Постанова № 52753309, 21.10.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2015 року Справа № 904/3594/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Широбокова Л.П. (доповідач)

суддів: Орєшкіної Е.В., Іванова О.Г. (зміна складу колегії суддів відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати ОСОБА_1 від 09.10.2015р.)

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник, довіреність №1401/14-2 від 14.01.2014р.;

від відповідача-1: ОСОБА_3 представник, довіреність №б/н від 29.12.2014р.;

представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес", с. Токи Підволочинського району Тернопільської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2015р. у справі №904/3594/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек",

м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес",

с. Токи Підволочинського району Тернопільської області

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім

"Армада ЛТД", м. Підгородне Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості за договором № 0704-14 ОШ поставки від 07.04.2014р. у загальному розмірі 114 213 грн 38 коп

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні 21.10.2015р. справа слухалась в режимі відео конференції.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2015р. у справі №904/3594/15 (суддя Фещенко Ю.В.), з урахуванням ухвали суду про виправлення описки в його резолютивній частині від 19.10.2015р., прийнято відмову від позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" в частині позовних вимог щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Армада ЛТД". Припинено провадження у справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Армада ЛТД". Позов задоволений частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" 101 775 грн 74 коп основного боргу, 1782 грн 14 коп судового збору. Повернуто Позивачу з Державного бюджету надмірно сплачений судовий збір в сумі 680,00 грн. В решті позову відмовлено з огляду на те, що сума боргу має бути розрахована відповідно до курсу долара США, встановленого на день прийняття рішення у справі (з урахуванням положень 3.1. договору), а не на день, що передує даті складання позовної заяви (07.04.2015р.).

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" звернулось з апеляційною скаргою, в якій рішення суду просить скасувати як прийняте із неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не надано оцінки п. 3.1 договору, відповідно якого сторони погодили, що ціна товару встановлюється в українських гривнях, а не в доларах США. Крім того, Відповідач-1 зазначив, що господарським судом не надано належної оцінки тому, що п. 3.4 договору втратив чинність у звязку із втратою чинності Постанови Національного банку України від 06.02.2014р. №49 та внаслідок цього безпідставно задовольнив позовні вимоги щодо відшкодування курсової різниці. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" наголошує на тому, що сторони встановили, що протягом дії договору Відповідач-1 має право не оплачувати товар на суму 35 0000 грн, посилаючись при цьому на п. 2.10 договору. Відповідач-1 зазначив також, що станом на 07.05.2015р. вартість отриманого товару було сплачено в повному обсязі, і так як заборгованість у розмірі 291000 грн він може мати до 30.10.2015р., скаржник строків оплати не порушував, а отже донарахування компенсації курсової різниці є безпідставним. Крім того зазначив, що суд першої інстанції не прийняв до уваги твердження Відповідача-1, наведені у відзиві на позовну заяву щодо фіктивності договору поруки від 07.04.2014р.

Позивач проти апеляційної скарги заперечив. Зазначив, що порядок розрахунків за товар передбачений саме п. 3.1. договору; п. 3.4. договору, на який посилається апелянт, лише встановлює, на який банківський день зараховуються грошові кошти, сплачені Відповідачем-1, та не впливає на умови п. 3.1. договору. Звернув увагу суду також на те, що Відповідач-1 невірно розуміє п. 2.10 договору, оскільки цим пунктом закріплено право Позивача на припинення подальших поставок товару Відповідачу-1 в разі перевищення останнім заборгованості за товар на суму 350 000,00 грн, а не право Відповідача-1 не виконувати зобов`язання на суму 350 000,00 грн. Вважає, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, а апеляційна скарга є безпідставною.

Відповідач-2 відзив на апеляційну скаргу не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, не зважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Позивача, Відповідача-1, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом при розгляді справи встановлено, що 07.04.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек" як продавцем (надалі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" як покупцем (надалі - Відповідач-1) було укладено договір №0704-14 ОШ поставки (далі - Договір) строком дії з моменту його підписання сторонами до 30.12.2014р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе договірних зобов'язань та з умовою пролонгації на один календарний рік в разі, якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про наявність заперечень відносно продовження строку дії договору (п. 10.1 Договору).

Відповідно до п.1 Договору Позивач зобов'язався передати у власність Відповідача-1, а Відповідач-1 зобов'язався прийняти та оплатити запасні частини до сільськогосподарської техніки (далі - товар). Найменування, асортимент, ціна за одиницю товару, ціна певної партії товару і його кількість обумовлюються в погоджених сторонами специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною.

Так, підписаною сторонами специфікацією (додаток №1.2 від 22.08.2014р. до Договору) сторони визначили вид товару шина 1050/50R32 180A8 A-375 кількість 2 шт, шина 800/65R32178A8/178B TL MAXTRAC Firestone 5 шт, ціна 448 380,00 грн (32920,70 доларів США), а також графік оплати товару (в повному обсязі до 30.10.2014р.). Крім того, в специфікації визначено, що курс продажу долара США, встановлений у міжбанківській інформаційній системі "УкрДілінг" (сайт www.udinform.com), сформований на 16:00 за Київським часом на дату, що передує даті укладення договору, складає 1 362 грн за 100 доларів США. Також у специфікації сторони обумовили, що поставка товару буде здійснена протягом трьох банківських днів з моменту підписання специфікації (а.с.18).

Відповідно до пункту 2.3 Договору передача товару від Позивача до Відповідача-1 за Договором здійснюється та оформлюється актами приймання-передачі товару та/або видатковими накладними, що підписуються уповноваженими представниками сторін (момент поставки). Датою поставки товару (його певної партії) вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі товару та/або видаткової накладної.

22.08.2014р. на виконання умов Договору Позивач передав Відповідачу-1 товар, обумовлений специфікацією, що підтверджується актом приймання-передачі - додаток № 2.2 до договору. У вказаному акті сторони зазначили, що переданий товар є комплектним, відповідає встановленим зразкам якості, пристосований для його використання за цільовим призначенням; сторони взаємних претензій не мають; з моменту підписання акту зобов'язання Позивача з передачі товару Відповідачу-1 вважаються виконаними (а.с.19).

Відповідно до пункту 3.1. Договору ціна на товар формується виходячи з вартості товару в доларах США (в еквіваленті, по курсу, передбаченому договором) і встановлюється в українських гривнях, та вказується в додатку №1 до договору. При цьому, оплата товару здійснюється в національній валюті України у відповідності до нижче наведеної формули за відрахуванням раніше здійснених платежів: S=Z x A, де:

- S - ціна товару на момент оплати (грн.);

- Z - узгоджена сторонами ціна товару у валюті, зазначена у пункті 3.2. договору;

-A- міжбанківський курс продажу долара США, встановлений у міжбанківській інформаційній системі "УкрДілінг" (сайт www.udinform.com), сформований на 16:00 за Київським часом на дату, що передує даті фактичної сплати покупцем коштів за товар (далі - міжбанківський курс).

Відповідачем-1 на виконання Договору були здійснені наступні оплати, які підтверджуються наданими платіжними дорученнями (а.с.69-79):

- 17.09.2014р. в сумі 16 894,00 грн, що з урахуванням даних міжбанківської інформаційної системи "УкрДілінг" (сайт www.udinform.com), сформованих на 16:00 за Київським часом на 16.09.2014р. (курс гривні до долара США становив 14,30 грн/$), складають 1 181,40 доларів США;

- 01.10.2014р. в сумі 5 000,00 грн, що з урахуванням курсу станом на 29.09.2014р. (13,40 грн/$) дорівнює 373,13 доларів США;

- 15.10.2014р. в сумі 127 486,00 грн, що з урахуванням курсу станом на 14.10.2014р. (13,18 грн/$), дорівнює 9 672,69 доларів США;

- 28.10.2014р. в сумі 8 000,00 грн, що з урахуванням курсу станом на 27.10.2014р. (13,13 грн/$) дорівнює 609,29 доларів США;

- 31.10.2014р. в сумі 8 004,00 грн, що з урахуванням курсу станом на 30.10.2014р. (13,45 грн/$) дорівнює 595,11 доларів США;

- 05.11.2014р. в сумі 40 000,00 грн, що з урахуванням курсу станом на 04.11.2014р. (13,46 грн/$) дорівнює 2 971,77 доларів США;

- 10.11.2014р. в сумі 15 000,00 грн, що з урахуванням курсу станом на 07.11.2014р. (15,20 грн/$) дорівнює 986,84 доларів США;

- 20.11.2014р. в сумі 9 000,00 грн, що з урахуванням курсу станом на 19.11.2014р. (15,55 грн/$) дорівнює 578,78 доларів США;

- 25.11.2014р. в сумі 8 000,00 грн, що з урахуванням курсу станом на 24.11.2014р. (15,34 грн/$) дорівнює 521,51 доларів США;

- 03.12.2014р. в сумі 7 000,00 грн, що з урахуванням курсу станом на 02.12.2014р. (15,52 грн/$) дорівнює 451,03 доларів США;

- 17.12.2014р. в сумі 25 000,00 грн, що з урахуванням курсу станом на 16.12.2014р. (16,25 грн/$) дорівнює 1 538,46 доларів США;

- 06.01.2015р. в сумі 18 000,00 грн, що з урахуванням курсу станом на 29.12.2014р. (16,38 грн/$) дорівнює 1 098,90 доларів США;

- 14.01.2015р. в сумі 8 000,00 грн, що з урахуванням курсу станом на 13.01.2015р. (16,37 грн/$) дорівнює 488,70 доларів США;

- 19.01.2015р. в сумі 7 000,00 грн, що з урахуванням курсу станом на 16.01.2015р. (16,33 грн/$) дорівнює 428,66 доларів США;

- 11.02.2015р. в сумі 8 000,00 грн, що з урахуванням курсу станом на 10.02.2015р. (25,90 грн/$) дорівнює 308,88 доларів США;

- 03.04.2015р. в сумі 40 000,00 грн, що з урахуванням курсу станом на 02.04.2015р. (23,53 грн/$) дорівнює 1 699,96 доларів США;

- 24.04.2015р. в сумі 34 000,00 грн, що з урахуванням курсу станом на 23.04.2015р. (22,52 грн/$) дорівнює 1 509,77 доларів США;

- 07.05.2015р. в сумі 64 000,00 грн, що з урахуванням курсу станом на 06.05.2015р. (21,07 грн/$) дорівнює 3 037,49 доларів США.

Таким чином, всього Відповідачем-1 було сплачено 448 384,20 грн, що в сукупності еквівалентно 28 052,37 доларам США. Несплачена частина вартості товару еквівалентно 4 868,33 доларів США.

Згідно наданих 12.06.2015р. до суду першої інстанції уточнень до позовної заяви позивач просив стягнути з відповідача борг 114 213,38 грн, із розрахунку еквівалентно 4 839,55 доларів США з урахуванням курсу станом на 07.04.2015р. (останній робочий день, що передує даті складання позовної заяви) 23,6 грн/$, посилаючись на часткову оплату, здійснену відповідачем-1 під час слухання справи.

Невідповідність вказаної позивачем доларової складової розрахунку встановленій судом пояснюється невірним визначенням ним курсу долара до гривні по деяким позиціям розрахунку, що наведено вище.

В силу пункту 2 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає позовні вимоги в межах визначеної позивачем заборгованості, що еквівалента 4 839,55 доларів США, оскільки вона є меншою ніж встановлено судом.

З наведеного слідує, що укладений сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки з відстрочення платежу та відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобовязання за договором та поставив відповідачу обумовлений товар, в той час, як останній не сплатив за нього повну суму із врахуванням положень п. 3.1. договору.

Заборгованість становить 101 775,74 грн із розрахунку боргу еквівалентно 4 839,55 доларів США по курсу 21,03 грн на 03.07.2015р. - останній робочий день, що передує даті прийняття рішення у справі.

Апеляційний суд погоджується з такою позицією суду першої інстанції, враховуючи практику Вищого господарського суду України (Постанова Вищого господарського суду України №11/70-09 від 14.01.2010р.), проти чого також не заперечує позивач (пояснення від 09.10.2015р.).

Відповідач-1 вважає, що ним повністю сплачено за отриманий товар, втім заперечень щодо правильності розрахунку, наведеного судом, не має.

Така позиція відповідача-1 не ґрунтується на чинному законодавстві та умовах укладеного сторонами договору з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно з частиною 2 статті 533 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Сторонами в договорі визначено ціну товару в еквіваленті до долару США та порядок її визначення (п.3.1. договору).

В силу цих норм та ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст.179 Господарського кодексу України, якими закріплений принцип свободи договору, положення договору щодо визначення ціни товару не суперечать чинному законодавству. Отже, заборгованість повинна визначатися з врахуванням умов п. 3.1. договору, та як встановлено судами, становить 101 775,74 грн.

Втрата чинності Постановою Національного банку України №49 від 06.02.2014р., на яку міститься посилання в п. 3.4. договору та про що зазначає апелянт, не впливає на порядок визначення заборгованості, оскільки позивач здійснював розрахунок за умовами п. 3.1. договору, саме яким і визначено порядок розрахунку ціни товару з врахуванням платежів.

Також суд вважає помилковими посилання відповідача-1 на умови п. 2.10. договору щодо можливості мати заборгованість в розмірі 350 000 грн до кінця дії договору, а, отже, його заборгованість не є простроченою, оскільки вказаний пункт договору з врахуванням абзацу 2 встановлює право продавця не виконувати подальші поставки товару при наявності такої суми несплаченого боргу та не змінює строків платежів за вже поставлений товар, які визначені сторонами в графіку оплати товару.

Судом також встановлено, що 07.04.2014р. між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Армада ЛТД" як поручителем (надалі - відповідач-2) був укладений договір поруки (а.с. 20-21) строком дії з моменту підписання до 31.12.2015р. або до моменту виконання поручителем зобов'язань за договором, до якого позивачем також було заявлено позов.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції Позивач 12.06.2015р. заявив відмову від позовних вимог до Відповідача-2. Дана відмова не порушує права інших осіб, заявлена повноважною особою - директором ОСОБА_4, не суперечить чинному законодавству та судом першої інстанції правомірно прийнято відмову від позову та припинено провадження у справі відносно Відповідача-2 на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Суд також зауважує, що виходячи із положень статей 553, 554, 626 Цивільного кодексу України договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем, порука створює права для кредитора та обов'язки для поручителя, безпосередньо на права та обов'язки боржника цей вид забезпечення виконання зобов'язання не впливає, оскільки зобов'язання боржника в цьому випадку не встановлюються, не припиняються, не змінюються.

Таким чином, боржник стороною договору поруки не виступає. Обов`язок кредитора або поручителя за договором поруки одержувати згоду боржника на укладання такого договору законодавством України не передбачений та не випливає зі змісту правовідносин поруки. Тому судом першої інстанції правомірно не прийняті до уваги заперечення Відповідача-1 щодо фіктивності договору поруки.

Відповідно до частини 3 статті 17 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Тому відмова позивача від частини позовних вимог не змінює підсудність справи, а заперечення Відповідача-1 щодо порушення правил територіальної підсудності є безпідставними.

Апеляційний суд також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо розподілу та повернення судових витрат у справі з наведених ним правових підстав.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст. ст. 44-49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес", с. Токи Підволочинського району Тернопільської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2015р. у справі № 904/3594/15 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з часу її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку.

Повний текст постанови складено 26.10.2015р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя О.Г. Іванов

Суддя Е.В. Орєшкіна