та власницею житлового будинку ОСОБА_2 досягнуто угоди щодо всіх істотних умов для укладання договору купівлі-продажу: щодо предмету та ціни договору. З метою придбання частини будинку ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 5 000 доларів США. З того часу вона вважає квартиру АДРЕСА_2, що становить 13/20 частин житлового будинку та вкладає кошти в підтримання його житлового стану.

З 1992 року ОСОБА_2 до України не приїздила, станом житлового будинку не цікавилася. Лише в 2009 році ОСОБА_2 дала доручення для представництва своїх інтересів ОСОБА_3

Позивачка ОСОБА_1 працює бухгалтером, отримує невелику заробітну плату в розмірі 2 800 грн. на місяць, впродовж 20 років мешкає в спірній частині будинку. Всі речі, які вона набула за життя знаходяться в квартирі №1 за адресою: м. Вінниця, вул. Форпостна, 20

Зі змісту ч. 3 ст. 78 ЗУ «Про виконавче провадження» та Наказу Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р., вбачається, що при виконанні рішення про виселення боржника його майно може бути передане державним виконавцем на зберігання на строк не більше двох місяців. Зберігач, одержує за зберігання майна винагороду, розмір якої встановлюється за угодою зберігача з державним виконавцем. Після закінчення двомісячного строку невитребуване майно реалізується в порядку, визначеному Законом.

Враховуючи зимовий період, відсутність у ОСОБА_1 іншого житла, необхідність збереження речей, які при виселенні можуть пошкодитися, відсутність коштів для оплати належного збереження майна, а також те, що квартира АДРЕСА_1 є спірним майном, у суду є всі підстави вважати, що дане майно може бути продано, що в подальшому може унеможливити виконання рішення суду. Крім того, суд вважає, що вимога ОСОБА_1 В.1. щодо заборони її виселення є обґрунтованою оскільки існує ризик спричинення їй збитків.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечений забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 151, ст.152, ч.5 ст. 153, 209, 210 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Забезпечити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним.

Накласти арешт на квартиру № І по вул.. Форпостній, 20 в м. Вінниці, яка належить ОСОБА_2.

Заборонити Староміському відділу державної виконавчої служби Вінницького МУЮ вчиняти дії по виселенню ОСОБА_1 з квартири № І по вул.. Форпостній, 20 в м. Вінниці.

Копію ухвали направити в Реєстраційну службу Вінницького міського управління юстиції (м. Вінниця вул.. Соборна, 64), Староміський ВДВС Вінницького міського управління юстиції (вул. Грушевського, 17, м. Вінниця), для виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя: